DSpace Зібрання:

Жанрово-стильова своєрідність українських трактатів у бароковому дискурсі

2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Жанрово-стильова своєрідність українських трактатів у бароковому дискурсі Автори: Федько, Ольга Миколаївна; Fedko, O. M. Короткий огляд (реферат): The dissertation is devoted to a comprehensive literary analysis of Ukrainian treatises from the late 16th to the 18th centuries within the context of Baroque discourse. Its urgency is justified by following factors: the need to fill the voids in the history of Ukrainian writing and to undertake a deeper exploration of some genres, among which there are treatises that contain value guidance to save faith and spirituality; an urgent need for a more detailed study of their axiology and the rethinking of basic concepts for their understanding and application in today’s reality. The scientific novelty of the results is the treatise for the first time became a holistic object of literary analysis as an original phenomenon of the Baroque era in Ukrainian medieval studies, and also the peculiarities of the existence of treatises in Ukrainian Baroque writing were systematically studied, new approaches to their analysis were used not only from the essential, content positions, but also from the aesthetic and poetics, which contributes to the reception of the worldview of their authors. It has been analyzed the main factors and sources of formation of genre, pointed out main periods of its active function to clarify the genre-stylistic features of treatises in the context of Baroque discourse. The proposed periodization is based not only on the chronological, but also on the aesthetic factor. Опис: Захист відбувся : 14 серпня 2025 р. об 11:00 год, 24 аудиторія (головний корпус).

Футбольний телерепортаж: типологія лексичних номінацій і текстових структур

2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Футбольний телерепортаж: типологія лексичних номінацій і текстових структур Автори: Струганець, Павло Борисович; Struhanets, P. B. Короткий огляд (реферат): Дисертаційну роботу присвячено інтегральному аналізові прямого футбольного репортажу на основі типологізації різнорівневих мовних засобів – лексичних номінацій і текстових структур. Актуальність студіювання мови прямого футбольного репортажу детермінували такі чинники: важливість суспільної функції, яку виконує українська мова в новітньому масмедійному просторі в час російського вторгнення; потреба системного моніторингу якості усного мовлення у спортивній сфері, яка зазнавала багаторічного московського впливу; розширення дослідницької наукової парадигми – від структуралістської до антропоцентричної, оновлення методологічних і методичних підходів до аналізу тексту як процесу і продукту усного мовлення; потреба різнорівневого аналізу усного тексту; необхідність укладання електронних тезаурусів, розвиток корпусної лінгвістики, ресурси яких повинні відображати мову спорту; потреба в матеріалах для вдосконалення мовної культури журналістів сфери футболу. Джерельною базою дослідження слугують репортажі українською мовою на телеканалах «MEGOGO Футбол Перший», «Футбол 1», «Футбол 2», «Суспільне Київ», «Setanta Sports» і телеканалі телерадіокомпанії «Україна» під час трансляції футбольних матчів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві вмотивовано необхідність аналізу прямого футбольного телерепортажу як різновиду усного спонтанного мовлення, оскільки мовна ситуація в державі залежить від якості функціювання мови в усіх сферах суспільної діяльності, зокрема й у спортивній; здійснено інтегральне дослідження мови прямого футбольного телерепортажу на помежовій зоні лінгвістики тексту, лексикології, термінознавства, граматики, лінгвостилістики, медіалінгвістики, прагматики; реалізовано авторський алгоритм типологізації лексичних номінацій, домінантних у прямому футбольному репортажі; схарактеризовано типи текстових структур в їх кореляції з диференційними семантичними, комунікативними і прагматичними ознаками масмедійного тексту, висвітлено стилістичний потенціал лексичних номінацій і текстових структур як експлікантів образності. Теоретичне значення дисертації засвідчують сформульовані засади різнорівневого дослідження футбольного телерепортажу, що поєднує структурно-системний, семантико-стилістичний і комунікативнопрагматичний підходи до аналізу мовних засобів. Авторські висновки й узагальнення поглиблюють знання про специфіку усного спортивного медійного дискурсу; стануть підґрунтям для подальшого аналізу усного українського мовлення на основі комплексу лексичних номінацій і текстових структур, сприятимуть вирішенню теоретичних питань лінгвістики тексту, лінгвостилістики та прагмалінгвістики. Практична цінність роботи полягає в тому, що зібраний матеріал можна буде використати для поповнення загальномовних словників, укладання словника футбольної лексики, уточнення критеріїв соціонормативної оцінки мови футболу. Матеріали роботи зможуть