http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8603 2026-04-04T10:19:45Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37033 Назва: Наукові засади оцінювання автотранспортного навантаження на урбосистему м. Тернополя та оптимізація атмоекологічного стану Автори: Серкіз, Анастасія Сергіївна; Serkiz, A. S. Короткий огляд (реферат): Дослідження за темою дисертації здійснювалися у період з 2019-о по 2023-й р.р. відповідно до планів науково-дослідницьких робіт кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. У роботі представлено результати комплексного аналізу впливу автотранспортного навантаження на урбосистему міста Тернополя у контексті загальносвітових тенденцій урбанізації та зростання кількості транспортних засобів. Методичною основою дослідження стали польові спостереження, автоматизований збір даних, математичне моделювання, аналіз часових рядів, статистичні методи, геоінформаційне картографування, нейромережеві технології тощо. З метою підвищення точності розрахунків та уникнення спотворень при обробці великих масивів даних застосовано комплексну методику формування та заповнення пропусків. Використання цих методів, а також створення новітніх комбінацій між ними дало змогу забезпечити всебічну оцінку сучасного стану міського середовища. У вступі обґрунтовано актуальність обраної тематики, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами і грантами, сформульовано мету, об’єкт, предмет та завдання дослідження. Описано методи, що застосовані під час роботи, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, а також особистий внесок здобувача. У першому Розділі проаналізовано концептуальні засади дослідження. У першому розділі здійснено огляд концептуальних та теоретичних засад дослідження. Встановлено, що викиди від пересувних джерел забруднення в місті Тернополі становлять 72 % від загального обсягу. Висвітлено основні проблеми щоденної експлуатації транспортних засобів. Під час виконання роботи узагальнено міжнародний досвід у сфері сталого розвитку міст. Здійснено аналіз Конференції ООН з питань сталого розвитку «Майбутнє, якого ми хочемо» (20-22 червня 2012 р., Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Розглянуто «Концепцію сталого розвитку населених пунктів», затверджену Постановою Верховної Ради України від 24 вересня 1999 року №1359-XIV та Національні цілі сталого розвитку до 2030 року, які визначають екологічну стійкість міст і раціональне управління урбанізованими територіями як пріоритетні напрями державної екологічної політики. У дисертаційній роботі обґрунтовано необхідність комплексного підходу до оцінювання транспортного навантаження з урахуванням екологічного, соціального та економічного контексту. Через призму стратегії стійкого розвитку міст проаналізовано баланс між соціальною, економічною та екологічною сферами за структурою видатків бюджету Тернополя за період з 2018 по 2021 р.р. Вибір цього періоду пов’язаний із обмеженням доступу до інформації від 2022-о року, внаслідок запровадження воєнного стану. Досліджено структурні та функціональні зміни, визначено тенденції розвитку міського довкілля. Виокремлено сфери, які потребують додаткового фінансування. У другому розділі систематизовано та проаналізовано архівні показники погодних умов м. Тернополя за 2019, 2021, 2023 роки. Характеристику погоднокліматичних змін здійснено за той самий період, що й розрахунок транспортного навантаження на контрольних ділянках, оскільки погодні чинники істотно впливають на формування забруднень в урбосистемі. Вибір саме цього періоду обумовлений наявністю повного масиву метеорологічних даних. Отримані показники використано також для розрахунку концентрації СО. Дані про швидкість і напрям вітру є визначальними для аналізу поширення забруднюючих речовин. Встановлено, що переважаючими у зазначені роки були вітри північно-західного (W, WNW, NW, NNW) та південно-східного (S, SE, SSE) напрямків. Це дало змогу визначити території, які потребують додаткових захисних заходів. Архівні погодні дані отримано за допомогою автоматизованих технологій — зокрема, API сервісу WeatherAPI. У третьому розділі представлено поглиблений аналіз транспортної системи м. Тернополя за період з 2000 по 2020 роки. Здійснено аналіз динаміки громадського транспорту за такими показниками, як кількість пасажирокілометрів, кількість перевезених осіб, середня відстань перевезення одного пасажира, динаміка пасажирообігу, зміна вартості проїзду в маршрутних таксі, оновлення автопарку та структура викидів. Окремо розглянуто впровадження екологічних стандартів Євро в Україні як на нормативному рівні, так і в практичній діяльності. Аналіз наявної статистичної інформації засвідчив, що офіційні дані щодо транспортного навантаження оприлюднювалися лише до 2015 р., а подальший моніторинг не здійснювався. Це обумовило необхідність проведення власних досліджень транспортного навантаження у 2019, 2021 та 2023 рр. на контрольних ділянках міста (вул. Руська, просп. Степана Бандери та частково вул. Протасевича). Отримані результати разом з офіційними даними до 2015 р. дозволили екстраполювати значення транспортного навантаження для періоду з невідомим рівнем забруднення, що створює підґрунтя для формування точніших прогнозів і прийняття управлінських рішень щодо оптимізації атмоекологічного стану міста. Паралельно із визначенням рівня транспортного навантаження на основні вулично-дорожні артерії міста Тернополя проведено аналіз концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі, зокрема оксиду вуглецю (СО), за 2019, 2021 та 2023 роки. Для розрахунку концентрації СО у приземному шарі повітря використано формулу Бегма в модифікації Шаповалова. Особливу увагу в дослідженні приділено встановленню залежності концентрацій оксиду вуглецю від характеру міської забудови та структури вулично-дорожньої мережі. У ході роботи виявлено значну залежність між коефіцієнтом аерації міської території та середньодобовими концентраціями СО в приземному шарі повітря, що має важливе практичне значення для планування екологічно безпечної забудови міського простору. Доведено, що навіть за меншого транспортного навантаження концентрації СО на ділянках із щільною забудовою та обмеженим повітрообміном перевищують показники точок ня яких спостерігається вища інтенсивність руху, але наявні кращі умови аерації. Окрему увагу приділено аналізу впливу стаціонарних джерел забруднення — зокрема генераторів — на стан атмосферного повітря в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних із відключенням централізованого електропостачання. Проведено дослідження динаміки змін забруднення повітря під час експлуатації генераторів у періоди енергетичних криз. В підрозділі 3.3 роботи розглянуто питання асиміляції викидів шкідливих речовин зеленими насадженнями міста. Розглянуто зміни внесені до генерального плану міста, станом на 10.02.2024 р. Проведено інвентаризацію існуючих зелених зон, проаналізовано динаміку зміни площі зелених насаджень у співвідношенні до загальної площі міста. Охарактеризовано об’єкти зеленого господарства та визначено нормативно необхідні площі рослинності різних категорій. Виконано розрахунок дефіциту зелених насаджень та його просторового розподілу. Досліджено екологічні функції рослинності міського середовища, видовий склад основних деревних рослин, їхню газо- та пилостійкість. Встановлено, що існуючий асортимент зелених насаджень потребує оптимізації з метою підвищення асиміляційної здатності міських екосистем. У четвертому розділі роботи проаналізовано транспортну мережу загальнодержавного та міжнародного значення, яка проходить територією Тернополя. Визначено вплив європейських маршрутів Е50 (М-30), Е85 (М-19) та Е372 (М-09) на стан навколишнього середовища міста. Піднято проблему змішування транзитних та міських транспортних потоків, що погіршує екологічну ситуацію для урбосистеми. Розглянуто проблему стихійного паркування у межах міста. Запропоновано шляхи регулювання цього питання та підвищення пропускної здатності вуличнодорожньої мережі вцілому. Розроблено пропозиції щодо підвищення привабливості громадського транспорту для населення з метою зменшення використання індивідуального