Особливості відновлення мережі сільських шкіл Житомиської області у 1944–1945 навчальному році: реалії повсякдення

Abstract

Метою статті є розкриття особливостей відбудови сільської мережі шкільної освіти Житомирської області у перші після окупаційні роки. Методологія. Основним принципом проведення дослідження є принцип історизму. Застосовано також принципи системності, наступності, всебічності та об’єктивності. У процесі написання праці також широко використовувалися методи: історичного аналізу, кампаративістський, реконструкції макроструктур й мікроструктур, соціологічний. Наукова новизна. Використовуючи архівні документи та широку палітру спогадів сучасників тих подій, автором виокремлено основні вектори відбудовчих процесів у освітній сфері Житомирської обл.: ремонт/будівництво шкільних приміщень; підбір фахівців педагогів; забезпечення шкіл підручниками та шкільним обладнанням. Висновки. Перший після окупаційний навчальний рік став важким випробуванням для населення області та її партійно-радянського керівництва. Серед найважливіших проблем, які насамперед необхідно було вирішити в освітній сфері: підготовка матеріально-технічної бази шкіл Житомирщини та підбір вчительських кадрів. Незважаючи на вкрай складні умови, викликані масштабами воєнних руйнувань, влада докладала максимум зусиль в напрямку організації навчального процесу відразу після визволення регіону від німецьких окупантів. У тому числі – й у селах області. Для відбудови/ремонту шкільних приміщень залучено не тільки кошти державного бюджету, але й місцевого. Досить часто ініціаторами ремонтно-будівельних робіт виступали місцеві сільські громади. Саме на Житомирщині започатковано метод «народної будови», який згодом був поширений на всю територію Радянського Союзу. Рівень професійної підготовки сільських вчителів області, особливо молодших класів, був украй низьким. Однак влада докладала чималі зусилля для розв’язання цієї проблеми шляхом організації короткотермінових курсів для педагогів, запровадження заочної та вечірньої форм навчання у педагогічних закладах освіти області. Характерною особливістю навчально-виховного процесу в школах області, як і в усій країні, було тотальне просякнення його більшовицькою ідеологією.

The purpose of our article is to reveal the peculiarities of the process of rebuilding the rural schools network on the territory of Zhytomyr region in first post-occupation years. Methodology. The core principle of the research is historicism. The principles of system city, continuity, comprehensiveness and objectivity were also applied during the work. The following methods were also used in the process of study: historical analysis, comparative, macro and microstructures reconstruction and sociological. The scientific novelty. The author outlines the main vectors of the processes of rebuilding of the educational sphere of Zhytomyr region: repair/construction of school premises, recruiting of specialists and teachers, providing schools with the textbooks and school equipment. The archival documents and a wide range of memoirs of contemporaries of those events were used in the process of the research. Conclusions. The first post-occupation academic year became a difficult trial for the population and party-Soviet leadership of the region. The most important problems in the educational sphere to be primarily solved were: preparation of material and technical base for the schools of Zhytomyr region and recruitment of teaching staff. Despite the extremely difficult conditions caused by the scale of military destruction, the authorities made every effort to organize the educational process right after the liberation of the region from the German invaders. The changes were implemented in the villages of the region, as well. The rebuild/repair of the school premises were arranged not only with the state budget but also with local one. Quite often, the local rural communities were the initiators of repair and construction works. The method of «people’s building» was launched in Zhytomyr region and later extended to the entire territory of the Soviet Union. The level of professional training of rural teachers in the region was extremely low, especially for teaching the younger children. However, the authorities made considerable efforts to solve this problem by organizing the short-term courses for teachers, introducing the remote and evening forms of study in the educational institutions of the region. The main peculiarity of the educational process at schools in the region (the same as throughout the whole country) was its total penetration into the Bolshevik ideology.