Структурні компоненти формування умінь образотворення молодших підлітків на уроках музичного мистецтва

Abstract

Проаналізовано дослідження, в яких обґрунтовано структурні компоненти формування умінь учнів підліткового віку у шкільній та позашкільній практиці мистецької освіти. Визначено особливості компонентної структури формувальних процесів, які споріднені з уміннями образотворення, а саме: творчого самовираження, образотворчої діяльності, творчих умінь, креативності як загальної творчої здатності. Зазначено, що у розумінні компонентної структури формування умінь образотворення варто зосереджувати увагу на гранях художньої діяльності як відображенні власного «Я» особистості через художні образи та їх інтерпретацію. Вказано на актуальність послідовного розгортання компонентів змісту музичної освіти в навчальному процесі, що включає музичний досвід, музичну грамотність, музично-творчий розвиток. Наведено узагальнення щодо моделювання творчого процесу, ключем до якого є художній задум як прототип «продукту» образотворення та результат художньо-образного мислення суб’єкта. Акцентовано увагу на ціннісно-орієнтаційному компоненті, що регулює потреби та мотиваційні дії підлітків, здатність розуміти і цінувати мистецтво. Віднайдено взаємозв’язок між структурними компонентами креативності (асоціативно-образне мислення, творча уява, художня спостережливість, арт-самовираження) та формуванням умінь образотворення. Виявлено основні напрямки процесу формування умінь образотворення молодших підлітків. Перший з них пов’язаний з операційними процесами мислення, зокрема художньо-образного мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), що передбачає генерацію у свідомості образів, взятих із раніше набутого досвіду підлітка, появу асоціацій, уявлень, які базуються на культурній ерудиції та наявності базового мистецького тезаурусу. Другий – передбачає наявність уміння проводити паралелі між художніми образами різних видів мистецтва та дійсністю, синтезуючи нові образи. Вкрай важливим для здійснення процесу образотворення є також уміння інтерпретувати образність творів мистецтва у процесі мистецько-інтегрованої діяльності. Третій напрямок безпосередньо залежить від емоційно-чуттєвого сприймання та інтерпретації художніх образів. Реалізація даного напряму передбачає художньо-образне осягнення мистецького твору та виявлення особистісного ставлення до нього. Тож емоційний чуттєво-інтелектуальний процес образотворення спричиняється ціннісними судженнями (етичними, естетичними, духовними). Четвертий напрямок реалізується через формування в молодших підлітків умінь застосовувати різні виразні засоби образотворення та характеризується багатоваріантністю способів художньо-творчого самовираження. Визначено структурні компоненти процесу формування умінь образотворення молодших підлітків на уроках музичного мистецтва, зокрема: образно-операційний, образно-синтезуючий, емоційно-ціннісний та продуктивно-діяльнісний. Відзначено, що вказані компоненти мають власну структуру і логіку побудови, характеризуються внутрішньою єдністю і відносною автономністю.

