ANTROPOCENTRYCZNE I FUNKCJONALNO-PRAGMATYCZNE ZAŁOŻENIA WSPÓŁCZESNEJ ETNOLINGWISTYKI: PROPOZYCJE METODOLOGICZNE

Abstract

The article is devoted to the ontological evaluation of the object of ethno-linguistics and ethno-cultural studies in terms of functional-pragmatic and anthropocentric methodology. The authors propose to shift the focus of this kind of research from analysis of the history of ethnocultural traits of hypostatic objects (peoples, nations, ethnic groups, linguistic groups) to the analysis of the interaction of individuals as real carriers of cultural and civilizational characteristics in actual reality during inter-civilizational interactions. In addition, the authors draw attention to the existence of internal differentiation of ethnocultural communities in terms of cultural and civilizational values, which makes the study of the so-called. a linguistic picture of the world or national character ineffective.

Стаття присвячена онтологічній оцінці об’єкта етнолінгвістики й етнокультурології з точки зору функціонально-прагматичної і антропоцентричної методології. Автори пропонують перенести центр уваги у цього роду дослідженнях з аналізу іст-рії етнокультурних рис гіпостазованих об’єктів (народів, націй, етносів, мовних груп) на аналіз взаємодії осіб як реальних носіїв культурно-цивілізаційних харак-теристик у актуальній дійсності під час міжцивілізаційних інтеракцій. Окрім того Автори звертають увагу на наявність внутрішньої диференціації етнокультурних спільнот з точки зору культурно-цивілізаційних цінностей, що робить дослідження т.зв. мовної картини світу чи національного характера неефективними.

Artykuł poświęcony jest ontologicznej ocenie przedmiotu etnolingwistyki i etnokulturoznawstwa w aspekcie metodologii funkcjonalno-pragmatycznej i antropocentrycznej. Autorzy proponują przesunięcie tego rodzaju badań z analizy historii cech etnokulturowych obiektów hipostazowanych (ludów, narodów, grup etnicznych, grup językowych) na analizę interakcji jednostek jako rzeczywistych posiadaczy cech kulturowych i cywilizacyjnych w podczas interakcji międzykulturowej. Ponadto autorzy zwracają uwagę na istnienie wewnętrznego zróżnicowania społeczności etnokulturowych pod względem wartości kulturowo- cywilizacyjnych, co sprawia, że badanie tzw. językowego obrazu świata lub charakteru narodowego jako bytów metafizycznych staje się nieskuteczne.