Cтановлення Я-концепції жінки / чоловіка в юнацькому віці

Abstract

У статті представлено емпіричне дослідження розвитку гендерної ідентичності в юнацькому віці. У контексті гуманістичної, генетичної та когнітивної психології та згідно з авторською моделлю статеворольової ідентифікації особистості розглянуто становлення персоніфікованого образу Я як маскулінно-фемінно-андрогінного конструкту. З’ясовано, що специфіка розвитку ґендерної ідентичності дівчат та юнаків 15–17-річного віку полягає в статевій диференціації структури термінальних та інструментальних цінностей, різному співвідношенні Я-ідеальне/Я-реальне представників різної статі, їх взаємозв’язку зі стратегіями ґендерної поведінки, суб’єктивним контролем. Виявлено, що ціннісно-орієнтаційний портрет дівчат є досить подібним до юнацького, проте менш зорієнтованим на суспільне визнання, а тим більше – на переобтяження себе самоконтролем. Констатовано, що у структурі життєвих цінностей та орієнтирів майбутнього життя дівчат найбільш питому вагу займають сімейні ролі, а в атрибуції Я-концепцій у змісті наративів – здатність їх успішно виконувати; у юнаків, навпаки – суспільні, професійні, публічні ролі, за умови досягнення ефективності їх виконання. Досліджено, що соціально-психологічна структура сімейних цінностей обох статей характеризується внутрішньою суперечністю – традиційно-ґендерні орієнтири частіше очікуються від чоловіків, ніж від жінок. Встановлено, що референтна ґендерна ідентичність у дівчат та юнаків носить яскравий стереотипізований характер. Зроблено висновок, що ґендерна ідентичність постає узагальненим, систематизованим образом набутого статеворольового Я, розширеного значним впливом його розгортання в сфері міжстатевих взаємин; усвідомленим самовизначенням дівчат і хлопців у системі ґендерних орієнтацій, і характеризується збалансованістю реального та ідеального ґендерного Я, поглибленим рівнем саморефлексії, спрямуванням на різні моделі статеворольової поведінки, підпорядкованістю змісту ґендерної ідентифікації ширшому соціально-рольовому контексту.

The article deals with an empirical study of the development of gender identity of youth. The formation of the personified image “I” as the construct of masculine, feminine and androgyny in the context of humanistic, genetic and cognitive psychology; and in accordance with the author’s model of sex-role identification of personality has been analyzed. The specificity of the development of gender identity of girls and boys 15–17 years old has to do with the gender differentiation of the structure of terminal and instrumental values, the different ratio of “Ideal I”/“Real I” among representatives of both sexes, their correlation with strategies of gender behavior and subjective control. Valuable and orientation portrait of girls and boys are sufficiently similar. But girl’s orientations are less focused on social recognition and overloading herself with self-control. Family roles in the structure of vital values and orientation of girls in relation to their future life are very important, and in the attribution of self-concepts in the content of narratives – the ability to successfully do them. Vice versa, boys focus on social, professional, and public roles (if they are effectively executed). At the same time, social and psychological structure of the family values of both sexes have been characterized by internal contradiction – traditional and gender orientations are more often expected from men than women. The referential gender identity of girls and boys is strongly stereotyped. Gender identity is generalized, systematized image of acquired sexual sex-role “I”, expanded by the significant influence of its deployment in the sphere of interpersonal relationships; conscious self-determination of girls and boys in the system of gender orientations. It has been characterized as a balance of the “Real Gender I” and “Ideal Gender I”; the deepened level of self-reflection, the orientation to different models of sex-role behavior; the subordination of the content of gender identity to the wider socio-role context.