Проанализированы исследования, в которых обоснованы структурные компоненты формирования умений учащихся подросткового возраста в школьной и внешкольной практике художественного образования. Выделены особенности компонентной структуры процессов формирования, которые родственны умениям образотворения, а именно: творческому самовыражению, изобразительной деятельности, творческим умениям, креативности как общей творческой способности. Указано, что в понимании компонентной структуры формирования умений образотворения стоит фокусировать внимание на гранях художественной деятельности как отражении собственного «Я» личности через художественные образы и их интерпретацию. Определена актуальность последовательного развёртывания компонентов содержания музыкального образования в учебном процессе, которые включают музыкальный опыт, музыкальную грамотность, музыкально-творческое развитие. Приведены обобщения относительно моделирования творческого процесса, ключом к которому является художественный замысел как прототип «продукта» образотворения и результат художественно-образного мышления субъекта. Акцентировано внимание на ценностно-ориентационном компоненте, который регулирует потребности и мотивационные действия подростков, способность понимать и ценить искусство. Найдена взаимосвязь между структурными компонентами креативности (ассоциативно-образное мышление, творческое воображение, художественная наблюдательность, арт-самовыражение) и формированием умений образотворения. Выявлены основные направления процесса формирования умений образотворения младших подростков. Первое из них связан с операционными процессами мышления, в частности художественно-образного мышления (анализ, синтез, сравнение, обобщение и др.), что предполагает генерацию в сознании образов, взятых из ранее приобретенного опыта подростка, появление ассоциаций, представлений, базирующихся на культурной эрудиции и наличии базового художественного тезауруса. Второе – предусматривает наличие умения проводить параллели между художественными образами различных видов искусства и действительностью, синтезируя новые образы. Крайне важным для осуществления процесса образотворения является также умение интерпретировать образность произведений искусства в процессе художественно-интегрированной деятельности. Третье направление напрямую зависит от эмоционально-чувственного восприятия и интерпретации художественных образов. Реализация данного направления предполагает художественно-образное постижение произведения искусства и выявление личностного отношения к нему. Поэтому эмоциональный чувственно-интеллектуальный процесс образотворения обуславливается ценностными суждениями (этическими, эстетическими, духовными). Четвертое направление реализуется через формирование у младших подростков умений применять различные выразительные средства образотворения и характеризуется многовариантностью способов художественно-творческого самовыражения. Определены структурные компоненты процесса формирования умений образотворения младших подростков на уроках музыкального искусства, в частности: образно-операционный, образно-синтезирующий, эмоционально-ценностный и продуктивно-деятельностный. Подчеркнуто, что указанные компоненты имеют собственную структуру и логику построения, характеризуются внутренним единством и относительной автономностью.

The paper suggests analysis of the studies which substantiate the structural components of forming teenage students’ skills in school and out-of-school practice of artistic education. The author determined the peculiarities of the componental structure of forming processes related to the skills of the image formation, namely: creative self-manifestation, visual activity, creative skills, creativity as a general creative ability. It was noted that when comprehending the componental structure of developing image formation skills, one should focus attention on the facets of artistic activity as the reflection of individual’s own “Self” through artistic images and their interpretation. The paper underlines the relevance of the sequential deployment of components of musical education content in the educational process, which includes musical experience, musical literacy, musical and creative development. The article also provides a summary concerning modeling of the creative process, the key to which is the artistic conception as a prototype of the “product” of the image and the result of individual’s artistic and figurative thinking. The emphasis is on the value-orientation component that regulates the needs and motivational effects of teenagers, the ability to understand and appreciate art. It is found that there is an interrelation between structural components of creativity (associative thinking, creative imagination, artistic observation, artistic self-manifestation) and formation of skills of the image creation. The author reveals the basic directions of the process of forming junior teenagers’ image-formation skills. The first of these is related to the operational processes of thinking, in particular, artistic thinking (analysis, synthesis, comparison, generalization, etc.), which involves generating in the minds the images taken from the previously acquired experience of teenagers, the emergence of associations, ideas based on cultural erudition and the availability of basic artistic thesaurus. The second one involves the ability to draw parallels between artistic images of different types of art and reality by synthesizing new images. It is the skills to interpret the imagery of artistic works in the process of art-integrated activity which is also extremely important for the implementation of the educational process. The third direction depends directly on the emotional and sensory perception and interpretation of artistic images. Realization of this direction involves artistic and figurative comprehension of an artistic work and revealing a personal attitude toward it. Therefore, emotional sensual and intellectual process of image formation is caused by value judgments (ethical, aesthetic, spiritual). The fourth direction is realized through forming in younger teens the ability to apply various image formation means and is characterized by a multivariability of the methods of artistic and creative self-manifestation. On the basis of the analyzed studies, the structural components of the process of forming junior teenagers’ skills in the music lessons were determined, in particular: figurative and operational, figurative and synthesizing, emotional and value-oriented, productive and activity-based. It was noted that these components have their own structure and logic of construction, they are characterized by internal unity and relative autonomy.