автотранспорту. Досліджено проблему шумового забруднення та його негативного впливу на здоров’я населення. Розроблено рекомендації щодо зниження рівня акустичного забруднення міського середовища, зокрема в місцях із надмірною інтенсивністю транспортного руху. У підрозділі 4.2 запропоновано комплекс заходів еколого-просвітницького характеру, спрямованих на формування екологічної свідомості населення та популяризацію екологічно безпечних моделей поведінки в умовах урбанізованого середовища. У підрозділі 4.3 досліджено екомережу міста Тернополя, яка об’єднує заповідні території, парки, водні об’єкти та екологічні коридори. Проаналізовано її структуру, просторову організацію, площу природних угідь та рекреаційну ємність. Виявлено проблеми збереження водних ресурсів та забезпечення цілісності природного каркасу міста. Розроблено рекомендації щодо оптимізації просторових зв’язків між природоохоронними територіями для збереження екологічної рівноваги. Результати дослідження можуть бути використані в практиці міського екологічного управління, транспортного планування, а також у навчальному процесі підготовки бакалаврів і магістрів екології у навчальних дисциплінах: екологія міських систем, системний аналіз якості навколишнього середовища, організація управління в екологічній діяльності, стратегія сталого розвитку.; The research on the topic of the dissertation was carried out during the period from 2019 to 2023 in accordance with the research plans of the Department of Geoecology and Hydrology of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The work presents the results of a comprehensive analysis of the impact of motor vehicle load on the urban ecosystem of the city of Ternopil in the context of global trends in urbanization and the growth in the number of vehicles. The methodological basis of the study are field observations, automated data collection, mathematical modelling, analysis of time series, statistical methods, geoinformation mapping, neural network technologies, etc. In order to increase the accuracy of the calculations and to avoid distortions in the processing of large data ranges, a comprehensive method of formation and filling of gaps is used. The use of these methods, as well as the creation of the latest combinations between them made it possible to ensure a comprehensive assessment of the current state of the urban environment. The introduction substantiates the relevance of the selected topics, identifies the connection of work with scientific programs, plans, topics and grants, formulates the purpose, object, subject and objectives of the study. The methods used during the work are described, the scientific novelty, theoretical and practical importance of the results obtained is determined, as well as the personal contribution of the applicant. The first Chapter provides an overview of the conceptual and theoretical and theoretical foundations of the study. It has been established that emissions from mobile sources of pollution in the city of Ternopil account for 72% of the total volume. The main problems of the daily operation of motor vehicles are highlighted. In the course of the work, international experience in the field of sustainable urban development is summarized. An analysis is carried out of the UN Conference on Sustainable Development “The Future We Want” (June 20–22, 2012, Rio de Janeiro, Brazil). The “Concept of Sustainable Development of Human Settlements,” approved by the Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine of September 24, 1999, No. 1359-XIV, and the National Sustainable Development Goals until 2030, which define environmental sustainability of cities and rational management of urbanized areas as priority directions of state environmental policy, were considered. The dissertation substantiates the need for a comprehensive approach to assessing the transport load, taking into account the environmental, social and economic context. Through the lens of the strategy for sustainable urban development, the balance between the social, economic, and environmental spheres is analyzed based on the structure of Ternopil's budget expenditures for the period from 2018 to 2021. The choice of this period is related to the restriction of access to information from 2022, as a result of the introduction of martial law. Structural and functional changes have been investigated, and trends in the urban environment are identified. Areas that need additional funding are distinguished. In the second Chapter, archival indicators of weather conditions in Ternopil for the years 2019, 2021, and 2023 are systematized and analysed. The characterization of weather and climate changes was carried out for the same period as the calculation of transport load on control sections, since weather factors significantly affect the formation of pollution in the urban system. The choice of this period was due to the availability of a complete set of meteorological data. In particular, the obtained indicators were also used to calculate CO concentration. Data on wind speed and direction are crucial for analysing the spread of pollutants. It is established that in the specified years, the prevailing winds were from the northwestern (W, WNW, NW, NNW) and southeastern (S, SE, SSE) directions. This made it possible to identify areas that require additional protective measures. Archival weather data are obtained using automated technologies — in particular, the Weather API service. The third Chapter presents an in-depth analysis of the Ternopil transport system for the period from 2000 to 2020. The dynamics of public transport are analysed by such indicators as the number of passenger kilometres, the number of persons transported, the average distance of transportation of one passenger, the dynamics of passenger traffic, changing the cost of travel in route taxi, renovation of the fleet and the emission structure. The implementation of euro environmental standards in Ukraine at the normative level and in practical activity is considered separately. The analysis of the available statistical information showed that official data on the transport load was published only by 2015, and further monitoring was not carried out. This led to conducting their own studies of transport load in 2019, 2021 and 2023 on the control sections of the city (Ruska St., Stepan Bandera Av. and partially Protasevich St.). The results, together with official data by 2015, allowed to extrapolate the value of transport load for the period with an unknown level of pollution, which creates the basis for the formation of more accurate forecasts and making management decisions on optimization of the atmoecological condition of the city. In parallel with determining the level of traffic load on the main street and road arteries of the city of Ternopil, the concentrations of harmful substances in the air, in particular carbon monoxide (CO), were analysed for 2019, 2021, and 2023. To calculate the concentration of CO in the surface air layer, the Begg's formula in the modification of Shapovalov is used. Particular attention in the study was paid to establishing the dependence of carbon monoxide concentrations on the nature of urban development and the structure of the road network. The study revealed a significant relationship between the aeration coefficient of the urban area and the average daily CO concentrations in the surface air layer, which was of great practical importance for planning environmentally safe urban development. It was proved that even with a lower traffic load, CO concentrations in areas with dense buildings and limited air exchange exceed those in areas with higher traffic intensity but better aeration conditions. Particular attention was paid to the analysis of the impact of stationary sources of pollution - in particular, generators - on the state of atmospheric air in emergency situations related to the disconnection of centralised power supply. The dynamics of changes in air pollution during the operation of generators in periods of energy crises is studied. Subsection 3.3 of the paper