Жанрові особливості української фантастики кінця ХХ – початку ХХІ століття

Abstract

У дисертації досліджено жанрові особливості української фантастики кінця ХХ – початку ХХІ століття. Обґрунтовано й проаналізовано жанрові різновиди сучасної української фантастичної прози на основі творів Даніели Андруш, Т. Антиповича, Володимира Арєнєва, О. Бердника, Марини та Сергія Дяченків, В. Єшкілєва, Я. Мельника, Вікт. Савченка, Г. Пагутяк, Ю. Щербака. Опираючись на художню практику та рецепцію читача, доведено потребу виокремлення власне фантастики як жанру, поряд із науковою фантастикою та фентезі. Простежено роль фантастичного в утопії та антиутопії, зокрема через характерні особливості хронотопу в рамках метажанру. У роботі з’ясовано взаємозв’язок традицій і новаторства в українській (В. Винниченко, Ю. Смолич, В. Бережний, О. Бердник, М. Руденко, Вал. Шевчук) та зарубіжній (Ж. Верн, Г. Веллс, С. Лем, Дж. Орвелл, Г. Петрович, Дж. Толкін, О. Хакслі, К. Чапек та ін.) літературній фантастиці. У дослідженні визначено конкретні ознаки жанрових форм фантастики. Це, зокрема, раціонально-фантастична ідея, що базується на досягненнях науки і техніки, спрямованість до високо-інтелектуального мислення, ілюзія достовірності змодельованої реальності, гармонізація наукового і художнього дискурсів, відповідна, узгоджена із тематично-змістовими та ідейно-концепційними чинниками, атрибутика в сучасних науково-фантастичних різновидах жанру. В аналізованих текстах виявлено органічний зв’язок фентезі з міфологією, фольклором, історією, перевагу ритуалу над міфом та створення власних авторських міфів.

The thesis researches genre peculiarities of the Ukrainian speculative fiction of the end of the XXth – the beginning of the XXIst century. With this aim it uses and systematizes theoretical-methodological approaches of home and foreign literary scientists to studying ideological-aesthetic phenomena of the literary speculative fiction, defines the correlation of the notions of the speculative fiction and the fantastic with a fictional convention, outlines specifics of the speculative fiction as a literary concept, reveals peculiarities of classifying the genres of the speculative fiction, proposes its own treatment of the speculative fiction as a type of literary creativity as well as the definition of its genre formations. It substantiates and analyses genre varieties of the contemporary Ukrainian fantastic prose on the basis of the works by Daniela Andrush, T. Antypovych, Volodymyr Areniev, O. Berdnyk, Maryna and Serhii Diachenky, V. Yeshkiliev, Ya. Melnyk, Vikt. Savchenko, H. Pahutiak, Yu. Shcherbak. Suggesting our own definition of the speculative fiction, we base upon the already existing ones and consider the thoughts of the scholars about the genre and the metagenre (of I. Denysiuk, Yu. Kovaliv, N. Kopystianska, A. Niamtsu, O. Stuzhuk, Tz. Todorov). Thus, the speculative fiction as a literary scientific notion is a dynamic metagenre with a distinct dominant of “the fantastic” (unusual, unreal, mysterious, miraculous, conventional) that reflects human and social problems through the interaction of the form and content, no matter what time spaces are depicted by writers, as well as heroes-characters (real-virtual, mythological, historical, folk tale, imaginary), interdetermined by means and methods of modelling an unusual world and by components of the idiostyle. Grounding in the fictional practice and reception of the reader, it proves the need to discriminate pure fantastic alongside science fiction and fantasy. The role of the fantastic in the utopia and dystopia is traced, particularly through the characteristic features of the chronotope in the framework of the metagenre. The work elucidates the interrelation of traditions and innovation in the home (V. Vynnychenko, Yu. Smolych, V. Berezhnyi, O. Berdnyk, M. Rudenko, Val. Shevchuk) and foreign (J. Verne, H. Wells, S. Lem, G. Orwell, G. Petrović, J. Tolkien, A. Huxley, K. Čapek and others) fantastic literature. The research notes concrete qualities of the genre forms. The rational-fantastic idea, that bases on achievements of science and technology, the tendency to intellectual thinking, the illusion of authenticity of the modelled reality, the harmonization of scientific and fictional discourses (according to Gernsback), the proper, concerted with thematic-content and ideological-conceptual factors, attributes in modern science fiction varieties of speculative fiction. In the analysed texts it reveals the inherent connectivity of fantasy and mythology, folklore, the primacy of the ritual over the myth and the creation of private authorial myths, the presence of irrational motifs of witchcraft, magic, the binary ethic opposition “good/evil”, the individual revelation of “fabula constituents” – runaway and solace. Relying upon the fictional experience of the contemporary fantastic literature as well as on the principal statements of reception aesthetics, it is proved that the utopia/the dystopia is being developed within frameworks of the fantastic metagenre. It is noted that the main criterion in the utopia is an appropriate idea, having its basis on achievements in science and technology (“The Heart of the Universe” by O. Berdnyk), on spiritual-moral maxims (“Higgs’s Singlet” by Daniela Andrush) and on fantastic fiction (“The Scribe of the Eastern Gate of the Shelter” by H. Pahutiak). All the peculiarities are reflected first and foremost on a chronotope layer. In the analysis of the dystopia the example of the speculative fiction as a concept (“Chronos” by T. Antypovych) and the speculative fiction as a method (Yu. Shcherbak’s novels) is taken into consideration.