бути застосовані в лінгводидактиці: у підготовці журналістів, у викладанні лексикології, синтаксису, стилістики, лінгвістики тексту на факультетах філології і журналістики закладів вищої освіти. У процесі дослідження узагальнено доробок українських та зарубіжних науковців про мову спорту і, зокрема, мову футболу. Визначено категорійні ознаки поняття «футбольний телерепортаж». Окреслено, що це продукт усної мовленнєвої діяльності, який має фіксований темпоральний проміжок: два тайми по 45 хвилин кожен. Оскільки футбольний репортаж є відносно завершеною знаковою конструкцією, то така характеристика підтверджує доцільність вибору терміна «текст» для метамови наукової розвідки. Студіювання футбольного телерепортажу як тексту шляхом міжрівневого аналізу мовних явищ опирається на два типи ключових мовних одиниць: лексичні номінації і текстові структури. До домінантних лексичних номінацій віднесено футбольні терміни, лексику з семою «дія», емоційну лексику, питомі та іншомовні лексичні ресурси, фразеологізми, субстандартну лексику. Увиразнено, що диференційною рисою футбольного телерепортажу є значна частка термінних одиниць – словесних знаків різної номінативної природи. Термінну лексику, яку використовують журналісти під час трансляції матчу на позначення предметів і понять галузі футболу, за ступенем спеціалізації семантики розподілено на загальноспортивні терміни, міжгалузеві спортивні терміни і власне футбольні терміни. Високе функційне навантаження у футбольному репортажі виконує лексика із семою «дія», яка номінує різні процеси під час гри, зокрема діаметрально протилежні дії – атаки та захисту: 1) дієслова з ознакою розподілу в часі, 2) дієслова зі значенням інтенсивності, 3) дієслова зі значенням кратності, 4) дієслова, орієнтовані на іншу дію, 5) дієслова фазовоінтенсивного роду дієслівної дії, 6) дієслова інтенсивно-кратного роду дієслівної дії. Емоційна лексика різної частиномовної належності як посередник між денотативним світом і внутрішнім світом особистості коментатора у футбольному телерепортажі слугує характеристиці футболістів, вболівальників. У футбольному телерепортажі активно функціюють іншомовізми, з-поміж яких домінують англізми. Процес входження неоіншомовізмів, запозичених з англійської мови, не припиняється. Постає проблема паритетного співвідношення в сучасній футбольній комунікації питомої та запозиченої лексики. Футбольний телерепортаж відбиває живомовні тенденції, зокрема актуалізацію субстандартної лексики, яка номінує та оцінює організаційнотактичні дії, фізичні дії на полі, дії гравців із мʼячем, технічні прийоми, результат гри, характеристику фізичного і психічного станів учасників, загальні поняття, повʼязані з організацією гри, її правилами тощо. Лексичні номінації в телерепортажі сприяють водночас чіткому та образному викладові, орієнтованому на швидке сприймання інформації про футбольний матч. Лексика в складі футбольного телерепортажу – відкрита множина, яка систематично оновлюється. Слова, інтегровані у футбольний контекст, переосмислюються, набувають нових семантичних відтінків. У результаті аналізу текстові структури розглянуто як експліканти ознак тексту через систему текстових категорій. Проаналізовано текстові категорії із одиницями нижчої ієрархії в трьох вимірах: у площині семантики – текстові категорії інформативності (підкатегорії концептуальності, фактуальності, імпліцитності), континууму подій (простору і часу), дискретності та зв’язності; у ракурсі комунікативності – текстові категорії антропоцентричності (підкатегорії адресантності та адресатності) і діалогічності (підкатегорії інтерактивності, інтертекстуальності); на рівні прагматики – текстову категорію модальності (підкатегорії референційності, оцінки, експресивності). Унаслідок кореляція текстових категорій слугує текстоконститутивним чинником. Для дослідження частотності реалізації фактуальних текстових показників телерепортажу проведено контент-аналіз – низку послідовних дослідницьких процедур: визначення масиву матеріалу, вибірки, формулювання робочої гіпотези, розробку системи категорій, відбір одиниць аналізу, визначення одиниць рахунку, кодування та квантифікацію документів, оцінювання валідності даних, інтерпретацію результатів. Виявлено, що текстотворення футбольного телерепортажу ґрунтується на різних ярусах мовної системи: фонетичному, лексико-семантичному, фразеологічному, морфологічному, словотвірному, синтаксичному, стилістичному. Обґрунтовано, що система образних засобів передає динаміку гри, слугує створенню інтерактиву з глядачами, вербалізує особливості мовомислення журналіста. Метафоричні конструкції є домінантною особливістю футбольного телерепортажу в прямому ефірі. Створений журналістом метафоричний образ завжди має інтенціональне підґрунтя: передати вирування емоцій під час футбольної гри. Асоціації за подібністю, на яких ґрунтується метафоричне перенесення, можуть стосуватися різних ознак. У футбольному телерепортажі превалюють метафоричні перенесення за