considers the issue of assimilation of harmful substances by the city's green spaces. The changes made to the city's master plan as of 10.02.2024 are considered. An inventory of existing green areas is carried out, the dynamics of changes in the area of green spaces in relation to the total area of the city is analysed. The green facilities were characterised and the normatively required areas of vegetation of different categories were determined. The deficit of green spaces and its spatial distribution is calculated. The ecological functions of urban vegetation, the species composition of the main woody plants, their gas and dust resistance are studied. It is established that the existing range of green spaces needs to be optimised in order to increase the assimilation capacity of urban ecosystems. The fourth Chapter analyses the transport network of national and international importance that passes through the territory of Ternopil. The impact of the European routes E50 (M-30), E85 (M-19) and E372 (M-09) on the city's environment is determined. The problem of mixing transit and urban traffic flows, which worsens the environmental situation for the urban system, is raised. The problem of spontaneous parking within the city is considered. The ways of regulating this issue and increasing the capacity of the street and road network in general are proposed. Proposals are developed to increase the attractiveness of public transport for the population in order to reduce the use of private vehicles. The problem of noise pollution and its negative impact on public health is investigated. Recommendations have been developed to reduce the level of acoustic pollution of the urban environment, in particular in places with excessive traffic intensity. Subsection 4.2 proposes a set of environmental and educational measures aimed at shaping the environmental awareness of the population and promoting environmentally friendly behavioural patterns in the urban environment. Subsection 4.3 examines the ecological network of Ternopil, which includes protected areas, parks, water bodies and ecological corridors. Its structure, spatial organisation, area of natural lands and recreational capacity are analysed. The problems of water conservation and ensuring the integrity of the city's natural framework are identified. Recommendations for optimising spatial connections between protected areas to maintain ecological balance are developed. The results of the study can be used in the practice of urban environmental management, transport planning, as well as in the educational process of training bachelors and masters of ecology in the following disciplines: ecology of urban systems, system analysis of environmental quality, management organisation in environmental activities, sustainable development strategy. Опис: Захист відбувся : 31 липня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37032 Назва: Морфологічні та біохімічні показники прісноводних риб за дії іонів кобальту Автори: Вовчек, Наталія Олександрівна; Vovchek, N. O. Короткий огляд (реферат): Важкі метали є одними з основних забруднювачів довкілля через їхню токсичність, здатність зберігатися у воді та накопичуватися у водних організмах. Вони потрапляють у навколишнє середовище як з природних джерел, таких як руйнування гірських порід і виверження вулканів, так і внаслідок діяльності людини, зокрема через видобуток корисних копалин, з промислових та сільськогосподарських підприємств. Метали, як біологічно необхідні, так токсичні, у підвищених концентраціях є небезпечними через їх здатність до акумулювання, біомагніфікації та високу біологічну активність для гідробіонтів. Через це кількість металів у компонентах гідроекосистем має постійно моніторитись. Кобальт належить до важких металів і є важливим мікроелементом. Він входить до складу вітаміну B12 і виступає як кофактор для багатьох ензимів. Кобальт відіграє важливу роль у багатьох метаболічних процесах та взаємодіє з ключовими біологічно активними речовинами, такими як піридоксин, полісахариди, дегідроаскорбінова кислота, рибофлавін та піридинові нуклеотиди. Як один із вітамінів групи B, Вітамін B12 (кобаламін) є критично важливим для клітинного метаболізму, зокрема для синтезу ДНК, еритропоезу та функціонування нервової системи. Кобальт у природних водних середовищах зустрічається в невеликих концентраціях. Зазвичай у незабруднених природних водах концентрація кобальту не перевищує кількох мікрограмів на кубічний дециметр. Однак, у разі виникнення несприятливих умов, його вміст у поверхневих водах може значно зростати, спричиняючи його накопичення у компонентах гідроекосистем та здійснювати токсичний вплив на водні організми Оцінка впливу іонів металів на водні екосистеми за допомогою біологічних показників є особливо інформативною. Вона дозволяє виявляти зміни з високою точністю та прогнозувати подальші наслідки. Крім того, такий підхід є економічно вигіднішим порівняно з традиційними фізикохімічними методами аналізу води. Тому мета дисертаційної роботи полягала у визначенні окремих морфологічних показників, а також біохімічного профілю крові, активності низки ферментів у прісноводних риб за дії сублетальних концентрацій іонів кобальту. З’ясувати накопичення досліджуваних іонів металу в тканинах риб та їх вплив на зазначені показники. У модельних умовах було досліджено морфометричні та біохімічні показники карася сріблястого (Carassius gibelio Bloch.) та щуки звичайної (Esox lucius L.) за дії сублетальних концентрацій іонів Co2+ (0,1 та 0,25 мг/дм3 ). Час утримання риб у дослідних умовах становив 14 діб. Експериментальні дослідження проведені в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка упродовж 2021–2025 рр. У результаті аналізу морфометричних характеристик встановлено, що у досліджуваних видів риб значення більшості розмірних показників не відрізняються від контрольних. Проте, у карася за дії 0,1 мг/дм³ кобальту відзначено погіршення вгодованості та зміни пропорцій тіла (зниження коефіцієнтів великоголовості та широкоспинності). Спостерігалася також тенденція до зменшення печінково-соматичного індексу. Для щуки характерні інші реакції: при 0,1 мг/дм³ кобальту змінювалися розміри голови та анального плавця. За вищої концентрації (0,25 мг/дм³) відбувалося збільшення довжини плавців та антедорсальної/антепектральної відстаней. Важливою відмінністю від карася є зростання маси печінки у щуки з підвищенням концентрації кобальту, що відобразилося у збільшенні печінково-соматичного індексу та індексів обхвату/прогинності. Однак, як і у карася, коефіцієнти вгодованості та широкоспинності у щуки знижувалися за дії кобальту. Проведені дослідження показали, що зміни гематологічних показників крові риб є видоспецифічними і прямо залежать від концентрації іонів металу у водному середовищі. Хоча сублетальні концентрації кобальту не впливали на його вміст у крові ні карася, ні щуки, варто зазначити, що у карася рівень кобальту в крові був приблизно вдесятеро меншим, ніж у щуки. У карася зростання кількості еритроцитів, гемоглобіну та значення гематокриту спостерігалося лише при відносно низькій концентрації іонів кобальту (0,1 мг/дм³), тоді як у щуки аналогічні зміни відбувалися за вищої концентрації (0,25 мг/дм³). Підвищені концентрації кобальту (як 0,1 мг/дм³, так і 0,25 мг/дм³) викликали зростання рівня глюкози у крові обох досліджених видів риб. Щодо лактату, то у карася його концентрація підвищувалася за обох концентрацій кобальту, тоді як у щуки це спостерігалося лише за дії 0,25 мг/дм³ іонів металу. Кількість пірувату в крові карася зростала при 0,25 мг/дм³ Co²⁺, а у щуки — навпаки, знижувалася пропорційно до концентрації кобальту у воді. Зафіксовано пряму залежність між співвідношенням лактат/піруват та активністю лактатдегідрогенази у обох видів риб при дії підвищених концентрацій кобальт, що свідчить про посилення гліколітичних процесів у енергозабезпеченні, особливо у щуки, за високих концентрацій металу (0,25 мг/дм³). Підвищені концентрації кобальту впливають на білковий склад крові риб, причому ці зміни є видоспецифічними. У карася загальний вміст білків у сироватці крові зростав на 