http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8633 2026-04-04T09:06:58Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40100 Назва: Роль екстралінгвістичного фактора в спілкуванні британців (американців/канадійців) Автори: Худа, Наталія Степанівна; Гупка-Макогін, Надія Ігорівна; Гризодуб, Роман Володимирович Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз ролі екстралінгвіс-тичних факторів у процесі спілкування британців, американців та канадійців. Зазначено, що ефективність комунікації значною мірою залежить не лише від знання мовних засобів, а й від уміння правильно інтерпретувати невербальні сигнали, які несуть важливу соціокультурну інформацію. До екстралінгвістичних факторів віднесено жести, міміку, погляд, інтонацію, тембр і темп мовлення, дистанцію між співрозмов-никами, пози, жестикуляцію, а також контекстуальні умови спілкування. У роботі підкреслено, що британська комунікативна культура вирізняється стриманістю, униканням надмірного фізичного контакту та домінуванням непрямих форм вираження емоцій. Американська модель спілкування, навпаки, характеризується відкритістю, жвавістю, широким використанням жестів та більш виразною інтонацією. Канадська комунікативна культура поєднує риси британської ввічливості й американської безпосередності, що зумовлено багатокультурним складом населення країни. Доведено, що екстралінгвістичні засоби відіграють важливу роль у побудові міжосо-бистісної взаємодії, сприяють створенню позитивного психологічного клімату, формуванню взаєморозуміння між учасниками комунікативного процесу та запобігають виникненню міжкультурних непорозумінь. Розуміння специфіки невербальних компонентів комунікації є необхідним елементом розвитку міжкультурної компетентності та успішної соціальної адаптації у полікультурному середовищі. У підсумку зазначено, що екстра-лінгвістичні фактори виступають невід’ємною складовою комунікативного акту, відображаючи національні традиції, менталітет, соціальні норми та культурні пріоритети кожного народу. Їхнє врахування у процесі міжкультурного спілкування дозволяє не лише досягти точнішого розуміння, але й поглиблює культурний діалог між представниками різних мовних спільнот.; The article provides a comprehensive analysis of the role of extralinguistic factors in the communication process of British, American and Canadian people. It is noted that the effectiveness of communication largely depends not only on the knowledge of language tools, but also on the ability to correctly interpret non-verbal signals that carry important socio-cultural information. Extralinguistic factors include gestures, facial expressions, gaze, intonation, timbre and pace of speech, distance between interlocutors, postures, gesticulation, as well as contextual conditions of communication. The paper emphasizes that the British communicative culture is characterized by restraint, avoidance of excessive physical contact and the dominance of indirect forms of expression of emotions. The American model of communication, on the contrary, is characterized by openness, liveliness, extensive use of gestures and more expressive intonation. Canadian communicative culture combines the features of British politeness and American directness, which is due to the multicultural composition of the country's population. It has been proven that extralinguistic means play an important role in building interpersonal interaction, contribute to the creation of a positive psychological climate, the formation of mutual understanding between participants in the communicative process and prevent the emergence of intercultural misunderstandings. Understanding the specifics of non-verbal components of communication is a necessary element of the development of intercultural competence and successful social adaptation in a multicultural environment. In conclusion, it is noted that extralinguistic factors are an integral part of the communicative act, reflecting national traditions, mentality, social norms and cultural priorities of each people. Their consideration in the process of intercultural communication allows not only to achieve a more accurate understanding, but also deepens cultural dialogue between representatives of different language communities. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40039 Назва: Стратегії мотивації студентів до вивчення іноземних мов Автори: Кашуба, Олександра Михайлівна; Кравчук, Тетяна Олександрівна; Навольська, Галина Іванівна; Турчин, Андрій Іванович Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему формування та підтримки мотивації студентів до вивчення іноземних мов у контексті глобалізаційних процесів, академічної мобільності та цифрової трансформації освіти. Зазначено, що ефективність іншомовної підготовки у закладах вищої освіти значною мірою залежить від рівня навчальної мотивації, яка визначає активність студентів, їхню зацікавленість у навчальному процесі та готовність до саморозвитку. Метою дослідження є аналіз сучасних стратегій мотивації студентів до вивчення іноземних мов та визначення найбільш результативних підходів до її формування в освітньому середовищі закладів вищої освіти. У статті здійснено огляд теоретичних підходів до мотивації у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці, зокрема розглянуто концепції інтегративної та інструментальної мотивації, внутрішніх і зовнішніх стимулів, а також роль соціального середовища у формуванні позитивного ставлення до вивчення мови. Для досягнення мети дослідження застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз наукової літератури, анкетування студентів, інтерв’ювання викладачів та спостереження за навчальним процесом у змішаному форматі навчання. Отримані результати дозволили визначити ключові мотиваційні чинники та оцінити ефективність сучасних педагогічних стратегій. Встановлено, що підвищенню мотивації сприяють індивідуалізація навчання, використання інтерактивних методів, впровадження цифрових освітніх ресурсів, створення сприятливого психологічного клімату та систематичний позитивний зворотний зв’язок. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів викладачами іноземних мов і методистами для удосконалення організації освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою комплексних моделей мотиваційного супроводу студентів у змішаному та дистанційному навчанні, а також із використанням цифрових технологій і елементів гейміфікації для підвищення навчальної мотивації.; The article addresses the issue of forming and sustaining students’ motivation to learn foreign languages in the context of globalization processes, academic mobility, and the digital transformation of education. It is emphasized that the effectiveness of foreign language training in higher education institutions largely depends on the level of learning motivation, which determines students’ activity, their interest in the educational process, and their readiness for self-development. The aim of the study is to analyze contemporary strategies for motivating students to learn foreign languages and to identify the most effective approaches to fostering motivation within the educational environment of higher education institutions. The article reviews theoretical approaches to motivation in both Ukrainian and international pedagogical research, in particular examining the concepts of integrative and instrumental motivation, intrinsic and extrinsic incentives, as well as the role of the social environment in shaping a positive attitude toward language learning. To achieve the research objective, a set of theoretical and empirical methods was employed, including analysis of scholarly literature, student surveys, interviews with teachers, and observation of the learning process within a blended learning format. The obtained results made it possible to identify key motivational factors and evaluate the effectiveness of contemporary pedagogical strategies. It was established that motivation is enhanced through the individualization of learning, the use of interactive methods, the implementation of digital educational resources, the creation of a supportive psychological climate, and systematic positive feedback. The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained results by foreign language teachers and methodologists to improve the organization of the educational process. Prospects for further research are associated with the development of comprehensive models for motivational support of students in blended and distance learning environments, as well as with the use of digital technologies and elements of gamification to increase learning motivation. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39959 Назва: Гейміфікація та міжкультурна комунікація в іншомовній підготовці фахівців сфери туризму Автори: Цар, Ірина Олегівна; Олендр, Тетяна Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті комплексно досліджено потенціал гейміфікації як інноваційної технології підвищення ефективності викладання іноземних мов у підготовці майбутніх фахівців сфери туризму. Підкреслено, що сучасний освітній простір вимагає таких підходів, які здатні одночасно активізувати мотивацію, забезпечувати когнітивну динаміку та створювати умови для формування міжкультурної компетентності, критично важливої для професійної діяльності у сфері туризму. На основі аналізу наукових праць українських і зарубіжних дослідників доведено, що впровадження гейміфікованих механізмів в освітнє середовище сприяє моделюванню автентичних професій- них ситуацій, формуванню навичок міжкультурної взаємодії, розвитку комунікативної гнучкості та адаптивності студентів. Особлива увага приділена ефективності використання цифрових квестів, рольових симуляцій, навчальних маршрутів, що імітують туристичні подорожі. Встановлено, що індивідуалізація гейміфікованих завдань на основі аналізу стилів навчання та застосування інструментів штучного інтелекту дає змогу вибудовувати персоналізовані траєкторії навчання. Це створює умови для посилення внутрішньої мотивації, підвищення результативності навчання та формування навичок командної взаємодії, критичних для роботи у культурно різноманітному середовищі. У статті систематизовано психологічні та педагогічні переваги гейміфікації, серед яких – підвищення мотивації, зниження навчального стресу, розвиток уваги та пам’яті, формування комунікативних навичок і готовності до використання інноваційних методів у професійній діяльності. Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції гейміфікації в мовну підготовку майбутніх фахівців сфери туризму та засвідчують її значний вплив на розвиток професійно значущих компетентностей. У статті окреслено перспективи подальших наукових розвідок, пов’язаних із здійсненням поглибленого аналізу інтеграції гейміфікації з технологіями доповненої та віртуальної реальності та створенням цілісних моделей оцінювання ефективності гейміфікованого навчального середовища в умовах університетської підготовки фахівців сфери туризму.; The article comprehensively examines the potential of gamification as an innovative technology for improving the effectiveness of the future tourism specialist foreign language training. It is emphasized that the modern educational space requires approaches that can simultaneously activate motivation, ensure cognitive dynamics, and create conditions for the formation of intercultural competence, which is critically important for professional activity in the field of tourism. Based on the analysis of scientific works by Ukrainian and foreign researchers, it has been proved that the introduction of gamified mechanisms into the educational environment contributes to the modeling of authentic professional situations, the formation of intercultural interaction skills, and the development of communicative flexibility and adaptability of students. Particular