http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8368 2026-07-04T15:47:11Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41503 Назва: Мова української діаспори в сучасному комунікативному просторі Турецької Республіки Автори: Фецан, Тетяна Ігорівна; Fetsan, T. I. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові мови української діаспори в комунікативному просторі Турецької Республіки на перетині наукових парадигм синхронної соціолінгвістики і міграційної лінгвістики. Актуальність студіювання мовного портрета української діаспори детермінували такі інтралінгвальні та екстралінгвальні чинники: 1) типологічна відстань між українською і турецькою мовами (українська мова належить до індоєвропейської мовної сім’ї і є флективною мовою, а турецька мова належить до тюркської сім’ї і є аглютинативною мовою); 2) функціонування української мови в діаспорному середовищі в умовах постійної взаємодії з іншими мовами; 3) створення офіційних діаспорних осередків українців у Туреччині в 2014 році, пов’язане з акціями-майданами для підтримки євроінтеграційного шляху України, а також ізанексією Криму; 4) повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке зумовило нову хвилю еміграції українців. Джерельною базою дослідження слугують матеріали учасницького та зовнішнього спостереження, у якому була безпосередньо задіяна авторка (участь у понад 100 заходах культурно-релігійного та освітнього характеру в Турецькій Республіці упродовж 2018–2025 рр.), контент сторінок української діаспори на платформах «Фейсбук», «Інстаграм», «Тікток», «Телеграм» (73 позиції), матеріали аудіогідів у музеях Туреччини, результати анкетування 658 діаспорян (упродовж 2023 р.), 21 мовна біографія, записана у форматі глибинних напівструктурованих інтерв’ю (упродовж 2024–2025 рр.). Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві здійснено інтегральне дослідження мови української діаспори в Туреччині; виявлено та описано типи мовних траєкторій представників діаспори; з’ясовано розрив між мовною ідентифікацією та фактичною мовною поведінкою українців у Туреччині; доведено вплив повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року на трансформацію мовної свідомості представників діаспори; проаналізовано функціонування мови в середовищі полілінгвізму та значної мовної відстані; описано критичні виклики щодо міжпоколіннєвої трансляції мови.; The dissertation is devoted to an integral analysis of the language of the Ukrainian diaspora in the communicative space of the Turkish Republic at the intersection of the scientific paradigms of synchronic sociolinguistics and migration linguistics. The relevance of studying of the Ukrainian diaspora’s linguistic portrait is determined by the following intralingual and extralingual factors: 1) the typological distance between the Ukrainian and Turkish languages (Ukrainian belongs to the Indo-European language family and is a fusional language, whereas Turkish belongs to the Turkic family and is an agglutinative language); 2) the functioning of the Ukrainian language in a diaspora environment under conditions of constant interaction with other languages; 3) the establishment of official Ukrainian diaspora organizations in Türkiye in 2014, connected with the Maidan protests in support of Ukraineʼs Euro-integration course, as well as the occupation of Crimea; 4) Russiaʼs full-scale war against Ukraine, which prompted a new wave of Ukrainian emigration. The source base of the study comprises materials from participant and external observation in which the author was directly involved (participation in over 100 cultural, religious, and educational events in the Republic of Türkiye during 2018–2025), content from Ukrainian diaspora pages on the platforms Facebook, Instagram, TikTok, and Telegram (73 items), materials from audio guides in Turkish museums, the results of a survey of 658 diaspora members (conducted in 2023), and 21 language biographies recorded as in-depth semi-structured interviews (2024–2025). The scientific novelty of the dissertation lies in the fact that it is the first study in Ukrainian linguistics to provide an integrated investigation of the language of the Ukrainian diaspora in Türkiye; to identify and describe the types of language trajectories of diaspora members; to reveal the gap between language identification and the actual language behavior of Ukrainians in Türkiye; to demonstrate the impact of Russiaʼs full-scale war against Ukraine in 2022 on the transformation of the language consciousness of diaspora members; to analyze the functioning of language in a multilingual environment with significant linguistic distance; and to describe the critical challenges of intergenerational language transmission. Опис: Захист відбувся : 26 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41450 Назва: Лінгвостилістична організація воєнної прози Олександра Вільчинського Автори: Хоміцький, Назарій Юрійович; Khomitskyi, N. Yu. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено аналізові функційно-стилістичного потенціалу мовних одиниць у мові художніх творів Олександра Вільчинського про війну. Актуальність праці зумовлено необхідністю ґрунтовного дослідження мовностилістичної організації воєнної прози Олександра Вільчинського, оскільки вивчення мови художньої прози, присвяченої темі війни, є важливим для сучасної української лінгвостилістики. З’ясовано, що попри вагомість розв’язання цього питання, робіт, де предметом розгляду ставали саме прозові тексти, незначна кількість. Мова текстів про війну обраного автора ‒ Олександра Вільчинського ‒ також була розглянуа фрагментарно (Г. Бачинська, Г. Вишневська, М. Марковська, О. Штонь), хоча тексти дають багатий матеріал для лінгвостилістичного аналізу. Це вказує на недостаню дослідженість окресленої проблеми. Джерельну базу дослідження становлять тексти творів Олександра Вільчинського воєнної тематики: повісті «Останній герой», «У степу під Авдіївкою», оповідання «Під Конотопом». Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українській лінгвістиці здійснено комплексне дослідження мови воєнної прози Олександра Вільчинського, з’ясовано семантичне наповнення і функційно-стилістичне навантаження лексичних і синтаксичних структур як органічних компонентів цілісного художнього тексту, схарактеризовано активність виражальних можливостей лексем і синтаксем як складників стилістичних засобів створення образності.; The dissertation is devoted to the analysis of the functional and stylistic potential of linguistic units in the language of Oleksandr Vilchynskyi’s literary works on war. The relevance of the study is determined by the need for a comprehensive investigation of the linguistic and stylistic organization of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose, as the study of the language of fiction dealing with war is of particular importance for contemporary Ukrainian linguostylistics. It has been established that, despite the significance of this issue, there is only a limited number of studies focusing specifically on prose texts. The language of war-related texts by the author under study, Oleksandr Vilchynskyi, has also been examined only fragmentarily (H. Bachynska, H. Vyshnevska, M. Markovska, O. Shton), although these texts provide rich material for linguostylistic analysis. This indicates the insufficient level of research on the outlined problem. The empirical basis of the study comprises Oleksandr Vilchynskyi’s works on war themes: the novellas The Last Hero, In the Steppe near Avdiivka, and the short story Near Konotop. The scientific novelty of the research lies in the fact that it presents, for the first time in Ukrainian linguistics, a comprehensive study of the language of Oleksandr Vilchynskyi’s war prose; it clarifies the semantic content and functional-stylistic load of lexical and syntactic structures as integral components of a coherent literary text; and characterizes the expressive potential of lexemes and syntactic units as elements of stylistic devices contributing to imagery. Опис: Захист відбувся : 19 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41185 Назва: Семантико-когнітивні особливості концепту «зрадник» у художніх текстах Романа Іваничука і Сергія Жадана Автори: Нестерович, Юліана Володимирівна; Nesterovych, Yu. V. Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню концепту «зрадник» у прозовій творчості Романа Іваничука та Сергія Жадана в лінгвокогнітивному, структурно-семантичному й лінгвокультурологічному аспектах. Актуальність теми зумовлена необхідністю ґрунтовного дослідження таких ключових концептів української культури, як «зрада» і «зрадник», науковий інтерес до яких помітно активізувався з початком повномасштабної російсько-української війни, проте в українському мовознавстві вони залишаються маловивченими. Науковий інтерес значною мірою визначає і матеріал дослідження, яким послужили прозові твори двох знакових українських письменників – Р. Іваничука і С. Жадана, де проблема зради знайшла широке втілення. Проте якщо у творах Р. Іваничука вона частіше експлікується в історичній прозі, то С. Жадан здебільшого розкриває її у творах про сучасну війну росії проти України. Підставами для зіставлення концепту «зрадник» у художній прозі Р. Іваничука та С. Жадана, крім широкої презентативності образів зрадників, стали й інші чинники, що дають змогу порівняти його особливості. Обидва письменники розкривають тему зрадництва в умовах військових дій, зміни політичних режимів. Але Р. Іваничук зображує події Першої і Другої світових війн, революції 1917-1921 рр., описує репресії радянського періоду, Помаранчеву революцію. Особистісну зраду автор органічно пов’язує із загальнонаціональним контекстом. С. Жадан більшою мірою висвітлює події Революції гідності, АТО, а також сучасної російсько-української війни, явища сепаратизму, посттоталітаризму, негативний вплив комуністичного минулого на життя нових поколінь, хоча тема зради чітко регламентується і в його ранній прозі, де перебуває не стільки в громадянській, скільки в особистісній площині. Відзначаємо і різний історико-географічний контекст, який впливав на творчість обох письменників. Зокрема, початок і активний розквіт творчої діяльності Р. Іваничука припадав на другу половину двадцятого століття, коли доводилося працювати в умовах тоталітаризму, обмеження свободи слова, у зв’язку із чим він часто вдавався до прихованих алюзій. С. Жадан, навпаки, належить до іншої генерації