Жанр псалма: ґенеза, адаптація, трансформація.

Abstract

У дисертації вперше в українському літературознавстві досліджено проблеми жанру псалма у теоретичному ключі й еспліковано його ґенезу, адаптацію і трансформацію з генологічної та поетологічної перспектив. Розмежовано біблійний і літературний псалом як два самостійні жанри. На основі аналізу художніх творів українських поетів виокремлено основні риси жанру літературного псалма, виявлено його національну самобутність; шляхом аналізу генологічних і поетологічних аспектів обґрунтовано ґенезу, місце і значення модифікації жанру псалма у літературній полісистемі. За ознакою кореляції точності / адекватності та вільності / прийнятності відтворення першоджерела визначено конкретні генологічні модифікації творів, жанрова структура яких має риси біблійного псалма: канонічні переклади – переспіви – наслідування – стилізації – варіації. Окреслено специфіку національного заломлення псалмової лірики, етапність і послідовність її еволюції у діахронічному та синхронічному зрізах. Проаналізовано синтетичні моделі модифікації жанру літературного псалма (псалом-ода, псалом-елегія, псалом-дума), з’ясовано особливості та національну своєрідність актуалізації псалмових мотивів в українському літературному дискурсі.

В диссертации впервые в украинском литературоведении исследованы проблемы жанра псалма в теоретическом аспекте и эксплицированы его генезис, адаптация и трансформация с генологической и поэтологической перспектив. Разграничены библейский и литературный псалмы как два самостоятельных жанра. На основе анализа художественных произведений украинских поэтов определены основные черты жанра литературного псалма, раскрыта его национальная самобытность; путём анализа генологических и поэтологических аспектов обоснованы его генезис, место и значение модификации жанра псалма в литературной полисистеме. По признаку корреляции точности / адекватности и вольности / приемлемости воспроизведения первоисточника определены конкретные генологические модификации произведений, жанровой структуре которых присущи черты библейского псалма: канонические переводы – перепевы – подражания – стилизации – вариации. Очерчена специфика национальной направленности псалмовой лирики, этапность и последовальтеность её эволюции в диахронном и синхронном срезах. Проанализированы синтетические модели модификации жанра литературного псалма (псалом-ода, псалом-элегия, псалом-дума), выяснены особенности и национальное своеобразие актуализации псалмовых мотивов в украинском литературном дискурсе.

In the dissertation the fundamental genelogical and poethological problems of psalm genre genesis, adaptation, transformation are discussed. Biblical and literary psalms are distinguished as two separate genres. The thesis also deals with the theoretical explication of the main genres of poetry that build up the paradigm: prayer – biblical psalm – literary psalm – hymn in their projection upon the modern literary system. The definitions of these genres on the thematological, poethological and stylistic levels are substantiated upon the basis of the previous genological concepts and from the point of view of literary-spiritual tradition. Such differentiation displays the genelogical and poethological specificity of every genre and depicts the intertextual links between the sacred and literary psalms. This facilitates the identification of the genre matrix, common genre characteristics of the last one. Вiblical psalm is the unique artistic system which normally provokes its reinterpretation, first of all stylistically and thematically, and formed the basis of the new structure – literary psalm. The intertextual links between two genres are obvious and are retraced on the thematic level, system of images and stylistic devices. Nevertheless the juxtaposition and comparison of these genological structures are resulted in principal differences: biblical psalm is transformed from the rhythmic prose into the piece of poetry. Often in poetic transformations the reaccenting occurs, and those implications which were shaded in the original texts could be underlined by a poet-interpreter. That is why the literary-artistic psalm versions are not the religious facts, but an apologia, an element of national culture.