http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8559 2026-04-04T16:35:21Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8590 Назва: Переселенці під час локальних конфліктів: досвід хорватських українців наприкінці ХХ ст. Автори: Нагірний, Микола Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена становищу русинсько-української діаспори Хорватії упродовж 1990-х рр. Висвітлено умови, в яких перебували русини й українці під час хорватсько-сербської війни. Описано ставлення влади самопроголошеної Республіки Сербська Країна до українського населення, пояснено причини її ворожості до української діаспори. Виділено причини переселення українців на не охоплені війною території та напрямки цієї міграції. Охарактеризовано масштаби переселення, показано частку українських вигнанців у загальному хорватському контексті. Проаналізовано політику хорватського уряду, діяльність діаспорних організацій, зусилля української влади щодо вимушених переселенців. Розглянуто етапи та особливості повернення українців Хорватії на довоєнні землі свого проживання. Показано суперечливу діяльність міжнародних структур і миротворчих сил під час цього процесу. Охарактеризовано труднощі, з якими стикалися репатріанти під час повернення. Проаналізовано хорватське законодавство з питань реінтеграції.; Статья посвящена особенностям положения русинско-украинской диаспоры Хорватии в течение 1990-х гг. Освещены условия, в которых находились русины и украинцы во время хорватско-сербской войны. Описано отношение властей Сербской Краины к украинскому населению. Выделены причины переселения украинцев на не охваченные войной территории и направления этой миграции. Охарактеризованы масштабы переселения, показано долю украинских переселенцев в общехорватском контексте. Проанализированы политика хорватского правительства, деятельность диаспорных организаций и усилия украинской власти в отношении вынужденных переселенцев. Рассмотрены этапы и особенности возврата украинцев Хорватии на довоенные земли своего проживания. Показано противоречивую деятельность международных структур и миротворческих сил во время этого процесса. Охарактеризованы трудности, с которыми сталкивались репатрианты при возвращении. Проанализировано хорватское законодательство по вопросам реинтеграции.; The article is devoted to the features of situation of Ruthenian-Ukrainian Diaspora of Croatia during the 1990s. The conditions of living of the Ruthenian-Ukrainian diaspora in Croatia during the Croatian-Serbian war in the 1990s are described. Military actions covered the territory inhabited by 80% of the Ruthenians and Ukrainians. The reasons of the Ukrainian’s migration to the area not covered by the war and directions of this migration are highlighted. The Ukrainians and Ruthenians participated in the defense of Croatian independence and territorial integrity, so the government of Serbian Krajina deported them on pretext of their cooperation with the Croatian authorities. The reasons of relocation of the Ukrainians on a territory not covered by the war are highlighted and the ways of their migration are shown. The nuances of terminology used in relation to displaced persons during the Croatian-Serbian war, the legitimacy of the use of the concepts of «refugees», «exiles», «internally displaced persons», «temporarily displaced persons» are marked. The scale of resettlement is characterized and the share of Ukrainian’s exiles in Croatian’s general context is shown. Croatian government policy, activity of diaspora’s organizations and efforts of Ukraine’s authorities to internally displaced persons are analyzed. A threat to the Ukrainian Diaspora in connection with the forced migration during the war is considered. The stages and features the returns of the Croatian Ukrainians to pre-war land of residence are considered. The controversial activity of international organizations and peacekeeping forces during this process is shown. Challenges faced by immigrants during the reintegration are characterized. Croatian legislation on reintegration is analyzed and its inconsistency and imperfection in relation to the return of property and compensation for property loss of returnees related to the war are shown. The war and the consequent mass migration among the Ruthenians and Ukrainians negatively influenced on the development of this diaspora in Croatia. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8589 Назва: Тенденції збереження та трансформації національно-культурної спадщини української еміграції через призму становлення ГКЦ у США Автори: Гнідик, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано характерні риси активізації національно-культурної спадщини української еміграції упродовж початкового етапу становлення Греко-Католицької Церкви у США (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) На основі аналітичного та синтетичного підходів здійснено спробу характеристики основних напрямків збереження та розвитку національно-культурної та релігійно-обрядової ідентичності. Схематично окреслено ключові напрямки національно-культурної діяльності, першими осередками яких були греко-католицькі парафії. Здійснено дослідження української та американської преси, архівних джерел з метою дослідження становлення національної ідентифікації та закріплення у чужому середовищі головних аспектів української культурної спадщини.; В статье проанализированы характерные черты активизации национально-культурного наследства украинской эмиграции на протяжении начального этапа становления ГКЦ в США(конец ХІХ – начало ХХ вв.) На основе аналитического и синтетического подходов осуществлена попытка характеристики основных направлений сохранения и развития национально-культурной и религиозно-обрядовой идентичности. Схематически очерчены ключевые направления национально-культурной деятельности, первыми ячейками которых были греко-католические парафии. Осуществлено исследование украинской и американской прессы, архивных источников с целью исследования становления национальной идентификации и закрепления в чужой среде главных аспектов украинского культурного наследия.; In the article main points of activation of Ukrainian emigration national and cultural heritage are analysed during the initial stage of becoming of Greek-Catholic Church in the USA (the end of ХІХ and beginning of ХХ century) On the basis of analytical and synthetic approaches the attempt of description of basic directions of maintenance and development of national and cultural and religiously-rite identity is carried out. The key trends of national and cultural activity, the first centres of that were greek-catholic parishes, are schematically outlined. Research is based on the Ukrainian and American press and archived sources. It is carried out with the aim to investigate national identity becoming and fixing of main aspects of Ukrainian cultural heritage in the stranger environment. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8588 Назва: Чутка як інструмент формування колективної пам’яті в середовищі переміщених українців повоєнної Західної Німеччини Автори: Подобєд, Олена Короткий огляд (реферат): Аналізується чутка як інструмент формування колективної пам’яті в середовищі українських переміщених осіб повоєнної Німеччини. Встановлено, що у середовищі переміщених українців циркулювали спонтанні та сфабриковані чутки. Визначено, що переважну більшість чуток розповсюджували радянські спецслужби. Вони ставили за мету переконати переміщених українців не реемігрувати до країн Європи, Америки та Австралії, а повертатися до СРСР. Радянським громадянам спецслужби навіювали думку, що ті переміщені особи, які не захотіли повернутися на Батьківщину, є «зрадниками». Значна частина чуток поширювалася спецслужбами з метою недопущення консолідації політичних сил української еміграції. Окрім того, породжували поширення чуток і відсутність достатньої офіційної інформації з питань, які цікавили переміщених українців. Встановлено, що спонтанні та сфабриковані чутки можна вважати дієвим інструментом, що впливав на формування та корегування колективної пам’яті українців.; Анализируется слух как инструмент формирования коллективной памяти в среде украинских перемещенных лиц послевоенной Германии. Установлено, что в среде перемещенных украинцев циркулировали спонтанные и сфабрикованные слухи. Определено, что подавляющее большинство слухов распространяли советские спецслужбы. Они ставили целью убедить перемещенных украинцев не реэмигрировать в страны Европы, Америки и Австралии, а возвращаться в СССР. Советским гражданам спецслужбы внушали мысль, что те перемещенные лица, которые не захотели вернуться на родину, являются «предателями». Значительная часть слухов распространялась спецслужбами с целью недопущения консолидации политических сил украинской эмиграции. Кроме того, порождали распространение слухов и отсутствие достаточной официальной информации по вопросам, которые интересовали перемещенных украинцев. Установлено, что спонтанные и сфабрикованные слухи можно считать действенным инструментом, влияющим на формирование и корректировке коллективной памяти украинцев.; The rumor as a tool for collective memory among Ukrainian displaced postwar Germany are analyzed. Found that among the displaced Ukrainians are circulating spontaneous and fabricated rumors. Both kinds of rumors can be considered an effective tool to influence the formation and correction Ukrainian collective memory. Among the sources of rumors should include media, printed materials, speeches of officials and interpersonal communication. The phenomenon of rumors passed from mouth to mouth psychologists