<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" version="2.0">
  <channel>
    <title>DSpace Зібрання:</title>
    <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6321</link>
    <description />
    <pubDate>Sat, 04 Apr 2026 12:29:36 GMT</pubDate>
    <dc:date>2026-04-04T12:29:36Z</dc:date>
    <image>
      <title>DSpace Зібрання:</title>
      <url>http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/3d3883b4-61d0-4422-9570-a7f5938cfb4c/2014_39.jpg</url>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6321</link>
    </image>
    <item>
      <title>Рецепція традиційного образу Дон Жуана в сучасній українській драматургії</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6358</link>
      <description>Назва: Рецепція традиційного образу Дон Жуана в сучасній українській драматургії
Автори: Гуцол, Марія
Короткий огляд (реферат): У цій статті автором досліджено традиційний сюжет (ТСО) про Дон Жуана, що репрезентує у п’єсі «Заповіт цнотливого бабія» сучасний український драматург Анатолій Крим.&#xD;
Розглянуто рівні деконструкції традиційних образів та сюжетів, особливості постмодерної&#xD;
поетики: інтертекстуальність, іронічність та пародійність, гра.; In this paper the author explores the traditional plot and images (TPI) of Don Juan, representing in the play "Will chaste womanizer" by modern Ukrainian playwright Anatoliy Krym. It is considered the level of construction of traditional images and stories, features of postmodern poetics, intertextuality, irony and parody, game.; В этой статье автор исследовал традиционный литературный сюжет (ТСО) о Дон Жуане, который репрезентует в пьесе «Завещание целомудренного бабника» современный украинский драматург Анатолий Крым. Рассмотрено уровни деконструкции традиционных образов и сюжетов, особенности постмодерной поэтики: интертекстуальность,&#xD;
ироничность и пародийность, игра.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6358</guid>
      <dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Автобіографічний дискурс у просторі культурної ідентичності людини</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6357</link>
      <description>Назва: Автобіографічний дискурс у просторі культурної ідентичності людини
Автори: Сірук, Вікторія</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6357</guid>
      <dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Вікторіанський метанаратив науки у постмодерністському інтер'єрі роману Трейсі Шевальє "The Remarkable Creatures"</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6356</link>
      <description>Назва: Вікторіанський метанаратив науки у постмодерністському інтер'єрі роману Трейсі Шевальє "The Remarkable Creatures"
Автори: Тупахіна, Олена
Короткий огляд (реферат): Базуючись на постструктуралістській методології та ліотарівській візії метанаративу, стаття висвітлює трансформації вікторіанської концепції науки у сучасному неовікторіанському романі. Роман Трейсі Шевальє «Чарівні створіння», обраний як показовий взірець так званого «природничо-наукового роману», демонструє провоковані релятивістською постмодерністською парадигмою концептуальні зсуви у розумінні категорій науковості та об’єктивності, а також у аксіологічній системі цінностей, традиційно приписуваних вікторіанським науковцям офіційними біографами. Iдея вимирання як одна з найгостріших філософських проблем вікторіанського наукового дискурса досліджується через порівняльний аналіз її символічної репрезентації як у вікторіанському, так і у неовікторіанському романах. Деконструкція вікторіанського наукового метанаративу на матеріалі роману Шевальє виявляє в удавано неупередженій вікторіанській візії науки гендерні й класові ідеологеми. Стаття, в такий спосіб, стосується переважно царини нео-вікторіанських штудій, а також&#xD;
проблеми функціонування наукової епістемології у художній літературі.; Based on post-structural methodology and Lyotard’s vision of a metanarrative, the article investigates the transformations the Victorian concept of science overcomes in contemporary Neo-Victorian novel. Taken as a sample of the so-called “natural history novel”, Tracy Chevalier’s biofic “The Remarkable Creatures” depicts various conceptual shifts caused by post-modern relativistic paradigm in treating the categories of scientificity and objectivity, as well as in reinterpreting the axiological set of values attributed to a Victorian scientist by official “hagiographic” tradition. The idea of extinction as one of the most problematic matters of&#xD;
Victorian scientific discourse is being investigated via comparative analysis of its symbolic representation both in Victorian and Neo-Victorian novel. As a result of deconstructive analysis, gender and class ideological encodings are being revealed within Victorian scientific discourse&#xD;
as represented in T.Chevalier’s novel. The article, therefore, contributes to the field of Neo-Victorian studies and would be of interest to those studying scientific epistemology functioning in fiction.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6356</guid>
      <dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
    <item>
      <title>Риси "нової драми" в п'єсах Євгена Плужника "Професор Сухораб" та "У дворі на передмісті"</title>
      <link>http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6355</link>
      <description>Назва: Риси "нової драми" в п'єсах Євгена Плужника "Професор Сухораб" та "У дворі на передмісті"
Автори: Суховєєнко, Катерина
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена зіставному аналізу драматичних творів Є. Плужника «Професор&#xD;
Сухораб» та «У дворі на передмісті» з естетичним досвідом «нової драми». Проаналізовано особливості цього літературного явища та зроблено висновок, що п'єси Є. Плужника мають риси «нової драми». Зокрема, це виявляється в зверненні до сучасної актуальної тематики, характері конфлікту та його побудові, особливостях творення персонажів, введенні підтексту, зміні ролі ремарки, важливості деталей, звукових та зорових ефектів, активному вживанні фігури умовчання, використанні символів, зокрема наданні символічного значення елементам художнього часу та простору.; The article deals with the comparative analysis of E. Pluzhnyk’s plays ‘Professor Sukhorub’and ‘In the courtyard at the suburb’ with the aesthetic experience of ‘the new drama’. The features of this literary phenomenon are analyzed and it is concluded that E. Pluzhnyk’s plays&#xD;
have the traits of ‘the new drama’. In particular, this is the appeal to contemporary actual topics, the nature of the conflict and its construction, the features of the creation of characters, the&#xD;
importance of details, sound and visual effects, the presence of the subtext, changing the role of the remarks, frequent using of the figure of silence, using of symbols, in particular, giving the&#xD;
symbolic meaning to the artistic elements of time and space.</description>
      <pubDate>Wed, 01 Jan 2014 00:00:00 GMT</pubDate>
      <guid isPermaLink="false">http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/6355</guid>
      <dc:date>2014-01-01T00:00:00Z</dc:date>
    </item>
  </channel>
</rss>