такими моделями: «футбол – предмет», «футбол – людина», «футбол – відчуття», «футбол – суспільство», «футбол – природа». Засобом мовновиражальної експресії також слугують епітети. У текстах переважає сполучуваність прикметникових епітетів з іменниками. Епітетні конструкції розподілено за домінантними дистрибутами: епітети на позначення характеристики гравців, дій гравців; епітети на позначення дій команд; епітети на позначення дій арбітрів; епітети, які характеризують матч, процес гри. Уживання порівнянь у текстах телерепортажів детерміноване прагненням журналістів не лише зіставити різні за своєю природою поняття, предмети, а, підкреслюючи якусь характерну рису, продемонструвати своє бачення подій, які відбуваються на футбольному полі. Суб’єктом порівняння може виступати цілий ряд предметів, осіб чи явищ, що прямо чи опосередковано пов’язані з футбольним матчем: гра, команда, футболіст, м’яч. Футбольний телерепортаж містить у складі компаративних конструкцій і формалізовані показники порівняння – сполучники, наявні безсполучникові порівняльні структури. Функційний потенціал образних мовних засобів детермінований конкретним прагматичним спрямуванням кожної ситуації під час футбольного матчу. Тропеїчні конструкції спродуковані передусім для впливу на емоційну сферу глядача-вболівальника. Футбольний телерепортаж – вияв текстотвірної діяльності спортивного журналіста та модель власне мови футболу. Жанр футбольного репортажу є вербальною рефлексією футбольного матчу. Текстова тканина прямого футбольного телерепортажу залежить від смислового наповнення його лексичних номінацій і текстових структур. Саме в репортажі як тексті відбуваються процеси переходу від узуальних значень до оказіональних, що творять нові комунікативні смисли, які сприймає глядацька авдиторія. Перспективу дослідження вбачаємо у вивченні мовної особистості тележурналіста, його власного мовного репертуару; у виявленні нових тенденцій у використанні лексико-семантичних одиниць і текстових структур української літературної мови для реалізації прагмалінгвістичних завдань сучасного медіадискурсу.; The relevance of studying the language of live football reporting was determined by the following factors: the importance of the social function performed by the Ukrainian language in the modern mass media space during the russian invasion; the need for systematic monitoring of the quality of speech in the sports field, which has been influenced by moscow for many years; expansion of the research scientific paradigm - from structuralist to anthropocentric, renewal of methodological and methodical approaches to text analysis as a process and product of oral speech; the need for multi-level analysis of the oral text; the need to compile electronic thesauruses, the development of corpus linguistics, the resources of which should reflect the language of sports; the need for materials to improve the language culture of football journalists. The source base of the study is reports in the Ukrainian language on the TV channels "MEGOGO Football First", "Football 1", "Football 2", "Public Kyiv", "Setanta Sports" and the TV channel of the TV and radio company "Ukraine" during the live reporting of football matches. The scientific novelty of the work lies in the fact that, for the first time in Ukrainian linguistics, the need to analyze a live football TV reporting as a type of oral spontaneous speech is motivated, since the language situation in the state depends on the quality of language functioning in all spheres of social activity, in particular, in sports; an integral study of the language of live football TV reporting was carried out in the border area of text linguistics, lexicology, terminology, grammar, linguistic stylistics, media linguistics, and pragmatics; the author's algorithm for the typology of lexical nominations dominant in live football reporting has been implemented; the types of text structures are characterized in their correlation with differential semantic, communicative and pragmatic features of the mass media text, the stylistic potential of lexical nominations and text structures as explicants of imagery is highlighted. The theoretical value of the dissertation is evidenced by the formulated principles of multi-level research of football television reporting, which combines structural-systemic, semantic-stylistic and communicative-pragmatic approaches to the analysis of linguistic means.The author's conclusions and generalizations deepen knowledge about the specifics of oral sports media discourse; will become the basis for further analysis of spoken Ukrainian speech based on a complex of lexical nominations and text structures, will contribute to solving theoretical questions of text linguistics, linguistic stylistics and pragmalinguistics.The practical value of the work lies in the fact that the collected material can be used to replenish common language dictionaries, compile a dictionary of football