<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8534</link>
    <description />
    <pubDate>Wed, 08 Apr 2026 16:16:19 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-08T16:16:19Z</dc:date>
    <image>
      <title>DSpace Зібрання:</title>
      <url>http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/83ed8483-6ed9-4028-ac26-62ccfdeb557f/42.jpg</url>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8534</link>
    </image>
    <item>
      <title>Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32410</link>
      <description>Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Опис: Повнотекстові наукові записки</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32410</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Транскордонний біосферний резерват як форма поєднання природоохоронної та рекреаційної діяльності (на прикладі ТБР «Західне Полісся»)</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8558</link>
      <description>Назва: Транскордонний біосферний резерват як форма поєднання природоохоронної та рекреаційної діяльності (на прикладі ТБР «Західне Полісся»)
Автори: Мельнійчук, Михайло; Судима, В’ячеслав; Безсмертнюк, Тарас; Токарчук, Дмитро
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено транскордонні біосферні резервати як форму поєднання природоохоронної та рекреаційної діяльності. Визначено місце та значення рекреації в структурі функціонування транскордонних біосферних резерватів. Охарактеризовано наявний рекреаційний потенціал транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся». Запропоновано напрями розвитку рекреаційної діяльності в межах транскордонного біосферного резервату «Західне Полісся».; Исследованы трансграничные биосферные резерваты как форму сочетания природоохранной и рекреационной деятельности. Биосферные резерваты являются особыми территориями, которые создаются в соответствии со специальными положениями ЮНЕСКО и где сохранения биологического и ландшафтного разнообразия сочетается с обеспечением устойчивого развития территории. Определено место и значение рекреации в структуре функционирования трансграничных биосферных резерватов. Установлено, что среди других видов объектов природоохранных территорий развитие рекреационной деятельности приобретает приоритетное значение в буферных зонах биосферных резерватов. Согласно международным нормам и законодательству Украины, на территории данной зоны поддерживается туристско-рекреационная деятельность, направленная как на уменьшение туристического нагрузки на заповедную зону, так и на увеличение туристско-рекреационной привлекательности транзитной зоны. Охарактеризован имеющийся рекреационный потенциал трансграничного биосферного резервата «Западное Полесье». Наличие на территории ТБР «Западное Полесье» значительного количества рекреационно-туристических ресурсов и культурно-исторических памятников, связанных с общим историческим прошлым, выступает предпосылкой развития украинского-польского-белорусского трансграничного сотрудничества в сфере рекреации и туризма. Перспективным является полномасштабное использование возможностей развития научного и экологического туризма в пределах биосферного резервата. Предложены направления развития рекреационной деятельности в пределах трансграничного биосферного резервата «Западное Полесье». Реализация предложенных направлений развития рекреационной деятельности трансграничного биосферного резервата, ориентированных на обеспечение экологически сбалансированного развития туризма, позволит активизировать рекреационное природопользование в приграничных регионах, повысить социально-экономическое развитие и уровень жизни населения этих территорий. Развитие рекреационной и туристической сферы имеет экономическое значение и будет способствовать популяризации трансграничных биосферных резерватов среди широких кругов населения.; Transboundary biosphere reserves as a form of combination of nature protection and recreational activity are investigated. Biosphere reserves are special areas that are created according to the special provisions of the UNESCO and where the preservation of biological and landscape diversity combined with the sustainable development of the territory. The place and importance of recreation in the structure of functioning of transboundary biosphere reserves are determined. It is set that among other types of objects of nature protection territories development of recreational activity acquires a priority value in the buffer zones of biosphere reserves. According to international norms and legislation of Ukraine, on the territory of this zone is maintained tourist and recreational activities, aimed at both reducing the tourist load on the protected zone, and increasing tourism and recreation attraction of transit area. The present recreational potential of transboundary biosphere reserve «Western Polissya» is