http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26207 Sat, 04 Apr 2026 13:43:24 GMT 2026-04-04T13:43:24Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26239 Назва: EXPERIMENTAL VERIFICATION OF METHODOLOGY OF DEVELOPING PRODUCTIVE GRAMMATICAL COMPETENCE OF PROSPECTIVE TEACHERS LEARNING ENGLISH AFTER GERMAN THROUGH INDIVIDUAL WORK Автори: Danylenko, Oksana Короткий огляд (реферат): The article dwells on the results of the experimental verification of the effectiveness of the suggested methodology of developing productive grammatical competence of prospective teachers learning English after German in the process of independent work. The process of organization and the stages of the experimental teaching have been described, the obtained results have been analyzed, interpreted, and verified with the help of mathematical methods of statistics. We formulated the hypothesis, which was verified through the experimental study. The hypothesis states that the process of developing productive grammatical competence of students learning English after German will improve under the conditions of using the suggested methodology, which implies: 1) gradual development of grammatical competence in speaking and writing (preparatory, stereotypical, variational stages); 2) the possibilities for positive transfer of knowledge, skills, linguistic and learning experience from the first foreign language and the prevention of interference from the first foreign language; 3) the development of students’ grammatical awareness by means of the exercises with the reflective component and the exercises aimed at the development of students’ learning and strategic competence; 4) giving students greater autonomy within the individual work under the less rigid control of a teacher. The two variants of the methodology were suggested: model A and model B. The obtained data provided the effectiveness of model A. The students demonstrated higher results in grammatical accuracy and fluency in speaking and writing. The results of the experimental study proved the suggested hypothesis.; Проаналізовано процедуру і результати експериментальної перевірки запропонованої авторської методики формування продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі самостійної роботи при вивченні англійської мови після німецької, метою якої є розвиток граматичних навичок говоріння і письма під час вивчення англійської мови як другої іноземної. Охарактеризовано перенос в умовах штучного трилінгвізму і з’ясовано можливість його інтеграції у процес навчання граматики та необхідність врахування його впливу при розробці матеріалів. Описано учасників, організацію експериментального навчання, умови й етапи проведення експерименту. Представлено аналіз та інтерпретацію отриманих результатів і проведено їх перевірку за допомогою методів математичної статистики. Експериментально перевірено гіпотезу, що високого рівня сформованості продуктивної граматичної компетентності майбутніх учителів у процесі самостійної роботи при навчанні англійської мови після німецької можна досягти за умов використання запропонованої методики, яка передбачає: 1) поетапне формування граматичної компетентності в говорінні та письмі (підготовчий, стереотипний, варіативний етапи); 2) врахування можливостей для переносу знань, навичок, мовленнєвого і навчального досвіду студентів з першої іноземної мови і забезпечує попередження інтерференції з першої іноземної мови; 3) формування граматичної усвідомленості за допомогою вправ з рефлексивним компонентом і вправ, спрямованих на розвиток навчально-стратегічної компетентності; 4) надання студентам більшої автономії у процесі самостійної роботи при менш жорсткому управлінні викладачем. Розроблено два варіанти методики (варіант А та варіант Б), за якими навчалися експериментальні групи. На основі порівняння результатів навчання в експериментальних групах за допомогою кутового перетворення Фішера зроблено висновок про більшу ефективність варіанта методики А, який передбачає вищий рівень автономії студентів та менш жорстке управління з боку викладача. Доведено, що збільшення рівня автономії у процесі поетапного формування продуктивної граматичної компетентності дозволяє покращити граматичну точність у формулюванні студентами усних і письмових висловлювань, розвиває рефлексивні уміння та навчально-стратегічну компетентність студентів. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26239 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26238 Назва: Використання BYOD-технології у процесі удосконалення лексикографічної компетентності майбутніх учителів початкової школи Автори: Одинцова, Галина Степанівна Короткий огляд (реферат): Окреслено важливість упровадження інноваційних освітніх технологій у практику закладів вищої освіти. З’ясовано сутність понять «мобільне навчання», «BYOD-технологія». Відзначено, що створення мобільного освітнього середовища належить до компетентнісно орієнтованих технологій. Охарактеризовано переваги мобільного навчання стосовно інших інноваційних технологій. Проаналізовано зміст і структуру поняття «лексикографічна компетентність» у науково-педагогічній літературі, запропоновано власне тлумачення цього терміна. Виділено компоненти лексикографічної компетентності: лексикографічні знання (знання типів словників і їхнього призначення, принципів побудови словникової статті, основних праць із лексикографії та їхніх авторів тощо); лексикографічні вміння (уміння користуватися словниками різних типів; знаходити і вилучати необхідну інформацію; збагачувати лексикографічний портрет слова граматичною та стилістичною інформацією, яка міститься у примітках, скороченнях й ін.); лексикографічні навички (робота зі збирання лексикографічного матеріалу, його обробки й укладання словників, довідників тощо). Вказано на особливості електронних словників і їхні переваги над паперовими аналогами. Наведено сайти лінгвістичних порталів та електронні адреси