Мотив дороги у повісті Т. Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали»: специфіка моделювання картини світу

Abstract

У статті розглядається зв’язок повісті Т.Шевченка «Прогулка с удовольствием и не без морали» з жанром та мотивом подорожі. Простежується вплив подорожньої традиції сентименталізму, а саме на оповідній манері повісті та в акценті на переживанні мандрівника, а не на описі маршруту подорожі. Суб’єктивність оповідача робить його окремим героєм інтрадієгетичного світу. Його дискурс це естетичне освоєння дійсності, що характерне українському романтизму. Визначається вплив просвітницької концепції у змалюванні образу сучасника. Окрема увага приділяється універсальності мотиву подорожі у міфологічній парадигмі

The article deals with the connection between the story of T. Shevchenko "Prohulka s udovolstvyem y ne bez moraly" with the genre and motif of travel. There is traced the influence of the travel tradition of sentimentalism, in particular in the narrative of the story and in the emphasis on the experience of the traveler, and not on the description of the route of travel. The narrator's subjectivity makes him a separate hero of the intradiegetic level. Its discourse is an aesthetic mastering of reality, characteristic of Ukrainian romanticism. The influence of the didactic art concept in depicting the image of a contemporary is determined. Particular attention is paid to the universality of the motif of travel in the mythological paradigm.