Distribution of Allusions in British Modernist Prose

Abstract

The current study is dedicated to the analysis of the distribution of allusions in the texts of the British modernist writers. Even though a lot of linguistic researches were carried out in this field, the statistical aspect has not been set as the primary one in the analysis of allusions so far. The material used for the investigation is based on the ten randomly chosen excerpts of texts of seven authors (70 excerpts in general).The selection of material was carried out according to determined linguistic criteria.To obtain statistically significant results a series of calculations was appliedand mainly Student’s t-test showed the distance between the analysed pairs of authors and the allusive load of their texts. For the reason of identifying extralinguistic influence onto the volume of allusions found in the texts, we decided to differentiate between eight types of allusions: mythological, theological, literary, historical and social, folklore, everyday-life, art and personal. It can be clearly stated that the projection of biblical, historical or literary plots in the fiction of the British modernist authors reflects the current mood of the epoch as well as individual authors’ styles and intertextual correlation of their works with the previous literary texts. The results showed that the epic genre is characterised by literary, theological, historical and personal types of allusions. The predominance of theological, literary and everyday-life types of allusions is found in the texts of J. Joyce, literary and historical types – in A. Huxley’s works, historical type – G. Orwell, literary - V. Woolf. With the help of the obtained indicators, the results of this study showed that the divergence insignificance is valid for all analysed pairs, with the exception of the opposition of the texts by A. Huxley and V. Woolf (0,02) and G. Orwell – S. Maugham (0,52) in the theological type of allusions, A. Huxley and H. Lawrence (0,1) and A. Huxley and J. Conrad (0,1) in the literary type. Moreover, the structural form of the text and syntactic patterns seem to affect the allusive load that is proven by the comparison of the drama and epic genres of S. Maugham.

Дослідження присвячене аналізу алюзивного навантаження в текстах англійських письменників-модерністів. Незважаючи на те, що значна кількість лінгвістичних досліджень уже проведена у цій галузі, статистичний аспект досі не був визначений як основний у аналізі алюзій. Матеріал, використаний для дослідження, базується на десяти випадково вибраних фрагментах текстів семи авторів (70 фрагментів загалом). Вибір матеріалу здійснювався за визначеними лінгвістичними критеріями. Для отримання статистично достовірних результатів застосовувалася серія обчислень, зокрема критерій Стьюдента(t-тест)показав відстань між аналізованими парами авторів та алюзивною навантаженістю їх текстів. З метою ідентифікації екстралінгвістичного впливу на обсяг алюзій, виявлених в текстах, ми виокремили вісім типів алюзій: міфологічного, теологічного, літературного, історично-соціального, фольклорного, побутоовго, арт та особового. Можна чітко сказати, що проекція біблійних, історичних або літературних сюжетів у художніх творах британських авторів-модерністів відображає поточний стан епохи, а також вказує на індивідуально-авторські особливості та інтертекстуальну кореляцію їхніх творів з попередніми літературними текстами. Результати засвідчили, що епічний жанр характеризується літературними, теологічними, історичними та особовими типами алюізй. Переважність теологічних, літературних і побутового типів алюзійхарактерна длятекстів Дж. Джойс, літературного та історичного типів – О. Хакслі, історичного типу –Дж. Орвелла, літературного – В. Вулф. За допомогою отриманих показників виявлено, що майжеусі аналізовані пари вибірок характеризуються статистичною подібністю, за винятком протиставлення текстів О. Хакслі – В. Вулф (0,02) і Дж. Орвелла –С. Моема (0,52) в теологічному типі алюзій, О. Хакслі йГ. Лоуренса (0,1), О. Хакслі та Дж. Конрада (0,1) у літературному типі. Залежність дистрибуції алюзій від жанрової організації тексту підтверджується й фактом відмінностіалюзивної навантаженості при порівнянні драматургії та творів епічного жанру С. Моема в бік переважання останнього.