vocabulary, clarify the criteria for socio-normative assessment of the language of football.The materials of the work can be applied in linguistic didactics: in the training of journalists, in the teaching of lexicology, syntax, stylistics, text linguistics at the faculties of philology and journalism of higher education institutions. In the process of research, the work of Ukrainian and foreign scientists on the language of sports and, in particular, the language of football, is summarized. Categorical features of the concept of "football TV reporting" have been determined. It is outlined that this is a product of oral speech activity, which has a fixed temporal interval: two halves of 45 minutes each. Since the football reporting is a relatively complete symbolic structure, this characteristic confirms the expediency of choosing the term "text" for the metalanguage of scientific intelligence. The study of the football television reporting as a text through cross-level analysis of linguistic phenomena is based on two types of key linguistic units: lexical nominations and text structures. Dominant lexical nominations include football terms, vocabulary with the word "action", emotional vocabulary, native and foreign lexical resources, phraseological units, substandard vocabulary. It is emphasized that a significant part of term units – verbal signs of different nominative nature is a differentiating feature of football TV reporting. Terminology used by journalists during the reporting of a match to denote subjects and concepts in the field of football is divided into general sports terms, interdisciplinary sports terms, and actual football terms according to the degree of specialization of semantics. A high functional load in football reporting is performed by the vocabulary with the term "action", which nominates various processes during the game, in particular diametrically opposite actions – attack and defense: 1) verbs with the feature of distribution in time, 2) verbs with the meaning of intensity, 3) verbs with the meaning of multiplicity, 4) verbs oriented to another action, 5) verbs of the phase-intensive kind of verbal action, 6) verbs of the intensive-multiple kind of verbal action. The emotional vocabulary of different part-linguistic affiliations as a mediator between the denotative world and the inner world of the commentator's personality in a football TV reporting serves to characterize football players and fans. In football TV reporting, foreign words are actively used, and English words dominate among them. The process of introducing new foreign idioms borrowed from the English language does not stop. Therefore the problem of the parity ratio in modern football communication of specific and borrowed vocabulary arises. Football TV reporting reflects live broadcasting trends, in particular, the updating of substandard vocabulary that nominates and evaluates organizational and tactical actions, physical actions on the field, actions of players with the ball, technical techniques, the result of the game, characteristics of the physical and mental states of the participants, general concepts related to the organization of the game, its rules, etc. Lexical nominations in the TV reporting contribute to a clear and imaginative presentation, aimed at quick perception of information about a football match. Vocabulary as part of a football TV reporting is an open set that is systematically updated. Words integrated into the football context are reinterpreted and acquire new semantic shades. As a result of the analysis, text structures were considered as explicants of text features through a system of text categories. Text categories with units of a lower hierarchy were analyzed in three dimensions: in the plane of semantics – text categories of informativeness (subcategories of conceptuality, factuality, implicitness), continuum of events (space and time), discreteness and connectivity; in the perspective of communicativeness – textual categories of anthropocentricity (subcategories of addressability and addressability) and dialogicity (subcategories of interactivity, intertextuality); at the level of pragmatics – the text category of modality (subcategories of referentiality, evaluation, expressiveness). As a result, the correlation of text categories serves as a text-constitutive factor. To study the frequency of implementation of factual textual indicators of TV reporting, a content analysis was carried out – a series of consecutive research procedures: determination of the array of material, sampling, formulation of a working hypothesis, development of a system of categories, selection of units of analysis, determination of units of account, coding and quantification of documents, assessment of data validity, results interpretation. It was found that the text creation of the football TV reporting is based on different levels of the language system: phonetic, lexical-semantic, phraseological, morphological, word-forming, syntactic, stylistic. It is substantiated that the system of visual aids reflects the dynamics of the game, serves to create interaction with the audience, and verbalizes the peculiarities of the journalist's linguistic thinking. Metaphorical constructions are a dominant feature of live football TV reporting. A metaphorical image created by a journalist always has an intentional basis: to convey the surge of emotions during a football game. Associations based on similarity, on which the metaphorical transfer is based, can refer to different features. In football TV reporting, metaphorical transfers based on the following models prevail: "football is an object", "football is a person", "football is a feeling", "football is society", "football is nature". Epithets also serve as a means of linguistic expression. The texts predominantly feature the combination of adjectival epithets with nouns. Epithetical constructions are categorized into dominant distributions: epithets to denote player characteristics, player actions; epithets to denote team actions; epithets to denote referee actions; epithets characterizing the match, the process of the game. The use of comparisons in telecommentary texts is explained by the journalists' desire not only to juxtapose different concepts, objects but also to highlight a characteristic feature, expressing their vision of the events on the football field. The subject of comparison can be a whole range of objects, individuals, or phenomena directly or indirectly related to the football match: the game, the team, the footballer, the ball. Football telecommentary includes comparative constructions and formalized indicators of comparison, such as conjunctions and non-conjunction comparative structures. The functional potential of figurative language means is determined by the specific pragmatic orientation of each situation during a football match. Tropic constructions are primarily produced to impact the emotional sphere of the viewerfan. A football TV reporting is a manifestation of the text-creating activity of a sports journalist and a model of the proper language of football. The genre of football reporting is a verbal reflection of a football match. The text fabric of a live football TV reporting depends on the semantic content of its lexical nominations and text structures. It is in the reporting as a text that processes of transition from usual meanings to occasional ones occur, which create new communicative meanings that are perceived by the viewing audience. We see the perspective of the research in the study of the language personality of the TV journalist, his own language repertoire; in identifying new trends in the use of lexical-semantic units and text structures of the Ukrainian literary language for the implementation of pragmalinguistic tasks of modern media discourse. Опис: Захист відбувся : 27 червня 2024 р. об 11:00, у 24 аудиторії (головний корпус).

Рецепція Німеччини в усних автобіографічних наративах українців

2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Рецепція Німеччини в усних автобіографічних наративах українців Автори: Слободян, Назарій Васильович; Slobodian, N. V. Короткий огляд (реферат): Collective ideas about the image of a foreign land and the people inhabiting it are a significant part of national consciousness. The paper examines in what way the German land and the German ethnic group appear according to modern Ukrainians, what is the embodiment of

Концепт багатства в українському фольклорі

2023-01-01T00:00:00Z

Назва: Концепт багатства в українському фольклорі Автори: Трачук, Катерина Василівна; Trachuk, K. V. Короткий огляд (реферат): У дисертації досліджено концепт «багатство» та форми його втілення в народній культурі, ритуальних практиках і повсякденному житті українців; відстежено динаміку змін у смисловому навантаженні зазначеного концепту, що відбулися під впливом сучасних соціокультурних процесів. Виявлено та описано корпус текстів повсякдення та ритуальних практик, релевантних для втілення концепту «багатство». Проведено польові дослідження методом структурованого наративного інтерв’ю, увести в науковий обіг новий і маловідомий матеріал, що є релевантним для роботи. У роботі окреслено ефективні стратегії вивчення концепту «багатство» в українській традиційній і сучасній культурі, виокремлено низку мікроконцептів, за допомогою яких реалізується концепт «багатство» в календарних, родинно-побутових та оказіональних обрядах, прослідковано характер реалізації концепту «багатство» у вербальних, акціональних та атрибутивних формах, з’ясовано динаміку змін у смисловому навантаженні концепту «багатство», які відбулися у фольклорній традиції протягом ХХ–ХХІ століть. Емпіричну базу дослідження становлять 193 наративних структурованих інтерв’ю, записаних у 2020–2023 роках на теренах Західної України, з них 117 інтерв’ю – власні записи автора дисертації; записи