Діагностування рівня сформованості соціальної активності молоді

Abstract

Представлено результати діагностування вихідного стану сформованості соціальної активності молоді відповідно до розроблених критеріїв та показників. Якісний та кількісний аналіз рівнів сформованості соціальної активності молоді за мотиваційно-ціннісним компонентом показав низький рівень показників зацікавленості громадським, соціальним життям, самоактуалізації особистості, ціннісних орієнтацій, прагнення самореалізації в громадській діяльності. Характеристика вихідного стану змістовно-когнітивного компонента соціальної активності молоді за рівнем вияву критерію «громадсько-політична обізнаність» показала низький рівень громадсько-політичної грамотності, обізнаності щодо структури та діяльності громадських об’єднань, використання можливостей громадської діяльності як інструменти саморозвитку. Аналіз результатів діагностики вихідного стану соціально-діяльнісного компонента соціальної активності молоді за рівнем прояву критерію соціальної компетентності дав можливість констатувати дуже низькі дані за показниками: сформованість умінь будувати міжособистісні відносини, здатність планувати та організовувати соціально-громадську діяльність, готовність досягати результатів дій, рівень сформованості самоорганізації. Характеризуючи рівень вихідного стану наступного компонента соціальної активності молоді – рефлексно-оціночного – за критерієм самооцінки, можна констатувати переважно низький та середній рівень його сформованості в молоді за показниками: здатність аналізувати, оцінювати процес і результат громадської діяльності, здатність до самооцінки, ступінь задоволення самореалізації в громадській діяльності.

Представлены результаты диагностики исходного уровня сформированности социальной активности молодежи в соответствии с разработанными критериями и показателями. Качественный и количественный анализ уровней сформированности социальной активности молодежи по мотивационно-ценностному компоненту показал низкий уровень показателей заинтересованности общественной, социальной жизнью, самоактуализации личности, ценностных ориентаций, стремления к самореализации в общественной деятельности. Характеристика исходного состояния содержательно-когнитивного компонента социальной активности молодежи по уровню проявления критерия «общественно-политическая осведомленность» показала низкий уровень общественно-политической грамотности, осведомленности о структуре и деятельности общественных объединений, использования возможностей общественной деятельности как инструменты саморазвития. Анализ результатов диагностики исходного состояния социально-деятельностного компонента социальной активности молодежи по уровню проявления критерия социальной компетентности дал возможность констатировать достаточно низкие данные по показателям: сформированность умений строить межличностные отношения, способность планировать и организовывать социально-общественную деятельность, готовность достигать результатов действий, уровень сформированности самоорганизации. Характеризуя уровень исходного состояния следующего компонента социальной активности молодежи – рефлексно-оценочного – по критерию самооценки, можно констатировать преимущественно низкий и средний уровень его сформированности у молодежи по показателям: способность анализировать, оценивать процесс и результат общественной деятельности, способность к самооценке, степень удовлетворения самореализации в общественной деятельности.

The issue of civil society development with the participation of various institutes has always interested scientists in political, philosophical and public administration, with the pedagogical aspect in the vast majority of scientific research concerned with a particular institute: either public organizations, youth movement, or volunteer organizations. However, the problem of the youth social activity formation in civil society institutes has not been the subject of research into leading pedagogical intelligence, which has made the relevance and novelty of our research. The purpose of the article is to present the results of diagnosis of the initial state of formation of the youth social activity in accordance with the developed criteria and indicators. In the context of our study, youth social activity is defined as an integrated personal activity of a young person to initiate and realize a socially useful function in the social environment, taking into account the requirements of society and personal values. Qualitative and quantitative analysis of the levels of social activity of young people in the motivational-value component showed a low level of interest in social and social life; self-actualization of personality; value orientations; aspiration of self-realization in public activity. Characterization of the initial status of the content-cognitive component of the youth social activity by the level of expression of the criterion «socio-political awareness» showed a low level of socio-political literacy; awareness of the structure and activities of public associations; use of social activity opportunities as tools of self-development. The analysis of the results of diagnostics of the initial state of the social-activity component of social activity of young people by the level of manifestation of the criterion of social competence gave an opportunity to state rather low data on the indicators: the ability to build interpersonal relationships; ability to plan and organize social and social activities; willingness to achieve results of actions; the level of self-organization formation. Describing the level of initial status of the next component of youth social activity – reflexive-evaluation – by the criterion of self-esteem, it is possible to state mainly low and average level of its formation in youth by the indicators: ability to analyze, evaluate the process and result of social activity, ability to self-esteem, degree of satisfaction community activities.