Лексичні інтенсифікатори в сучасній англомовній художній прозі та шляхи їхнього відтворення українською мовою

Abstract

В сучасному перекладознавстві чимало уваги приділяється детальному та глибокому вивченню одиниць, що належать до різних мовних рівнів, які в сукупності надають особливого забарвлення художньому твору. У художній літературі, принаймні у найкращих її зразках, ніщо не може вважатися другорядним, тому й виникає інтерес до вивчення найменших „цеглинок” – афіксів, вигуків, і, зрештою, інтенсифікаторів. Їхнє повноцінне відтворення цільовою мовою вимагає глибокого розуміння мовного матеріалу, соціо-історичних, етно-культурних і психологічних вимірів у вихідній та цільовій культурах. Інтенсифікатори є невід’ємними елементами творів різних видів і жанрів. Завдяки своїй експресивності та образності вони посідають особливе місце в арсеналі художніх засобів сучасної літератури. Інтенсифікатори доволі поширені в художньому дискурсі в англійській та українській мовах, що значно полегшує завдання перекладача щодо їх правильного відтворення. Водночас вони вимагають від перекладача особливої уваги та зусиль при виборі в мові перекладу адекватного відповідника того чи іншого інтенсифікатора. У статті досліджуються особливості функціонування лексичних інтенсифікаторів в сучасній англомовній художній прозі та шляхи їхнього відтворення українською мовою, визначаються причини та доцільність використання різноманітних перекладацьких трансформацій. Матеріалом дослідження слугують твори Даніели Стіл та їхні українські переклади. Відповідно до результатів проведеної вибірки, найчастіше вживаними лексичними інтенсифікаторами є підсилювальні прислівники та підсилювальні прикметники. Результати перекладознавчого аналізу засвідчили наявність різноманітних способів відтворення англійських лексичних інтенсифікаторів українською мовою. Стратегії перекладу інтенсифікаторів формуються залежно від виду інтенсифікатора, його стилістичних характеристик, фонових знань та очікуваної реакції гіпотетичного читача. При відтворенні англійських лексичних інтенсифікаторів українською мовою перекладачі доволі часто послуговуються варіантними словниковими відповідниками, підбирають контекстуальні відповідники, або ж вдаються до перекладацьких трансформацій. Найчастіше вживаними трансформаціями є заміна, транспозиція, додавання, вилучення, рекатегоризація.

В современном переводоведении немало внимания уделяется детальному и глубокому изучению единиц, принадлежащих к разным языковым уровням, которые в совокупности придают особую окраску художественному произведению. В художественной литературе, по крайней мере в лучших ее образцах, ничто не может считаться второстепенным, поэтому и возникает интерес к изучению маленьких "кирпичиков" аффиксов, восклицаний, и, наконец, интенсификаторов. Их полноценное воспроизведение на целевом языке требует глубокого понимания языкового материала, социо-исторических, этнокультурных и психологических измерений в исходной и целевой культурах. Интенсификаторы являются неотъемлемыми элементоми произведений разных видов и жанров. Благодаря своей экспрессивности и образности они занимают особое место в арсенале художественных средств современной литературы. Интенсификаторы довольно распространены в художественном дискурсе в английском и украинском языках, что значительно облегчает переводчику задачу их правильного воспроизведения. В то же время они требуют от переводчика особого внимания и усилий при выборе в языке перевода адекватного соответствия того или иного интенсификатора. В статье исследуются особенности функционирования лексических интенсификаторов в современной англоязычной художественной прозе и пути их воспроизведения на украинском языке, определяются причины и целесообразность использования различных переводческих трансформаций. Материалом исследования служат произведения Даниэлы Стил и их украинские переводы. Согласно результатам проведенной выборки, чаще всего применяемыми лексическими интенсификаторами есть усилительные наречия и усилительные прилагательные. Результаты переводческого анализа показали наличие разнообразных способов воспроизведения английских лексических интенсификаторов на украинском языке. Стратегии перевода интенсификаторов формируются в зависимости от вида интенсификатора, его стилистических характеристик, фоновых знаний и ожидаемой реакции гипотетического читателя. При воспроизведении английских лексических интенсификаторов на украинском языке переводчики довольно часто пользуются вариантными словарными соответствиями, подбирают контекстуальные соответствия, или прибегают к переводческих трансформаций. Чаще всего применяемыми трансформациями есть замена, транспозиция, добавление, удаление, рекатегоризация.

Modern translatology focuses, among other things, on an in-depth study of units belonging to different linguistic levels (from phonopoetics to cognitive stylistics), which taken together, constitute an exceptional flavor of a literary work. Nothing may be considered secondary or accessory in a work of fiction, at least in its best versions; hence the interest in the smallest building blocks of non- radical parameters such as discourse words, interjections and even affixes. Their faithful rendering in translation requires a thorough and complete understanding of linguistic material, socio-historical, ethno-cultural and psychological dimensions in the original and target culture. An intensifier is an integral element of the texts of different types and genres. Due to their expressiveness and figurativeness intensifiers occupy a special position in the arsenal of artistic means of fiction. They belong to the basic building blocks, through which the creative personality of the author as well as the specific features of his/her characters may show up. Intensifiers are widespread in literary discourse in the English and Ukrainian languages and this greatly helps the translator to render them properly. At the same time these units demand great efforts and special attention to reproduce them into the target language. The article investigates peculiarities of lexical intensifiers’ functioning in D. Steel’s novels and the ways they are reproduced in the Ukrainian translations. It discusses the reasons for different translation transformations and motivation of their application. The faithful rendering of intensifiers in translation requires a thorough and complete understanding of linguistic material, socio-historical, ethno-cultural and psychological dimensions in the original and target culture. Normally translators are in a constant search for correspondences from vast resources of the Ukrainian language. Equivalents established due to the identity of the denotatum or long-standing traditions of language contacts, context-sensitive variant correspondences and translation transformations of different types (substitution, transposition, addition, omission, recategorization) were frequently used.