http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41461 Sat, 04 Jul 2026 17:04:22 GMT 2026-07-04T17:04:22Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41565 Назва: Суспільні настрої населення Волинської губернії у період Першої світової війни Автори: Щербанюк, Павло Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у висвітленні змін суспільної свідомості і настроїв населення Волинської губернії, детерміновані Першою світовою війною, що створює підґрунтя для проведення історичних паралелей із сучасністю. Основа методології складається із загальнонаукових (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціальних історичних (історико-типологічного, історико-систем ного) методів, що поєднуються з реалізацією принципів історичного дослідження. Наукова новизна роботи зводиться до комплексного та ґрунтовного вивчення проблеми, що розкриває тему трансфор мації суспільних настроїв населення Волині під час Великої війни. Висновки. Початок Першої світової війни відзначився високим рівнем патріотичного піднесення, який внаслідок воєнних дій та складних економічних умов зазнав кардинальної трансформації.; The purpose of the article is to highlight the changes in public consciousness and sentiment of the population of Volyn province, determined by the First World War, which creates a basis for drawing historical parallels with the present. The basis of the methodology consists of general scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special historical (historical-typological, historical-systemic) methods, combined with the implementation of the principles of historical research. The scientific novelty of the work is reduced to a comprehensive and thorough study of the problem, which reveals the theme of the transformation of public sentiment of the population of Volyn during the Great War. Conclusions. The beginning of the First World War was marked by a high level of patriotic upsurge, which, as a result of military operations and diffi cult economic conditions, underwent a cardinal transformation. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41565 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41564 Назва: Інституційні механізми інформаційної стратегії Російської Федерації щодо України (2000–2013): дискурсивна підготовка агресії Автори: Штагер, Тетяна Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано комплекс інституційних чинників та механізмів, що визна чали динаміку інформаційного впливу Російської Федерації на політичний та правовий простір України протягом 2000–2013 рр. Розглядається процес поступового перетворення інформаційних операцій на системний інструмент державної політики, спрямований на деструкцію національної ідентичності та обмеження зовнішньополітичної суб’єктності держави. Особлива увага приділяється вивченню того, як маніпулятивні наративи інтегрувалися у міждержавні угоди та внутрішнє законодавство України, створюючи передумови для гібридного вторгнення. Мета статті. Дослідження спрямоване на виявлення та аналіз процесів формування й інституціоналізації інформаційної стратегії Російської Федерації щодо України у період 2000–2013 рр. Автор обґрунтовує концептуальну тезу, згідно з якою інформаційні кампанії зазначеного періоду не були випадковими актами пропаганди, а виступали ціле спрямованим інституційним механізмом формування політико-правових та когнітивних передумов для системної дестабілізації державного суверенітету України. У статті детально аналізується ево люційна трансформація класичних інструментів «м’якої сили» у агресивну стратегію дискурсивного домінування та структурної ерозії національних державних інститутів. Методологія дослідження. У роботі застосовано сукупність загальнонаукових та спеціальних історичних методів, що ґрунту ються на засадах критичного дискурс-аналізу офіційної документації, стенограм міждержавних переговорів та публічних виступів вищого військово-політичного керівництва Російської Федерації. Застосування інституційного підходу дозволило розглянути інформаційну стратегію як розгалужену систему сталих норм, організаційних практик та правових пасток. Метод системного аналізу допоміг реконструювати взаємозв’язок між штучно створеними енергетичними конфліктами, ідеологічними гуманітарними концептами та стратегічними військово-політичними домовленостями, зокрема Харківськими угодами. Контент-аналіз медіапростору дозволив простежити динаміку впровадження деструктивних когнітивних моделей у суспільну свідомість України. Наукова новизна. У статті здійснено інституційний аналіз правових і політичних актів як елементів реалізації інформаційної стратегії Російської Федерації щодо України у 2000–2013 рр. Запропоновано інтерпретацію зазна ченого періоду як відносно цілісного циклу формування інституційних передумов подальшого гібрид ного протистояння. Визначено та систематизовано роль міждержавних угод і внутрішніх норма тивно-правових актів у процесі формування обмеженої міжнародної суб’єктності України. Показано, що інституціоналізація інформаційної стратегії Російської