http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33055 Sat, 04 Apr 2026 20:24:52 GMT 2026-04-04T20:24:52Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33078 Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Опис: Повнотекстові наукові записки Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33078 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33077 Назва: Модель формування екологічної культури майбутніх викладачів професійного навчання в галузі автомобільного транспорту Автори: Українець, Андрій Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено розробленню моделі формування екологічної культури студентів педагогічних закладів вищої освіти – майбутніх викладачів професійного навчання в галузі автомобільного транспорту. Потреба в екологічній освіті пов’язана з необхідністю забезпечення сприятливого середовища для життя та діяльності людини. Новий світогляд, який формує екологічна освіта, потребує зміни мислення, трансформації глибинних основ нашого духовного життя. Саме ефективна екологічна освіта, з одного боку, як процес і результат засвоєння систематизованих знань, набуття умінь, навичок і досвіду, а з іншого – як процес формування духовного образу, її ціннісних, світоглядно-моральних установок, має сприяти підвищенню екологічної культури людини. Для розв’язання поставленої задачі використано: теоретичний метод дослідження (аналіз філософської, психологічної, педагогічної вітчизняної і зарубіжної наукової та навчально-методичної літератури, дисертаційних досліджень, а також нормативних документів і матеріалів з інформатизації та цифровізації освіти, спеціальної літератури й електронних інформаційних ресурсів з психолого-педагогічних та організаційних аспектів цифровізації освіти); обсерваційний (пряме й опосередковане спостереження, самоспостереження); праксиметричний (аналіз продуктів діяльності, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, аналіз дидактичної та методичної документації). Проаналізовано філософські та психолого-педагогічні підходи вітчизняних і зарубіжних учених до розкриття сутності, функцій і структури екологічної культури особистості. З’ясовано, що вчені здебільшого пов’язують перспективи формування екологічної культури із цивілізаційним підходом, ідеєю сталого розвитку та формуванням у молодого покоління коеволюційних цінностей. Виявлено певні психолого-педагогічні закономірності та специфічні особливості формування системи коеволюційних цінностей студентів. Здійснено детальний опис критеріїв (глибина, узагальненість, усвідомленість набутих екологічних знань, ціннісне ставлення до природи та її захисту: домінантність, модальність, інтенсивність, екологічна відповідальність, екологічно виправдана активність, вподобана діяльність), показників (когнітивний компонент, аксіологічний компонент, нормативний компонент, творчо-діяльнісний компонент, поведінковий компонент) і рівнів сформованості (низький (репродуктивний), середній (продуктивний), високий (креативний)) екологічної культури майбутніх викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти в галузі автомобільного транспорту. Надано стислу характеристику філософсько-методологічного, теоретичного й педагогічного базисів дослідження проблеми. Розроблено модель формування екологічної культури студентів у педагогічному закладі вищої освіти в контексті: культурно-цивілізаційних ідей екологічної безпеки довкілля та фундаментальних учень про біосферу і ноосферу; психолого-педагогічних досліджень, що стосуються формування екологічної культури особистості в системі неперервної освіти; теорії та методології науково-педагогічних досліджень.; The article is dedicated to the development of a model for the formation of environmental culture among students of pedagogical higher education institutions – future teachers of vocational education in the field of automotive transportation. The need for environmental education is linked to the necessity of ensuring a favorable environment for human life and activity. The new worldview that environmental education forms requires a change in thinking, a transformation of the deep foundations of our spiritual life. It is precisely effective environmental education, on one hand, as a process and result of assimilating systematized knowledge, acquiring skills, abilities and experience, and on the other hand, as a process of forming a spiritual image, its value-based, worldview-moral attitudes, that should contribute to increasing human ecological culture. To address the stated task, the following methods were employed: theoretical research method (analysis of philosophical, psychological, pedagogical domestic and foreign scientific and educational literature, dissertations, as well as regulatory documents and materials on the informatization and digitalization of education, specialized literature, and electronic information resources on psychological-pedagogical and organizational aspects of education digitalization); observational method (direct and indirect observation, self-observation); praximetric method (analysis of activity outcomes, study and generalization of pedagogical experience, analysis of didactic and methodological documentation). Philosophical and psycho-pedagogical approaches of domestic and foreign scholars to revealing the