Новые грани восприятия поэмы А. С. Пушкина «Полтава»

Abstract

suggests a broader interpretation of the name than is traditionally accepted: not as a reflection of the events of the victorious battle of Poltava, but as memories of Poltava (Poltava region), with which Pushkin and the addressee of his poem had special memories. A number of references, discovered by the author of the article, allows us to trace the two-dimensional narrative of Pushkin, building a clear parallel between the events of 1709 and the events of 1825 on the Senate square in Saint-Petersburg. The pyramidal structure of Pushkin’s poem, which falls into three compositional layers, gradually examines the history of human passions (heroes-passions) and shows how love-passion is transformed into passion-hatred, passion-revenge and is resolved by the highest (according to Pushkin) manifestation of passion – passion of love to the Motherland. The main idea of the article is: relations of heroes “Maria – Mazepa” (the first song), “Kochubey – Mazepa” (the second song), “Mazepa – Peter I” (the third song) demonstrate, that in the center of the Pushkin poem teetered not image of the events Northern war and battles Peter the Great with Swedes, but reflection over human passions, over place individual rights in huge world.

У статті з нової точки зору інтерпретується поема О. С. Пушкіна «Полтава» і ви-словлюється ідея про більш широке, ніж традиційно прийнято, тлумачення назви: не як відображення подій переможної Полтавської битви, але як спогади про Пол-таву (Полтавщину), з якої у Пушкіна і адресата його поеми були пов’язані особливі спогади. Низка посилань, виявлених автором статті, дозволяє простежити двопла-новість повіствування Пушкіна, вибудовує чітку паралель між подіями 1709 р. і подіями 1825 р. на Сенатській площі у Петербурзі. Пірамідальна структура поеми Пушкіна, поділяється на три композиційних пласта, поетапно вибудовує історію людських пристрастей (героїв-пристрастей) і показує, як любов-пристрасть транс-формується в пристрасть-ненависть, пристрасть-помсти і розрішається вищим (за Пушкіним) проявом пристрасті – пристрасті-любові до батьківщини. Відносини ге-роїв «Марія – Мазепа» (перша пісня), «Кочубей – Мазепа» (друга пісня), «Мазепа – Петро» (третя пісня) демонструють, що в центрі пушкінської поеми стояло не зображення подій Північної війни і битви Петра зі шведами, а роздуми над людсь-кими пристрастями, над місцем окремої людини у величезному світі.

Artykuł z nowego punktu widzenia interpretuje poemat Puszkina “Połtawa” i wyraża ideę szerszej od tradycyjnie przyjętej interpretacji tytułu. Chodzi nie tyle o ukazanie wydarzeń zwycięskiej Bitwy Połtawskiej, ile o wspomnienia o Połtawie (ziemi połtawskiej), wobec której Puszkin i adresat jego poematu żywili szczególne wspomnienia. Szereg odniesień znalezionych przez autora artykułu pozwala prześledzić dwupłaszczyznowość narracji Puszkina, budując wyraźną paralelę między wydarzeniami z 1709 a 1825 roku na Placu Senackim w Petersburgu. Piramidalna struktura poematu Puszkina, podzielona na trzy poziomy kompozycyjne, stopniowo buduje historię ludzkich namiętności (bohaterów-namiętności) i pokazuje, jak miłość-pasja przekształca się w pasję-nienawiść, pasję-zemstę i jest rozwiązywana przez najwyższy (według Puszkina) przejaw pasji – pasji-miłości do ojczyzny. Relacje bohaterów “Maria – Mazepa” (pierwsza pieśń), “Koczubej – Mazepa” (druga pieśń), “Mazepa – Piotr I” (trzecia pieśń) pokazują, że u podstaw poematu Puszkina leży nie obraz wydarzeń Wojny Północnej i bitwy Piotra ze Szwedami, ale refleksja nad ludzkimi namiętnościami, nad miejscem indywidualnej osoby w ogromnym świecie.