http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41453 Thu, 20 Aug 2026 03:09:49 GMT 2026-08-20T03:09:49Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42537 Назва: Вплив іншомовних запозичень на фонетику англійської мови Автори: Бровкіна, Оксана; Чернякова, Єлизавета Короткий огляд (реферат): У статті розглядається вплив іншомовних запозичень на фонетичну систему сучасної англійської мови. Проблема є актуальною з огляду на глобалізаційні процеси, активний міжмовний контакт та безперервний обмін культур, що сприяє постійному оновленню англійського лексикону. Запозичення, що надходять із різ них мов, не лише збагачують словниковий склад, а й призводять до появи нових фонетичних моделей, розширення фонемного інвентаря та появи раніше відсут ніх звукосполук. Особлива увага приділяється впливу романських, германських та неіндоєвропейських джерел, які по-різному трансформували англійську фоно логію на різних етапах її історичного розвитку. Проаналізовано дослідження А. Баґа, Т. Кейбла, О. Єсперсона, Дж. Аллена та сучасних лінгвістів, що розкривають фонетичні наслідки запозичень. Окреслено основні напрями вивчення явища: поява нових вокалічних і консонантних моде лей, проведення кількісного та якісного аналізу запозичених фонетичних струк тур, механізми адаптації іншомовних звуків у системі англійської. Наголошено, що низка аспектів, зокрема процеси часткової чи повної фонетичної асиміляції, залишаються недостатньо вивченими. Основною метою дослідження є визна чення провідних способів впливу запозичень на фонетику англійської мови та обґрунтування їхньої ролі у сучасному розвитку мови. У процесі дослідження з’ясовано, що іншомовні елементи сприяють появі нових дифтонгів, послідов ностей приголосних, розширення морфологічних моделей, а також вплив на наголошування. Показано, що глобалізація й сучасні технологічні процеси зумов люють продовження фонетичних змін у напрямі подальшого засвоєння іншомов них структур. Результати дослідження дають змогу окреслити перспективи подальших дослі джень у сфері взаємодії фонетики та запозичень у рамках мовної еволюції анг лійської мови.; The article examines the influence of loanwords on the phonetic system of modern English. The issue is particularly relevant due to globalization, intense language contact and cultural exchange, which continually enrich the English lexicon. Borrowings from various languages not only expand vocabulary but also introduce new phonetic patterns, contribute to the enlargement of the phonemic inventory, and bring phonotactic structures previously absent in English. Special attention is given to the impact of Romance, Germanic and non-Indo-European sources, each of which has contributed differently to the phonological development of English throughout its history. The study analyzes the works of A. Baugh, T. Cable, O. Jespersen, J. Allen, and contemporary linguists who explore the phonetic consequences of lexical borrowing. The main directions of linguistic inquiry are highlighted: the emergence of new vocalic and consonantal patterns, quantitative and qualitative changes in the phonemic system, and mechanisms of adaptation of foreign sounds within English phonology. The article emphasizes that certain aspects of phonetic assimilation-particularly partial or incomplete adaptation-remain insufficiently studied. The aim of this research is to identify the principal ways in which loanwords influence English phonetics and to substantiate their role in ongoing linguistic evolution. The findings show that borrowed elements have introduced new diphthongs, consonant clusters, and morphophonological models, and have also affected stress placement and prosodic organization. It is demonstrated that processes of globalization and technological development will continue shaping English phonetics through the integration of new foreign structures. The results outline the prospects for further studies focusing on the interaction between phonetics and borrowing within the framework of language change. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42537 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42536 Назва: Виклики україномовної локалізації відеоігор (на прикладі «Baldur’s Gate 3» та «Party Hard») Автори: Богдан, Олександра; Богдан, Юлія Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано сучасний стан проблеми локалізації англомовних відеоігор в україномовному просторі. Питання якісного перекладу та адаптації іншомовної ігрової відеопродукції набуває для локалізаторів особливого зна чення. Визначається дефініція поняття «локалізація», зокрема локалізація віде оігор та її особливості, рівні локалізації та її відмінність від перекладу. Це має бути не просто перекладений текстовий продукт, а повністю адаптована мовна версія, яка виглядає максимально природньо для іноземного користувача з ураху ванням культурного коду мови перекладу. Для локалізаторів відеоігор головною умовою постає баланс між лінгвістичним, технічним, культурним та правовим складниками кінцевого продукту. Основним матеріалом дослідження виступили подовження популярної рольової гри Baldur’s Gate 3 та інді-відеогра Party Hard. Як інді-гри зазначаються малобюджетні ігри, котрі створюються одноосібно чи невеличкою командою, що відповідає за весь процес – від початку створення до маркетингової стратегії реалізації продукту. Головним завданням локалізації постає правильне відтворення прагматичного посилу оригінального твору для носія іншої мови. Особливу увагу в статі приділено перекладацьким труднощам, котрі виникають під час локалізації іншомовної ігрової продукції та зазнача ються також основні перекладацькі стратегії, за допомогою котрих локалізатори адаптують відеогру для цільової аудиторії. Серед головних