essence, functions, and structure of the individual's ecological culture have been analyzed. It has been clarified that scholars mostly associate the prospects of forming ecological culture with a civilizational approach, the idea of sustainable development, and the formation of coevolutionary values in the younger generation. Certain psycho-pedagogical regularities and specific features of forming the system of coevolutionary values of students have been identified. A detailed description of criteria (depth, generality, awareness of acquired ecological knowledge, values related to nature and its protection: dominance, modality, intensity, ecological responsibility, ecologically justified activity, preferred activity), indicators (cognitive component, axiological component, normative component, creative-activity component, behavioral component), and levels of formation (low (reproductive), medium (productive), high (creative)) of ecological culture of future teachers of vocational (vocational-technical) education institutions in the field of automotive transport have been provided. A brief characterization of the philosophical-methodological, theoretical, and pedagogical bases of the research problem has been given, and a model for the formation of students' ecological culture in a higher education pedagogical institution has been developed in the context of: cultural-civilizational ideas of environmental safety and fundamental teachings about the biosphere and noosphere; psycho-pedagogical research related to the formation of the individual's ecological culture in the system of continuous education; theory and methodology of scientific-pedagogical research. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33077 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33076 Назва: Віртуальне середовище stellarium як засіб реалізації міждисциплінарних зв’язків Автори: Мохун, Сергій Володимирович; Федчишин, Ольга Михайлівна; Кульчицький, Роман; Лящук, Дмитро Короткий огляд (реферат): У статті досліджено проблеми реалізації міждисциплінарних зв’язків в освітньому процесі. Проблеми підвищення якості освіти, розвитку самостійності та творчої активності здобувачів вищої освіти й підготовки їх до самостійного здобуття знань і творчої діяльності не можна повністю розв’язати без установлення цілісної картини світу на основі міждисциплінарних зв’язків у навчальному процесі. Визначено, що міждисциплінарні зв’язки – це система відношень між знаннями, уміннями та навичками, що формуються внаслідок послідовного відображення об’єктивних зв’язків із реальністю в засобах, методах і змісті навчальних дисциплін, а міждисциплінарність – науково-педагогічна новація, що породжує здатність побачити, розпізнати, сприйняти те, що є недоступним у межах окремо взятої дисципліни з її специфічним, вузькоорієнтованим об’єктом, предметом і методами дослідження. Значні можливості для реалізації міждисциплінарних зв’язків притаманні астрономії. Як навчальна дисципліна астрономія має значний світоглядний потенціал, що реалізується через зв’язки з іншими дисциплінами (фізикою, математикою, інформаційними технологіями тощо), які розкриваються в освітньому процесі під час розв’язування прикладних завдань із різних предметних сфер. Здійснено методичний підхід реалізації міждисциплінарності в процесі розв’язання інтегрованого практичного завдання «Перевірка історичних фактів і подій за допомогою віртуального середовища Stellarium». Розв’язування завдань інтегрованого змісту забезпечує формування єдиної природничо-наукової картини світу, активізує пошуково-дослідницьку діяльність здобувачів освіти, сприяє активному оволодінню сучасними технологіями, становленню інтересів професійного плану тощо.; The article is devoted to the study of the problem of implementing interdisciplinary connections in the educational process. The problem of improving the quality of education, developing the independence and creative activity of students and preparing them for independent knowledge acquisition and creative activity cannot be fully solved without establishing a holistic picture of the world based on interdisciplinary connections in the educational process. It is outlined that interdisciplinary connections are a system of relations between knowledge, skills and abilities that are formed as a result of a consistent reflection of objective connections with reality in the means, methods and content of academic disciplines, and interdisciplinarity as a scientific and pedagogical innovation that gives rise to the ability to see, recognize, and perceive what is inaccessible within a single discipline with its specific, narrowly focused object, subject, and research methods. Astronomy offers significant opportunities for the realization of interdisciplinary connections. As an academic subject, astronomy has a significant worldview potential, which is realized through links with other disciplines (physics, mathematics, information technology), which are revealed in the educational process when solving applied problems in various subject areas. The purpose of this study is to develop a methodological framework for the implementation of interdisciplinary connections in the process of studying astronomy on the example of the integrated practical task «Verification of historical facts and events using the virtual environment Stellarium». In order to clarify the state of research of the problem in pedagogical theory and practice, the following theoretical methods were used: analysis, comparison, systematization and generalization of educational, scientific and applied sources, electronic resources on the research problem. The methodological approach to the implementation of interdisciplinarity in the process of solving the integrated practical task “Verification of historical facts and events using the virtual environment Stellarium” is implemented. The solution of integrated content tasks ensures the formation of a unified natural and scientific picture of the world, activates the research activities of students, promotes the active mastery of modern technologies, the formation of professional interests, etc. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33076 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33074 Назва: Методологічні підходи до формування професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації Автори: Бєлкова, Тетяна Короткий огляд (реферат): У статті зосереджено увагу на сутності методологічних підходів до дослідження проблеми формування професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації до використання здоров’язберігаючих технологій у подальшій професійній діяльності. Серед методологічних підходів до дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації автор виокремлює системний, аксіологічний, особистісний, діяльнісний і компетентнісний підходи. У рамках нашого дослідження загальнонаукову основу формування професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації до використання здоров’язберігаючих технологій за фахом становлять системний та аксіологічний підходи, які дали змогу визначити мету, завдання та спрямованість процесу професійної підготовки, розкрити його сутність і структуру. На основі системного підходу в нашому дослідженні ми виділили структурні компоненти професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичної реабілітації, зокрема: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, особистісно-діяльнісний, а також встановили структурно-функціональні зв’язки між ними. Особистісний підхід спрямовує педагогічний вплив на розвиток професійно важливих якостей особистості і становить теоретико-методологічну основу нашого дослідження. Діяльнісний підхід спрямований на професійну підготовку майбутніх фахівців із фізичної реабілітації на формування відповідних умінь і навичок майбутнього фахівця, зокрема організаційно-методичних, пізнавальних, комунікативних і рухових якостей. Компетентнісний підхід став базовою основою для визначення відповідних компетентностей, потрібних для професійної самореалізації майбутніх фахівців із фізичної реабілітації. Зазначимо, що комплексне використання методологічних підходів дає змогу розглядати професійну підготовку спеціаліста як педагогічну систему, що сприяє формуванню в майбутнього фахівця групи професійних якостей, мотивів і цінностей.; The article focuses on the essence of methodological approaches to the study of the problem of formation of professional training of future specialists in physical rehabilitation for the use of health-preserving technologies in further professional activity. Among the methodological approaches to the study of the problem of professional training of future specialists in physical rehabilitation, the author singles out systemic, axiological, personal, activity and competence approaches. Within the framework of our research, the general scientific basis of the formation of professional training of future specialists in physical rehabilitation for the use of health-preserving technologies by profession is system and axiological approaches, which made it possible to determine the purpose, tasks and orientation of the process of professional training, to reveal its essence and structure. Based on a systematic approach, in our scientific research we identified the structural components of professional training of future specialists in physical rehabilitation, in particular: motivational-value, cognitive-content, personal-activity, and also established structural-functional connections between them. The personal approach directs pedagogical influence on the development of professionally important personality qualities and forms the theoretical and methodological basis of our research. The active approach is aimed at the professional training of future specialists in physical rehabilitation for the formation of relevant abilities and skills of the future specialist, in particular organizational and methodical, cognitive, communicative and motor qualities. The competence approach became the basic basis for determining the relevant competences necessary for the professional self-realization of future specialists in physical rehabilitation. We note that the complex use of methodological approaches makes it possible to consider the professional training of specialists as a pedagogical system that contributes to the formation of a group of professional qualities, motives and values in the future specialist. Mon, 01 Jan 2024 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/33074 2024-01-01T00:00:00Z