18,9% та 24,8% при дії 0,1 та 0,25 мг/дм³ іонів кобальту відповідно. Натомість у щуки цей показник знижувався на 15,8% лише при вищій концентрації металу (0,25 мг/дм³). Щодо фракційного складу плазми крові то у карася підвищені концентрації кобальту не викликали значних змін у кількості альбуміну та γ-глобулінів. Проте, дія 0,1 мг/дм³ кобальту призводила до зменшення α1 і α2- глобулінів та збільшення β-глобулінової фракції. У щуки спостерігалися дещо інші зміни. Так, при 0,1 мг/дм³ кобальту відзначено зростання альбуміну та α2-глобулінів, а також зниження β- та γглобулінів. Вплив кобальту в кількості 0,25 мг/дм³ викликав зростання βглобулінів та зниження γ-глобулінів у плазмі щуки. Значне зростання альбумін-глобулінового коефіцієнту було зафіксовано тільки у плазмі крові щуки при дії 0,1 мг/дм³ іонів кобальту. Наступним етапом нашої роботи було дослідження окисного стресу в організмі прісноводних риб. Підвищені концентрації іонів кобальту викликали накопичення продуктів ПОЛ у крові щуки, тоді як у карася достовірних змін відмічено не було. Це вказує на вищу резистентність карася порівняно зі щукою до сублетальних концентрацій іонів кобальту. Вища із досліджуваних концентрацій іонів металу (0,25 мг/дм³) індукувала перекисне окиснення ліпідів у крові щуки, про що свідчило зростання рівня ТБКактивних продуктів, дієнових кон'югатів та гідропероксидів ліпідів. Натомість вплив меншої концентрації іонів Co2+ (0,1 мг/дм³) спричиняв зменшення вмісту малонового діальдегіду та дієнових кон’югантів, що може вказувати на антиоксидантний ефект низьких концентрацій металу. Дослідження активності каталази та суперкоксиддисмутази в плазмі крові риб виявили чітку залежність змін від концентрації іонів металу. Високі концентрації іонів кобальту у воді (0,25 мг/ дм³) проявляли прооксидантну дію на організм риб, про що свідчить зростання активності ферментів антиоксидантного захисту у крові. Нижча концентрація іонів металу, в цілому, не виклика достовірних змін у функціонуванні ензимів. Ферментативні системи є чутливими біоіндикаторами забруднення гідроекосистем металами. Активність ферментів може як зростати, так і знижуватися, залежно від таких чинників як концентрація забруднювача, його хімічна природа та шлях потрапляння в організм. Проведено дослідження процесів трансамінування у тканинах карася та щуки при впливі іонів кобальту в концентраціях 0,1 та 0,25 мг/дм³. При цьому, спостерігалося зростання активності аспартатамінотрансферази у печінці обох видів риб при дії сублетальних концентрацій кобальту. Водночас, у м'язах та плазмі крові зміни були невірогідними. Щодо аланінамінотрансферази, то її активність змінювалася залежно від виду риб, типу тканини та концентрації металу. Так, у карася при концентрації 0,25 мг/дм³ кобальту у воді активність аланінамінотрансферази зростала у печінці, але знижувалася у плазмі крові. У щуки відзначалася активація даного ензиму у печінці та плазмі крові при 0,1 мг/дм³ кобальту, а також у м'язах при 0,25 мг/дм³ металу у воді. Загалом, реакція системи трансамінування у карася та щуки на інтоксикацію кобальтом вказує на перебудову амінокислотного та білкового метаболізму, що необхідно для забезпечення енергетичної та пластичної адаптації до стресового впливу токсиканта. Було встановлено, що вплив сублетальних концентрацій кобальту спричиняє різноспрямовані зміни у функціонуванні лактатдегідрогенази. Дія іонів кобальту в концентрації 0,1 мг/ дм³ не викликала статистично достовірних змін активності лактатдегідрогенази у тканинах щуки та карася. Натомість, вплив 0,25 м/л іонів Co2+ призводив до активації ферменту в тканинах карася та печінці щуки, тоді як у зябрах щуки спостерігалося пригнічення ферментної активності лактатдегідрогенази. Щодо функціонування сукцинатдегідрогенази, то високі концентрації іонів кобальту (0,25 мг/ дм³) призводили до помітніших змін у тканинах зябер, порівно з печінкою, як у карася, так і щуки, де спостерігалося зниження активності ензиму, що ймовірно обумовлюється інгібуванням системи аеробного енергозабезпечення. Разом з тим дія 0,1 мг/ дм³ іонів кобальту призводила до зростання активності ензиму у гепатоцитах риб. Іони кобальту суттєво впливали на активність цитохромоксидази у риб, демонструючи тканинну та дозозалежну специфіку. У зябрах як карася, так і щуки, пригнічення цитохромоксидази зростало пропорційно до концентрації кобальту у воді. Натомість, у печінці обох видів риб, обидві досліджені концентрації кобальту мали ідентичний інактиваційний ефект на цей фермент. Риби є інформативними об’єктами для біоіндикації стану водного середовища. Зміни в їх морфометричних, гематологічних показниках, а також активності досліджуваних ферментів є інформативними індикаторами стану організму при впливі підвищених концентрацій іонів важких металів, зокрема кобальту. Дослідження сукупності цих параметрів дозволить оцінити витривалість риб до забруднення та прогнозувати зміни біоценозів у водоймах, забруднених важкими металами.; Heavy metals are one of the main environmental pollutants due to their toxicity, ability to persist in water and accumulate in aquatic organisms. They enter the environment both from natural sources, such as the destruction of rocks and volcanic eruptions, and as a result of human activity, in particular through the extraction of minerals, from industrial and agricultural enterprises. Metals, both biologically necessary and toxic, are unsafe in elevated concentrations due to their ability to accumulate, biomagnificate and high biological activity for aquatic organisms. Because of this, the amount of metals in the components of hydroecosystems must be constantly monitored. Cobalt is a heavy metal and an essential trace element. It is a component of vitamin B12 and acts as a cofactor for many enzymes. Cobalt plays an important role in many metabolic processes and interacts with key biologically active substances such as pyridoxine, polysaccharides, dehydroascorbic acid, riboflavin and pyridine nucleotides. As one of the B vitamins, Vitamin B12 (cobalamin) is critically important for cellular metabolism, in particular for DNA synthesis, erythropoiesis and the functioning of the nervous system. Cobalt is found in natural aquatic environments in small concentrations. Typically, in unpolluted natural waters, the concentration of cobalt does not exceed a few micrograms per cubic decimeter. Assessment of the impact of metal ions on aquatic ecosystems using biological indicators is particularly informative. It allows you to detect changes with high accuracy and predict further consequences. In addition, this approach is more cost-effective compared to traditional physicochemical methods of water analysis. Therefore, the purpose of the dissertation work was to determine individual morphological indicators, as well as the biochemical profile of the blood, the activity of a number of enzymes in freshwater fish under the influence of sublethal concentrations of cobalt ions. To determine the accumulation of the studied metal ions in fish tissues and their effect on these indicators. In model conditions, the morphometric and biochemical indicators of crucian carp (Carassius gibelio Bloch.) and pike (Esox lucius L.) were investigated under the influence of sublethal concentrations of Co2+ ions (0.1 and 0.25 mg/dm3 ). Experimental studies were conducted at the Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University during 2021–2025. As a result of the analysis of morphometric characteristics, it was found that in the studied fish species, the values of most dimensional indicators do not differ from the control ones. However, in crucian carp, under the influence of 0.1 mg/dm³ of cobalt, deterioration of fatness and changes in body proportions (decrease in the coefficients of large head and broad back) were noted. A tendency to decrease in the liver-somatic index was also observed. Other reactions are characteristic of pike: at 0.1 mg/dm³ of cobalt, the sizes of the head and anal fin changed. At a higher concentration (0.25 mg/dm³), the length of the fins and the antedorsal/antepectral distances increased. An important difference from crucian