http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8632 2026-04-04T08:34:48Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40098 Назва: Мовний портрет української діаспори в Туреччині (алгоритм аналізу) Автори: Струганець, Любов Василівна; Фецан, Тетяна Ігорівна Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена вивченню мовного портрета української діаспори – динамічного лінгвістичного і соціокультурного феномена, який сформувався і розвивається на перехресті світових мов унаслідок прямих та опосередкованих контактів у країнах поселення українців, зокрема українців у Турецькій Республіці. Подано алгоритм дослідження мовного портрета української діаспори, який складається із п’яти етапів. На першому етапі на підґрунті вивчення документальних джерел та наукових розвідок узагальнено кількісні і якісні дані про склад української діаспори в Турецькій Республіці. Підсумовано, що українська діаспора в Туреччині розширилася і більше згуртувалася після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, а новостворені українські осередки в Турецькій Республіці зорієнтовані на збереження національної ідентич-ності. На другому етапі на основі безпосереднього, а також включеного спостереження проаналізовано функціювання української мови в різних сферах життєдіяльності української діаспори: у громадській, культурній, освітній, медійній, релігійній, родинній. Дослідження підтверджує можливість співіснування української і турецької мов у різних сегментах лінгвосоціуму, наприклад, у міжетнічних українсько-турецьких сім’ях. Третій етап роботи побудований на анкетуванні українців через гугл-форму в мережах «Фейсбук», «Інстаграм» і «Телеграм» (658 учасників онлайн-опитування). Результати засвідчили вибір мови, яку респонденти називають рідною; мов, якими українці спілкуються в різних ситуаціях; рівень володіння українською, турецькою та англійською мовами; зміни в мовленнєвій поведінці респондентів після повномасштабного вторгнення рф в Україну та ін. Цифрові показники демонструють позитивну динаміку за останні роки на користь української мови. Метод глибинного наратив-ного інтерв’ювання на четвертому етапі студій дав змогу проаналізувати мовні біографії українців. Виявлено три типи траєкторій мовної поведінки українців у комунікативному просторі Туреччини: стабільну, динамічну та еволюційну. На п’ятому етапі описано та підсумовано лінгвальні і соціолінгвальні факти. Проведене дослідження підтвердило ефективність комплексного застосування соціолінгвістичних методів у процесі поетап-ного аналізу мовного портрета української діаспори. Тому розроблений алгоритм студіювання може бути корисним для вивчення інших діаспорних спільнот.; The article is dedicated to studying the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora – a dynamic linguistic and sociocultural phenomenon that has formed and is developing at the crossroads of world languages as a result of direct and indirect contacts in the settlement countries of Ukrainians, particularly Ukrainians in the Republic of Türkiye. An algorithm for researching the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora is presented, consisting of five stages. At the first stage, based on the study of documentary sources and scientific research, quantitative and qualitative data on the composition of the Ukrainian diaspora in the Republic of Türkiye are summarized. It is concluded that the Ukrainian diaspora in Türkiye has expanded and become more united after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, and newly created Ukrainian centers in the Republic of Türkiye are focused on preserving national identity. At the second stage, based on direct and participant observation, the functioning of the Ukrainian language in various spheres of life of the Ukrainian diaspora is analyzed: in public, cultural, educational, media, religious, and family domains. The research confirms the possibility of coexistence of Ukrainian and Turkish languages in different segments of the linguistic society, for example, in interethnic Ukrainian-Turkish families. The third stage of the work is based on a survey of Ukrainians through a Google form on Facebook, Instagram, and Telegram networks (658 participants in the online survey). The results demonstrated the choice of language that respondents call their native language; languages that Ukrainians use in different situations; the level of proficiency in Ukrainian, Turkish, and English; changes in respondents' speech behavior after the full-scale invasion of the Russian Federation into Ukraine, etc. The numerical indicators show positive dynamics in recent years in favor of the Ukrainian language. The method of in-depth narrative interviewing at the fourth stage of the study made it possible to analyze the language biographies of Ukrainians. Three types of trajectories of language behavior of Ukrainians in the communicative space of Türkiye were identified: stable, dynamic, and evolutionary. At the fifth stage, lingual and sociolingual facts are described and summarized. The conducted research confirmed the effectiveness of the comprehensive application of sociolinguistic methods in the process of stage-by-stage analysis of the linguistic portrait of the Ukrainian diaspora. Therefore, the developed study algorithm can be useful for studying other diaspora communities. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39570 Назва: Лексико-семантичні особливості заголовків у творчості Василя Симоненка Автори: Наливайко, Марія Ярославівна 2026-01-12T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39370 Назва: Розвиток мобільної журналістики в контексті цифрових інновацій Автори: Стєкольщикова, В. А.; Йордан, Ганна Мирославівна; Синоруб, Галина Петрівна Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено виявленню основних тенденцій, викликів та можливостей розвитку мобільної журналістики під впливом цифрових інновацій, а також розробленню практично обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації виробничих процесів новинного контенту. У роботі здійснено систематичний огляд літератури за 2020–2025 рр., що охоплював аналіз визначень мобільної журналістики й цифрових інновацій. Також проведено порівняльний аналіз функціональних можливостей популярних Mojo-застосунків, зокрема SociaLens, MoJo-MATE й провідних соціальних платформ, за п’ятьма основними критеріями (знімання, монтаж, стрімінг, інтеграція з соцмережами, аналітика аудиторії) та Gap-аналіз поточного стану практик порівняно з ідеальною моделлю мобільної журналістики. Для побудови моделі ідеалу адаптовано підходи audience-centered innovation і Responsible Research and Innovation. Завдяки порівняльній матриці вдалося кількісно та якісно оцінити рівень реалізації основних функцій. Теоретичні висновки підтвердили, що мобільні пристрої є універсальним інструментом для створення новин, здатним замінити стаціонарне обладнання та скоротити час від події до публікації. Порівняльний аналіз засвідчив, що жоден із розглянутих застосунків не поєднує професійне знімання, багаторівневий монтаж, мультиплатформний стрімінг та повноцінну аналітику аудиторії в одному середовищі. Gap-аналіз виявив найбільші прогалини в сегмен- тах мобільного монтажу (SociaLens, соціальні платформи), базового стрімінгу (MoJo- MATE) та єдиної інтеграції з аналітичними панелями (усі досліджені рішення). Результати обґрунтовують потребу в мобільних застосунках із вбудованим багаторівневим редактором, мультиплатформним стрімінгом та інтегрованою аналітикою, а також у впровадженні налаштувань приватності й відкритих стандартів з обміну метаданими за моделлю Responsible Innovation. Запропоновано організаційні заходи для навчання Mojo-журналістів у реальному часі та розгортання кроскультурних пілотних проєктів для тестування нових функціональних модулів у різних регіонах, що забезпечить підвищення оперативності, якості та об՚єктивності мобільного контенту. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/39369 Назва: Compassion fatigue in students in the context of media consumption Автори: Synorub, Halyna; Husieva, Tetiana; Buchatska, Svitlana; Patuta, Bohdana Короткий огляд (реферат): This study examines compassion fatigue in the context of contemporary media consumption, focusing on emotionally saturated news coverage related to war, human loss, destruction, and humanitarian crises. Using a mixed-methods design, the research explores the prevalence of compassion fatigue among Journalism and Physical Therapy and Rehabilitation students, as well as the relationship between their media consumption patterns and emotional exhaustion. Quantitative data were collected via The Fatigue Assessment Scale (FAS), and qualitative responses were gathered through an online survey assessing emotional responses to media content, preferred platforms, content types, and self-regulation strategies. Results indicate a high prevalence of fatigue among participants, associated with frequent exposure to emotionally charged content, especially on platforms such as Telegram and Instagram. Students report cognitive and emotional overload, reduced empathy, and diminished concentration and motivation. These findings suggest that excessive media consumption during societal crises is a significant risk factor for compassion fatigue. The study underscores the importance of integrating media hygiene, critical thinking, and emotional resilience training into educational programs for journalists and healthc; Це дослідження аналізує втому від співчуття в контексті сучасного споживання медіа, особливо емоційно насичених новин, пов'язаних з війною, людськими втратами, руйнуваннями та гуманітарними кризами. Використовуючи змішаний метод, дослідження вивчає поширеність втоми від співчуття серед студентів спеціальностей «Журналістика» та «Фізична терапія та реабілітація», а також взаємозв'язок між їхніми моделями споживання медіа та емоційним виснаженням. Кількісні дані було зібрано за допомогою Шкали оцінки втоми (FAS), а якісні – за допомогою онлайн-опитування, що дозволило оцінити емоційні реакції на медіа-контент, улюблені платформи, типи контенту та стратегії саморегуляції. Результати свідчать про високий ступінь втоми серед учасників, пов'язаний із частим переглядом емоційно напруженого контенту, особливо на таких платформах, як Telegram та Instagram. Студенти повідомили про когнітивне та емоційне перевантаження, зниження емпатії, концентрації та мотивації. Ці результати свідчать про те, що надмірне споживання медіа під час суспільних криз є значним чинником ризику виникнення втоми від співчуття. Дослідження підкреслює важливість інтеграції медіагігієни, критичного мислення та тренінгів з емоційної стійкості в освітні програми для журналістів та медичних працівників, а також пропонує превентивні стратегії для зменшення емоційного виснаження. 2025-01-01T00:00:00Z