Пейзажні «образки» Б. Лепкого та І. Франка: суб’єктний діалог

Abstract

У статті проаналізовано специфіку функціонування суб’єктної форми ліричного розповідача в окремих поетичних циклах Б. Лепкого та І. Франка. Проаналізовано поетику суб’єктного діалогу між різними ліричними суб’єктами у пейзажній ліриці. Увиразнено позицію ліричного розповідача, його взаємини з природою і оточенням.

The article deals with the peculiarities of using the subjective form of the lyrical narrator in certain poetry cycles by Bohdan Lepky and Ivan Franko. The poetics of subjective dialogue between different lyrical subjects has been analyzed. The lyrical narrator’s attitude and his relations with the nature and the surroundings have been outlined. Regarded as a philosophical meditation, the poetry by Bohdan Lepky illustrates a way of embodiment of the philosophical problems not typical for such genre. The lyrical narrator of Ivan Franko is characterized by contemplative nature. It has been stated that the variants of the subject dialogue and the analysis of the lyrical subjects’ world perception imply the conclusions about their specific nature in the analyzed poems by the above mentioned authors.