carp is the increase in liver mass in pike with increasing cobalt concentration, which was reflected in an increase in the liver-somatic index and girth/curvature indices. However, as in crucian carp, the coefficients of fatness and broad back in pike decreased under the influence of cobalt. The conducted studies have shown that changes in hematological parameters of fish blood are species-specific and directly depend on the concentration of metal ions in the aquatic environment. Although sublethal concentrations of cobalt did not affect its content in the blood of either crucian carp or pike, it is worth noting that in crucian carp the level of cobalt in the blood was approximately ten times lower than in pike. In crucian carp, an increase in the number of erythrocytes, hemoglobin and hematocrit values was observed only at a relatively low concentration of cobalt ions (0.1 mg/dm³), while in pike similar changes occurred at a higher concentration (0.25 mg/dm³). Increased concentrations of cobalt (both 0.1 mg/dm³ and 0.25 mg/dm³) caused an increase in the level of glucose in the blood of both studied fish species. As for lactate, in crucian carp its concentration increased at both concentrations of cobalt, while in pike it was observed only at the action of 0.25 mg/dm³ of metal ions. The amount of pyruvate in the blood of crucian carp increased at 0.25 mg/dm³ Co²⁺, and in pike, on the contrary, it decreased in proportion to the concentration of cobalt in the water. A direct relationship was recorded between the lactate/pyruvate ratio and the activity of lactate dehydrogenase in both fish species under the action of increased concentrations of cobalt, which indicates an increase in glycolytic processes in energy supply, especially in pike, at high concentrations of metal (0.25 mg/dm³). Increased concentrations of cobalt affect the protein composition of the blood of fish, and these changes are species-specific. In crucian carp, the total protein content in blood serum increased by 18.9% and 24.8% under the influence of 0.1 and 0.25 mg/dm³ of cobalt ions, respectively. In contrast, in pike, this indicator decreased by 15.8% only at a higher concentration of the metal (0.25 mg/dm³). As for the fractional composition of blood plasma, in crucian carp, increased cobalt concentrations did not cause significant changes in the amount of albumin and γ-globulins. However, the effect of 0.1 mg/dm³ of cobalt led to a decrease in α1 and α2-globulins and an increase in the β-globulin fraction. In pike, slightly different changes were observed. Thus, at 0.1 mg/dm³ of cobalt, an increase in albumin and α2-globulins was noted, as well as a decrease in β- and γ-globulins. Exposure to cobalt in the amount of 0.25 mg/dm³ caused an increase in β-globulins and a decrease in γ-globulins in pike plasma. A significant increase in the albumin-globulin ratio was recorded only in pike blood plasma under the influence of 0.1 mg/dm³ cobalt ions. The next stage of our work was the study of oxidative stress in the body of freshwater fish. Increased concentrations of cobalt ions caused the accumulation of lipid peroxidation products in the blood of pike, while no significant changes were observed in crucian carp. This indicates a higher resistance of crucian carp compared to pike to sublethal concentrations of cobalt ions. The highest of the studied concentrations of metal ions (0.25 mg/dm³) induced lipid peroxidation in the blood of pike, as evidenced by an increase in the level of TBA-active products, diene conjugates and lipid hydroperoxides. In contrast, the effect of a lower concentration of Co2+ ions (0.1 mg/dm³) caused a decrease in the content of malondialdehyde and diene conjugates, which may indicate an antioxidant effect of low concentrations of the metal. Studies of catalase and superoxide dismutase activity in fish blood plasma revealed a clear dependence of changes on the concentration of metal ions. High concentrations of cobalt ions in water (0.25 mg/dm³) had a pro-oxidant effect on the fish organism, as evidenced by an increase in the activity of antioxidant defense enzymes in the blood. Lower concentrations of metal ions, in general, do not cause significant changes in the functioning of enzymes. Enzyme systems are sensitive bioindicators of metal pollution of hydroecosystems. Enzyme activity can either increase or decrease, depending on such factors as the concentration of the pollutant, its chemical nature and the route of entry into the body. A study of transamination processes in crucian carp and pike tissues under the influence of cobalt ions in concentrations of 0.1 and 0.25 mg/dm³ was conducted. At the same time, an increase in the activity of aspartate aminotransferase was observed in the liver of both fish species under the influence of sublethal concentrations of cobalt. At the same time, changes in the muscles and blood plasma were implausible. As for alanine aminotransferase, its activity varied depending on the species of fish, tissue type and metal concentration. Thus, in crucian carp at a concentration of 0.25 mg/dm³ of cobalt in water, the activity of alanine aminotransferase increased in the liver, but decreased in the blood plasma. In pike, activation of this enzyme was noted in the liver and blood plasma at 0.1 mg/dm³ of cobalt, as well as in the muscles at 0.25 mg/dm³ of metal in water. In general, the reaction of the transamination system in crucian carp and pike to cobalt intoxication indicates a restructuring of amino acid and protein metabolism, which is necessary to ensure energy and plastic adaptation to the stressful effects of the toxicant. It was found that the effect of sublethal concentrations of cobalt causes multidirectional changes in the functioning of lactate dehydrogenase. The effect of cobalt ions at a concentration of 0.1 mg/dm³ did not cause statistically significant changes in the activity of lactate dehydrogenase in the tissues of pike and crucian carp. In contrast, the effect of 0.25 m/ dm³ of Co2+ ions led to the activation of the enzyme in the tissues of crucian carp and pike liver, while in the gills of pike inhibition of the enzymatic activity of lactate dehydrogenase was observed. Regarding the functioning of succinate dehydrogenase, high concentrations of cobalt ions (0.25 mg/dm³) led to more noticeable changes in the gill tissues, as well as in the liver, in both crucian carp and pike, where a decrease in the activity of the enzyme was observed, which is probably due to inhibition of the aerobic energy supply system. At the same time, the action of 0.1 mg/dm³ of cobalt ions led to an increase in the activity of the enzyme in fish hepatocytes. Cobalt ions significantly affected the activity of cytochrome oxidase in fish, demonstrating tissue and dose-dependent specificity. In the gills of both crucian carp and pike, the inhibition of cytochrome oxidase increased in proportion to the concentration of cobalt in the water. However, in the liver of both fish species, both studied concentrations of cobalt had an identical inactivation effect on this enzyme. Fish are informative objects for bioindication of the state of the aquatic environment. Changes in their morphometric, hematological indicators, as well as the activity of the studied enzymes are informative indicators of the state of the organism under the influence of elevated concentrations of heavy metal ions, in particular cobalt. Studying the set of these parameters will allow us to assess the resistance of fish to pollution and predict changes in biocenoses in water bodies contaminated with heavy metals. Опис: Захист відбувся : 12 серпня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37031 Назва: Розробка біотехнологічних підходів до підвищення адаптивного потенціалу рідкісних видів роду Carlina L. in vitro Автори: Колісник, Христина Михайлівна; Kolisnyk, K. M. Короткий огляд (реферат): The current stage of human development is characterised by an increasing demand for environmentally friendly plant raw materials for use in the pharmaceutical industry. However, the uncontrolled harvesting of