described. The presence on the territory of TBR «Western Polissya» a significant number of recreational and tourist resources and cultural and historical monuments related to a common historical past, is a precondition for the development of Ukrainian-Polish-Belarusian cross-border cooperation in the sphere of recreation and tourism. Perspective is the full-scale use of possibilities of development of scientific and ecological tourism within the limits of biosphere reserve. The directions of development of recreational activities within the transboundary biosphere reserve «Western Polissya» are offered. Implementation of the proposed directions of development of recreational activities in the transboundary biosphere reserve, aimed at ensuring the ecologically balanced development of tourism, will enhance recreational use of natural resources in border regions, to promote economic and social development and the living standards of the population of these territories. Development of recreational and tourism sphere has an economic value and will promote the popularization of transboundary biosphere reserves among the wide circles of  population.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8558</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Просторові зміни на території міста Львова в ХХІ столітті: переваги та ризики на шляху до сталого розвитку</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8557</link>
      <description>Назва: Просторові зміни на території міста Львова в ХХІ столітті: переваги та ризики на шляху до сталого розвитку
Автори: Назарук, Микола
Короткий огляд (реферат): Структурні зміни зумовлюють перетворення в економіці країни, особливо відчутні на території великих міст. Ці зміни можуть бути різними за масштабами та інтенсивністю впливу на діяльність суб’єктів економіки, які слід розглядати не лише як відокремлені у межах економічної підсистеми міста елементи продуктивних сил, але і як колективи людей, тобто з позиції соціуму. В роботі розглянуто геопросторові зміни в розподілі земель міста Львова, переваги та ризики зростання щільності забудови на території міста. В останні роки значні зміни в простір міста вносять нові житлові квартали. Якщо в 2000 році прийнято в експлуатацію житлових будівель 109 одиниць, а в 2015 році 433 одиниці (відповідно загальної площі житла 95,9 тис. м. кв. і 571,5 тис.м.кв.). Більшість забудовників віддають перевагу забудові центральних районів Львова. У цьому випадку жителі новобудов отримують розвинену інфраструктуру з транспортними розв’язками та об’єктами соціальної сфери: школами, дитячими садками, магазинами, спортивними комплексами.&#xD;
Нерегульований приплив індивідуального автотранспорту міста як на самих магістралях, так і безпосередньо на сельбищній території зумовлює вилучення значних площ для розміщення автостоянок, розширення об’єктів транспортного обслуговування, ущільнення території житлових районів, у тому числі житлової забудови, а в кінцевому підсумку погіршення умов проживання.; Структурные изменения обусловливают преобразования в экономике страны, особенно ощутимы на территории крупных городов. Эти изменения могут быть разными по масштабам и интенсивности воздействия на деятельность субъектов экономики, которые следует рассматривать не только как отдельные в рамках экономической подсистемы города элементы производительных сил, но и как коллективы людей, то есть с позиции социума. В работе рассмотрены геопространственных изменения в распределении земель города Львова, преимущества и риски роста плотности застройки на территории города. В последние годы значительные изменения в пространство города вносят новые жилые кварталы. Если в 2000 году принято в эксплуатацию жилых зданий 109 единиц, а в 2015 году 433 единицы (соответственно общей площади жилья 95,9 тыс. м. кв. и 571,5 тыс.м.кв.). Большинство застройщиков предпочитают застройку центральных районов Львова. В этом случае жители новостроек получают развитую инфраструктуру с транспортными развязками и объектами социальной сферы: школами, детскими садами, магазинами, спортивными комплексами.&#xD;
Нерегулируемый приток индивидуального автотранспорта города как на самих магистралях, так и непосредственно на селитебной территории приводит изъятия значительных площадей для размещения автостоянок, расширение объектов транспортного обслуживания, уплотнения территории жилых районов, в том числе жилой застройки, а в конечном итоге ухудшение условий проживания.; Структурные изменения обусловливают преобразования в экономике страны, особенно ощутимы на территории крупных городов. Эти изменения могут быть разными по масштабам и интенсивности воздействия на деятельность субъектов экономики, которые следует рассматривать не только как отдельные в рамках экономической подсистемы города элементы производительных сил, но и как коллективы людей, то есть с позиции социума. В работе рассмотрены геопространственных изменения в распределении земель города Львова, преимущества и риски роста плотности застройки на территории города. В последние годы значительные изменения в пространство города вносят новые жилые кварталы. Если в 2000 году принято в эксплуатацию жилых зданий 109 единиц, а в 2015 году 433 единицы (соответственно общей площади жилья 95,9 тыс. м. кв. и 571,5 тыс.м.кв.). Большинство застройщиков предпочитают застройку центральных районов Львова. В этом случае жители новостроек получают развитую инфраструктуру с транспортными развязками и объектами социальной сферы: школами, детскими садами, магазинами, спортивными комплексами.&#xD;
