http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13210 Sun, 05 Jul 2026 04:20:03 GMT 2026-07-05T04:20:03Z http://dspace.tnpu.edu.ua:80/retrieve/81c11ddf-55b6-4c53-9bf0-78e0456c5513/6_library_rfid.jpg http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/13210 http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41582 Назва: «Уроки людяності» Олени Хмельницької: методика формування ціннісних орієнтацій сучасних українців Автори: Сеньовська, Надія Леонідівна; Скуратко, Тетяна Миколаївна Thu, 26 Feb 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41582 2026-02-26T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41382 Назва: Формування екологічної компетентності здобувачів ЗЗСО на умовах сталого розвитку Автори: Шевчик, Любов Омелянівна; Шевчик, Богдан; Грод, Інна Миколаївна Короткий огляд (реферат): В умовах війни та повоєнного відновлення в Україні зростає роль концепції сталого розвитку як вирішального фактору формування екологічної компетентності здобувачів освіти, здатних діяти усвідомлено задля збереження природного середовища та раціонального використання ресурсів. У статті розкрито вирішальну роль освіти у цьому процесі. Одним із ключових і пріоритетних напрямів розвитку системи загальної середньої освіти України обрано компетентнісний підхід, що є методологічною основою сучасного освітнього процесу. Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності, структури та методологічних засад розвитку екологічної компетентності, а також визначення соціальних й педагогічних чинників її формування у здобувачів освіти в умовах сучасних викликів сталого розвитку. Визначено пріоритетну роль екологічної компетентності в якості інтегральної характеристики особистості. Основними структурними компонентами традиційно виокремлено взаємопов’язані між собою когнітивний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти. Визначено загально-дидактичні (науковість, системність та послідовність, інтегративність, доступність й практична спрямованість) та спеціальні (еколого-педагогічні: сталий розвиток, міждисциплінарність, природо-відповідність, екологічна доцільність, випереджувальної освіти та регіональність) принципи розвитку сталого екологічного світогляду. Доведено, що формування екологічної компетентності є складним, багатоступеневим і тривалим процесом, який потребує цілісного підходу до навчання, виховання та особистісного розвитку здобувачів освіти і визначається впливом широкого спектру як соціальних, так і педагогічних чинників.; In the context of war and post-war recovery in Ukraine, sustainable development is increasingly recognized as a decisive factor in shaping the environmental competence of students capable of acting consciously to preserve the natural environment and use resources rationally. Education plays a crucial role in this process. A key direction in developing Ukraine’s general secondary education system is the competence-based approach, which serves as the methodological foundation of modern education. The purpose of the article is to theoretically substantiate the essence, structure, and methodological foundations of environmental competence, and to identify social and pedagogical factors influencing its formation under contemporary challenges of sustainable development. Research methods. The study used theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, modeling), empirical methods (observation, interviews), and methods of processing results, ensuring a comprehensive examination of the problem of forming environmental competence in general secondary education students within the framework of sustainable development. Results. The priority role of environmental competence as an integral characteristic of personality is highlighted. Its main structural components are interrelated cognitive, value-motivational, activity-practical, and reflective components. General didactic principles (scientific validity, systematicity and consistency, integrativity, accessibility, practical orientation) and special environmental-pedagogical principles (sustainable development, interdisciplinarity, nature-conformity, environmental expediency, anticipatory education, regional orientation) for developing a sustainable environmental worldview are defined. It is shown that forming environmental competence is a complex, multi-stage, long-term process requiring a holistic approach to teaching, upbringing, and personal development, influenced by a wide range of social and pedagogical factors. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41382 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41379 Назва: Підготовка менеджера освіти нового покоління в умовах компетентнісної парадигми як драйвер якості освітніх систем Автори: Боднар, Оксана Степанівна; Спольська, Олена Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано актуальність проблеми підготовки менеджерів освіти нового покоління в умовах компетентнісної парадигми освіти. Розглянуто основні характеристики компетентнісної парадигми. Проаналізовано окремі досягнення вітчизняних та зарубіжних вчених. Виділено фактори специфіки підготовки менеджерів нового покоління, серед яких: компетентнісна орієнтація підготовки; цифровізація управлінської діяльності; розвиток адаптивного та антикризового мислення; формування лідерства нового типу; інтеграція міждисциплінарних знань; практикоорієнтованість і проєктне навчання; розвиток культури самоменеджменту та безперервного саморозвитку; орієнтація на цінності гуманізації та соціальної відповідальності. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41379 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41225 Назва: Богослужбові практики Волинсько-Кременецької єпархії Православної Церкви в Польщі у 1920‑х рр. та їхній вплив на формування національної ідентичності українців Автори: Жулковський, Богдан Євгенович; Секо, Ярослав Петрович Короткий огляд (реферат): Реформування православного літургійного життя в міжвоєнній Польщі стало ключовим інструментом розриву з російською імперською спадщиною. Проблема дослідження полягає у суперечливості впровадження українізації на рівні парафій через опір консервативних церковних кіл і державний тиск. Гіпотеза ґрунтується на тому, що трансформація богослужбових практик Волинсько-Кременецької єпархії стала одним з визначальних чинників формування української національної ідентичності. Доводиться, що боротьба за рідну мову і збереження старого стилю літургійного життя була невід’ємним елементом протистояння асиміляційній політиці Другої Речі Посполитої.; The aim of the study is to examine the process of implementing the decisions of the ecclesiastical authorities of the Orthodox Church in Poland concerning liturgical practices at parish level in the Volyn-Kremenets Diocese and their influence on the formation of Ukrainian national consciousness. The methodology is based on both general scientific and specialised historical research methods, in particular the problem-chronological, comparative-historical, historical-genetic, and typological approaches. The scientific novelty of the article lies in its comprehensive analysis of changes in the liturgical practices of the Volyn-Kremenets Diocese in relation to the formation of Ukrainian national identity. This is achieved through the expansion of the source base by analysing documents of the Volyn Orthodox Spiritual Consistory and by supplementing existing knowledge of significant events, such as the diocesan assembly of 1921 and the struggle for Ukrainization within the parish of the cathedral church in Volodymyr-Volynskyi. Attention is also devoted to attempts to introduce chrism-making within the Orthodox Church in Poland. These new materials provide a deeper understanding of the complexities surrounding the formation of national identity among Orthodox Ukrainians in Volyn, highlighting the challenges created by ecclesiastical divisions and the policies of the Polish authorities. The study demonstrates that changes in liturgical practices reflected both the growing significance of the national factor in the life of the Orthodox Church in Poland and the substantial obstacles encountered in this process. This situation was largely determined by several factors that shaped the conditions for the institutionalisation of Orthodox believers in the Second Polish Republic: the break with the Russian Orthodox Church; the establishment of new state borders that disregarded the principle of national self-determination for Ukrainians and Belarusians; the assimilationist policy of the Polish state towards its minorities; and the emergence of Ukrainian national and ecclesiastical movements. The hierarchy’s lack of a coherent vision of its own autocephalous identity resulted in hesitation between accommodating the Polish authorities, aligning with the majority of the ordinary clergy, and responding to the initiatives of an active group of national leaders. The latter two positions reflected different dimensions of the sentiments and expectations of Ukrainians in Volyn within an environment characterised by dynamic processes of national identity formation. The promotion of the national narrative through liturgical practices encouraged the leaders of the Ukrainian church movement to adopt tactical flexibility. During the 1920s, they demonstrated an ability to engage in dialogue with the hierarchy, to take advantage of the clergy’s institutional inertia, and even to cooperate strategically with the Polish authorities. The article emphasises the complexity of implementing liturgical reforms at parish level, primarily owing to the persistence of imperial Russian narratives within the consciousness of the Ukrainian population of Volyn. For this reason, the pursuit of conciliarity in church life and the Ukrainization of divine services should be regarded as important instruments for strengthening Ukrainian national identity, complementing the educational and public activities of Ukrainian national organisations. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41225 2026-01-01T00:00:00Z