explain the lack of information on issues of interest to people and are important to them. The vast majority of rumors spread Soviet secret services and their agents recruited from among the displaced Ukrainians. They were intended to convince the Ukrainian displaced persons not reemihruvaty to Europe, America and Australia, and return to the USSR, where they were created for education and careers. In turn, the Soviet secret service naviyuvaly citizens believe that those displaced persons who did not want to return home, are «traitors». Agents spread rumors to discredit the «Ukrainian bourgeois nationalists» to the American, British and French occupation authorities, as a result of displaced Ukrainian denied custody occupation authorities. Much of the intelligence agencies spread rumors in order to prevent the consolidation of political forces Ukrainian emigration. In addition, the generated spreading rumors and lack of sufficient official information on issues that interest Ukrainians displaced. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8587 Назва: Зародження українського націоналістичного руху у Чехословаччині (1920–1930-ті рр.) Автори: Грузін, Володимир; Криськов, Андрій Короткий огляд (реферат): Першою створеною у міжвоєнній Чехословаччині українською організацією націоналістичного спрямування стала «Група української національної молоді», основу якої становили колишні військовики Української Галицької армії. Створена у 1925 р. «Легія українських націоналістів» складалася з ветеранів армії Української Народної Республіки. Обидві організації підтримували зв’язок з Українською військовою організацією і у 1927 р. об’єдналися в «Союз організацій українських націоналістів». У січні 1929 р., після створення Організації Українських Націоналістів, у її керівництві з 9 осіб четверо (М. Сціборський, П. Кожевників, Д. Демчук та Л. Костарів) представляли українські організації націоналістичного спрямування з Чехословаччини. Організаційна мережа ОУН охопила усі основні центри української еміграції у Чехословаччині (Прага, Подєбради, Брно, Пршібрам). Наявність на території міжвоєнної Чехословаччини значної кількості українців-емігрантів та функціонування тут українських вишів стали сприятливими чинниками для поширення ідей націоналізму. Створені у першій половині 1920-х рр. організації націоналістичного спрямування еволюціонували до утворення єдиної Організації Українських Націоналістів. Об’єднання різних за ментальністю, походженням і статусом людей відбулося на основі спільності бачення майбутнього України та спільної позиції щодо орієнтації на власні сили у боротьбі за державність.; Первой созданной в Чехословакии периода между мировыми войнами украинской организацией националистического направления стала «Группа украинской национальной молодежи», основу которой составляли бывшие военнослужащие Украинской Галицкой армии. Созданная в 1925 г. «Легия украинских националистов» состояла из ветеранов армии Украинской Народной Республики. Обе организации поддерживали связь с Украинской военной организацией и в 1927 г. обьединились в «Союз организаций украинских националистов». В январе 1929 г., после создания Организации Украинских Националистов, в её руководстве из 9 человек четверо (М. Сциборский, П. Кожевников, Д. Демчук та Л. Костарив) представляли украинские организации националистического толка из Чехословакии. Организационная сеть ОУН охватила все основные центры украинской эмиграции в Чехословакии (Прага, Подебрады, Брно, Пршибрам). Наличие на территории межвоенной Чехословакии большого количества украинцев-эмигрантов и функционирование здесь украинских вузов стали благоприятными факторами для распространения идей национализма. Созданные в первой половине 1920-х г. организации националистической направленности эволюционировали к созданию единой Организации Украинских Националистов. Обьединение разных за менталитетом, происхождением и статусом людей произошло на основе общности видения будущего Украины и общей позиции касательно ориентации на собственные силы в борьбе за государственность.; The problem of evolution Ukrainian nationalist movement among Ukrainian emagration in Czechoslovakia in the interwar period needs further investigation. Most of immigrants were veterans of Ukrainian military units. Nationalism as a political doctrine started spreading in the middle of the 1920s. This direction of Ukrainian politics was represented such organizations as «Group of Ukrainian national youngs» and «Legion of Ukrainian Nationalists». They united in summer 1927. When Organization of Ukrainian Nationalists (OUN) was created these organizations have become its members and their leaders led OUN. In the late 1930s, nationalism was the dominant political force among Ukrainian emigration in Czechoslovakia. 2017-01-01T00:00:00Z