Нерегулируемый приток индивидуального автотранспорта города как на самих магистралях, так и непосредственно на селитебной территории приводит изъятия значительных площадей для размещения автостоянок, расширение объектов транспортного обслуживания, уплотнения территории жилых районов, в том числе жилой застройки, а в конечном итоге ухудшение условий проживания.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8557</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Екоситуація у межах рівнинних територій Тернопільської області (відповідно до схеми еколого-географічного районування)</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8556</link>
      <description>Назва: Екоситуація у межах рівнинних територій Тернопільської області (відповідно до схеми еколого-географічного районування)
Автори: Янковська, Любов Володимирівна
Короткий огляд (реферат): Запропонована схема еколого-географічного районування Тернопільської області; проаналізовано екоситуацію у межах рівнинних територій досліджуваного регіону (відповідно до схеми районування); проведена оцінка потенціалу стійкості геосистем області до антропогенних впливів; оцінено ступінь антропогенної трансформації ландшафтів різними видами природокористування.; В данной публикации предложены критерии эколого-географического районирования. Оценены и проанализированы территориальные аспекты потенциала устойчивости ландшафтов и уровня антропогенной трансформации геосистем разными видами природопользования. Разработана схема эколого-географического районирования области. Дана характеристика экологической ситуации в пределах равнинной части Тернопольской области. Базируясь на схеме эколого-географического районирования, предложены пути оптимизации природопользования  на исследованной территории.; The criteria, principles and methods of the ecological-geographical regionalization are proposed. The territorial aspects of the potential of the landscape’s stability and the level of the anthropogenic transformation of the landscape systems are evaluated and analyzed; the ecological situation within the plains of Ternopil region is characterized. On the basis of the ecological-geographical regionalization scheme the trends and ways of the optimization of the structure of the territorial usage are grounded. &#xD;
The growth of technological influence on the nature has provoked different ecological problems including environmental pollution and landscapes degradation. The changing of the landscape’s structure because of economic activity provokes the destruction of the natural mechanism of the landscape’s regeneration. As a result of landscape’s transformation is the exhausting of many kinds of natural resources that make the foundation of economical production.&#xD;
The analysis of the ecological situation in Ternopil region is based on such criteria as potential of landscape’s stability and the level of the landscape’s transformation because of technological influence.&#xD;
The definition of “landscape’s stability” can be interpreted as the landscape’s possibilities to   renew their structure and function after economical influence owing to the natural mechanisms. The method of investigation is based on the separated evaluation of the possibilities for cleaning and renewing such landscape’s components as atmospheric air, waters, soils and vegetation owing to the natural mechanisms. The combined and complex analyze of the landscape’s stability is carried out taking into account the connections between the main landscape’s components. The evaluated potential of landscape’s stability can be used as the fundamental for the calculation of the intensivity of anthropogenic influence on the nature of the region for searching the balance between the economical development and environmental protection. &#xD;
The main directions of the regulation and harmonization of the ecological, economic and social  development of Ternopil region according to the principles of the sustainable development (Rio,1992) are worked out.</description>
      <pubDate>Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8556</guid>
      <dc:date>2017-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