Федерації відбувалася через послідовну легітимацію окремих політичних і культурних наративів в офіційному політичному дискурсі та право вому полі України, що сприяло фрагментації національного інформаційного простору. Обґрунтовано, що ключові елементи інформаційного та політико-правового інструментарію, використаного під час агресії 2014 р., формувалися та проходили інституційну апробацію протягом попереднього десяти ліття. Висновки. Дослідження показує, що протягом 2000–2013 рр. Російська Федерація сформувала комплекс інструментів інформаційного впливу, які істотно впливали на політичний та інформаційний простір України. У межах цього процесу офіційний дискурс російсько-українських відносин поступово трансформувався від формального декларування стратегічного партнерства до фактичного запере чення української державності. Ключовими етапами цього процесу визначено: апробацію технологій радикальної соціальної дестабілізації (2003–2004 рр.), цілеспрямовану дискредитацію міжнародної суб’єктності України під час штучних енергетичних криз (2005–2009 рр.) та фінальне нормативне закріплення важелів впливу через гуманітарну експансію та військову присутність (2010–2013 рр.). Зроблено висновок про деструктивний вплив інформаційної складової, що став детермінантою системного послаблення оборонного потенціалу держави.; The article analyzes the complex of institutional factors and mechanisms that determined the dynamics of the Russian Federation’s information influence on the political and legal space of Ukraine dur ing the 2000–2013 period. It examines the process of the gradual transformation of information operations into a systemic instrument of state policy aimed at destructing national identity and restricting the state’s foreign policy agency. Particular attention is paid to studying how manipulative narratives were integrated into interstate agreements and Ukraine’s domestic legislation, thereby creating the prerequisites for a hybrid invasion. Purpose. The study aims to identify and analyze the processes of formation and institutionalization of the Russian Federation’s information strategy toward Ukraine during the 2000–2013 period. The author substantiates the conceptual thesis that the information campaigns of this period were not merely sporadic acts of propaganda but functioned as a deliberate institutional mechanism for creating the political, legal, and cognitive preconditions for the systemic destabilization of Ukraine’s sovereignty. The article provides a detailed analysis of the evolutionary transformation of classical «soft power» instruments into an aggressive strategy of discursive dominance and the structural erosion of national state institutions. Methodology. The research employs a set of general scientific and specialized historical methods based on the principles of crit ical discourse analysis of official documentation, transcripts of interstate negotiations, and public statements by the Russian Federation’s top military and political leadership. The application of the institutional approach allowed for viewing the information strategy as an extensive system of established norms, organizational prac tices, and legal traps. The systemic analysis method helped reconstruct the nexus between artificially induced energy conflicts, ideological humanitarian concepts, and strategic military-political agreements, specifically the Kharkiv Accords. Content analysis of the media landscape enabled the tracking of the dynamics of embed ding destructive cognitive models within Ukraine’s public consciousness. Scientific Novelty. The article offers a fundamental re-evaluation of the 2000–2013 period as a completed systemic cycle of institutional prepara tion for full-scale hybrid confrontation. It defines and classifies the role of interstate agreements in the forced creation of Ukraine’s limited international agency. The study proves that the institutionalization of Russia’s information strategy was achieved through the consistent legitimation of specific anti-state narratives within Ukraine’s official political field, leading to a critical fragmentation of the national information space. It is sub stantiated that the entire conceptual and technological apparatus of the 2014 events underwent a multi-year testing phase during the preceding decade. Conclusions. The research confirms that between 2000 and 2013, the Russian Federation successfully formed a destructive information matrix that evolved from a formal decla ration of strategic partnership to the de facto denial of Ukrainian statehood. The key stages identified include: the testing of radical social destabilization technologies (2003–2004); the deliberate discredit of Ukraine’s international subjectivity during artificial energy crises (2005–2009); and the final regulatory consolidation of influence through humanitarian expansion and military presence (2010–2013). The study concludes that the information component played a decisive role in the systemic weakening of the state’s defense potential. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41564 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41563 Назва: Нарис розвитку альтернативної музики Тернополя як контркультури міста 1991–2014 рр. Автори: Стойків, Андрій Короткий огляд (реферат): Стаття присвячується становленню та розвитку альтернативної музики Тернополя 1991–2014 рр. як головного елементу альтернативної культури і контркультури міста. Метою статті є висвітлити ключові етапи цього розвитку, особливості та відмінності його складових. Окреслено еко номічний, логістичний і соціально-культурний стан міста наприкінці існування радянської України та ранньої незалежності задля з’ясування умов становлення і розвитку музичної контркультури Тернополя. Наукова новизна полягає у розгляді розвитку альтернативної музики Тернополя через призму діяльності локальних музикантів, гуртів, фестивалів та додаткової музичної інфраструктури у місті. У статті також охоплено вплив іноземних і немісцевих гуртів та жанрів на тенденції розвитку та становлення тернопільських формацій. Такий підхід дозволяє ширше осягнути розвиток незалежної музики Тернополя у межах України та спростувати статус «провінційності» міста. Значну увагу приділено діяльності гуртів «Nameless», «Ті, що падають вгору», «Холодне Сонце», «Los Colorados», «Orthodox», «Satrias» й інших. Також висвітлено фестивалі та музичні конкурси, зокрема «Нівроку», «Висадка», «Файне Місто», «Гамселить», «Koza Music Battle» та їх вплив на розвиток музичної контркультури Тернополя. Окремим важливим фактором для розвитку контркультури міста є постать Ігоря Пелиха. Стаття має міждисциплінарний характер і базується на поєднанні історичних, культурологічних і музикознав чих методологічних підходів, що дозволяє комплексно викласти проблематику питання статті. Також стаття дотримується підходу Digital Humanities, зокрема у використанні електронних архівних даних, електронної публіцистики й інших цифрових джерел, що дозволяє вичерпно й якісно висвітлити нарис альтернативної музики Тернополя в окреслений хронологічний час. Висновки. Альтернативна музика Тернополя пройшла шлях від становлення наприкінці 1980-х, становлення ключових гуртів та фестиваль ної діяльності у 1990-х, початку 2000-х, до популяризації в інтернет-мережі та комерціалізації напри кінці 2000-х, початку 2010-х. Головними рушіями розвитку на попервах був ентузіазм окремих діячів після падіння СРСР, однак згодом економічний фактор стає вирішальним, через що формується новий підхід до створення та популяризації альтернативної музики тернопільськими музикантами.; The article is devoted to the formation and development of alternative music in Ternopil in 1991–2014 as a key element of the city’s alternative culture and counterculture. The purpose of the article is to highlight the main stages of this development, as well as the specific features and differences of its com ponents. The economic, logistical, and socio-cultural conditions of the city at the end of the Soviet Ukrainian period and during the early years of independence are outlined in order to clarify the circumstances under which Ternopil’s musical counterculture emerged and developed. The scientific novelty of the study lies in examining the development of Ternopil’s alternative music through the activities of local musicians, bands, festivals, and additional musical infrastructure in the city. The article also considers the influence of foreign and non-local bands and genres on the tendencies of development and formation of Ternopil’s musical groups. Such an approach makes it possible to more broadly understand the development of Ternopil’s independent music within the context of Ukraine and to challenge the perception of the city’s “provincial” status. Consid erable attention is paid to the activities of the bands Nameless, Ti, shcho padaiut vhoru, Kholodne Sontse, Los Colorados, Orthodox, Satrias, and others. The article also examines festivals and music competitions, includ ing Nivroku, Vysadka, Faine Misto, Hamselyt, and Koza Music Battle, and their influence on the development of Ternopil’s musical counterculture. An important factor in the development of the city’s counterculture is also the figure of Ihor Pelykh. The article has an interdisciplinary character and is based on a combination of historical, cultural, and musicological methodological approaches, which allows the issue under study to be presented comprehensively. The study also follows the Digital Humanities approach, particularly through the use of electronic archival data, digital journalism, and other digital sources, enabling a thorough and quali tative presentation of the outline of Ternopil’s alternative music within the defined chronological framework. Conclusions. Ternopil’s alternative music evolved from its emergence in the late 1980s, through the formation of key bands and festival activities in the 1990s and early 2000s, to its popularization on the Internet and commercialization in the late 2000s and early 2010s. Initially, the main driving force behind this development was the enthusiasm of individual cultural actors following the collapse of the USSR; however, over time the economic factor became decisive, leading to a new approach to the creation and promotion of alternative music among Ternopil musicians. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41563 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41562 Назва: Політичні трансформації в Угорщині у 1932–1936 роках: формування уряду Дюли Ґембеша Автори: Ронай, Леррі Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – проаналізувати процес формування уряду Дюли Ґембеша та з’ясувати особливості трансформації політичної системи Угорщини у 1932–1936 роках в умовах соці ально-економічної кризи та еволюції режиму регента Міклоша Горті. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових і спеціальних історичних методів. У роботі засто совано принципи історизму, об’єктивності та системності, а також історико-генетичний, про блемно-хронологічний, порівняльний та аналітичний методи, що дозволило простежити політичні передумови приходу Д. Ґембеша до влади, формування складу його уряду та основні напрями урядової політики. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі політичної ситуації в Угор щині на початку 1930-х років, з’ясуванні ролі уряду Д. Ґембеша у процесах реформування державного управління та розкритті особливостей взаємин між прем’єр-міністром, регентом, парламентом і консервативними політичними колами. У статті також розглянуто вплив економічної кризи та міжнародних чинників на формування внутрішньої політики угорського уряду. Висновки. Дослідження показало, що формування уряду Д. Ґембеша відбулося в умовах глибо кої політичної та економічної кризи на початку 1930-х років, що вимагало від правлячих кіл режиму М. Горті пошуку нових методів стабілізації держави. Призначення Д. Ґембеша стало компромісом між різними політичними групами, що визначило суперечливий характер його урядової діяльності. Прем’єр-міністр прагнув розширити соціальну базу влади, модернізувати політичну систему та поси лити роль виконавчої влади, одночасно зберігаючи основи існуючого режиму. Його політика поєдну вала реформаторські декларації з тенденціями до централізації управління і посилення авторитарних елементів влади. Разом з тим значний вплив консервативної еліти та необхідність дотримання політичного компромісу обмежували можливості реалізації більш радикальних перетворень. У підсумку діяльність уряду Д. Ґембеша стала важливим етапом еволюції політичної системи Угорщини в міжвоєнний період.; The purpose of the study Objective is to analyze the process of forming the government Gyula Gömbös and to identify the features of the transformation of the political system of Hungary in 1932–1936 in the context of the socio-economic crisis and the evolution of Regent Miklós Horthy’s regime. The research methodology is based on the use of general scientific and special historical methods. The work applies the principles of historicism, objectivity and systematicity, as well as historical-genetic, problem-chronological, comparative and analytical methods, which allowed us to trace the political prerequisites for Gyula Gömbös rise to power, the formation of his government and the main directions of government policy. The scientific novelty of the study lies in the comprehensive analysis of the political situation in Hungary in the early 1930s, the clarification of the role of the government of Gyula Gömbös in the processes of reforming public adminis tration and the disclosure of the peculiarities of the relationship between the Prime Minister, the Regent, the Parliament and conservative political circles. The article also examines the impact of the economic crisis and international factors on the formation of the domestic policy of the Hungarian government. Conclusions. The study showed that the formation of the government of Gyula Gömbös took place in conditions of a deep political and economic crisis in the early 1930s, which required the ruling circles of the M. Horthy regime to search for new methods of stabilizing the state. The appointment of Gyula Gömbös was a compromise between different political groups, which determined the contradictory nature of his government activities. The Prime Minister sought to broaden the government’s social base, modernize the political system and strengthen the role of the executive, while preserving the foundations of the existing regime. His policies combined declarations of reform with a tendency towards centralizing control and reinforcing the authoritar ian elements of the government. At the same time, the considerable influence of the conservative elite and the need to maintain political compromise limited the scope for implementing more radical reforms. Ultimately, the policies of Gyula Gömbös government marked an important stage in the evolution of Hungary’s political system during the interwar period. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41562 2026-01-01T00:00:00Z