medicinal plant species leads to the depletion of their natural reserves and a decline in population sizes, which may ultimately result in the extinction of these species. Therefore, it is crucial to identify alternative sources for obtaining such plant materials. Among the valuable rare plant species in need of protection within the territory of Ukraine are species of the genus Carlina L., in particular, Carlina onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Pawl and Carlina cirsioides Klokov. Both are listed in the Red Data Book of Ukraine (2009) and are classified as vulnerable species. The range of Carlina acaulis L., which is considered regionally rare in Ukraine, is also rapidly declining. Опис: Захист відбувся : 30 липня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус) 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36785 Назва: Фізіологічні основи продуктивності нуту звичайного (Cicer arietinum L.) за впливу мікробних препаратів Автори: Чернік, Ігор Валерійович; Chernik, I. V. Короткий огляд (реферат): Розробка фізіологічних основ підвищення продуктивності бобових культур з високою якістю зерна є одним із пріоритетних завдань сучасної біології та сільськогосподарської практики. Вагомим чинником, який регулює фізіологічні процеси, а відтак впливає на продуктивність рослин є використання у технології вирощування мікробних препаратів. У результаті фіксації молекулярного азоту симбіотичними системами, утвореними активними інтродукованими штамами бульбочкових бактерій мікробних препаратів поліпшується азотне живлення рослин і збагачується ґрунт біологічним азотом. Застосування мікробних препаратів на основі бульбочкових бактерій для обробки насіння перед сівбою сприяє вирощуванню екологічно безпечної рослинної продукції, зниженню антропогенного навантаження на агроекосистеми та зменшенню забруднення природного навколишнього середовища. Відомо, що для отримання високих параметрів урожайності культурних рослин необхідно оптимально поєднати процеси мінерального живлення, фотосинтезу, росту і розвитку. Упродовж останнього часу у Західному Лісостепу спостерігається зміна кліматичних умов в сторону підвищення температури, зменшення кількості опадів та збільшення тривалості посушливих періодів упродовж вегетації рослин. Зазначене ставить серйозні виклики перед вченими та аграріями, оскільки необхідно використовувати нові підходи в удосконаленні технологій вирощування та пошуку нових нетрадиційних для регіону посухостійких культур, які зможуть витримати стрес, пов'язаний з абіотичними факторами. Однією із перспективних посухостійких культур в умовах Західного Лісостепу України може стати нут звичайний (Cicer arietinum L.), який є малопоширеним у регіоні, але вирощується приблизно на 12 млн гектарів у 57 країнах світу і за виробництвом продукції займає 4 місце. За біологічними особливостями та господарськими ознаками, в умовах аридизації клімату зможе забезпечити стале виробництво харчового і кормового білків, широко використовується у медицині, має агротехнічне значення, у симбіозі з Mesorhizobium ciceri у середньому засвоює 80 – 150 кг/га азоту та сприятиме екологізації землеробства. Дисертаційна робота присвячена дослідженню ефективності застосування мікробних препаратів за параметрами фізіологічних процесів, що сприяють формуванню продуктивності нуту звичайного в ґрунтовокліматичних умовах Західного Лісостепу України. Показано, що обробка насіння перед сівбою бактеріальною суспензією Mesorhizobium ciceri штаму ND-64 (БС) і комплексним мікробним препаратом Ризогумін суттєво впливає на формування та функціонування симбіотичних систем нуту звичайного сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина, показники ростових процесів рослин та водообміну листків, динаміку вмісту у них фотосинтетичних пігментів, а відтак підвищує насіннєву продуктивність та поліпшує якість зерна культури. Встановлено, що за впливу БС та Ризогуміну на фоні місцевих популяцій M. сiceri підвищувалися нодуляційні процеси, на коренях C. arietinum сортів Буджак, Пам'ять, Скарб і Ярина порівнюючи з спонтанно інокульованими рослинами (контроль) у фазах бутонізації, цвітіння та формування бобів утворилося в середньому на 25,8-65,8 %, 9,8-92,2 % та 16,7-72,2 % більше бульбочок з вищою на 13,9-39,8 %, 19,0-67,5 % та 16,3-105,0 % сухою масою, які характеризувалися високою азотфіксувальною активністю (АФА). У фазі масового цвітіння рослин бульбочки характеризувалися найвищою нітрогеназною активністю упродовж онтогенезу. За величиною АФА симбіотичних систем у зазначеній фазі сорти C. arietinum можна розмістити у такій послідовності : Буджак > Пам'ять > Ярина > Скарб (контроль) та Буджак > Пам'ять > Скарб > Ярина (варіанти БС та Ризогумін). Мікробні препарати сповільнювали старіння бульбочок. У процесі дослідження підтверджено наявність сортової специфічності нуту звичайного до конкретних штамів M. сiceri мікробних препаратів. У зв’язку з поліпшенням азотного живлення сортів нуту звичайного в результаті активної фіксації інтродукованими штамами M. сiceri мікробних препаратів молекулярного азоту підвищувалась інтенсивність ростових процесів шляхом збільшення висоти стебла, кількості пагонів у кущі, облиствлення рослин та маси надземних органів. За висотою стебла досліджувані сорти у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу були вищими порівнюючи з аналогічними показниками установи-оригінатора. Під час формування бобів за обробки насіння перед сівбою БС та Ризогуміном параметри сирої маси надземних органів нуту звичайного сортів Буджак, Пам'ять, Скарб, Ярина зросли на 14,6 та 17,1 %, 9,6 та 14,6 %, 13,6 та 20,7 %, 10,6 та 19,2 %. Поліпшене азотне живлення сортів нуту звичайного дослідних варіантів за рахунок біологічного азоту суттєво впливало на формування фотосинтетичних систем у листках. Виявлено, що накопичення пластидних пігментів у мезофілі листків залежало також від фази онтогенезу та сортових особливостей C. arietinum. Максимальне накопичення хлорофілів у листках нуту звичайного сортів Буджак та Ярина виявлено у фазах 5-7 листків та зеленого бобу, сортів Скарб – зеленого бобу, Пам'ять – у фазі 5-7 листків та цвітіння. Найбільшу кількість основних каротиноїдів виявлено у листках нуту звичайного сортів Буджак, Пам'ять та Ярина у фазі цвітіння, Скарб – бутонізації, хоч упродовж фаз 5-7 листків, цвітіння та зеленого бобу листки зазначеного сорту накопичували приблизно однакову їх кількість. Комплексний мікробіологічний препарат Ризогумін виявився ефективнішим за показниками вмісту зелених пігментів у листках нуту звичайного сорту Буджак, БС – сортів Пам'ять, Скарб та Ярина. Мікробні препарати більш істотно впливали на процеси біосинтезу хлорофілу а порівнюючи з хлорофілом b, але в основному, суттєво не впливали на накопичення основних каротиноїдів у листках нуту звичайного. Параметри співвідношення пластидних пігментів листків нуту звичайного залежать від умісту хлорофілу а, b та основних каротиноїдів у їх мезофілі. Показник співвідношення суми хлорофілів (а+b) до каротиноїдів описує ступінь адаптації рослин до умов навколишнього середовища, характеризує їх реакцію на вплив екстремальних факторів. Визначено незначне його підвищення у рослин нуту звичайного дослідних варіантів у деяких фазах онтогенезу. Забезпечення рослини водою і здатність регулювати свій водообмін за мінливих кліматичних умов упродовж вегетаційного періоду суттєво впливає на формування насіннєвої продуктивності. Виявлено, що на показники загального умісту води у листках нуту звичайного впливають сортові особливості рослин, кліматичні умови Західного Лісостепу упродовж вегетаційного періоду, фаза онтогенезу. За обробки насіння перед сівбою мікробними препаратами спостерігається тенденція до вищого обводнення тканин листків. У генеративних фазах розвитку інокуляція насіння БС суттєвіше впливала на обводнення листків нуту звичайного сортів Пам’ять, Ярина, Буджак та Скарб. Під час цвітіння-початок формування бобів та у фазі зеленого бобу мікробні препарати суттєво знижували показники водного дефіциту листків нуту звичайного сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина. Під час цвітінняпочаток формування бобів