обрядів і обрядового фольклору, текстів неказкової прози, уміщених у публікаціях ХІХ–ХХ століття: Олени Боряк, Олекси Воропая, Степана Килимника, Валентини Борисенко, Івана Франка, Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Філарета Колесси, Тетяни Пархоменко, Опанаса Марковича, Лідії Артюх, Олександра Курочкіна, Віктора Давидюка, Михайла Шмайди, Марії Горбаль та інших. У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання роботи, сформульовано об’єкт та предмет дослідження, зазначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів. У першому розділі «Концепт «багатство»: історіографія та методологія дослідження» проаналізовано матеріальну базу і теоретико-методологічні засади дослідження. Встановлено, що найбільш релевантним для нашого дослідження є застосування терміну «концепт», який дає можливість різнобічно поглянути на тексти фольклору. У підрозділі «Джерельна база дослідження» з’ясовано, що зразки усної народної творчості українців, фольклору, є невід’ємним складником української культури, які відображають різноманітну інформацію про народне життя, повсякденність, традиції, вірування та сподівання. Виокоремлено збірники фольклору, які є надзвичайно цінним джерелом для нашої роботи, у яких знаходимо записи обрядів та обрядового фольклору кінця ХІХ – середини ХХ століття, що містять інформацію про багатство й добробут. Виокремлено метод, прийнятий в сучасній фольклористиці та етнологічній науці – записи фольклорного матеріалу, здійснених особисто здобувачем. Виділено основні риси такого методу, а також здійснена характеристика респондентів за місцем проживання, статтю та віком. У підрозділі «Концепт у гуманітарних дослідженнях: від лінгвістики до антропології та фольклористики» проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних праць дослідників на встановлення терміну «концепт». Встановлено, що вагомим для фольклористики є концептуальний підхід. Важливість такого методу визначено тим, що концепт є водночас ментальною одиницею, яка виявляється є конкретній ситуації виконання у вербальній, акціональній та атрибутивній формах. У межах другого розділу «Концепт «багатство» в календарній та родинній обрядовості українців» досліджено, що традиція забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно розвиватися. У підрозділі «Календарна обрядовість» здійснено аналіз прикладів обрядодій зимового, весняного та літньо-осіннього циклів. Встановлено, що джерелом багатства в традиційному суспільстві виступає врожай зерна та інших сільськогосподарських культур, кількість молока, яку дала худоба, яйця, які знесли кури, важливим було забезпечення саме цих аспектів діяльності. У календарно-обрядових текстах виділено мікроконцепти «плідність», «врожай», «достаток», також виділено такі атрибути реалізації концепту «багатство» як «земля», «зерно», «вербова гілка», «яйце», «рушник», «свічка», «хліб», «плід», «врожай», «монети», «червона стрічка». У підрозділі «Родинно-побутова обрядовість» проаналізовано родинно-побутові обряди спрямовані на індивідуальне: родильно-хрестильний, весільний та поховально-поминальний обряди. Встановлено, що атрибутами, за допомогою яких у родильнно-побутовій обрядовості реалізується концепт «багатство», є вода, дощ, хліб, каша, солодощі, кожух, монета, паперова купюра, коровай, яйце, курка, стрічки, вогонь, свічка, рушник, вінок з мирту, гроші, кожух, «монета», «сіль», «зерно», а також акціональна форма – купання, дарування, обсипання. Проаналізований матеріал засвідчує, що традиція забезпечення багатства в контексті календарної та родинно-побутової обрядовості зазнала значних змін, однак не згасла, а продовжує активно розвиватися. З’ясовано, що поява обрядових інновацій свідчить про живучість концепту «багатство» в народній свідомості. У третьому розділі «Концепт «багатство» в сучасній оказіональній усній традиції» здійснено аналіз матеріалу, записаного від респондентів різного віку, професій і сфери праці. Такий матеріал засвідчив, що обряди, повір’я та примовки в сучасній усній традиції перебувають у сфері активного побутування. Застосування методу структурованого наративного інтерв’ю дозволило зібрати обширний матеріал, який засвідчує надзвичайно активне поширення концепту «багатство» в оказіональних ситуаціях. Встановлено, що на формування концепту «багатство» в оказіональних ситуаціях впливає насамперед традиційна культура українського селянства. Чимало прикмет і повір’їв побудовані на основі бінарних опозицій міфологічного типу. Простежено амбівалентність символів в обрядодіях, що підтверджують активне побутування та динамічний розвивиток традиції забезпечення багатства в сучасному українському суспільстві. Зроблено висновок, що проведене дослідження фольклорних текстів, етнографічного контексту та ментальних констант українського народу засвідчує, що концепт найбільш органічно відображає характер побутування фольклорного матеріалу. Дослідження цієї теми є певним інтелектуальним викликом, адже розуміння глибинних механізмів, закодованих у народній культурі, дасть змогу робити припущення, як українцям «подолати бідність», модернізуватися, стати успішним європейським народом. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в роботі актуалізовано й систематизовано записи фольклорних та етнографічних текстів, у яких реалізується концепт «багатство»; виокремлено мікроконцепти «гроші», «хліб», «плідність», «урожай», «достаток», які формують концепт «багатство» в українській традиційній і сучасній культурі; з’ясовано, що, порівняно з початком ХХ століття, на початку ХХІ століття в смисловому навантаженні концепту «багатство» відбулися зміни, пов’язані із соціальними та культурними процесами в українському суспільстві. Вперше уведено в науковий обіг матеріали, зібрані методом структурованого наративного інтерв’ю, які побутують у сучасній українській усній традиції та відображають уявлення про багатство та способи його забезпечення. Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріал і результати може бути використано викладачами закладів вищої освіти в процесі підготовки курсу українського фольклору та спецкурсів відповідної тематики. Здобуті результати можуть прислужитися в подальших фольклористичних дослідженнях, для створення монографічних праць відповідної проблематики, підручників і посібників з фольклору. Дослідження сучасного фольклору та форм реалізації концепту «багатство» дає змогу осмислити актуальні соціальні та культурні тенденції. Це може бути корисним для аналізу та розуміння сучасного українського суспільства, його цінностей та пріоритетів.; This dissertation explores the idea of "wealth" and how it is expressed in Ukrainian folk culture, daily life, and rituals. It also tracks the changes in the meaning of the concept over time due to societal and cultural influences. The research involved identifying and describing a collection of texts related to the embodiment of "wealth" in everyday and ritual practices. Field research was conducted using the structured narrative interview method to uncover new and lesser-known information for academic purposes. This work presents helpful strategies for studying the concept of "wealth" in both traditional and modern Ukrainian culture. It identifies several micro-concepts that are used to express the concept of "wealth" in calendars, family households, and occasional rites. Additionally, the text explores how the concept of "wealth" is expressed through verbal, action, and attributive forms. Finally, it clarifies the changes in the meaning of "wealth" that occurred in the folklore tradition during the 20th and 21st centuries. The research is based on 193 narrative-structured interviews that were recorded between 2020-2023 in Western Ukraine. Out of these, 117 interviews were recorded by the author. The empirical data also includes records of rites and ritual folklore as well as non-fairy prose texts that were published in the 19th and 20th centuries. Olena Boryak, Oleksa Voropai, Stepan Kilimnyk, Valentina Borysenko, Ivan Franko, Pavel Chubynskyi, Volodymyr Hnatyuk, Volodymyr Shukhevich, Filaret Kolessa, Tetyana Parkhomenko, Opanas Markovych , Lydia Artyukh, Oleksandr Kurochkin, Viktor Davidyuk, Mykhailo Shmayda, Maria Horbal and others. The introduction establishes the relevance of the dissertation topic, defines its purpose and tasks, formulates the research object and subject, and indicates the scientific novelty and practical significance of the obtained results. The first chapter, titled "The Concept of Wealth: Historiography and Research Methodology," examines the material base, as well as theoretical and methodological foundations, of our research. Through our analysis, we have determined that the term "concept" is particularly pertinent to our study, allowing us to view folklore texts in a fresh light. In the research subsection titled "Source Base of Research," it was discovered that samples of oral folk creativity from Ukrainians, known as folklore, are an essential aspect of Ukrainian culture. These samples provide valuable insight into national life, everyday life, traditions, beliefs, and hopes. We have identified collections of folklore that serve as an extremely valuable source for our work. These collections contain records of rites and ritual folklore from the end of the 19th century to the mid-20th century, providing information on wealth and well-being. We have also highlighted the method adopted in modern folkloristics and ethnological science, which involves recording folklore material personally by the collector. We have emphasized the main features of this method, as well as the characterization of respondents by their place of residence, gender, and age. The subsection "Concept in Humanitarian Studies: From Linguistics to Anthropology and Folkloristics" analyses the works of both domestic and foreign researchers in establishing the term "concept." It is determined that the conceptual approach is vital for folkloristics