http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24462 Sat, 04 Apr 2026 20:25:33 GMT 2026-04-04T20:25:33Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24543 Назва: Застосування медіаосвітніх елементів у підготовці майбутніх перекладачів Автори: Дзюбановська, Інна-Анастасія Вікторівна; Цепенюк, Тетяна Олегівна; Ваврів, Ірина Ярославівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена висвітленню питання інтеграції інфомедійної грамотності в навчальний контент у процесі підготовки майбутніх перекладачів. У праці наведено чинники, які визначають необхідність застосування медіаосвітніх елементів в освітньому процесі, і на основі проведеного аналізу теоретичних джерел описано поняття і структуру інфомедійної грамотності. Авторами запропоновано комплекс вправ, які спрямовані на формування і розвиток навичок критичного мислення, інформаційної і цифрової грамотності, соціальної толерантності, креативності здобувачів ОП «Англійсько-український переклад».; Media literacy is one of the key competencies a modern person needs to develop alongside with other professional competencies. This article discusses the issue of integrating infomedia literacy into the learning content while preparing future translators. Students need to realize that they are both consumers and creators of information, which should increase understanding of their own responsibilities as participants in the information field. Considering this, future translators, as interpreters of semantic messages, cultural and ethical values, have a much greater responsibility than representatives of other professions. Such factors necessitate the integration of media education elements and the widespread use of exercises to develop critical thinking aimed at increasing the level of media literacy among students. This will ensure a systematic approach of students to understanding their information environment, understanding the impact of media and social networks on society, will help to make sound and reasonable decisions in their professional activities and in everyday life. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.21.4.6 Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24543 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24542 Назва: Порушення інтелектуального розвитку у дітей: підходи до діагностики Автори: Горішна, Надія Мирославівна; Майчук, Оксана Короткий огляд (реферат): Діти з порушеннями інтелекту є однією з найбільш складних для включення в освітній процес закладів загальної середньої освіти через наявність у них труднощів у комунікації, поведінці, сенсомоторному функціонуванні, орієнтації у навколишньому середовищі, соціальній адаптації та соціалізації. Використання сучасного діагностичного інструментарію дає можливість не лише виявляти порушення інтелектуального розвитку, визначити ступінь його складності, але й отримувати достовірну інформацію для планування освітньої, психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи. З метою визначення сучасних підходів до діагностики порушень інтелектуального розвитку у дітей було використано теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації, отриманої з наукових джерел, нормативних документів, аналітичних звітів тощо. Результати проведеного аналізу свідчать, що порушення інтелектуального розвитку визначають як успадковані або набуті ураження головного мозку, що проявляються у період розвитку, мають стійкий характер та призводять до порушення функцій інтелекту та адаптивних навичок в академічній, соціальних та практичних сферах. Вони поєднуються із супутніми соматичними та психічними порушеннями, що вимагає продуманої, індивідуальної та комплексної діагностики на різних етапах життя. Прогресивні підходи до діагностики порушень інтелектуального розвитку передбачають посилення та розширення діагностичних критеріїв: підвищення межі значень коефіцієнта інтелекту (IQ), які свідчать про його порушення; орієнтація не на конкретні значення IQ, а на показники їхнього відхилення від середніх величин для відповідної популяції; визначення не лише IQ, але й адаптаційних навичок дітей в академічній, соціальних та практичних сферах.; Children with intellectual disabilities are one of the most difficult to include in the educational process of general secondary education institutions due to their difficulties in communication, behavior, sensorimotor functioning, orientation in the environment, social adaptation, and socialization. The use of modern diagnostic tools makes it possible not only to identify intellectual development disorders, determine the degree of their complexity, but also to obtain reliable information for planning educational, psychological, pedagogical and correctional development services. In order to determine modern approaches to the diagnosis of intellectual development disorders in children, theoretical methods of analysis, synthesis, comparison and generalization of information obtained from scientific sources, regulatory documents, analytical reports, etc. were used. The results of the analysis show that disorders of intellectual development are defined as inherited or acquired brain lesions that manifest themselves during development period, are persistent and lead to impaired intellectual functions and adaptive skills in the academic, social and practical spheres. They are combined with concomitant somatic and mental disorders, which requires a well-thought-out, individual and comprehensive diagnosis at different stages of life. Progressive approaches to the diagnosis of intellectual development disorders involve strengthening and expanding diagnostic criteria: increasing the IQ values that indicate its violation; focusing not on specific IQ values, but on indicators of its deviation from the average values for the corresponding population; determining not only IQ, but also adaptive skills of children in academic, social and practical spheres. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.21.4.9 Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24542 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24540 Назва: Підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з батьками, які виховують дітей з проявами аутичних розладів Автори: Поліщук, Віра Аркадіївна Короткий огляд (реферат): У статті актуалізовано проблему професійної підготовки майбутніх соціальних працівників до соціальної підтримки родин, що виховують дітей з різними проявами аутичних розладів, як важливого напряму їх професійної діяльності. З’ясовано, що з метою успішного вирішення окресленої проблеми професійну підготовку майбутніх соціальних працівників доцільно розглядати як складний інтегративний процес, який базується на умотивованості студентів до даного виду діяльності; системних знаннях з сімейної соціальної роботи; уміннях і навичках, що лежать в основі виконання професійних функції і завдань щодо упровадження сімейно-орієнтованої практики підтримки родин, що виховують дітей з аутизмом. У статті розкрито потенційні можливості освітньої програми підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за галуззю знань 23 «Соціальна робота» спеціальністю 231 «Соціальна робота» до роботи з членами родин, які виховують дітей з аутизмом. Доведено, що осмислений пошук вдосконалення освітньої програми та ефективних шляхів організації освітнього процесу підготовки відповідних фахівців доцільно здійснювати на основі системного підходу, основна мета застосування якого полягає у формуванні в майбутніх фахівців теоретичних знань, вмінь і навичок компетентного вирішення широкого діапазону професійних функцій. У статті розкрито досвід роботи викладачів кафедри соціальної роботи і менеджменту соціокультурної діяльності Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка щодо теоретичної і практичної компоненти підготовки майбутніх фахівців до здійснення різнопланової соціальної роботи з сім’ями, в тому числі і до роботи з батьками та іншими членами родин, які виховують дітей з аутизмом.; The article highlights the problem of professional training of future social workers for social support of families raising children with various manifestations of autistic disorders, as an important area of their professional activity. It was found that in order to successfully solve the problem, the training of future social workers should be considered as a complex integrative process based on students' motivation for this activity; systematic knowledge of family social work; skills and abilities that underlie the performance of professional functions and tasks for the implementation of family-oriented practices of supporting families raising children with autism. The article reveals the potential of the educational program for higher education of the first (Bachelor's) level in the field of knowledge 23 "Social Work" Specialty 231 "Social Work" to work with family members raising children with autism. It is proved that a meaningful search for improvement of the educational program and effective ways to organize the educational process of training relevant specialists should be carried out on the basis of a systematic approach, the main purpose of which is to form in future professionals theoretical knowledge, skills and competent skills. The article reveals the experience of teachers of the Department of Social Work and Management of Socio-Cultural Activities of Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University on the theoretical and practical components of training future professionals to carry out diverse social work with families, including working with parents and other members. families raising children with autism. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.21.4.10 Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24540 2021-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24539 Назва: Educational paradigm of training managers in the sphere of culture: nowadays challenges Автори: Soroka, Olga; Kalaur, Svitlana; Vaniuha, Liudmyla Короткий огляд (реферат): The relevance of the study is due to the fact that the modern era is a time of dynamic changes in the context of socio-economic and information processes that developing rapidly and often chaotically. The aim of the study was to establish that management in the field of culture is an integrated system based on the interaction of various structures and organizations with the state and society, the external environment and sales markets, the marketing system and PR technologies, science, education, and therefore training of managers of the socio-cultural sphere is a complex and comprehensive task of modern higher education. The study uses general scientific methods, namely: analytical, inductive, deductive, comparison and synthesis methods. In the practical section of the research, using trend analysis, it has been established that educational programs for training managers of the socio-cultural sphere are organized under defined parallel directions.; Актуальність дослідження обумовлена тим, що сучасна епоха – це час динамічних змін, соціально-економічних та інформаційних процесів, які розвиваються стрімко і часто хаотично. Метою дослідження було встановити, що менеджмент у сфері культури – це інтегрована система, що заснована на взаємодії різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою, а підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасної вищої школи. Об’єкт дослідження – особливості контенту освітніх програм з підготовки менеджерів у сфері культури. У роботі виконано такі дослідницькі завдання: 1) досліджено менеджмент сфери культури, як інтегровану систему; 2) проаналізовано особливості взаємодії менеджменту сфери культури різних структур і організацій з державою і суспільством, зовнішнім середовищем і ринками збуту, системою маркетингу і PR-технологіями, наукою і освітою; 3) доведено за допомогою трендового аналізу та опитування, що підготовка менеджерів соціокультурної сфери є складним і комплексним завданням сучасного освітнього процесу для інтеграції. Запропоновано можливі зміни для освітніх програм підготовки менеджерів соціокультурної сфери. У дослідженні використані загальнонаукові методи, а саме: аналітичний, індуктивний, дедуктивний, метод порівняння та синтезу. У практичній частині за допомогою трендового аналізу встановлено, що освітні програми з підготовки менеджерів соціокультурної сфери зазвичай мають кілька паралельних напрямів. Опис: DOI : 10.25128/2520-6230.21.4.8 Fri, 01 Jan 2021 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/24539 2021-01-01T00:00:00Z