http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37220 Wed, 08 Apr 2026 08:25:55 GMT 2026-04-08T08:25:55Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37247 Назва: Політика німецької окупаційної влади м. Тарнополя у сфері освіти Автори: Ятищук, Оксана Василівна; Господарик, Тетяна Короткий огляд (реферат): Метою статті є виявлення особливостей реалізації освітньої політики нацистського окупаційного режиму на локальному рівні, зокрема аналіз функціонування навчальних закладів, змісту навчальних програм, кадрової політики та ідеологічного контролю в умовах військової окупації. Розглянуто вплив окупаційного режиму на доступність освіти для місцевого населення, а також форми освітнього спротиву й ініціативи української громади щодо збереження національної ідентичності та культурно-освітніх традицій. Методологічну базу дослідження становлять загально- наукові методи (аналіз, синтез, узагальнення), спеціально-історичні методи (історико-генетичний, історико-порівняльний, проблемно-хронологічний), а також принципи історизму та об’єктивності. Джерельну основу становлять документи архівних фондів, матеріали періодичної преси окупаційного періоду, спогади очевидців, а також сучасна історіографія проблеми. Наукова новизна статті полягає у фокусуванні на регіональному (міському) вимірі німецької окупаційної політики в освітній сфері, що дає змогу конкретизувати й доповнити загальні уявлення про функціонування системи освіти на західноукраїнських землях у роки війни. Уперше на підставі архівних документів систематизовано інформацію про стан навчальних закладів у Тарнополі, особливості навчального процесу, рівень цензури, заборони щодо української мови та культури, а також про заходи, яких вживала українська інтелігенція для збереження елементів національного навчання. У висновках констатується, що освітня політика німецької адміністрації в Тарнополі мала репресивний характер, була підпорядкована загальній меті – формуванню покірного населення, позбавленого глибших знань та національної свідомості. Попри це, українська громада намагалася адаптуватися до нових умов, зберігати освітню мережу хоча б на початковому рівні та реалізувати освітні ініціативи в напівлегальних або підпільних формах.; The aim of the article is to identify the features of the implementation of the educational policy of the Nazi occupation regime at the local level, in particular, an analysis of the functioning of educational institutions, the content of curricula, personnel policy and ideological control under military occupation. The impact of the occupation regime on the accessibility of education for the local population, as well as forms of educational resistance and initiatives of the Ukrainian community to preserve national identity and cultural and educational traditions are considered. The methodological basis of the study is made up of general scientific methods (analysis, synthesis, generalization), special historical methods (historical-genetic, historical- comparative, problem-chronological), as well as the principles of historicism and objectivity. The source basis is made up of documents from archival funds, materials from the periodical press of the occupation period, eyewitness memoirs, as well as modern historiography of the problem. The scientific novelty of the article lies in the focus on the regional (urban) dimension of the German occupation policy in the educational sphere, which makes it possible to specify and supplement the general ideas about the functioning of the education system in Western Ukrainian lands during the war. For the first time, based on archival documents, information has been systematized on the state of educational institutions in Tarnopol, the features of the educational process, the level of censorship, prohibitions on the Ukrainian language and culture, as well as on the measures taken by the Ukrainian intelligentsia to preserve elements of national education. The conclusions state that the educational policy of the German administration in Tarnopol was repressive in nature, was subordinated to the general goal - the formation of a submissive population, deprived of deeper knowledge and national consciousness. Despite this, the Ukrainian community tried to adapt to the new conditions, maintain the educational network at least at the initial level and implement educational initiatives in semi-legal or underground forms. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37247 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37246 Назва: Розвиток оборонних споруд Теребовлянської фортеці від раннього залізного віку до часів Русі Автори: Янусь, Валерій; Кіцак, Володимир Миронович Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз етапів розвитку оборонної архітектури Теребовлянської фортеці від раннього залізного віку до періоду Русі. На основі результатів археологічних розкопок, писемних джерел та історико-архітектурних досліджень схарактеризовано конструктивні особливості фортифікаційних споруд – валів, ровів, дерев’яних укріплень і технік зміцнення схилів. Особлива увага приділена адаптації систем оборони до природного рельєфу, зокрема використанню мисового розташування укріплень, ескарпування та терасування схилів, що давало змогу максимально ефективно використовувати наявний ландшафт для захисту. Окреслено роль дерево-земляних конструкцій, які в поєднанні з кількома лініями оборони (чотири вали з ровами) допомагали ефективно стримувати атаки, зокрема кочових племен, що не мали облогової техніки. З’ясовано, що укріплення будувались з урахуванням досяжності ворога, зокрема вали, розташовували на відстані, що відповідала прицільному радіусу стрільби з луків того часу. У статті також проаналізовано археологічні дослідження, які проводили на території Теребовлі у ХХ та на початку ХХІ ст., зокрема під керівництвом провідних українських учених. Окрему увагу приділено хронології формування укріплень на Замковій горі, їхній реконструкції в князівський період та ролі князя Василька Теребовлянського. Розглянуто вплив соціально-політичних чинників на розвиток оборонного будівництва, зокрема становлення князівської влади та зростання загроз від іноземних нападників. Визначено особливості бойових платформ, зрубних стін, гурдицій та бійниць. Підкреслено недостатній рівень використання фланкового обстрілу та кам’яних конструкцій, що свідчить про еволюційний характер розвитку фортифікаційного мистецтва в регіоні. У підсумку доведено, що Теребовлянська фортеця є унікальним прикладом трансформації оборонних споруд упродовж кількох епох, а її вивчення становить важливий складник історії фортифікації України та Європи загалом.; The article presents a comprehensive analysis of the stages of development of the defensive architecture of the Terebovlya fortress from the Early Iron Age to the Rus period. On the basis of the results of archaeological excavations, written sources and historical and architectural research, the author characterises the design features of fortifications such as ramparts, ditches, wooden fortifications and slope strengthening techniques. Particular attention is paid to the adaptation of defence systems to the natural terrain, in particular, the use of cape fortifications, escarpment and terracing of slopes, which allowed the most effective use of the existing landscape for protection. The role of wood and earth structures, which, in combination with several lines of defence (four ramparts with ditches), allowed to effectively deter attacks, in particular of nomadic tribes that did not have siege equipment, is outlined. It is found that the fortifications were built taking into account the enemy’s reach, in particular, the ramparts were located at a distance that corresponded to the targeting radius of archery at that time. The article also analyses the archaeological research conducted on the territory of Terebovlia in the twentieth and early twenty-first centuries, in particular under the guidance of leading Ukrainian scholars. Particular attention is paid to the chronology of the formation of fortifications on Castle Hill, their reconstruction in the princely period, and the role of Prince Vasylko Terebovlianskyi. The influence of socio-political factors on the development of defence construction, in particular the formation of princely power and the growth of threats from foreign attackers, is considered. The features of combat platforms, log walls, gurdjies and loopholes are determined. The author emphasises the insufficient use of flanking fire and stone structures, which indicates the evolutionary nature of the development of fortification art in the region. As a result, it is proved that the Terebovlia fortress is a unique example of the transformation of defensive structures over several epochs, and its study is an important component of the history of fortification in Ukraine and Europe as a whole. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37246 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37245 Назва: Становлення українського національного руху у Волинській губернії навесні 1917 р. Автори: Щербанюк, Павло Короткий огляд (реферат): Метою статті є аналіз формування українського національного руху у Волин- ській губернії навесні 1917 р. після повалення царського режиму та з’ясування його ролі й значення в загальноукраїнському контексті. Методологія дослідження ґрунтується як на загальнонаукових (аналізі, синтезі, індукції, дедукції), так і на спеціальних історичних (історико-типологічного, історико-системного) методах. Наукова новизна роботи полягає в комплексному дослідженні процесу становлення українського національного руху після лютого 1917 р. та формування політичних, громадських організацій на теренах Волинського регіону. Висновки. Український національний рух на Волині відіграв важливу роль у загальноукраїнському контексті, забезпечивши підвищення рівня національної свідомості українців та створивши передумови для подальшого розвитку державотворчого процесу.; The purpose of the article is to analyze the formation of the Ukrainian national movement in the Volyn province in the spring of 1917 after the overthrow of the tsarist regime and to clarify its role and significance in the all-Ukrainian context. The research methodology is based on both general scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special historical (historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty of the work lies in the comprehensive study of the process of the formation of the Ukrainian national movement after February 1917 and the formation of political and public organizations in the Volyn region. Conclusions. The Ukrainian national movement in Volyn played an important role in the all-Ukrainian context, ensuring an increase in the level of national consciousness of Ukrainians and creating the prerequisites for the further development of the state-building process. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37245 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37244 Назва: Культурне життя молоді УРСР другої половини 1950–1980-х рр. у візії зарубіжних дослідників Автори: Щербаков, Максим Короткий огляд (реферат): Мета статті – з’ясувати й оцінити науковий доробок сучасних зарубіжних істо- риків щодо проблеми культурного життя молоді УРСР другої половини 1950–1980-х рр. Основна увага зосереджена на ключових аспектах соціокультурного життя молоді, що стали об’єктами вивчення для дослідників, та інтерпретаціях їх впливу на національну ідентичність молодих мешкан- ців Української РСР. Підкреслено особливий інтерес закордонних істориків до дослідження життя молоді в УРСР у парадигмі локальної історії. Наукова новизна полягає в поглибленні та узагальненні знань про науковий доробок сучасних зарубіжних істориків, присвячений культурному життю юнаків і дівчат Української РСР періоду системної кризи комуністичного режиму. У статті з’ясовано сту- пінь інформативності досліджень щодо культурного життя молоді, визначено спільні риси напрацю- вань зарубіжних істориків у вивченні зазначеної проблеми. Висновки. Відновлення Україною держав- ної незалежності в 1991 р., її повернення до світового інтелектуального та геополітичного простору спричинило зростання інтересу зарубіжних дослідників до її минулого, зокрема й історії XX ст. Зага- лом у сучасній зарубіжній (пріоритетно англомовній) історіографії культурне життя молоді СРСР стало повноцінним об’єктом наукового вивчення. При цьому стан дослідження культурного життя власне молодих поколінь УРСР другої половини 1950–1980-х рр. залишається фрагментарним: іноземні історики звертаються до цієї проблеми переважно в контексті регіональних студій, а також епізо- дично, при дослідженні молодіжних рухів у колишній комуністичній імперії як такій. Найбільше увага зарубіжних істориків сфокусована на таких темах, як інтелектуальне (партійно-ідеологічне) життя студентства, вплив західної музики (зокрема рок-музики) на повсякдення юнаків і дівчат, а також численні молодіжні субкультури. Відсутність в історіографії, насамперед англомовній, комплексних праць, присвячених усьому розмаїттю культурного життя молоді УРСР, залишає широкий простір для подальших досліджень.; The purpose of the article is to clarify and evaluate the scientific achievements of modern foreign historians on the problem of the cultural life of the youth of the Ukrainian SSR in the second half of the 1950–1980s.The main attention is focused on the key aspects of the socio-cultural life of youth, which became the objects of study for researchers, and the interpretations of their influence on the national identity of young residents of the Ukrainian SSR. The special interest of foreign historians in the study of the life of youth in the Ukrainian SSR in the paradigm of local history is emphasized. The scientific novelty lies in deepening and generalizing knowledge about the scientific achievements of modern foreign historians, dedicated to the problem of the cultural life of young men and women of the Ukrainian SSR during the period of the systemic life of the youth of the Ukrainian SSR, and identifies common features of the achievements of foreign historians in the study of this problem. Conclusions. Ukraine’s acquisition of state independence in 1991, its return to the world intellectual and geopolitical space caused an increase in the interest of foreign researchers in its past, in particular the history of the 20th century. In general, in modern foreign (primarily English-speaking) historiography, the cultural life of the youth of the USSR has become a full-fledged object of scientific study. At the same time, the state of research on the cultural life of the young generations of the Ukrainian SSR in the second half of the 1950–1980s remains fragmentary: foreign historians address this problem mainly in the context of regional studies, and also episodically when studying youth movements in the former communist empire as such. The greatest attention of foreign historians is focused on such topics as the intellectual (party- ideological) life of students, the influence of Western music (in particular rock music), on the everyday life of young men and women, as well as numerous youth subcultures. The absence in historiography, primarily English-language, of comprehensive works devoted to the full diversity of the cultural life of the youth of the Ukrainian SSR leaves a wide scope for further research. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37244 2025-01-01T00:00:00Z