Артур Шопенгауер: ірраціональні основи буття песимістичної людини

Abstract

У статті досліджуються песимістичні погляди А. Шопенгауера на світ, де людина постійно балансує між бажанням та задоволенням, страхом і болем. Щастя людини – тимчасове та ілюзорне, воно полягає у позбавленні від страждань, проте, звільнившись від них, наступають інші. Пізнання дає змогу зрозуміти, що не так все добре у світі, де панують страх і біль, труднощі і випробування, де смерть кожної миті може забрати людину з собою. Той, хто вважає, що в житті є лише радість, а смуток спричиняє його заперечення, не розуміє життя. Для того щоб пізнати таємницю існування людині потрібне мистецтво, в якому розкривається метафізична єдність усіх істот, єдність вічної основи світу. Тільки мистецтво може перетворити відразу людини до усього жахливого і позбавленого змісту в ідеальні образи, що дають шанс життю.

Статья исследует пессимистические взгляды А. Шопенгауэра на мир, где человек постоянно балансирует между желанием и удовольствие, страхом и болью. Человеческое счастье является временным и иллюзорными, оно состоит в избавлении от страданий, однако, освободившись от них, наступают другие. Познание помогает понять, что не так все хорошо в мире, где есть страх и боль, трудности и испытания, где смерть в любой момент может забрать человека с собой. Тот, кто верит, что в жизни преобладает только радость, а печаль есть причиной его отрицания, не понимает жизнь. Для того чтобы постичь тайну своего существования, человек нуждается в искусстве, которое раскрывает метафизическое единство всех существ, единство вечной основы мира. Только искусство может превратить человеческое отвращение ко всему ужасному и лишенному смысла в идеальные образы, которые дают шанс жизни.

The article explores the pessimistic views of A. Schopenhauer concerning the world, where a man constantly balances between desire and pleasure, fear and pain. Human’s happiness is temporary and illusory. It is getting rid of suffering but after freeding from them other suffering start their attack. The process of cognition helps a person to feel that everything is not well in the world, where there are fear and pain, difficulties and trials, where deaf may take the person with it. However, a person who believes that life prevails only joy but sadness causes its denial, does not understand a life. In order to understand the mystery of existence, a person needs an art, where reveals the metaphysical unity of all beings, the unity of the eternal foundations of the world. Only an art can turn human’s aversion to everything horrible and senseless in the ideal images, which give the opportunity to live.