дефіцит води у листках сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина був нижчим, порівнюючи з показниками листків рослин контрольного варіанту на 24,7 %, 19,0 %, 12,4 % та 29,8 % (БС) і 36,6 %, 25,0 %, 6,4 % та 27,5 % (Ризогумін), у фазі зеленого бобу – 22,2 %, 37,5 %, 4,5 % та 23,7 % (БС) і 29,8 %, 32,3 %,25,3 % та 26,9 % (Ризогумін). За інокуляції насіння нуту звичайного сорту Ярина БС водний дефіцит листків нижчий порівнюючи з обробкою насіння перед сівбою Ризогуміном. У сорту Буджак навпаки, Ризогумін ефективніше впливав на показники водного дефіциту листків упродовж вегетаційного періоду порівнюючи з БС. Листки нуту звичайного сорту Пам'ять у фазах цвітіння-початок формування бобів та зеленого бобу характеризувалися вищими статистично вірогідними показниками загального умісту води. За впливу БС водоутримувальна здатність листків була суттєво більшою порівнюючи з контролем на 30,5 %, 19,2 % та 14,4 % відповідно через 2, 4 та 24 год. Обробка насіння перед сівбою Ризогуміном також сприяла меншим водовтратам листків упродовж періоду в’янення на 12,7 %, 2,1 % та 5,8 % відповідно. За впливу БС та Ризогуміну знижується водний дефіцит листків досліджуваних сортів нуту звичайного та підвищується їх водоутримувальна здатність упродовж онтогенезу рослини, а відтак стійкість до посухи. Насіннєва продуктивність, структура урожаю та якісні показники зерна культури є важливими параметрами оцінки ефективності елементів технології вирощування. Показник кількості бобів на рослині суттєво впливає на насіннєву продуктивність нуту звичайного. Упродовж досліджуваного періоду рослини нуту звичайного сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина формували 20,9-27,0, 17,9-22,6, 17,1-19,9 та 17,6-23,0 боби на рослинах. Обробка насіння сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина перед сівбою Ризогуміном і БС підвищувала чисельність бобів на рослинах у середньому на 29,2 % і 12,0 %, 26,3 % і 20,7 %, 10,5 % і 16,4 % та 13,6 % і 30,7 % порівнюючи з рослинами контрольного варіанту. Упродовж періодів вегетації нутово-ризобіальні системи сортів Буджак і Скарб характеризувалися більшою кількістю і масою бульбочок, вищою азотфіксувальною активністю за впливу Ризогуміну, Пам'ять та Ярина – БС, що поліпшувало азотне живлення рослин і відповідно впливало на формування рослинами генеративних органів. За впливу мікробних препаратів листки нуту звичайного характеризувалися вищою кількістю хлорофілів , що опосередковано поліпшувало вуглецеве живлення рослин, меншим водним дефіцитом та більшою водоутримувальною здатністю колоїдів цитоплазми і впливало на формування елементів структури урожаю та насіннєву продуктивність культури. Обробка насіння нуту звичайного мікробними препаратами перед сівбою впливає на його крупність. У середньому за три роки досліджень передпосівна інокуляція насіння БС і Ризогуміном підвищувала показник маси 1000 насінин на 3,4 % і 8,4 % (сорт Буджак), 7,8 % і 7,0 % (Скарб), 9,8 % і 8,5 % ( (Пам'ять) та 10,4 % і 8,3 % (Ярина). Використання у технології вирощування культури БС і Ризогуміну у середньому за три роки дослідження підвищило насіннєву продуктивність нуту звичайного сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина за на 4,5 і 5,6 ц/га, 5,2 і 4,3 ц/га, 4,7 і 3,8 та 5,9 і 5,4 ц/га, частку сирого протеїну у зерні на 2,3 – 8,2 % та 1,9 – 6,6 %, олії на 2,4 –8,3 % та 3,8 – 11,7 %, золи на 4,5 – 22,2 % та 7,7 – 21,6 %. Результати досліджень проведених у ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу показують, що використання Mesorhizobium ciceri штаму ND-64 і комплексного мікробного препарату Ризогумін є ефективними елементами технології вирощування нуту звичайного сортів Буджак, Скарб, Пам'ять та Ярина на фоні спонтанної інокуляції місцевими популяціями Mesorhizobium ciceri, оскільки поліпшують азотне живлення культури шляхом біологічної фіксації азоту інтродукованими штамами мікробних препаратів, регулюють інтенсивність фізіологічних процесів та сприяють формуванню вищого врожаю зерна і накопиченню в ньому сирого протеїну, олії та золи.; The development of physiological bases for increasing the productivity of legumes with high grain quality is one of the priority tasks of modern biology and agricultural practice. An important factor that regulates physiological processes and thus affects plant productivity is the use of microbial preparations in the cultivation technology. As a result of molecular nitrogen fixation by symbiotic systems formed by active introduced strains of nodule bacteria in microbial preparations, nitrogen nutrition of plants improves and soil is enriched with biological nitrogen. The use of microbial preparations based on nodule bacteria for seed treatment before sowing contributes to the cultivation of environmentally friendly plant products, reducing the anthropogenic burden on agroecosystems and reducing environmental pollution. It is known that in order to obtain high yield parameters of cultivated plants, it is necessary to optimally combine the processes of mineral nutrition, photosynthesis, growth and development. Recently, the Western Forest-Steppe has been experiencing a change in climatic conditions towards higher temperatures, lower precipitation and longer dry periods during the growing season. This raises serious challenges for scientists and farmers, as it is necessary to use new approaches to improve cultivation technologies and search for new non-traditional drought-resistant crops for the region that can withstand stress associated with abiotic factors. One of the promising drought-resistant crops in the Western Forest-Steppe of Ukraine can be chickpea (Cicer arietinum L.), which is not widespread in the region but is grown on about 12 million hectares in 57 countries and ranks 4th in terms of production. Due to its biological characteristics and economic attributes, in the context of climate aridisation it can ensure sustainable production of food and feed proteins, is widely used in medicine, has agrotechnical value, and in symbiosis with Mesorhizobium ciceri assimilates 80-150 kg/ha of nitrogen on average, thus contributing to the greening of agriculture. The dissertation is devoted to the study of the effectiveness of microbial preparations in terms of the parameters of physiological processes that contribute to the formation of productivity of chickpea in the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. It has been shown that the treatment of seeds before sowing with a bacterial suspension of Mesorhizobium ciceri strain ND-64 (BS) and the complex microbial preparation Ryzohumin significantly affects the formation and functioning of symbiotic systems of common chickpea varieties Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna, indicators of plant growth processes and water exchange of leaves, the dynamics of photosynthetic pigments content in them, and thus increases seed productivity and improves the quality of the crop grain. It has been found that under the influence of BS and Ryzohumin against the background of local populations of M. siceri, nodulation processes has increased on the roots of C. arietinum varieties Budzhak, Pamyat, Skarb and Yaryna compared to spontaneously inoculated plants (control) in the phases of budding, flowering and bean formation have been formed on average by 25,8-65,8 %, 9,8-92,2 % and 16,7- 72,2 % more nodules with 13,9-39,8 %, 19,0-67,5 % and 16,3-105,0 % higher dry weight, characterised by high nitrogen-fixing activity (NFA). In the phase of mass flowering of plants, nodules have been characterised by the highest nitrogenase activity during ontogeny. According to the value of NFA of symbiotic systems in this phase, C. arietinum cultivars can be placed in the following sequence: Budzhak > Pamyat > Yaryna > Skarb (control) and Budzhak > Pamyat > Skarb > Yaryna (BS and Ryzohumin variants). The microbial preparations have slowed down the aging of the nodules. The study has confirmed the presence of cultivar specificity of chickpea to specific strains of M. сiceri of microbial preparations. Due to the improvement of nitrogen nutrition of common chickpea