http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8624 2026-05-15T08:21:48Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40802 Назва: Психолінгвістичний та дидактичний аспекти розвитку монологічного мовлення молодших школярів в умовах Нової української школи Автори: Турко, Ольга Василівна; Лотоцька, Анна Ігорівна Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано психолінгвістичні та дидактичні засади розвитку комунікативної компетентності молодших школярів у контексті Нової української школи, зокрема сфокусовано увагу на розвитку монологічного мовлення. Визначено функції та роль мови й мовлення в становленні особистості дитини як суб’єкта комунікації. Монологічне мовлення потрактовано як складову мовленнєвої діяльності, що потребує сформованості когнітивних процесів, умінь планування, логічної організації та самоконтролю. Висвітлено психолінгвістичні особливості розвитку монологічного мовлення молодших школярів, залежність цього процесу від рівня розвитку мислення, пам’яті, уваги та уяви. До програмових вимог чинних типових освітніх програм для початкової школи щодо розвитку монологічного мовлення дібрано принципи, методи й прийоми навчання, що забезпечують ефективність мовленнєвого розвитку молодших школярів. Обґрунтовано доцільність використання інтерактивних, діяльнісних та комунікативно орієнтованих технологій навчання. Визначено педагогічні умови формування монологічного мовлення молодших школярів, зокрема організацію мовленнєвої діяльності на засадах розвитку критичного мислення, інтеграцію навчальних видів діяльності, застосування інтерактивних технологій і системне формування умінь планування та структурування висловлювань. На базі здійсненого теоретико-прикладного аналізу подано модель розвитку монологічного мовлення, імплементація котрої в освітній процес початкової школи сприятиме розвитку мовної особистості учня, здатної до ефективної комунікації, самовираження, усвідомленої мовленнєвої діяльності, соціальної адаптації та успішності. Модель ґрунтується на поєднанні концептуальних засад (нормативно-законодавчих, психолого-педагогічних і лінгводидактичних), визначає мету, суб’єктів і структурні компоненти мовленнєвої діяльності (мотиваційний, когнітивний, мовленнєво-операційний, комунікативний, рефлексивний), а також передбачає реалізацію через систему принципів (комунікативної спрямованості, системності й послідовності, інтеграції змісту, активності та самостійності учнів) і відповідних педагогічних умов. Очікуваним результатом є сформованість у молодших школярів умінь будувати зв’язні, логічно структуровані та комунікативно доцільні монологічні висловлювання, здатність до мовленнєвої рефлексії, самоконтролю та адаптації висловлювання до різних комунікативних ситуацій.; This article substantiates the psycholinguistic and didactic foundations for the development of communicative competence in primary school pupils within the context of the New Ukrainian School, with a particular focus on the development of monological speech. It identifies the functions and role of language and speech in the formation of the child’s personality as a communicative agent. Monological speech is treated as a component of speech activity that requires the development of cognitive processes, planning skills, logical organisation and self-control. The psycholinguistic features of the development of monological speech in primary school pupils are highlighted, as well as the dependence of this process on the level of development of thinking, memory, attention and imagination. Principles, methods and teaching techniques that ensure the effectiveness of speech development in primary school pupils have been selected in accordance with the curriculum requirements of current standard educational programmes for primary schools regarding the development of monological speech. The appropriateness of using interactive, activity-based and communication-oriented teaching technologies is substantiated. The pedagogical conditions for the formation of monological speech in younger schoolchildren have been identified, in particular the organisation of speech activities based on the development of critical thinking, the integration of learning activities, the application of interactive technologies, and the systematic development of skills in planning and structuring utterances. Based on the theoretical and applied analysis carried out, a model for the development of monological speech is presented; its implementation in the educational process of primary schools will contribute to the development of pupils’ linguistic competence, enabling them to communicate effectively, express themselves, engage in conscious speech activity, adapt socially and achieve academic success. The model is based on a combination of conceptual foundations (normative-legal, psychological-pedagogical and linguistic-didactic), defines the objectives, subjects and structural components of speech activity (motivational, cognitive, speech-operational, communicative, reflective), and also provides for implementation through a system of principles (communicative orientation, systematicity and consistency, integration of content, and pupils’ activity and independence) and corresponding pedagogical conditions. The expected outcome is the development in primary school pupils of the ability to construct coherent, logically structured and communicatively appropriate monological utterances, as well as the capacity for speech reflection, self-control and the adaptation of utterances to various communicative situations. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40731 Назва: Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи в умовах інклюзивного закладу дошкільної освіти Автори: Шульга, Ірина Мирославівна Короткий огляд (реферат): Актуальність заявленої проблеми визначається активним упровадженням інклюзії у заклади освіти, що зумовлює потребу в підготовці кваліфікованих фахівців, здатних працювати у нових умовах. Мета дослідження полягає у розкритті змісту професійної підготовки майбутніх вихователів у закладі вищої освіти у контексті формування їх готовності до роботи в інклюзивному середовищі. Застосовано методи аналізу, синтезу та узагальнення педагогічного досвіду. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регламентує реалізацію інклюзивної освіти. На основі аналізу наукових джерел подано розуміння поняття «професійна підготовка майбутніх вихователів» як цілісного, спеціально організованого процесу у закладі вищої освіти, спрямованого на формування у майбутніх фахівців системи професійних компетентностей, що включають знання, уміння, навички та особистісні якості, фахову майстерність, а також психологічну готовність до успішного здійснення професійної діяльності та подальшого професійного розвитку. Розкрито особливості професійної підготовки майбутніх фахівців дошкілля до роботи в інклюзивному закладі дошкільної освіти. Зазначено, що цей процес здійснюється комплексно, зокрема, через включення до змісту освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти навчальної дисципліни «Інклюзивна освіта у закладі дошкільної освіти», залучення здобувачів до наукової роботи та неформальної освіти. Увагу акцентовано на структурі навчальної дисципліни, її меті та змістовому наповненні, що стосується як теоретичних, так і практичних аспектів, а також на формах і методах роботи.; The relevance of the addressed problem is determined by the active implementation of inclusion in educational institutions, which necessitates the training of quali􀂿ed specialists capable of working in modern conditions. The purpose of the study is to examine the content of professional training for future preschool teachers at higher education institutions, with a focus on developing their readiness to work in inclusive environments. The research employed the methods of analysis, synthesis, and generalization of pedagogical experience. The regulatory framework governing inclusive education in Ukraine is examined. Based on the analysis of relevant research, the concept of «professional training of future educators» is considered a holistic, specially organized process within a higher education institution aimed at developing future specialists’ professional competencies. These competencies include knowledge, skills, abilities, personal qualities, professional expertise, and psychological readiness for e􀵵ective professional activity and further professional development. The study highlights the characteristics of professional training of future preschool teachers in inclusive preschool educational institutions. We emphasize that this process is implemented comprehensively, in particular by integrating the course «Inclusive Education in a Preschool Educational Institution» into the curriculum of the educational and professional program «Preschool Education» for the 􀂿rst (bachelor’s) level of higher education, as well as by involving students in research activities and informal learning. The structure, purpose, and content of the developed course, which cover both theoretical and practical aspects, are highlighted. The results of this study can be used to enhance the content of academic courses and to develop preschool teachers’ professional readiness to work in inclusive educational environments. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40730 Назва: Формування індивідуального стилю педагогічної діяльності як засобу гармонізації особистості майбутнього вчителя Автори: Мешко, Галина Михайлівна; Мешко, Олександр Іванович Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено важливій проблемі психолого-педагогічної науки – формуванню індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя в координатах гармонізації його особистості. Проаналізовано стан дослідженості у наукових джерелах проблеми формування індивідуального стилю педагогічної діяльності та обґрунтовано необхідність його формування на етапі професійної підготовки у закладі вищої освіти. Мета дослідження полягала в тому, щоб проаналізувати особливості становлення індивідуального стилю професійної діяльності педагога в контексті гармонізації його особистості, можливості і досвід його формування в майбутніх учителів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. На основі аналізу наукової літератури й вивчення освітньої практики виокремлено чинники і визначено етапи формування індивідуального стилю педагогічної діяльності, окреслено й схарактеризовано роль і можливості психолого-педагогічних дисциплін у досліджуваному аспекті, зокрема, інтегрованого курсу «Педагогіка», курсів «Психологія», «Вікова і педагогічна психологія», спеціально організованої неперервної педагогічної і виробничої практик. Представлено досвід роботи з формування індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя. Розкрито роль розробленого психолого-педагогічного тренінгу, який проводиться у межах діяльності Центру педагогічного консалтингу, в формуванні індивідуального стилю педагогічної діяльності майбутнього вчителя й гармонізації його особистості, Зосереджено увагу на можливості формування псевдостилю професійної діяльності, визначено причини його вироблення та способи превенції. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок, що передбачають обґрунтування й упровадження системи роботи з формування оптимального стилю педагогічної діяльності майбутніх учителів на етапі професійної підготовки.; The article is devoted to an important problem of psychological and pedagogical science – the formation of an individual style of pedagogical activity of a future teacher in the coordinates of harmonization of his personality. The state of research in scienti􀂿c sources on the problem of forming an individual style of pedagogical activity is analyzed, and the necessity of its formation at the stage of professional training in a higher education institution is substantiated. The study aimed to analyze the peculiarities of the formation of an individual style of professional activity of a teacher in the context of harmonizing their personality, the possibilities and experience of its formation in future teachers in the process of studying psychological and pedagogical disciplines. Based on the analysis of scientifc literature and the study of educational practice, the factors and stages of the formation of an individual style of pedagogical activity were identifed, and the role and possibilities of psychological and pedagogical disciplines in the studied aspect were outlined and characterized, in particular, the integrated course «Pedagogy», the courses «Psychology», «Age and Pedagogical Psychology», specially organized continuous pedagogical and industrial practices. The experience of working on the formation of the individual style of pedagogical activity of a future teacher is presented. The role of the developed psychological and pedagogical training, which is carried out within the framework of the activities of the Pedagogical Consulting Centre, in the formation of the individual style of pedagogical activity of a future teacher and the harmonization of his or her personality is revealed. Attention is focused on the possibility of forming a pseudo-style of professional activity, the reasons for its development, and ways of prevention are identifed. The prospects for further scientifc research are outlined, which provide for the justifcation and implementation of a system of work to form the individual style of pedagogical activity of future teachers at the stage of professional training. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40729 Назва: Концептуальні підходи до розвитку комунікативної культури майбутніх фахівців соціальної сфери Автори: Лещук, Галина Василівна; Сорока, Ольга Вікторівна; Петришин, Людмила Йосипівна Короткий огляд (реферат): Зактуалізовано проблему формування комунікативної культури фахівців соціальної сфери, оскільки існує нагальна потреба у подоланні розриву між традиційною академічною підготовкою та реальними запитами ринку праці щодо професійної взаємодії, емпатії та здатності фахівців до розв’язання конфліктів у професійній діяльності. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та систематизації провідних концептуальних підходів до розвитку комунікативної культури майбутніх фахівців соціальної сфери в умовах сучасної вищої освіти. У дослідженні застосований комплекс теоретичних методів, зокрема, аналіз наукової літератури для вивчення стану розробки проблеми, термінологічний аналіз для уточнення змісту понять «комунікативна культура» та «комунікативна компетентність», синтез та узагальнення для систематизації концептуальних підходів та висновків. Висвітлено корелятивний зв’язок між комунікативною культурою та комунікативною компетентністю фахівця. Розкрито зміст ключових концептуальних підходів: аксіологічного (ціннісний базис), діяльнісного (динаміка професійної взаємодії), компетентнісного (відповідність стандартам та результат підготовки) та гуманістичного (антропоцентризм). Високий рівень комунікативної культури визначено як інструмент професійної самоактуалізації фахівця та ефективний механізм соціальної допомоги в умовах динамічних змін. Обґрунтовано, що інтеграція цих підходів забезпечує формування соціокомунікативної компетентності як складного особистісного конструкту.; The transformation of Ukrainian society and the increasing demands for the quality of social services actualize the problem of forming the communicative culture of social sector specialists. There is an urgent need to bridge the gap between academic training and the real market demands regarding professional interaction, empathy, and the ability to resolve con􀃀icts within the «person-to-person» system. The research aims to theoretically substantiate and systematize the leading conceptual approaches to the development of the communicative culture of future social sector specialists in the context of modern higher education. A set of theoretical methods was applied in the study: analysis of scienti􀂿c literature to examine the state of the problem; terminological analysis to clarify the content of the concepts «communicative culture» and «communicative competence»; synthesis and generalization to systematize methodological approaches. The correlation between communicative culture and competence is determined as a relationship between the whole and the part. Communicative competence ensures the professional capacity of a specialist (the ability to act), while communicative culture de􀂿nes the quality and ethical orientation of these actions (the way of being in the profession). The essence of key conceptual approaches is revealed: axiological (value foundation), activity-based (dynamics of professional interaction), competency-based (compliance with standards and training results), and humanistic (anthropocentrism and ethics of dialogue). It has been proven that the integration of these approaches ensures the formation of socio-communicative competence as a complex personality construct. A high level of communicative culture is de􀂿ned as a tool for a specialist’s professional self-actualization and an e􀵵ective mechanism for social assistance under conditions of dynamic changes. 2026-01-01T00:00:00Z