словників різних типів і призначення, рекомендованих для фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано перелік найуживаніших е-словників для аудиторного виконання вправ і завдань з курсу «Сучасна українська мова з практикумом» з використанням BYOD-технології в поєднанні з технологією QR-кодування.; The importance of introducing innovative educational techniques in higher education institutions has been outlined. The essence of notions “mobile learning” and “BYOD technique” has been investigated: mobile learning is considered as a type of electronic learning when mobile devices are used with didactic purpose; the particular feature of BYOD technology is the use of personal smartphones, tablets, laptops, etc. by the participants of educational process as means of mobile learning. It has been outlined, that creation of mobile educational environment refers to competency-oriented techniques. The advantages of mobile learning over other innovative techniques have been characterized. The essence and structure of the notion of “lexicographical competency” in scientific and pedagogical literature have been analysed, author’s own interpretation of this term has been suggested, which stands for natural unity of lexicographical knowledge, abilities and skills of reproductive and creative information search activity while working with dictionaries and reference sources. The following components of lexicographical competence have been distinguished: lexicographical knowledge (awareness of types of dictionaries, principles of dictionary article structuring, major works concerning lexicography and their authors, etc.); lexicographical routines (ability to use dictionaries of different types; to find and highlight the necessary information; to enrich lexicographical description of word with grammatical and stylistic information, which is contained in remarks and abbreviations, etc.); lexicographical skills (collecting and processing lexicographical material, compiling dictionaries and reference books, etc.). The peculiarities of electronic dictionaries and their advantages over paper ones have been emphasized (large amount of information due to hyperlinks; multimedia applications; effective search system; constant updating of current information, etc.). Linguistic portals, websites and links of different types and purposes have been provided as a recommendation for professional preparation of future primary school teachers. A list of the most popular e-dictionaries has been proposed for in-class usage and performing tasks while studying the course “Modern Ukrainian Language with Workshops” using the BYOD technology combined with the technology of QR-coding. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26238 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26233 Назва: CONTENT-LANGUAGE INTEGRATED LEARNING IN THE CONTEXT OF EUROPEAN INTEGRATION Автори: Levchyk, Iryna Короткий огляд (реферат): The conditions of formation of content-language integrated learning (CLIL) have been characterized with a number of theoretical and methodological factors, that have influenced the process of development from different perspectives. The origin of CLIL is connected with the prior methodological approach to second language acquisition – content based language instruction. It has been established with aim to reduce the gap in knowledge of English learners between spoken everyday English and Academic language. The reflection of the psycholinguistic views in CBI led to adoption of concepts of comprehensive output, input hypothesis and proximal zone of development in its subsidiary method (CLIL). Besides this, another methodology affecting formation of content-language integrated learning, known as “English for special purposes”, is also contextualized by specialty content, and they share common goals of learning. However, ESP keeps its focus on language, not content. The comparative analysis of CBI and ESP key features reveals the theoretical and methodological conditions of CLIL formation. The modified variations of CLIL approach, applied all over Europe like Bilingual Content Teaching, Bilingual Subject Teaching or Content-Based Language Teaching, relied on a common concept of learning a foreign language with a shift of focus from the language itself to the content expressed in this language. The bilingual model of education in European countries adopted the provisions of content-language integrated learning methods at the mainstream level in school education in France, Ireland, Finland, Estonia, Latvia, Poland, the Czech Republic, and it has been partially implemented within pilot projects in the UK, Spain, Germany, Italy and Sweden. The method was strongly supported by policy of the European Union and European Commission with an aim of promotion of language learning and linguistic diversity. The support of the European language policy and ideology was reflected in a number of projects launched in order to promote methods based on international cooperation, such as “Content and Language Integrated Learning in Germany” (CLILiG), as well as with the support of the Council of Europe “CLIL Quality Matrix” (2004) and the European Regional Action Scheme for the Mobility of University Students (ERASMUS).; При розгляді умов формування предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) встановлено теоретико-методологічні фактори, засвідчено їх різнобічний вплив на розвиток методики. Виникнення CLIL пов’язане з попереднім методичним підходом до оволодіння другою мовою – навчанням мови на основі змісту. Відображення постулатів з психолінгвістики у CBI призвело до прийняття концепцій комплексного виходу, гіпотези входу і найближчої зони розвитку у його дочірньому методі (CLIL). Окрім того, інша методика, вплив якої відзначають на формування змістовно-мовного інтегрованого навчання, – це англійська мова для спеціальних цілей, яка також зумовлена