проблем названо труд нощі, пов’язані з відтворенням іншомовних квазіреалій, тобто об’єктів та реалій вигаданого світу, власних назв, гумору, зокрема грі слів та каламбурів, на при кладі двох відеоігор. Проаналізовано та зазначено типові помилки під час лока лізації як від корпорацій, що займаються комплексним випуском локалізованого ігрового продукту, так і від малобюджетних проєктів. У перспективі вважається доцільним дослідження використання ШІ для мовної перекладацької локалізації відеоігор.; In the research paper the modern state of localization problems of English speaking games in Ukrainian speaking field was examined. The problem of quality translation and adaptation of foreign gaming video-products gains a special meaning for localizators. The definition of term localization, specifically videogame localization and its separation from translation is defined. It must not only be a translated text output, but completely adapted to the language version of a product that appears as organically as possible for a foreign user, including the cultural code of the target language. Main source for the research were a continuation of a popular RPG Baldur’s Gate 3 and an indie-game Party Hard. Games defined as indie-games are low-budget, created single-handedly or by a small team handling the whole process from the start of the development to the marketing strategy for the realization of the product. The main objective of localization is accurate pragmatic message of the source material for a non native speaker. Particular attention in the research is paid to translation difficulties that occur during localization of foreign game products and basic translation strategies which are used by localizators to adapt the videogame for the target audience. Among main problems specified difficulties concerning recreation of foreign quasirealias, meaning objects and realias of the fictional world, proper nouns, humor: wordplay and puns precisely, with examples from two videogames. Typical mistakes during localization were analyzed and noted, made by both corporations that conduct a complex release of the game product and low-budget projects. Perspective considered to be a research of use of AI in translating parts from localization. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42536 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42535 Назва: Диференціація форматів спрощення іншомовного тексту в інклюзивній вищій освіті Автори: Янченко, Інна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено критичному аналізу термінологічної невідповідності у вітчизняних нормативних документах щодо адаптації навчальних матеріалів для інклюзивної вищої освіти. Досліджено концептуальну суперечність між міжна родними стандартами Plain Language та Easy-to-Read Language та їх відобра женням у Розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1046-р, де використано термінологічну пару «метод спрощеної мови» та «формат легкого читання», що може створювати враження ієрархічних відносин між цими поняттями, але потенційно суперечить їхньому рівноправному статусу в міжнародній практиці. Обґрунтовано необхідність розмежування простої мови (ПМ) як інструменту універсального дизайну, що зберігає академічний рівень абстракції, та мови лег кого читання (МЛЧ) як інструменту розумного пристосування, що передбачає глибоку когнітивну адаптацію з обов’язковою візуальною підтримкою. Пред ставлено психолінгвістичне обґрунтування ефективності диференційованих форматів на основі теорії подвійного кодування А. Пайвіо та теорії когнітив ного навантаження Дж. Свеллера. Автором розроблено типологію когнітивних бар’єрів здобувачів освіти (дефіцит вербально-логічного мислення, порушення логіко-граматичного структурування, прагматична некомпетентність, розпад семантичних полів, візуальний стрес) із відповідними інструментами адаптації для кожного формату. Особливу увагу приділено специфіці викладання інозем ної мови, де виникає подвійне когнітивне навантаження через одночасне деко дування мовної системи та засвоєння змістового компонента. Запропоновано практичний алгоритм адаптації автентичного навчального матеріалу з англій ської мови на прикладі терміна laissez-faire, що наочно демонструє конкретні відмінності між форматами ПМ і МЛЧ. Доведено, що МЛЧ є складною систе мою лінгвістичної адаптації, а не примітивізацією навчального матеріалу, що дає змогу захистити інклюзивну методику від звинувачень у зниженні акаде мічних стандартів. Результати дослідження створюють методологічну основу для розроблення адаптованих депозитаріїв матеріалів у ЗВО відповідно до між народних стандартів доступності.; This article offers a critical examination of terminological inconsistencies within Ukrainian regulatory frameworks regarding the adaptation of educational content for inclusive higher education. The study identifies a significant conceptual contradiction between international standards and the Cabinet of Ministers of Ukraine Resolution № 1046-p. Specifically, it argues that the official terminology – «simplified language method» and «easy reading format» – establishes a false hierarchy, misrepresenting these distinct approaches. The research substantiates the necessity of distinguishing between Plain Language (PL), as a tool of universal design that maintaines academic abstraction, and Easy-to-Read (E2R), as a reasonable accommodation requiring profound cognitive adaptation and mandatory visual support. Drawing on A. Paivio’s Dual Coding Theory and J. Sweller’s Cognitive Load Theory, the paper provides a psycholinguistic justification for the effectiveness of these differentiated formats. A comprehensive typology of cognitive barriers is developed, mapping specific adaptation tools to each