varieties as a result of active fixation of molecular nitrogen preparations by introduced strains of M. сiceri, the intensity of growth processes has increased by raising the height of the stem, the number of shoots in the bush, plant foliage and the weight of aboveground organs. In terms of stem height, the studied varieties in the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe were higher compared to similar indicators of the originator. During the formation of beans under the treatment of seeds before sowing with BS and Ryzohumin, the parameters of the crude mass of aboveground organs of chickpea varieties Budzhak, Pamyat, Skarb, Yaryna have increased by 14,6 and 17,1%, 9,6 and 14,6%, 13,6 and 20,7%, 10,6 and 19,2%. Improved nitrogen nutrition of common chickpea varieties of experimental variants at the expense of biological nitrogen has significantly influenced the formation of photosynthetic systems in leaves. It has been found that the accumulation of plastid pigments in the leaf mesophyll also depended on the phase of ontogenesis and varietal characteristics of C. arietinum. The maximum accumulation of chlorophylls in the leaves of common chickpea varieties Budzhak and Yaryna has been found in the phases of 5-7 leaves and green bean, varieties Skarb – green bean, Memory – in the phase of 5-7 leaves and flowering. The highest number of major carotenoids has been found in the leaves of chickpea varieties Budzhak, Pamyat and Yaryna in the flowering phase, and Skarb in the budding phase, although during the phases of 5-7 leaves, flowering and green bean, the leaves of this variety have accumulated approximately the same amount. The complex microbiological preparation Ryzohumin has been more effective in terms of the content of green pigments in the leaves of chickpea of the common variety Budzhak, BS – varieties Pamyat, Skarb and Yaryna. The microbial preparations have had a more significant effect on the processes of chlorophyll a biosynthesis compared to chlorophyll b, but basically have not significantly affected the accumulation of major carotenoids in the leaves of chickpea. The parameters of the ratio of plastid pigments in chickpea leaves depend on the content of chlorophyll a, b and major carotenoids in their mesophyll. The ratio of the sum of chlorophylls (a+b) to carotenoids describes the degree of adaptation of plants to environmental conditions and characterises their response to the influence of extreme factors. Its slight increase in chickpea plants of experimental variants in some phases of ontogeny has been determined. Providing the plant with water and the ability to regulate its water metabolism under changing climatic conditions during the growing season significantly affects the formation of seed productivity. It has been found that the total water content in the leaves of chickpea is influenced by plant varietal characteristics, climatic conditions of the Western Forest-Steppe during the growing season, and the phase of ontogenesis. When seeds are treated with microbial preparations before sowing, there is a tendency to higher water content of leaf tissues. In the generative phases of development, inoculation of seeds with BS had a more significant effect on the water content of leaves of chickpea varieties Pamyat, Yaryna, Budzhak and Skarb. During flowering - the beginning of bean formation and in the green bean phase, microbial preparations have significantly reduced the water deficit in the leaves of common chickpea varieties Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna. During flowering and the beginning of bean formation, the water deficit in the leaves of Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna varieties has been lower than in the leaves of the control variant by 24,7 %, 19,0 %, 12,4 % and 29,8 % (BS) and 36,6 %, 25,0 %, 6,4 % and 27,5 % (Ryzohumin), in the green bean phase – 22,2 %, 37,5 %, 4,5 % and 23,7 % (BS) and 29,8 %, 32,3 %, 25,3 % and 26,9 % (Ryzohumin). When seeds of common chickpea variety Yaryna BS have been inoculated with Ryzohumin, the water deficit of the leaves has been lower compared to the treatment of seeds before sowing with Ryzohumin. In the variety Budzhak, on the contrary, Ryzohumin has had a more effective effect on the indicators of leaf water deficit during the growing season compared to BS. Leaves of common chickpea variety Pamyat in the phases of flowering - beginning of bean formation and green bean have been characterised by higher statistically significant values of total water content. Under the influence of BS, the water-holding capacity of leaves has been significantly higher compared to the control by 30,5%, 19,2% and 14,4%, respectively, after 2, 4 and 24 h. Presowing treatment of seeds with Ryzohumin has also contributed to lower water loss of leaves during the wilting period by 12,7%, 2,1% and 5,8%, respectively. Under the influence of BS and Ryzohumin, the water deficit of leaves of the studied chickpea varieties has decreased and their water-holding capacity has increased during plant ontogeny, and thus resistance to drought. Seed productivity, crop structure and grain quality are important parameters for assessing the effectiveness of the elements of cultivation technology. The number of beans per plant significantly affects the seed productivity of chickpea. During the study period, common chickpea plants of Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna varieties have formed 20,9-27,0, 17,9-22,6, 17,1-19,9 and 17,6-23,0 beans per plant. Treatment of seeds of varieties Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna before sowing with Ryzohumin and BS has increased the number of beans on plants by an average of 29,2% and 12,0%, 26,3% and 20,7%, 10,5% and 16,4% and 13,6% and 30,7% compared to plants of the control variant. During the vegetation periods, chickpea rhizobial systems of Budzhak and Skarb varieties have been characterised by a larger number and weight of nodules, higher nitrogen fixation activity under the influence of Ryzohumin, Pamyat and Yaryna – BS, which has improved nitrogen nutrition of plants and, accordingly, affected the formation of generative organs by plants. Under the influence of microbial preparations, chickpea leaves have been characterised by a higher number of chlorophylls, which have indirectly improved carbon nutrition of plants, less water deficit and higher water-holding capacity of cytoplasmic colloids and influenced the formation of elements of the crop structure and seed productivity of the crop. Treatment of common chickpea seeds with microbial preparations before sowing affects their size. On average, over the three years of research, pre-sowing inoculation of seeds with BS and Ryzohumin has increased the weight of 1000 seeds by 3,4% and 8,4% (Budzhak variety), 7,8% and 7,0% (Skarb), 9,8% and 8,5% (Pamyat) and 10,4% and 8,3% (Yaryna). The use of BS and Ryzohumin in the cultivation technology has increased the seed productivity of common chickpea of Budzhak varieties on average over the three years of the study, Skarb, Pamyat and Yaryna by 4,5 and 5,6 c/ha, 5,2 and 4,3 c/ha, 4,7 and 3,8 and 5,9 and 5,4 c/ha, the share of crude protein in grain by 2,3 – 8,2% and 1.9 – 6,6%, oil by 2,4 – 8,3% and 3,8 – 11,7%, ash by 4,5 – 22,2% and 7,7 – 21,6%. The results of studies conducted in the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe show that the use of Mesorhizobium ciceri strain ND-64 and the complex microbial preparation Ryzohumin are effective elements of the technology of growing common chickpea varieties Budzhak, Skarb, Pamyat and Yaryna against the background of spontaneous inoculation with local populations of Mesorhizobium ciceri, as they improve the nitrogen nutrition of the crop through biological nitrogen fixation by introduced strains of microbial preparations, regulate the intensity of physiological processes and contribute to the formation of a higher grain yield and the accumulation of crude protein, oil and ash. Опис: Захист відбувся : 08 липня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2025-01-01T00:00:00Z