Книжковий спецфонд як історичне явище

Abstract

Мета дослідження –розкрити книжковий спецфонд як унікальне історичне явище в бібліотечній галузі, що виникло на основі радянської цензурної політики. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, системності, науковості, хронології, а також на використанні загальнонаукових методів аналізу, синтезу та узагальнення. Методи історизму та об’єктивності незалежно від стереотипів та суспільно- політичних суджень, дозволили максимально достовірно дослідити причини виникнення спецфондів у бібліотеках УРСР, методику їх поповнення та умови функціонування. Хронологічний метод дав змогу розкрити у часовій послідовності (із середини 20-х рр. ХХ ст. до 1990 р.) виявити етапи поповнення спецфондів забороненою з політичних мотивів літературою. Наукова новизна полягає у створенні та ґрунтовному розкритті періодизації функціонування спецфондів, відповідно до внутрішньополітичних змін в СРСР. Вона складає сім періодів: 1) 20-ті рр. ХХ ст. початковий період виникнення спецфондів у РСФРР та їх поширення в Україні (УСРР); 2) 30-ті – початок 40-х рр. ХХ ст. – розширення мережі спецфондів у бібліотеках та створення умов їх функціонування; 3) 1941–1944 рр. існування спецфондів у роки нацистської окупації; 4) друга половина 40-х – початок 50-х рр. ХХ ст. період повоєнних сталінських репресій; 5) друга половина 50-х – початок 60-х рр. ХХ ст. час «поміркованого» функціонування за «хрущовської відлиги»; 6) друга половина 60-х – середина 80-х рр. ХХ ст. – період «застою»; 7) 1987–1990 рр. завершальний період за «перебудови» та політики «гласності». Висновки. Спецфонд – це унікальне історичне явище, що виникло в умовах радянської тоталітарної системи державного управління й було проявом цензурної політики у межах бібліотечної галузі. Вони утворювались, як таємні відділи бібліотек, де зберігалась література, що була заборонена для вільного поширення в СРСР (УРСР – як його складової) з ідеологічних та політичних мотивів. Сюди потрапляли: видання противників більшовицького режиму; література, яка суперечила комуністичному будівництву; праці сталінських «ворогів народу»; видання з «політичними дефектами»; офіційно заборонені органами цензури видання; емігрантські та іноземні видання, зміст яких суперечив офіційним установкам радянської влади. Зважаючи на унікальність спецфондівської літератури, відділи спецфондів мали унікальний статус у бібліотеці: їх фонд зберігався в закритих приміщеннях; особовий склад працівників формувався з представників Комуністичної партії та радянських «функціонерів»; відділ співпрацював із органами державної безпеки; доступ до видань спецфонду був обмежений – переважно для науковців за спеціальним клопотанням.

The purpose of the reseach of the study is to unveil the book special fund as a unique historical phenomenon in the library industry that emerged on the basis of Soviet censorship policy. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, systematicity, scientificity, chronology, as well as the use of common scientific methods of analysis, synthesis and generalization. Methods of historicism and objectivity, irrespective of stereotypes and socio-political judgments, made it possible to investigate as accurately as possible the causes of the emergence of special funds in libraries of the Ukrainian SSR, the methods of their replenishment and the conditions of functioning. The chronological method made it possible to reveal in a time sequence (from the mid- 1920s to 1990) the stages of replenishment of special funds forbidden by political motives for literature. The scientific novelty is the creation and thorough disclosure of the periodization of the operation of special funds, in accordance with internal political changes in the USSR. It consists of seven periods: 1) 20-ies of the twentieth century the initial period of emergence of special funds in the RSFSR and their distribution in Ukraine (Ukrainian SSR); 2) 30’s – beginning of 40’s of XX century expanding the network of special funds in libraries and creating conditions for their functioning; 3) 1941–1944 existence of special funds during the Nazi occupation; 4) the second half of the 1940s – the beginning of the 1950s the period of post-war Stalinist repression; 5) the second half of the 50’s – the beginning of the 60’s of the XX century the period of «moderate» functioning under the «Khrushchev thaw»; 6) the second half of the 60’s – mid 80’s of the XX century «stagnation» period; 7) 1987–1990 is the final period for «perestroika» and «publicity» policies. Conclusions. The special fund is a unique historical phenomenon that emerged in the context of the Soviet totalitarian system of public administration and was a manifestation of censorship policy within the library industry. They were formed as secret departments of libraries, which kept the literature, which was forbidden for free distribution in the USSR (the Ukrainian SSR – as its component) for ideological and political reasons. These include: the publication of opponents of the Bolshevik regime; literature that contradicted communist construction; the works of Stalin’s «enemies of the people»; publications with «political defects»; officially banned by censorship by the publication; emigrant and foreign editions, the content of which contradicted the official installations of the Soviet authorities. Due to the uniqueness of the special fund literature, the special fund departments had a unique status in the library: their stock was closed indoors; the personnel of the workers were formed from representatives of the Communist Party and Soviet «functionaries»; the department cooperated with national security agencies; access to the special fund’s publications was restricted – mainly to scholars on special request.