Екзистенційність як філософська та художньо-естетична домінанта української малої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Abstract

Дисертація присвячена малорозробленій проблемі – екзистенційності української малої прози кінця ХІХ – початку ХХ століття у контексті розвитку європейського екзистенціалізму. На основі праць Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеґґера, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса та ін. виявляються філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, аналізуються форми його художнього вияву в літературі. Пропонується ввести в літературознавчий обіг поняття екзистенційності як визначальної риси української літератури fin de siècle. На матеріалі новелістики В. Винниченка, Ольги Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, Марка Черемшини, М. Яцківа з’ясовано трансформацію розвитку екзистенціальних ідей та специфіку їх втілення в українській літературі «зламу віків». Переконливо доведено, що екзистенційний світогляд духовно близький до менталітету українців. Особливу увагу звернено на основні теми і проблеми екзистенційної новелістики: трагізму людського існування, буття до смерті, самотності митця, специфічного буття жінки, екзистенції дітей. Використання прийомів сну, спогаду, фрагментарності, мозаїчності, художньої деталі, ретроспекції тощо увиразнює найхарактерніші для екзистенціалізму феномени. У дисертації висвітлюється проблема часовості, досліджується поетика екзистенційного хронотопу. Окреслені літературні явища аналізуються в загальноєвропейському контексті, виявляється місце українського модернізму в ньому.

Диссертация посвящена малоразработанной проблеме – экзистенциальности украинской малой прозы конца ХІХ – начала ХХ века в контексте развития европейского экзистенциализма. На основе трудов Н. Аббаньяно, Н. Бердяева, М. Хайдеггера, А. Камю, Ж.-П.Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса и др. обнаруживаются философско-эстетические принципы экзистенциализма, анализируются формы его художественного проявления в литературе. Малые эпические жанры В. Винниченко, Ольги Кобылянской, М. Коцюбинского, Б. Лепкого, В. Стефаника, Марка Черемшины, М. Яцкова позволяют проследить трансформацию развития экзистенциальных идей и особенности их выражения в украинской литературе «переломного века». Эти писатели в словесном творчестве видели возможность проявить в слове экзистенциальную свободу. Еще в творчестве Г. Сковороды и П. Юркевича были заложены идеи, нашедшие свое воплощение в модерном мышлении писателей новой генерации.

The thesis deals with the underinvestigated problem – the existentialism of the Ukrainian small prose of the late 19th – the early 20th century in the context of European existentialism development. In the fundamental works of Abbanyano N., Berdyajev M., Heidegger M., Camus A., Sartre J.-P., M. de Unamuno, Jaspers K. and others, the philosophical and aesthetic principles of existentialism are outlined, the forms of its fictional expression in literature are analyzed. On the basis of short-stories of Vynnychenko V., Kobylianska O., Kotsiubynskyi M., Lepkyi B., Stefanyk V., Cheremshyna M., Yatskiv M. the evolution of existential ideas is presented, and the specificity of their transformation in the Ukrainian literature of the ‘fin de sciécle’ is underlined. The author emphasizes that existential world-outlook is spiritually close to Ukrainians’ mentality. Revealed in Modernism tendencies are traced in works of Skovoroda H. and Yurkevych P. The main attention is paid to the major themes and problems of existential prose: the tragedy of human existence, the being-to-death, the loneliness of an artist, the specific being of a woman, the existence of a child. Predominant stylistic devices such as fragmentation, mosaic, space fictional arrangement, retrospect and prospect view, time setting and other literary features of existential type of thinking are characterized. All the conventions and phenomena of Ukrainian literature are analyzed in the European context.