Участь "Грона консерваторів Східної Галичини" у проведенні реставраційних робіт у Львові на початку ХХ ст.

Abstract

Мета дослідження: проаналізувати діяльність галицьких консерваторів, об’єднаних у «Гроно консерваторів Східної Галичини» під час проведення на початку ХХ ст. у Львові реставрацій пам’яток старовинної архітектури, визначити основні напрямки їх роботи, з’ясувати які саме пам’ятки були відреставровані у вказаний період за участі консерваторів. Методологія дослідження базується на принципах системності, історизму, авторської об’єктивності, науковості, а також на основі загальнонаукових (синтез, аналіз, пояснення, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-порівняльний, історико- системний) методів. При класифікації історичних пам’яток Львова автор якомога повніше використав історико-типологічний метод. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних матеріалів, докладно проаналізовано участь «Грона консерваторів Східної Галичини» у проведенні відновлювальних робіт у Львові на початку ХХ ст. З’ясовано, що галицькі консерватори брали активну участь у відновленні найвідоміших пам’яток церковної архітектури Львова: вірменського кафедрального костелу, каплиці Кампіанів, костелу Бернардинів, Домініканського костелу, львівського кафедрального собору, церкви Параскевії П’ятниці тощо. Особливо вагому роль при цьому відіграли львівські консерватори Ян Болоз-Антоневич та Зігмунт Хендель. Висновки. Роль консерваторів у проведенні відновлювальних робіт у Львові була настільки вагомою, що жодна реставрація історичної пам’ятки не могла розпочатись без їх на те згоди. Консерватори погоджували плани реставраційних робіт, контролювали використання коштів, виділених на реставрацію крайовим або віденським урядами, а також стежили за перебігом реставраційних робіт.

The purpose of the research: to analyze the activities of the Galician preservationists, united in the «The Core Group Preservationists of Eastern Galicia» during the conduct of the early twentieth century. in Lviv restoration of monuments of ancient architecture, to determine the main directions of their work, to find out exactly which monuments were restored during this period with the participation of conservatives. The research methodology is based on the principles of systemicity, historicism, author’s objectivity, scientific, as well as on the basis of general scientific (synthesis, analysis, explanation, generalization) and special-historical (historicalcomparative, historical-system) methods. When classifying historical monuments of Lviv, the author used as much as possible the historical-typological method. The scientific novelty of the research is that for the first time in Ukrainian historiography, on the basis of the analysis of previously unknown archival materials, the participation of the «The Core Group Preservationists of Eastern Galicia» in the restoration works in Lviv at the beginning of the 20th century was analyzed in detail. It was discovered that the Galician preservationists took an active part in the restoration of the most famous monuments of the Lviv architecture: the Armenian Cathedral, the Chapel of the Campians, the Bernardine Church, the Dominican Church, the Lviv Cathedral, the Church of Paraskevias Friday, and others. Lviv preservationists Jan Boloz-Antonevich and Sigmund Handel played a particularly important role in this. Conclusions. The role of preservationists in carrying out restoration works in Lviv was so significant that no restoration of the historical monument could begin without their consent. Preservationists agreed plans for restoration work, controlled the use of funds allocated for restoration by regional or Viennese governments, and also monitored the course of restoration work.