http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9279 2026-04-04T10:54:45Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9313 Назва: Народна герменевтика етнічних сем у народній прозі України Автори: Грищенко, Ірина Короткий огляд (реферат): The article is devoted to the study of folk hermeneutics, which is defined as a way of interpreting natural, physical, existential phenomena and processes. Interethnic communication and interethnic polylogue implies that subjects of communication have to accept intrinsic cultural information and comprehend, understand its similarity, difference or other. Awareness is identified as an instrument of knowledge, comprehension of received knowledge, comparison and perception of results. Folk hermeneutics retransmits and interprets ethno-important information, restricts the negative influence of inorganic cultural elements. The folk prose characters demonstrate the peculiarities of the genetic memory of the ethnos and reveal the specifics of their modification under the influence of historical facts and specific realities. Traditional images get a certain «reformatting», contrasted multi-dimensional characters, there are features of the new time, and so on.; Стаття присвячена дослідженню народної герменевтики, яку визначають як спосіб тлумачення природних, фізичних, буттєвих явищ і процесів. Міжетнічна комунікація та міжетнічний полілог передбачає, що суб’єкти спілкування мають сприйняти іноетнічну культурну інформацію та осмислити, усвідомити її подібність, відмінність або ж інакшість. Виокремлено усвідомлення як інструмент пізнання, осмислення отриманих знань, порівняння та сприйняття результатів. Народна герменевтика ретранслює та тлумачить етноважливу інформацію, обмежує негативний вплив інорідних культурних елементів.; Статья посвящена исследованию народной герменевтики, которую можно определить как способ толкования природных, физических, жизненных явлений и процессов. Межэтническая коммуникация и межэтнический полилог предусматривает, что субъекты общения должны воспринимать иноэтническую культурную информацию и осознать ее отличие или же инаковость. Выделено осмысление как инструмент познания, осмысления полученных знаний, сравнение и восприятие результатов. Народная герменевтика ретранслирует и толкует эноважную информацию, ограничивает негативное влияние инородных культурных элементов.; Artykuł jest poświęcony badaniu hermeneutyki ludowej, którą definiują jako sposób wyjaśniania procesów i zjawisk naturalnych, fizycznych i bytowych. Komunikacja i polilog międzyetniczny przewiduje, żeby podmioty obcujące odbierały obcoetniczną informację kulturową oraz pojmowały i uświadamiały sobie zarówno jej podobieństwo, jak i odmienność, inność. Jako narzędzia poznawcze zostały wyróźnione uświadomienie, pojmowanie nabytej wiedzy, zestawienie i postrzeganie wyników. Hermeneutyka ludowa przekazuje i tłumaczy informację o wartości etnicznej, a także ogranicza negatywny wpływ obcych elementów kulturowych. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9312 Назва: Концепт «храм» крізь призму оповідання Богдана Лепкого «Дзвони» Автори: Янковська, Жанна Короткий огляд (реферат): Bohdan Lepky is the writer of an outstanding talent, the author of many works on history. His short story “Bells” stands out in his heritage with its particularly tragic, novelistic accent. The aim of this study is to trace the reflection of ethnophilosophical concept “temple”, which was used by S. Krymskyi to analyse Ukrainian cultural reality (including literary works) as a part of universal triad “Home-Field-Temple”, through the prism of the abovementioned work. This will provide an opportunity to interpret it at a fundamentally new level, which can be applied in the process of studying the author’s heritage at secondary and post-secondary institutions or while writing research papers. In the process of doing this research, interdisciplinary and hermeneutic approaches to interpreting the work, archetypal analysis, literary criticism and other generic scholarly methods were extensively used. The