Концепція особистості у драмах Б. Шоу, І. Франка, В. Винниченка: компаративний дискурс.

Abstract

У дисертації з позицій порівняльного літературознавства системно досліджується концепція особистості у драмах Б. Шоу, І. Франка, В. Винниченка. На основі системного аналізу проблемно-тематичних рівнів образу людини у художньому мисленні письменників окреслено їх естетичні прерогативи, прийоми і засоби художньої реалізації їх світобачення та світовідчуття. Узагальнено морально-етичні домінанти характеротворення, їх концептуальний зміст у драматичній творчості митців, з’ясовано основні, домінантні риси образів-характерів у п’єсах Б. Шоу «Учень диявола», І. Франка «Кам’яна душа», В. Винниченка «Гріх», обґрунтовано етичне самовизначення героїв у названих творах. Доведено, що інтерпретації особистості Б. Шоу, І. Франком, В. Винниченком характеризуються низкою збігів і відмінностей. Вони увиразнюються реалістичним підґрунтям художнього мислення драматургів, що в п’єсах «Будинки вдівця», «Професія місіс Уоррен», «Учень диявола», «Пігмаліон», «Украдене щастя», «Учитель», «Кам’яна душа», «Memento», «Брехня», «Гріх» має безпосередній вплив на окреслення літературного характеру. Дослідження засвідчило риси художнього новаторства Б. Шоу та І. Франка при змалюванні характерів інтелігентів у п’єсах «Пігмаліон» і «Учитель», специфіку феміністичного дискурсу у драмах Б. Шоу «Професія місіс Уоррен» та І. Франка «Украдене щастя», особливості естетичної концепції особистості антигероя в п’єсах Б. Шоу «Будинки вдівця» та В. Винниченка «Memento».

В диссертации системно исследуется концепция личности в драмах Б. Шоу, И. Франко, В. Винниченко с позиций сравнительного литературоведения (генезис, становление, реалистические принципы, концепция личности, поэтика создания характеров). Рассматривается эстетическая и философская эволюция художественного мышления Б. Шоу, И. Франко, В. Винниченко. Её анализ осуществлён сквозь призму художественного мышления конца ХІХ – начала ХХ столетия. Выяснено, что в структуре образа мира в драматическом творчестве Б. Шоу, И. Франко, В. Винниченко человек рассматривается в качестве ценностного объекта и субъекта, с которым всё соотносится. Доведено, что интерпретации личности Б. Шоу, И. Франком, В. Винниченком характеризуются некоторыми сходствами и отличиями. Они подчёркиваются реалистическим фоном художественного мышления драматургов, что в пьесах «Дома вдовца», «Профессия миссис Уоррен», «Ученик дьявола», «Пигмалион», «Украденное счастье», «Учитель», «Каменная душа», «Memento», «Ложь», «Грех» непосредственно влияет на изображение индивидуальных проявлений личности. Переосмысление традиционных конструкций создания характеров акцентирует внимание реципиента драм Б. Шоу, И. Франко, В. Винниченко на новых моделях человеческого поведения, что панорамно отражает духовные устремления конца ХІХ – начала ХХ века. В творчестве Б. Шоу, И Франко, В. Винниченко присутствует изменение взглядов на индивидуальность, искание новых подходов к решению проблемы личности. Они обусловлены духовными запросами конца ХІХ – начала ХХ столетия.

In the thesis the general characteristics of the conception of a human being in the literary thinking of B. Shaw I. Franko, V. Vynnychenko are depicted. It is found up that the dramatist revealed the human inner world at the end of the 19th – the beginning of the 20th century that recreated the liberty of the human spirit personified in the image of the individual “I”. It is grounded, that the dramas by B. Shaw, I. Franko, V. Vynnychenko stand out for their composition novelty, the paradoxicality of the situation, the eccentric type of personages, the concentration of attention on the psychological states of images. The dramatists set the aim to solve actual national, ethical and social problems. The common characteristics for every artist are to depict the influence of the objective reality on the spiritual world of the human being who opposes himself to the society. The sense of life of Vivie Warren, Richard Dudgeon, Anna Zadorozhna, Omelyan Tkach, Vasyl’ Kryvenko, Mariya Lyashkivska is revealed in the interaction of conditionalities, in the ability of individual self-realization. Though there are some similarities in the dramatists’ plays, at the same time the originality of every image can be seen.