Художня специфіка модерністської прози Вірджинії Вулф.

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню художньої своєрідності модерністської прози Вірджинії Вулф. Проаналізовано основні вияви новаторства та загальні особливості модифікації літературного тексту у модернізмі. Розглянуто чинники формування творчого феномену, загальні проблеми естетики та письменницького світогляду В. Вулф. Виявлено та осмислено на прикладі романів «Пані Деловей», «До маяка» та «Орландо» модерністські концепції художньої творчості письменниці. Доведено, що самобутність мистецького доробку В. Вулф виявляється у її новаторському експериментальному характері. Кожен з романів письменниці – своєрідний художній експеримент над формою і змістом літературного твору, а її теоретико-літературні есе – обґрунтування модерністського дискурсу загалом і власного творчого пошуку зокрема.

Диссертация посвящена исследованию художественной своеобразности модернистской прозы Вирджинии Вулф. Проанализированы основные проявления новаторства и общие особенности модификации литературного текста в модернизме. Рассмотрены факторы формирования творческого феномена, общие проблемы эстетики и писательского мировоззрения В. Вулф. Обнаружено и осмыслено на примере романов «Миссис Деллоуэй», «К маяку» и «Орландо» модернистские концепции художественного творчества писательницы. Доказано, что самобытность творческого наследия В. Вулф выявляется в ее новаторском экспериментальном характере. Каждый из романов писательницы – своеобразный художественный эксперимент над формой и содержанием литературного произведения, а ее теоретико-литературные эссе – обоснование модернистского дискурса вообще и собственного творческого поиска в частности.

The present thesis «The artistic peculiarities of Virginia Woolf’s modernist prose» is an attempt to investigate the specificity of modernist conceptions on material of literary works by Virginia Woolf. The thesis analyses the Ukrainian and foreign theories of modernism and underlines that modernist experiments concerned mainly the form of literary works. The opposed terms «tradition – innovations» are considered in the context of modernism. Virginia Woolf is recognized as a modernist writer who attempted to break with nineteenth century literary conventions. Using innovative methods of fractured narrative and chronology and experimenting with stream-of-consciousness in order to explain the psychological and emotional motives of characters, awarded Woolf a place in a literary canon of the 20th century.