major finding of the research lies in the demonstration of possible application of integrative approach along with the use of concepts and categories from various fields of modern humanities studies. Thus, the concept “temple” can be considered as pivotal in a novelistic short story by Bohdan Lepky “Bells”, which is revealed on the level of plot, as well as on the level of images (the image of father Savyshyn). The value of the research lies in the fact that it gives the opportunity for the completely new, non-linear, what might be called “stereoscopic” interpretation and insight into a literary text, in this case the short story “Bells”, which proves the universality and effectiveness of the selected methodology.; Богдан Лепкий — письменник непересічного обдарування, автор багатьох творів на історичну тематику. Особливо трагічним, новелістичним звучанням у його спадщині вирізняється невелике за обсягом оповідання «Дзвони». Мета наукового дослідження — простежити відображення етнофілософського концепту «Храм», що його застосував С. Кримський для аналізу реалій української культури (в тому числі й літературних творів) у складі універсальної тріади «Дім — Поле — Храм», крізь призму зазначеного твору. Це дасть змогу осмислення його на якісно новому рівні, що можна буде використати при вивченні спадщини письменника в середніх та вищих навчальних закладах, при написанні наукових розвідок. Під час студіювання цієї теми найширше використано інтердисциплінарний та герменевтичний підходи до трактування твору, метод архетипів, літературознавчий аналіз та інші загальнонаукові методи. Основним результатом дослідження є доведення можливості застосування для аналізу художнього твору інтегративного підходу із використанням категоріального апарату різних галузей сучасної гуманітаристики. Отже, концепт «Храм» можна вважати стержневим у новелістичному оповіданні Богдана Лепкого «Дзвони», що проявляється як на фабульному (на рівні сюжету), так і на образному (образ отця Савишина) рівні твору. Цінність проведених студій полягає у тому, що це дало можливість зовсім іншого, не лінійного, а ніби «стереоскопічного» прочитання та розуміння художнього тексту, в зазначеному випадку оповідання «Дзвони», і це ще раз доводить універсальність та ефективність обраної методології.; Bohdan Łepki — pisarz o nieprzeciętnym talencie, autor wielu utworów na tematy historyczne. Szczególnie tragiczne brzmienie nowelistyczne cechuje jego objętościowo nieduże opowiadanie „Dzwony”. Głównym wynikiem badania jest udowodnienie możliwości wykorzystania w analizie utworu literackiego podejścia zintegrowanego z użyciem aparatu kategorialnego różnych dziedzin współczesnych nauk humanistycznych. Wartość przeprowadzonych badań polega na tym, że umożliwiły one zupełnie nowe, nielinearne, niejako „stereoskopowego” odczytania i pojmowania tekstu literackiego, w naszym przypadku opowiadania „Dzwony”, co jeszcze raz dowodzi uniwersalny i efektywny charakter wybranej metodologii. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9310 Назва: Постать Богдана Лепкого в оцінках сучасників Автори: Кучма, Наталія Зіновіївна Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються критичні оцінки постаті Богдана Лепкого його сучасниками, внесок митця у розвиток літератури, малярства, видавничої справи, а також активне громадське життя.; В статье рассматриваются критические оценки фигуры Богдана Лепкого его современниками, вклад художника в развитие литературы, живописи, издательского дела, а также активную общественную жизнь.; The article explains the critical valuation of the Bohdan Lepkyi’s workouts by his contemporaries, his contribution to the development of literature, art., publishing and social life.; W artykule zostały rozpatrzone krytyczne oceny osobowości Bohdana Łepkiego dokonywane przez osoby mu współczesne, m.in. dotyczące wkładu artysty do rozwoju literatury, malarstwa, sprawy wydawniczej, a także życia społecznego. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/9308 Назва: На роздоріжжі імперій: історіософічні спостереження Б. Лепкого Автори: Яблонська, Ольга Короткий огляд (реферат): In the article are traced that prophetic motives of poetry «Voice of Despair» and «Voice of Hope», antimilitarist pathos of the small prose in the period of the First World War, historiosophytic «Nocturne» are combined with a distinct anti-imperial discourse. In the center of research attention is the image of a lost Ukrainian, a person in a foreign country, without a family and with an unknown future. Imagological aspect is realized with the help of artistic details, elements of autobiographism, comparisons, author’s conclusions. Also it is analyzed the role of internal speech and symbolism. It is emphasized on the value of an idea of a family / family / people: the image of a divided family as a divided people, bounded by the borders of the empires («In the camp»); loyalty to the brother («Two children»); the idea of the honor of the owner («Escape?»); the idea of a great Ukrainian nation, national consciousness («Write and me»); the idea of the resurrection of the people («Before the Easter») and others. It is noticed the actualization of the fabulous basis in the work «Mouse», author’s naratologistic investigations in the text «My fault». It is underlined the dramatic stress «Nocturne», marked by genre elements of the tripod, prayer, folklore texts, category of fame. In the work is traced the path of author’s thought from the analysis of individual situations to conclusions-generalizations, historiosophical observations.; У статті простежено, що пророчі мотиви поезій «Голос зневіри» та «Голос надії», антимілітаристський пафос малої прози періоду Першої світової війни, історіософічність «Ноктюрна» об’єднані виразним антиімперським дискурсом. У центрі дослідницької уваги — образ загубленого українця, людини на чужині, без родини та з невідомим майбутнім. Імагологічний аспект зреалізований за допомогою художніх деталей, елементів автобіографізму, порівнянь, авторських висновків. Проаналізовано також роль внутрішнього мовлення, символіки. Закцентовано на вагомості ідеї сім’ї / родини / народу: образ роз’єднаної сім’ї як роз’єднаного народу, розмежованого кордонами імперій («У таборі»); вірність братові («Двоє дітей»); ідея честі господаря («Втікати?»); ідея великого українського народу, національна свідомість («Пишіть і мене»); ідея воскресіння народу («Під Великдень») та ін. Зауважено актуалізацію казкової основи у творі «Мишка», наратологічні знахідки автора в тексті «Моя вина». Підкреслено драматичну напругу «Ноктюрна», увиразнену жанровими елементами треносу, молитви, фольклорних текстів, категорією слави. Простежено шлях авторської думки від аналізу окремих ситуацій до висновків-узагальнень, історіософічних спостережень.; W artykule zostało zauważono, że motywy prorocze wierszy „Głos rezygnacji” oraz „Głos nadziei”, patos antymilitarystyczny małej prozy okresu pierwszej wojny światowej, historiozofizm „Nokturnu” połączone są w jeden wyrazisty dyskurs antyimperialny. W centrum uwagi badacza — obraz Ukraińca zagubionego, człowieka na obczyźnie, bez ojczyzny i z niewiadomą przyszłością. Imagologiczny aspekt realizowany jest za pomocą szczegółów artystycznych, elementów autobiografizmu, porównań, wniosków autorskich. Analizie poddana została także rola mowy wewnętrznej oraz symboliki. Uwaga jest skupiona na ważkości idei rodziny / narodu: obraz rozłączonej rodziny jako rozłączonego narodu, podzielonego granicami pomiędzy cesarstwami („W obozie”); oddanie braterskie („Dwoje dzieci”); idea honoru gospodarza („Uciekać?”); idea wielkiego narodu ukraińskiego, świadomości narodowej („Piszcie mnie również”); idea narodowego wskrzeszenia („Na Wielkanoc”) i in. Zauważa się zjawisko aktualizacji podstawy bajkowej w utworze „Myszka” oraz naratologiczne odkrycia autora w tekście „Moja wina”. Podkreślone zostało naprężenie dramatyczne „Nokturnu”, które jest uwypuklone poprzez gatunkowe elementy trenosu, modlitwy, tekstów folklorystycznych, kategorię sławy. Prześledzono ciąg myśli autorskiej od analizy poszczególnych sytuacji do wniosków uogólniających i uwag historiozoficznych. 2016-01-01T00:00:00Z