attention is paid to the effectiveness of using digital quests, role-playing simulations, and educational routes that simulate tourist trips. It has been established that the individualization of gamified tasks based on the analysis of learning styles and the use of artificial intelligence tools makes it possible to build personalized learning paths. This creates conditions for strengthening internal motivation, increasing learning effectiveness, and forming teamwork skills that are critical for working in a culturally diverse environment. The article systematizes the psychological and pedagogical advantages of gamification, including motivation increase, learning stress reduction, attention and memory development, formation of communication skills, and readiness to use innovative methods in professional activities. The results of the study confirm the feasibility of integrating gamification into the language training of future tourism specialists and demonstrate its significant impact on the development of professionally relevant competencies. The article outlines the prospects for further scientific research related to the in-depth analysis of the integration of gamification with augmented and virtual reality technologies and the creation of comprehensive models for evaluating the effectiveness of a gamified learning environment in the context of university training of tourism specialists. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39620 Назва: Порівняльний аналіз методологічних підходів до іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін Автори: Кравчук, Тетяна Олександрівна Короткий огляд (реферат): У цій статті здійснено порівняльний аналіз методологічних підходів до іншомовної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін в умовах STEM-орієнтованої освіти. Її основна теза полягає в тому, що іншомовна підготовка повинно не тільки забезпечувати нормативне мовленя, але й розвивати функціональну компетентність майбутніх учителів у використанні мови для професійної діяльності, включаючи: використання наукових і педагогічних ресурсів, організацію педагогічної взаємодії, презентацію результатів проектів і досліджень, а також участь в академічній та міждисциплінарній комунікації. Дослідження розкриває зміст та педагогічний потенціал компетентнісного, комунікативного, діяльнісного, контекстного та інтегрованого підходів, а також таких методик, як CLIL та ESP. Для порівняння цих підходів у статті пропонуються критерії, що стосуються контексту STEM: чіткість цілей та результатів, професійна контекстуалізація, ступінь інтеграції «інтегрованого навчання змісту та мови» (CLIL), перевага активних форм навчання, розвиток академічної грамотності, орієнтація на термінологію та умови ефективного впровадження. У ній підсумовуються сильні сторони та обмеження кожного методу, водночас підкреслюючи їх взаємодоповнюваність. Дослідження показують, що компетентнісний підхід слугує відповідною основою для планування та оцінки результатів; ESP забезпечує основу для вибору змісту відповідно до типу предмета та потреб майбутніх учителів; комунікативний та орієнтований на діяльність підхід формує технічну основу для організації взаємодії та виконання завдань, пов'язаних з предметом; контекстуалізований підхід діє як механізм професіоналізації та передачі навичок у реальних ситуаціях викладання; тоді як інтегрований підхід та підхід CLIL функціонують як інструменти для координації мовних та предметних цілей, забезпечуючи відповідність характеристикам STEM. Пропонуються рекомендації щодо створення програми та курсу іншомовної професійної підготовки за допомогою інтегрованих підходів, а також критерії оцінки їх ефективності на основі результатів діяльності майбутніх учителів.; This article provides a comparative analysis of methodological approaches to foreign language training for future teachers of natural sciences and mathematics in the context of STEM-oriented education. Its main thesis is that foreign language training should not only ensure linguistic normativity, but also develop the functional competence of future teachers in using language for professional activities, including: the use of scientific and pedagogical resources, the organisation of pedagogical interaction, presentation of project and research results, and participation in academic and interdisciplinary communication. The study reveals the content and pedagogical potential of competence-based, communicative, activity-based, contextual, and integrated approaches, as well as methods such as CLIL and ESP. To compare these approaches, the article proposes criteria related to the STEM context: clarity of goals and outcomes, professional contextualisation, degree of integration of content and language integrated learning (CLIL), preference for active learning forms, development of academic literacy, focus on terminology, and conditions for effective implementation. It summarises the strengths and limitations of each method, while emphasising their complementarity. Research shows that the competence-based approach provides an appropriate basis for planning and assessing outcomes; ESP provides a basis for selecting content according to subject type and the needs of future teachers; the communicative and activity-based approach provides a technical basis for organising interaction and performing subject-related tasks; the contextualised approach acts as a mechanism for professionalisation and the transfer of skills in real teaching situations; while the integrated approach and the CLIL approach function as tools for coordinating language and subject objectives, ensuring alignment with STEM characteristics. Recommendations are made for the creation of a foreign-language professional training programme and course using integrated approaches, along with criteria for assessing their effectiveness based on the performance of future teachers. 2026-01-01T00:00:00Z