http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8651 2026-04-04T16:52:34Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40106 Назва: Дигіталізація пам’яті та філософське осмислення історичної ідентичності Автори: Харламов, Михайло Іванович; Петришин, Галина Романівна; Литовченко, Віктор Петрович Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у процесах збереження та репрезентації історичного досвіду, що істотно впливає на формування історичної свідомості та ідентичності сучасного суспільства. У цифрову добу історична пам’ять дедалі частіше функціонує в медіатизованому й алгоритмічно опосередкованому середовищі, що змінює способи осмислення минулого, актуалізує нові форми історичного саморозуміння та водночас породжує ризики фрагментації, спрощення й маніпуляції історичними наративами. Метою дослідження є філософське осмислення трансформації історичної пам’яті в умовах дигіталізації та аналіз її впливу на формування історичної ідентичності. У межах досягнення поставленої мети увагу зосереджено на виявленні змін у способах переживання історичного досвіду, систематизації форм дигіталізованої пам’яті та з’ясуванні їхнього ідентифікаційного потенціалу. Методологічну основу дослідження становлять філософський аналіз, герменевтичний підхід, методи узагальнення, порівняння та міждисциплінарного синтезу, що дозволило поєднати концепти філософії пам’яті, культурології й досліджень цифрових медіа. У результаті дослідження встановлено, що дигіталізація історичної пам’яті трансформує не лише форми її збереження, а й саму логіку переживання історичного досвіду, скорочуючи часову дистанцію між минулим і теперішнім та посилюючи емоційний вимір історичного сприйняття. Запропоновано авторську типологію форм дигіталізованої історичної пам’яті, яка охоплює архівну, меморіальну, медійно-наративну та алгоритмічну пам’ять, і розкриває специфіку їхнього впливу на формування історичної ідентичності. Сформульовано авторське визначення дигіталізованої історичної пам’яті як динамічного соціокультурного простору смислотворення та історичного самовизначення. Практична цінність отриманих результатів полягає в можливості їх використання в дослідженнях історичної пам’яті та ідентичності, а також у розробленні освітніх, музейних і медіапроєктів, орієнтованих на відповідальну цифрову репрезентацію історичного досвіду; The relevance of this study is determined by the growing role of digital technologies in the processes of preserving and representing historical experience, which significantly affects the formation of historical consciousness and identity in contemporary society. In the digital age, historical memory increasingly functions within a mediatized and algorithmically mediated environment, transforming the ways in which the past is interpreted, activating new forms of historical self-understanding, and at the same time generating risks of fragmentation, simplification, and manipulation of historical narratives. The aim of the study is to provide a philosophical reflection on the transformation of historical memory under conditions of digitalization and to analyze its impact on the formation of historical identity. To achieve this aim, the research focuses on identifying changes in the ways historical experience is lived and perceived, systematizing the forms of digitalized memory, and clarifying their identification potential. The methodological framework of the study is based on philosophical analysis, the hermeneutic approach, and methods of generalization, comparison, and interdisciplinary synthesis, which made it possible to integrate concepts from memory studies, cultural studies, and digital media research. The results demonstrate that the digitalization of historical memory transforms not only the forms of its preservation but also the very logic of experiencing historical experience, reducing the temporal distance between the past and the present and intensifying the emotional dimension of historical perception. An original typology of digitalized historical memory is proposed, encompassing archival, memorial, media-narrative, and algorithmic memory, and revealing the specific features of their influence on the formation of historical identity. An authorial definition of digitalized historical memory is formulated as a dynamic sociocultural space of meaning-making and historical self-determination. The practical significance of the research lies in the possibility of applying its results in studies of historical memory and identity, as well as in the development of educational, museum, and media projects aimed at responsible digital representation of historical experience. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40093 Назва: Американські жінки в роки Другої світової війни: зміни у структурі повсякденності Автори: Костюк, Леся Володимирівна Короткий огляд (реферат): У статті комплексно досліджуються структурні зміни у повсякденному житті американських жінок у роки Другої світової війни, з’ясування трансформацій їхніх соціальних ролей і практик, а також окреслення впливу цих процесів на формування нових гендерних моделей у післявоєнному американському суспільстві. Наукова новизна полягає системному дослідженні трансформації повсякденних практик американсь-ких жінок у роки Другої світової війни. Уточнено механізми впливу державної політики, масової пропаганди та економічної мобілізації на зміни у сфері домашнього господарства, харчових стратегій, догляду за дітьми та трудової активності жінок. Аналіз історіографічного доробку дозволяє по-новому інтерпретувати роль інформаційних кампаній у формуванні моделей жіночої повсякденності. Обґрунтовано, що саме воєнні роки стали переломним етапом, який заклав підвалини для подальших соціальних змін і перегляду гендерних ролей у американському суспільстві. Вивчення трансформацій у структурі повсякденності американських жінок у роки Другої світової війни засвідчує, що воєнний період став одним із найважливіших етапів соціальних змін у США. Урядові пропагандистські кампанії, активне вербування жінок на промислові підприємства, вплив масової культури та зміна гендерних ролей суттєво переорієнтували традиційну модель жіночої поведінки й побутових практик. Хоча ці процеси й досі залишаються предметом фахових дискусій, очевидним є те, що саме війна спричинила безпрецедентну реорганізацію цивільної праці: жінки стали ключовим трудовим ресурсом у військовій економіці, забезпечивши безперебійне функціонування промисловості та державних установ. Зауважимо, що досліджувальний період заклав основи для підвищення ролі жінок у суспільному та економічному житті США.; The article comprehensively examines structural changes in the everyday life of American women during World War II, to clarify the transformations of their social roles and practices, and to outline the impact of these processes on the formation of new gender models in post-war American society. The scientific novelty lies in the systematic study of the transformation of everyday practices of American women during World War II. The mechanisms of the influence of state policy, mass propaganda, and economic mobilization on changes in the sphere of household economy, food strategies, childcare, and women's labor activity are specified. The analysis of the historiographical work allows us to interpret the role of information campaigns in the formation of models of women's everyday life in a new way. It is substantiated that it was the war years that became a turning point that laid the foundation for further social changes and a revision of gender roles in American society. The study of transformations in the structure of everyday life of American women during World War II shows that the war period became one of the most important stages of social change in the United States. Government propaganda campaigns, active recruitment of women to industrial enterprises, the influence of mass culture, and changes in gender roles significantly reoriented the traditional model of female behavior and everyday practices. Although these processes still remain the subject of professional discussions, it is obvious that it was the war that caused an unprecedented reorganization of civilian labor: women became a key labor resource in the military economy, ensuring the smooth functioning of the defense industry and government institutions. It should be noted that the research period laid the foundation for increasing the role of women in the social and economic life of the United States. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40092 Назва: Нормативно-правове забезпечення діяльності органів місцевого самоуправління в Другій Речі Посполитій у 1920-рр. Автори: Зуляк, Іван Степанович; Патра, Анна Степанівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена комплексному аналізу нормативно-правового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Другій Речі Посполитій у 1920-х рр., на прикладі Тернопільського повітового відділу самоуправління, що стало визначальним етапом у формуванні адміністративної системи міжвоєнної Польщі. У центрі дослідження – законодавчі акти, які регламентували структуру, компетенції та механізми функціонування повітового самоврядування. Проаналізовано основні правові документи, ухвалені після відновлення державності Польщі в 1918 р., зокрема закони про самоврядування 1919–1923 рр., нормативи щодо використання робочого часу державними і приватними підп-риємствами. Нормативне регулювання тривалості функціонування торгівельних закладів належало до компетенції органів місцевого самоврядування повітового рівня. У містах, адміністративно виокремлених від повітів, ці функції здійснювали міські податкові управи. Законодавець передбачав, що визначення часу відкриття та закриття крамниць має відбуватися з урахуванням позицій зацікавлених сторін, що свідчить про прагнення до поєднання державного контролю з елементами консультаційної громадської участі. Норматив спеціально наголошував, що правова компетенція розумілася не лише як право муніципальних інституцій, а й як обов’язок, який вони мали виконувати у встановленому порядку. Контроль за реалізацією положень закону покладався на міністра праці та соціального забезпечення, який діяв у координації з іншими профільними міністерст-вами. Органи місцевого самоврядування, здійснюючи регламентацію годин роботи торговельних підприємств, зобов’язували неухильно дотримуватися урядових постанов і розпорядчих актів, ухвалених на підставі вказаного законодавства. Такий підхід забезпечував вертикальну підпорядкованість та уніфікованість правозастосування, одночасно обмежуючи можливість довільного трактування норм на локальному рівні.; The article is devoted to a comprehensive analysis of the regulatory and legal support for the activities of local self-government bodies in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth in the 1920s, using the example of the Ternopil County Department of Self-Government, which became a defining stage in the formation of the administrative system of interwar Poland. The focus of the study is on legislative acts that regulated the structure, competencies and mechanisms of the functioning of county self-government. The main legal documents adopted after the restoration of Polish statehood in 1918 are analyzed, in particular the laws on self-government of 1919–1923, regulations on the use of working hours by state and private enterprises. Regulatory regulation of the duration of the functioning of commercial establishments was within the competence of local self-government bodies at the county level. In cities administratively separated from counties, these functions were performed by city tax boards. The legislator provided that the determination of the opening and closing times of shops should take into account the positions of interested parties, which indicates the desire to combine state control with elements of consultation and public participation. The regulation specifically emphasized that the above competence is understood not only as the right of municipal institutions, but also as an obligation that they must fulfill in accordance with the established procedure. Control over the implementation of the provisions of the law was entrusted to the Minister of Labor and Social Security, who acted in coordination with other relevant ministries. Local governments, when regulating the working hours of commercial enterprises, were obliged to strictly adhere to government resolutions and administrative acts adopted on the basis of the specified legislation. This approach ensured vertical subordination and uniformity of law enforcement, while simultaneously limiting the possibility of arbitrary interpretation of norms at the local level. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40091 Назва: Нормативно-правові засади функціонування митної справи в Другій Речі Посполитій Автори: Брославська, Тетяна Василівна Короткий огляд (реферат): Нормативно-правові засади функціонування митної справи в Другій Речі Посполитій формувалися в умовах відновлення державності, потреби уніфікації трьох різних правових систем, успадкованих від колишніх імперій, та необхідності забезпечення фіскальної стабільності. Від перших років існування держави митна політика розглядалася як ключовий інструмент економічної консолідації, інтеграції внутрішнього ринку та захисту національного виробництва. Подальший розвиток нормативної бази скеровувався на адаптацію митної системи до потреб модернізації еконо-міки та зміцнення державного контролю. Упродовж 1920-х рр. ухвалю-валися численні розпорядження Міністерства фінансів та виконавчі інструкції, що деталізували процедури оформлення, класифікації товарів та боротьби з контрабандою. Важливим кроком стало затвердження митного тарифу 1924 р., орієнтованого на протекціоністську модель та стимулю-вання розвитку національної промисловості. Він регламентував ставки ввізних і вивізних мит, передбачав диференційований підхід до стратегіч-них товарів та реагував на виклики економічної кризи. У 1930-х рр., в контексті зростання міжнародної напруги та пере-будови державного апарату, посилено нормативне забезпечення безпекової функції митниці. Правові акти регулювали взаємодію митних служб з органами прикордонної охорони та поліції, удосконалювали механізми контролю за транзитом, а також передбачали відповідальність за порушення митних правил. Уніфікована нормативно-правова система, що склалася напередодні Другої світової війни, забезпечила комплексний характер митної політики та її інтеграцію з економічними, фінансовими й безпе-ковими інтересами держави. Водночас нормативно-правові засади митної справи в Другій Речі Посполитій відзначалися високим рівнем централізації та прагненням держави забезпечити ефективний адміністративний контроль. Значну роль відігравали акти, що регулювали кадрову політику: інструкції щодо прийому на службу, професійної підготовки та дисциплінарної відпові-дальності митників. Вони скеровувалися на формування компетентного корпусу службовців, здатних працювати в умовах зростаючих обсягів торгівлі та постійних загроз контрабанди. Особливе місце посідало правове регулювання прикордонних зон, зокрема введення спеціальних режимів контролю, обмежень для пересування та особливих процедур перевірки вантажів і осіб. Наприкінці 1930-х рр. уряд здійснив подальшу кодифікацію митного законодавства, намагаючись адаптувати його до міжнародних норм і двосторонніх торговельних угод. Це включало гармонізацію класифікації товарів, узгодження тарифних ставок та модернізацію процедур митного документування. Важливою була також участь Польщі в міжнародних економічних організаціях і конвенціях, які встановлювали стандарти транзиту, митної статистики й обміну інформацією. Таким чином, нормативно-правові засади митної справи в Другій Речі Посполитій характеризувалися системністю, поступовою уніфікацією та поєднанням фіскальних, економічних і безпекових пріоритетів. Створена правова база не лише забезпечила ефективне функціонування митниці, але й сприяла інтеграції держави у міжнародну економічну систему, форму-ванню модерної інституційної структури та зміцненню національного суверенітету в умовах складних політичних і економічних викликів міжвоєнної доби. 2025-01-01T00:00:00Z