format. Particular emphasis is placed on the challenges of foreign language teaching, where learners face a dual cognitive load: the simultaneous decoding of a new linguistic system and the acquisition of complex disciplinary content. The author proposes a practical algorithm for transforming authentic English language materials, demonstrated through the adaptation of the term laissez-faire. This example highlights the operational differences between PL and E2R in an academic context. Furthermore, the study underscores the necessity of material validation with target audiences in accordance with ISO 24495-1. The findings prove that E2R is a sophisticated system of linguistic transformation rather than a primitivization of content, thereby safeguarding inclusive methodology against claims of devaluating academic standards. This research establishes a methodological framework for developing accessible digital repositories in higher education institutions aligned with global accessibility trends. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42535 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42534 Назва: Особливості викладання іспанської мови як першої та другої іноземної мови Автори: Літвіх, Андрій; Гапончук, Анастасія Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються особливості викладання іспанської мови як першої та другої іноземної мови. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі даної мови у сучасному світі, її розповсюдженням в освіті, культурі, міжнародній комунікації та професійній діяльності. Іспанська мова є однією з найбільш поши рених у світі та використовується як в Іспанії, так і в країнах Латинської Америки, тому не є дивним той факт, що все більше людей вивчають дану мову як іноземну. Причинами цього є широка географія поширення іспанської, багата і різнома нітна культура іспаномовних країн, значна кількість друкованих та медіаресурсів іспанською мовою, схожість іспанської з іншими романськими мовами, досить проста фонетика та подібність лексики до англійської мови. Проте дана мова має і деякі складності: розгалужену граматичну систему часів та способів, категорії осіб та особових закінчень, що можуть стати перешкодою під час її вивчення. У дослідженні розглянуто вивчення іспанської мови студентами вищих навчальних закладів, аналізуючи особливості викладання та опанування даної мови на фоне тичному, лексико-семантичному та граматичному рівнях і пропонуючи рекомен дації, спрямовані на полегшення вивчення іспанської мови студентами та подо лання типових помилок. Здійснено порівняльний аналіз вивчення іспанської як першої та як другої іноземної мови, оскільки під час викладання іспанської мови як першої іноземної особлива увага приділяється формуванню базових комуні кативних умінь, фонетичної компетентності, засвоєнню граматичних структур та лексичного мінімуму. Тоді як вивчення іспанської мови як другої іноземної передбачає урахування вже наявних знань та досвіду вивчення іншої іноземної мови й формування нових компетентностей на основі паралелей із уже вивченою мовою. Описано загальні рекомендації стосовно викладання іспанської мови як іноземної, і розглянуто питання підбору навчальних матеріалів, автентичних тек стів, освітніх ресурсів та використання інтерактивних технологій і культурної компоненти іспаномовних країн у процесі навчання.; This article is dedicated to the peculiarities of teaching Spanish as the first and the second foreign language. The relevance of the study is determined by the growing role of this language in the modern world, as well as by its widespread use in education, culture, international communication, and professional activity. Spanish is one of the most widely spoken languages in the world and is used both in Spain and in Latin American countries; therefore, it is not surprising that an increasing number of people choose to study it as a foreign language. The reasons for this include the wide geographical distribution of Spanish, the rich and diverse culture of Spanish speaking countries, the large number of printed and media resources available in Spanish, the similarity of Spanish to other Romance languages, its relatively simple phonetic system, and lexical similarities with the English language. However, Spanish also presents certain difficulties, such as a complex grammatical system of tenses and moods, categories of person, and personal verb endings, which may become obstacles in the learning process. This study focuses on university students learning Spanish, analyzing the peculiarities of teaching and mastering the language at the phonetic, lexical-semantic, and grammatical levels, and offering recommendations aimed at facilitating the learning of Spanish and overcoming typical errors. The paper provides a comparative analysis of learning Spanish as the first and as the second foreign language. When Spanish is taught as the first foreign language, particular attention is paid to the formation of basic communicative skills, phonetic competence, and the acquisition of grammatical structures and a core vocabulary. In contrast, learning Spanish as the second foreign language involves taking into account learners’ existing knowledge and experience of studying another foreign language and developing new competences through parallels with the previously learned language. The article also describes general recommendations for teaching Spanish as a foreign language and deals with issues related to the selection of teaching materials, the use of authentic texts, educational resources, interactive technologies, and the cultural component of Spanish-speaking countries in the learning process. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/42534 2026-01-01T00:00:00Z