because the concept is a mental unit that appears in a specific situation of implementation in verbal, action, and attributive forms. In the second chapter, titled "The Concept of Wealth in Calendar and Family Rituals of Ukrainians," it was found that the tradition of providing wealth during calendar and family rituals has undergone significant changes but has not died out. Instead, it continues to develop actively. In the "Calendar Rites" subsection, there is an analysis of various rites performed during the winter, spring, and summer-autumn cycles. The findings indicate that in traditional society, the main source of wealth comes from the harvest of crops such as grain and other agricultural products, as well as the milk from cattle and eggs from chickens. It was crucial to prioritize these aspects of activity to ensure their success. The calendar and ritual texts emphasize micro-concepts such as "fertility", "harvest", and "prosperity". Additionally, attributes related to the realization of the concept of "wealth" such as "land", "grain", "willow branch", "egg", "towel", "candle", "bread", "fruit", "harvest", "coins", and "red ribbon" are highlighted. The subsection "Family and Household Rites" analyzes individual-focused family and household rituals such as birth and christening, wedding, and funeral and memorial rites. The study has identified various attributes that represent the concept of "wealth" in these rituals. These include water, rain, bread, porridge, sweets, a coat, a coin, a paper bill, a loaf of bread, an egg, a chicken, ribbons, fire, a candle, a towel, a myrtle wreath, money, coat, "coin", "salt", "grain", and actions like bathing, giving, and sprinkling. After analyzing the material, it was discovered that the tradition of giving wealth during calendar and family rituals has evolved significantly, but persists and is actively growing. This is evidenced by the emergence of new ritual practices that demonstrate the ongoing importance of the concept of "wealth" in society's collective mindset. In chapter three, titled "The Occasional Modern Oral Tradition's Interpretation of Wealth," we conducted an analysis of data collected from individuals of varying ages, professions, and fields of work. The data revealed that modern oral traditions, such as rites, beliefs, and proverbs, are actively integrated into daily life. By using the structured narrative interview method, we were able to gather a substantial amount of material that demonstrated the widespread use of the concept of "wealth" in occasional situations. Our findings indicate that the traditional culture of Ukrainian peasants has a significant impact on the formation of the concept of "wealth" in these situations. Many omens and beliefs are based on binary oppositions of the mythological type. Additionally, the ambivalence of symbols present in rituals confirms the active and dynamic development of the tradition of securing wealth in modern Ukrainian society. After conducting research on Ukrainian folklore texts, ethnographic context, and mental constants, it was determined that the concept that best reflects the character of folklore material is the most organic. Studying this topic presents an intellectual challenge, as it requires understanding the deep mechanisms encoded in folk culture. By doing so, we can make assumptions about how Ukrainians can overcome poverty, modernize, and become a successful European nation. The dissertation research has updated and systematized records of folklore and ethnographic texts that implement the concept of "wealth". It has identified micro-concepts such as "money", "bread", "fertility", "harvest", and "prosperity", which together form the concept of "wealth" in both traditional and modern Ukrainian culture. This scientific endeavour represents a novel contribution to the field; it was found that, compared to the beginning of the 20th century, at the beginning of the 21st century, there were changes in the semantic load of the concept "wealth" related to social and cultural processes in Ukrainian society. For the first time, materials collected through structured narrative interviews have been introduced into scientific circulation. These materials are part of the modern Ukrainian oral tradition and reflect ideas about wealth and ways to ensure it. The research has practical importance for teachers in higher education institutions who are preparing courses on Ukrainian folklore or related subjects. The research findings can be used in future folkloristic studies, as well as for the creation of monographs, textbooks, and guides on folklore. By studying modern folklore and the different ways the concept of "wealth" is expressed, one can gain insight into current social and cultural trends. This knowledge can help analyse and understand modern Ukrainian society, its values, and its priorities. Опис: Захист відбувся 7 грудня 2023 р. об 11:00, 24 аудиторія (головний корпус).