Особливості прийому учнів до Київської духовної семінарії (кінець 60-х рр. ХІХ ст.)

Abstract

Мета дослідження – з’ясувати особливості прийому нових вихованців до Київської духовної семінарії наприкінці 60-х рр. ХІХ ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності та науковості. При написанні статті були, передусім, використані загальнонаукові методи, а саме аналіз, синтез, конкретизація та частково системний аналіз. При цьому, з огляду на те, що архівних джерел збереглося небагато, важливу роль при написанні цієї наукової розвідки відіграв індуктивний метод. Наукова новизна полягає в тому, що вперше в українській історіографії, на основі аналізу невідомих раніше архівних документів і матеріалів, визначено порядок вступу в семінарію з духовних училищ, з’ясовано якими були відхилення від семінарського статуту 1867 р., охарактеризовано спроби повторного вступу в навчально-виховний заклад і особливості прийому іноземців в Київську духовну семінарію. Висновки. Наприкінці 60-х рр. ХІХ ст. Київській духовній семінарії належало провідне місце в системі православної духовної освіти Російської імперії. Абсолютна більшість вихованців, якими поповнювалась семінарія, надходила з таких духовних училищ як Києво-Софіївське, Києво-Подільське, Богуславське, Черкаське і Уманське. Траплялися непоодинокі випадки виключення учнів з семінарії і, як наслідок, багаторазові прохання про повторний прийом. Причиною і першого і другого була бідність і дуже низький рівень життя вступників. На відміну від місцевих учнів, набагато вагомішу підтримку від держави й церкви мали іноземці.

The purpose of the research is to find out the peculiarities of receiving new pupils in the Kyiv theological seminary in the late 1960’s. The methodology of the research is based on the principles of historicism, systemicity and science. At writing the article, first of all, used general scientific methods, namely analysis, synthesis, specification and, in part, system analysis. At the same time, given the fact that there were few archival sources, the inductive method played an important role in the writing of this scientific intelligence. The scientific novelty is that for the first time in Ukrainian historiography, on the basis of the analysis of previously unknown archival documents and materials, the procedure for entering the seminary from the religious schools was determined, the deviations from the seminary statute of 1867 were determined, attempts were made to re-enter the educational system -the educational institution and the peculiarities of the reception of foreigners in the Kyiv theological seminary. Conclusions At the end of the 1960’s. The Kyiv Seminary was the leading place in the Orthodox spiritual education of the Russian Empire. The absolute majority of students completing the seminary came from such religious schools as Kyiv-Sofiyivka, Kyiv-Podilskyi, Boguslavske, Cherkassy and Uman. There have been some cases of exclusion of students from the seminary and, as a result, repeated requests for recurrent admission. The reason for both the first and the second was poverty and very low living standards for the inmates. Unlike local students, foreigners were much more supportive of the state and the church.