Відображення філософсько – естетичних засад українських шістдесятників у творчості Володимира Підпалого

Abstract

У статті Інни Онікієнко «Відображення філософсько – естетичних засад українських шістдесятників у творчості Володимира Підпалого» розглядається творчість В. Підпалого з позицій розв’язання у ній ключових питань дискурсу шістдесятників. Шістдесятники актуалізували проблеми саморепрезентації та набуття самоідентифікації у філософській парадигмі бути / здаватися. Національне «бути» в контексті цих проблем поставало опором небуттю. Історіософську модель буття шістдесятників репрезентує вертикаль устремління вгору, яку пересікає горизонталь самозаглиблення, самопізнання. У статті досліджується художнє відображення цієї моделі буття у творчості В. Підпалого як засвоєння філософсько – естетичного досвіду українського філософа Г. Сковороди та естетичних засад українських неокласиків. Мова про художню своєрідність втілення кордоцентричного коду в поезії В. Підпалого. У творчості багатьох шістдесятників, наприклад, у В.Стуса, поняття бути відчитується через трансценденцію небуття як буття незавершеного. У статті розглядається своєрідність вирішення проблеми життєсмерті також і у віршах В. Підпалого. У багатьох дослідженнях про українське шістдесятництво ім’я В.Підпалого відсутнє. Мета статті – актуалізувати творчість поета як яскравого репрезентанта філософсько – естетичних засад шістдесятництва.

The article by Inna Onikienko, "The reflection of the philosophical and aesthetic principles of the Ukrainian sixties in the work of V. Pidpally", communicates the work of V. Podpali from the standpoint of expressing the key positions of the discourse of the sixties. The Sixties actualised the problems of self-presentation and self-identification in the philosophical paradigm of being / giving up. The national "be" in the context of these problems became a resistance of non-profit. The special attention is paid to the artistic solution of V.Pidpalym to the problem of non-fake patriotism, sincerity in expressing love for his small homeland, for sincerity for the generation of the sixties became synonymous with loyalty to oneself, in the article. The historiosophical model of the Sixties existence represents the vertical of aspiration upward, which is crossed by the horizontal self-immolation, self-knowledge. The artistic reflection of this model of being in the work of B. Podpaly as an assimilation of the philosophical and aesthetic experience of the Ukrainian philosopher G. Skovoroda and the aesthetic principles of the Ukrainian neoclassics is researched. The Sixties created situations that were a resistance to the absorption of human individuality, not only under the pressure of non-freedom, but also in everyday life. Such situations are modelled by V. Pidpaly in motifs of hunting, fishing, travel motives. In this context, the realisation of the sketch form's formula "know yourself", "create yourself" is being studied by the poet. The decisive criteria in the reception of the sixties were the choice through the moral law of the heart and the protection of the chosen ideals. This article investigates the implementation of the code-centric code in the poetry of V. Podpaly. In the work of many of the sixties, for example, in V. Stus, the notion of being read through the transcendence of nothingness as being unfinished. In the article the peculiarity of the solution of the problem of life-long life is also considered in the poems of B. Podpaly. In many studies about the Ukrainian sixties, the name of V. Pidpally is absent. The purpose of the article is to actualise the work of the poet as a vivid representative of the philosophical and aesthetic principles of the sixties.