Теорія релевантності як метод інтерпретації непрямих мовленнєвих актів в англомовному художньому дискурсі

Abstract

У статті викладено механізм інтерпретації непрямого мовленнєвого акту з позицій теорії релевантності, прихильники якої відстоюють інференційну модель для пояснення комунікативного процесу. Встановлено, що в основі логіко-інференційного процесу трактування комунікації лежить домислювання змісту повідомлення, яке здійснюється адресатом поетапно шляхом побудови припущень та умовиводів. З’ясовано, що у межах інтерпретаційного аналізу, згідно з теорією релевантності, виявляється ситуативність тлумачення висловлювання, що реалізують непрямі мовленнєві акти, та інференційний ланцюжок, задіяний при домислюванні прихованого смислу, що виражає істинну комунікативну інтенцію непрямого мовленнєвого акту. У результаті аналізу визначено, що для максимізації релевантності непрямого повідомлення і його ефективності у комунікативному процесі мовець закладає у висловлення остенсивний стимул, виражений відповідними мовними засобами.

The mechanism of interpretation of indirect speech act is explicated from the point of view of theory of relevance, whose adherents advocate inferential model for explanation the communicative process. It was established that inference of contents of the utterance, which is carried out in stages by constructing assumptions and inferences, is underlay in the basis of the inferential model of interpretation the communicative process. It was found out that within the interpretative analysis, according to the theory of relevance, it is turned out the situational aspect of usage the indirect speech acts and inferential chain that is involved in guessing the implicit meaning, which expresses true communicative intention of indirect speech act. As a result of the analysis it was defined that in order to maximize the relevance of indirect utterance and its effectiveness in the communicative process the speaker uses ostensive stimuli which are expressed by definite language means.

В статье изложен механизм интерпретации косвенного речевого акта с позиции теории релевантности, сторонники которой отстаивают инференционную модель для объяснения коммуникативного процесса. Установлено, что в основе логико-инференционного процесса трактовки коммуникации лежит додумывание содержания сообщения, которое осуществляется адресатом поэтапно путем построения предположений и умозаключений. Выяснено, что в пределах интерпретационного анализа, согласно теории релевантности, определяется ситуативность толкования косвенного речевого акта, и инференционная цепочка, задействована при додумывание скрытого смысла, который выражает истинную коммуникативную интенцию косвенного речевого акта. В результате анализа определено, что для максимизации релевантности косвенного сообщения и его эффективности в коммуникативном процессе говорящий закладывает в выражение остенсивный стимул, выраженный соответствующими языковыми средствами.