контекстом (змістом спеціальності) і поділяє із CLIL спільні цілі навчання. Проте ESP в процесі інтеграції віддає пріоритетне значення мові, а не змістові. Порівняльний аналіз основних характеристик CBI та ESP розкриває теоретичні та методологічні умови формування CLIL. Модифіковані варіанти підходу CLIL, що застосовуються в усій Європі, опираються на загальну концепцію вивчення іноземної мови зі зміщенням фокусу з мови на зміст, виражений мовою, яку вивчають. Двомовна модель освіти в європейських країнах прийняла положення предметно-мовного інтегрованого методу навчання як основний напрямок на рівні шкільної освіти у Франції, Ірландії, Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, Чехії і частково реалізована в рамках пілотних проектів у Великій Британії, Іспанії, Німеччині, Італії, Швеції. Метод підтриманий політикою Європейського Союзу та Європейської Комісії з метою сприяння вивченню мови і поширенню мовного розмаїття. Підтримка європейської мовної політики та ідеології проявилася в різних проектах, започаткованих з метою популяризації методів, заснованих на міжнародному співробітництві: таких, як «Інтегроване навчання з вмісту та мови в Німеччині» (CLILiG), а також за підтримки Ради Європи «Матриця якості CLIL» (2004) та «Європейська регіональна схема дій щодо мобільності студентів університетів» (ERASMUS). Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26233 2022-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26228 Назва: DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCY IN UNDERGRADUATES OF NON-LINGUISTIC SPECIALTIES IN THE CONDITIONS OF DISTANT LEARNING Автори: Zablotska, Lyubov; Tsar, Iryna Короткий огляд (реферат): Modern society requires highly qualified professionals who can quickly adapt to the development and implementation of innovative technologies, as well as to the changes that are taking place in various spheres in Ukraine and abroad. The course “Foreign Languages for Specific Purposes” (FLSP) aims at developing undergraduates’ ability to communicate in a foreign language to fulfil certain professional needs in the future. The aim of the article is to study the effective methods for developing foreign language competence in undergraduates of non-linguistic specialties in the context of distance learning. The authors have analysed the latest works of the Ukrainian and foreign scholars relevant to the topic. The concepts of “communicative competence”, “professional competence”, and “professional communicative competence” have been clarified. The authors consider foreign-language communicative competence as the undergraduates’ ability and readiness for foreign language communication with native speakers, their perception and understanding of partners, and the adequate and timely expression of their mental intentions. Certain empiric research methods applied by the authors (observation and a survey of students (in the form of a questionnaire)) helped to obtain data for the further theoretical understanding of the problem. It has been stated that undergraduates’ non-linguistic specialties communicative competence can be formed due to the development of four language skills: reading, speaking, listening, and writing. The authors believe that the professional communicative competence of undergraduates as future professionals can be developed due to the use of means of modern information technology, and interactive teaching methods that help students to develop their creative approach to learning a foreign language and improve their attitude to the subject.; Сучасне суспільство потребує фахівців, здатних швидко адаптуватися до розробки та впровадження інноваційних технологій, а також до змін, що відбуваються в різних сферах у нашій країні і за кордоном. Курс «Іноземні мови спеціального призначення» (FLSP) спрямований на розвиток у студентів умінь спілкуватися іноземною мовою для задоволення певних професійних потреб у майбутньому. Досліджено ефективні методи розвитку іншомовної компетенції у магістрантів нелінгвістичних спеціальностей в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано праці українських і зарубіжних науковців стосовно заявленої теми. З’ясовано поняття «комунікативна компетентність», «професійна компетентність», «професійна комунікативна компетентність», а також особливості комунікативного підходу. Іншомовна комунікативна компетенція розглядається як здатність і готовність студентів до іншомовного спілкування з носіями мови, сприйняття і розуміння партнерів, адекватне та своєчасне вираження своїх розумових намірів. Застосовані авторками окремі емпіричні методи дослідження (спостереження, опитування (у формі анкети) студентів) допомогли отримати дані для подальшого теоретичного осмислення проблеми. Встановлено, що комунікативно активний підхід передбачає розвиток комунікативної компетентності й може бути досягнутий внаслідок моделювання типових реальних ситуацій спілкування, які виникають у багатьох професійних сферах. Як показала практика, онлайн або змішана форма навчання іноземної мови дозволяє студентам брати участь у різних заходах щодо розв’язання проблем, в яких вони будуть використовувати цю фахову мову в реальному світі. Використання інтерактивних методів навчання дозволяє максимально наблизити навчальний процес до реальних життєвих ситуацій в умовах професійної діяльності. Відзначено, що професійну комунікативну компетентність магістрантів як майбутніх фахівців можна розвивати шляхом використання сучасних інформаційних технологій, зокрема цифрових інструментів (Kahoot!, Quizizz, Quizlet Live, Gimkit), та інтерактивних методів навчання (метод кооперативного навчання (на прикладі «взаємного читання»), рольова гра, проєкт, проблемні ситуації тощо), які допомагають студентам розвинути творчий підхід до вивчення іноземної мови, покращити їхнє ставлення до навчального предмета. Sat, 01 Jan 2022 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26228 2022-01-01T00:00:00Z