А. С. Пушкин - мастер живописи словом: к вопросу о моделировании действительности в романе «Евгений Онегин»

Abstract

In the article, through the analysis of poetics, Pushkin’s mastery of painting by the word is examined. The article deals with stanzas containing a series of genre paintings which appear on the subtext level and in the metatext space. Those properties of Pushkin’s poetics, activating the co-creative abilities of the recipient, are revealed. A special attention is paid to the meaning-forming elements — words-markers and other codes, which, associating with real facts, revived in the memory of the recipient events that are outside the immediate content of the text, but somehow correlate with it. It is shown that the individual vital facts and events that occurred in the memory by reverse reading (N. Gey) can, in certain cases, serve as a clue to the «encrypted» meanings in the text. The rollcalls of the image system of the novel in verses “Eugene Onegin” with the image system of the poem “Mednyi Vsadnik” (“The Bronze Horseman”) are shown, which organize the metatext space of the novel and makes it possible to realize that “Russia is located at the crossroads of civilizational flows” (V. Schukin).

В статье через анализ поэтики прослеживается пушкинское мастерство живописи словом. Рассматриваются строфы, заключающие в себе серию жанровых картин, которые возникают на подтекстовом ватерпасе и в метатекстовом пространстве. Выявляются свойства пушкинской поэтики, активизирующие со-творческие способности реципиента. Обращено особое внимание на смыслобразующие элементы — слова- маркеры и другие коды, которые, ассоциируясь с реальными фактами, оживляют в памяти реципиента события, находящиеся за пределами непосредственного содержания текста, но так или иначе соотносящиеся с ним. Показано, что возникшие в памяти отдельные жизненные факты и события обратным чтением (Н. Гей) способны в определенных случаях служить ключом к разгадке «зашифрованных» в тексте смыслов. Указываются переклички образной системы романа в стихах «Евгений Онегин» с образной системой поэмы «Медный всадник», что организовывает метатекстовое пространство романа и позволяет осознать то, что «Россия располагается на скрещении цивилизационных потоков» (В. Щукин).

У статті через аналіз поетики простежується пушкінська майстерність живопису словом. Розглядаються строфи, що містять у собі серію жанрових картин, які виникають на підтекстовому рівні і в метатекстовом просторі. Виявляються властивості пушкінської поетики, які активізують співтворчі здібності реципієнта. Звертається особлива увага на смислотворчі елементи — слова-маркери та інші коди, які, асоціюючись із реальними фактами, оживлюють у пам’яті реципієнта події, що знаходяться за межами безпосереднього змісту тексту, але так чи інакше співвідносяться з ним. Показано, що окремі життєві факти і події, які виникають у пам’яті зворотним читанням (Н. Гей), здатні в певних випадках служити ключем до розгадки «зашифрованих» у тексті смислів. Указуються перегукування образної системи роману у віршах «Євгеній Онєгін» з образною системою поеми «Мідний вершник», які організовують метатекстовий простір роману і дозволяють усвідомити те, що «Росія розташовується на перетині цивілізаційних потоків» (В. Щукін).