митців, творче становлення яких відбувалося уже в незалежній Україні, що значною мірою визначило його пріоритети. Крім того, Р. Іваничук народився в Івано-Франківській області (захід України), а С. Жадан – на території Луганщини (схід України), тому авторський світогляд кожного з них формувався в різних умовах. Водночас художні тексти обох письменників пройняті глибоким патріотизмом, несприйняттям зради, що засвідчує спільність їхніх світоглядних засад.; The dissertation is devoted to the study of the concept «traitor» in the prose works of Roman Ivanychuk and Serhii Zhadan in linguocognitive, structural-semantic and linguoculturological aspects. The relevance of the topic is due to the need for a thorough study of such key concepts of Ukrainian culture as «treason» and «traitor», scientific interest in which has noticeably intensified with the beginning of the full-scale Russian-Ukrainian war, but they remain little studied in Ukrainian linguistics. Scientific interest is largely determined by the research material, which was served by the prose works of two significant Ukrainian writers – R. Ivanychuk and S. Zhadan, where the problem of betrayal has found a wide embodiment. However, if in the works of R. Ivanychuk it is more often explicated in historical prose, then S. Zhadan mostly reveals it in works about the modern war of Russia against Ukraine. The basis for comparing the concept «traitor» in the fiction of R. Ivanychuk and S. Zhadan, in addition to the wide representativeness of the images of traitors, were other factors that make it possible to compare its features. Both writers reveal the theme of treason in the context of military operations, changes in political regimes. But R. Ivanychuk depicts the events of the First and Second World Wars, the revolution of 1917-1921, describes the repressions of the Soviet period, the Orange Revolution. The author organically connects personal betrayal with the national context. S. Zhadan largely covers the events of the Revolution of Dignity, the ATO, as well as the modern Russian-Ukrainian war, the phenomena of separatism, post-totalitarianism, and the negative impact of the communist past on the lives of new generations, although the theme of betrayal is clearly regulated in his early prose, where it is not so much in the civic but in the personal plane. We also note the different historical and geographical context that influenced the work of both writers. In particular, the beginning and active flowering of R. Ivanychuk’s creative activity fell on the second half of the twentieth century, when he had to work in conditions of totalitarianism, restrictions on freedom of speech, in connection with which he often resorted to hidden allusions. S. Zhadan, on the contrary, belongs to a different generation of artists, whose creative formation took place already in independent Ukraine, which largely determined his priorities. In addition, R. Ivanychuk was born in Ivano-Frankivsk region (western Ukraine), and S. Zhadan – in the territory of Luhansk region (eastern Ukraine), therefore the author's worldview of each of them was formed in different conditions. At the same time, the literary texts of both writers are imbued with deep patriotism, rejection of betrayal, which testifies to the commonality of their worldview principles. Опис: Захист відбувся : 09 червня 2026 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). Онлайн-трансляція захисту буде проводитись на офіційному ютуб каналі університету. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/37025 Назва: Жанрово-стильова своєрідність українських трактатів у бароковому дискурсі Автори: Федько, Ольга Миколаївна; Fedko, O. M. Короткий огляд (реферат): The dissertation is devoted to a comprehensive literary analysis of Ukrainian treatises from the late 16th to the 18th centuries within the context of Baroque discourse. Its urgency is justified by following factors: the need to fill the voids in the history of Ukrainian writing and to undertake a deeper exploration of some genres, among which there are treatises that contain value guidance to save faith and spirituality; an urgent need for a more detailed study of their axiology and the rethinking of basic concepts for their understanding and application in today’s reality. The scientific novelty of the results is the treatise for the first time became a holistic object of literary analysis as an original phenomenon of the Baroque era in Ukrainian medieval studies, and also the peculiarities of the existence of treatises in Ukrainian Baroque writing were systematically studied, new approaches to their analysis were used not only from the essential, content positions, but also from the aesthetic and poetics, which contributes to the reception of the worldview of their authors. It has been analyzed the main factors and sources of formation of genre, pointed out main periods of its active function to clarify the genre-stylistic features of treatises in the context of Baroque discourse. The proposed periodization is based not only on the chronological, but also on the aesthetic factor. Опис: Захист відбувся : 14 серпня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус). 2025-01-01T00:00:00Z