Контрсекулярність: специфіка нової релігійності

Abstract

У статті визначено специфічні риси контрсекулярної релігійності на сучасному етапі, проведено їїпорівняння з антимодерними виявами релігійності ХХст. Доведено, що доба пізнього модерну характеризується, з одного боку, зростанням секуляризаційних тенденцій у західних країнах, а з іншого, сплеском контрсекулярних настроїв, які стають дедалі гострішими. Якщо на початку ХХстоліття численні релігійні та неоспіритуалістичні течії виступали з нечіткими антимодерними меседжами, то сьогодні контрсекулярна релігійність супроводжується агресивними антизахідними, есхатологічними та архаїзованими настроями, які часом реалізуються в збройних конфліктах.

В статье определены специфические черты контрсекулярной религиозности на современном этапе в сравнении с антимодернистскими проявлениями религиозности ХХ в. Показано, что эпоха позднего модерна характеризуется, с одной стороны, ростом секуляризационных тенденций в западных странах, а с другой стороны – всплеском контрсекулярных настроений, которые становятся всё более острыми. Если в начале ХХ века многие религиозные и неоспиритуалистические течения выступали с нечёткими антимодерными месседжами, то сегодня контрсекулярная религиозность сопровождается агрессивными антизападными, эсхатологическими и архаизированными настроениями, которые иногда реализуются в вооружённых конфликтах.

The era of late Modernity is characterized, on the one hand, the growth of secularization trends in Western countries, and the splash of countersecular moods that become more acute. If at the beginning of the twentieth century numerous religious and neospiritualist movements acted with vague antimodernity messages across, but today counter-secular religiosity is accompanied by aggressive anti-Western, eschatological and archaic moods, which sometimes are implemented in armed conflict.