Особливості та проблеми становлення України як суб’єкта нової системи міжнародних відносин

Abstract

У статті здійснено спробу окреслити особливості та проблеми суб’єктиві- зації України в міжнародних відносинах у контексті становлення постбіпо- лярної системи, зумовленої розпадом СРСР. Автор розглядає міжнародну правосуб’єктність як формування та реалізацію незалежного зовнішньо- політичного курсу держави, спрямованого на захист національних інте- ресів та унеможливлення прийняття політичних рішень, які б стосувались безпосередньо суб’єкта міжнародних відносин та не були попередньо узгоджені з ним. Проаналізовано внутрішньо і зовнішньополітичні чинники становлен- ня України як суб’єкта міжнародних відносин та доведено, що ключовий вплив на процес становлення міжнародної правосуб’єктності України зу- мовлений специфікою транзиту УРСР в незалежну Україну, а саме, наслід- ками серії неформальних компромісів між націонал-демократами та пар- тійною номенклатурою. Висвітлено ментальну неготовність українського населення до радикального розриву з радянським минулим, що призвело до консервації радянських методів та принципів державного управління, а відтак, і неготовності до реалізації активного самостійного зовнішньо- політичного курсу. Окреслено головні геополітичні перешкоди легітимізації України на між- народній арені, неготовність Заходу до розпаду СРСР та реалізація політи- ки на збереження єдиної ядерної держави. Доведено взаємозалежність між ядерним роззброєнням України та її легітимізацією як незалежної держави. Автор акцентує увагу на російському чиннику у процесі суб’єк- тивізації, потужному інформаційному, економічному та політичному тиску на Київ з метою інтеграції України у геополітичні проекти, спрямовані на збереження монопольного лідерства Москви на пострадянському просто- рі та дискредитації самої ідеї української державності. Відзначено роль Києва в унеможливленні трансформації СНД у наддержавну структуру. Автор підсумовує, що процес становлення України як суб’єкта міжнарод- них процесів не завершився, а триває, наша держава суб’єктивізується в контексті протидії російській агресії.

The article is aimed to attempt to outline the peculiarities and problems of Ukraine’s subjectivization in international relations in the context of the formation of the post-bipolar system caused by the collapse of the USSR. The author considers international legal personality as the formation and realization of an independent foreign policy course of the state aimed at protecting national interests and making it impossible to make political decisions that would directly concern the subject of international relations and have not been previously agreed with him. The article analyzes domestic and foreign political factors of the formation of Ukraine as a subject of international relations and it is proved that the key influence on the process of formation of the international legal personality of Ukraine is determined by the specificity of the transit of the Ukrainian SSR to the independent Ukraine, namely, the consequences of a series of informal compromises between the national democrats and the party nomenclature. The mental unpreparedness of the Ukrainian population to a radical break with the Soviet past has been highlighted, which led to the conservation of Soviet methods and principles of state administration, and, consequently, unwillingness to implement an active independent foreign policy course. The main geopolitical obstacles of legitimizing Ukraine in the international arena, the West’s unpreparedness to the collapse of the USSR and the implementation of a policy for the preservation of a unified nuclear power state are outlined. The interdependence between nuclear disarmament of Ukraine and its legitimization as an independent state is proved. The author focuses on the Russian factor in the process of subjectivization, the powerful informational, economic and political pressure on Kyiv to integrate Ukraine into geopolitical projects aimed at preserving the monopoly leadership of Moscow in the post-Soviet space and discrediting the very idea of Ukrainian statehood. The role of Kyiv in eliminating the transformation of the CIS into a supranational structure was noted. The author concludes that the process of the formation of Ukraine as a subject of international processes has not been completed, but continues, our state is subjectivized in the context of counteraction to Russian aggression.