http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8048 2026-04-03T18:57:20Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/32312 Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Опис: Повнотекстові наукові записки 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8072 Назва: Наукова спадщина В. А. Гаврилюка: гербарій та польові щоденники Автори: Чорна, Г. А.; Мамчур, Т. В.; Свистун, О. В.; Парубок, М. І. Короткий огляд (реферат): У статті на основі вивчення гербарних фондів Наукового гербарію Уманського національного університету садівництва (UМ), архівних матеріалів і літератури охарактеризовано вклад уманського ботаніка В. А. Гаврилюка (1928-2005) Уманського сільськогосподарського інституту (УСГІ) (правонаступник Уманський національний університет садівництва (УНУС)) у вивченні флори Арктики (Берингове узбережжя Чукотки (1956-1958, 1962) і затока Корфа, Камчатка (1960)). Наведено біографічні дані вченого. Проведена у 2013-2016 рр. інвентаризація гербарних фондів гербарію УНУС, який було зареєстровано в 2016 р. у Index Herbariorum із акронімом UM, поклала початок подальшому опрацюванню колекцій наукового гербарію В.А. Гаврилюка, що входить до його складу. Його колекція віднесена до складової частини – наукова та оформлена як іменна і налічує близько 200 гербарних зразків (г.з.). Серед виявлених г.з. відмічено флору Арктики – Чукотка (31), Камчатка (14), які датовані 1956-1960 рр., а також флора Ленінградської області, Карпат, Криму, Умані, зокрема колекційного ботанічного розсадника УСГІ. Гербарні зразки несуть неабияку наукову цінність і доступні для студентів, аспірантів, викладачів та ін. наукових установ. Встановлено, що фонди Наукового гербарію УНУС (UM) зберігають невелику кількість арктичних зборів аспіранта лабораторії Крайньої Півночі Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова (БІН) В.А. Гаврилюка. Проведено дослідження, що під час навчання в аспірантурі, здійснюючи експедиції з співробітниками лабораторії його основні збори ввійшли до колекцій Чукотки (збори В.А. Гаврилюка та його наукового керівника професора Б.А. Тихомирова – 1956-1958 і 1962 рр. (3000 г.з.) і Камчатки (В.А. Гаврилюка і А.Є. Катеніна – 1960 р.) (1000 г.з.), що зберігаються у БІНІ (LE). Вони слугували основою для написання десятитомного видання «Арктической флоры СССР» (1960-1987) започаткованого російським науковцем О.І. Толмачовим. Уманський дослідник зайняв достойне місце серед 133 ботаніків БІН, життя яких, хоча і різною мірою, було пов’язане з Арктикою. Висвітлено Чукотські збори (1956 р.) та Камчатські збори (1960 р.), які представлені видами родин Magnoliópsida=Dicotylеdones: Apiacea, Betulaceae, Brassicaceae, Diapensiaceae, Droseraceae, Ericaceae, Lentibulariaceae, Menyanthaceae, Onagraceae, Portulacaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Salicaceae, Saxifragaceae, Scrophulariaceae. Liliopsida=Monocotyledones: Cyperaceae, Juncaceae, Juncaginaceae, Liliaceae, Poaceaе. Опрацьовано архівні матеріали музею історії університету (фотографії) та відмічено, що він приймав участь також в експедиції на Полярний Урал (1959 р.), однак у гербарному фонді г.з. даного регіону відсутні. Архів вченого налічує велику кількість фотографій і акварельних рисунків рослинності Чукотки, Камчатки та природних ландшафтів, а також польові щоденники, листи. Акварельні зображення арктичних рослин виконані молодим ботаніком під час експедиційних досліджень з натури. Вони є цінним надбанням і зберігаються у музейній кімнаті Наукової бібліотеки УНУС. Зібраний та оформлений великий матеріал було висвітлено у наукових працях та дисертаційній роботі В.А. Гаврилюка, яка була захищена в 1962 р. в Тартуському державному університеті (м. Тарту, Естонія). Представлено хронологічний покажчик наукових праць В.А. Гаврилюка. Обґрунтовано наукові інтереси В.А. Гаврилюка впродовж 1962-2000 рр., де він працював на кафедрі ботаніки УСГІ, а згодом на посаді завідувача (1979-1997 рр.). Впродовж життя культивував квітково-декоративні рослини, здійснював обмін насінням із ботанічними садами та іншими установами України й зарубіжжя. За його керівництва на ботанічному розсаднику кафедри ботаніки УСГІ була зібрана колекція цікавих рослин, яка стала підґрунтям для виконання науково-дослідної теми «Інтродукція нових декоративних багаторічників в умовах Умані». Науковцем було зібрано надзвичайно велику колекцію сукулентів, насамперед кактусів, а також рідкісних видів рослин. За архівними матеріалами встановлено листування В.А. Гаврилюка із вченими Скандинавії, Франції, США, Канади та квітникарями-аматорами України. Впродовж багатьох років Віктор Антонович був куратором історичного гербарію кафедри ботаніки, сприяв його поповненню та передав до його складу власні гербарні збори.; В статье на основании изучения гербарных фондов Научного гербария Уманского национального университета садоводства (UМ), архивных материалов и литературы охарактеризованы вложения ботаника В.А. Гаврилюка (1928-2005) Уманского сельскохозяйственного института (УСХИ) (правопреемник Уманский национальный университет садоводства (УНУС)) в изучении флоры Арктики (Берингово побережья Чукотки (1956-1958, 1962) и залив Корфа, Камчатка (1960)). Приведены биографические данные ученого. Проведенная в 2013-2016 гг. инвентаризация гербарных фондов гербария УНУС, который был зарегистрирован в 2016 г. в Index Herbariorum с акронимом UM, положила начало дальнейшей обработке коллекций научного гербария В.А. Гаврилюка, что входит в его состав. Его коллекция входит в часть – научная, которая оформлена как именная и насчитывает около 200 гербарных образцов (г.о.). Среди г.о. отмечено флору Арктики – Чукотка (31), Камчатка (14) 1956-1960 гг., а также флора Ленинградской области, Карпат, Крыма, Умани, в частности коллекционного ботанического питомника УСХИ. Гербарные образцы несут немалую научную ценность для студентов, аспирантов, преподавателей и др. научных учреждений. Определено, что фонды Научного гербария УНУС (UM) имеют небольшое количество арктических г.о. аспиранта лаборатории Крайнего Севера Ботанического института им. В.Л. Комарова (БИН) В.А. Гаврилюка. Проведено исследование, во время обучения в аспирантуре, совершая экспедиции с сотрудниками лаборатории его основные гербарии вошли в коллекции Чукотки (В.А. Гаврилюк и его научный руководитель профессор Б.А. Тихомиров – 1956-1958 и 1962 гг. (3000 г.о.) и Камчатки (В.А. Гаврилюк и А.Е. Катенин – 1960 г.) (1000 г.о.), хранящиеся в БИН (LE). Они послужили основой для написания десятитомного издания «Арктической флоры СССР» (1960-1987 гг.) начатого российским ученым А.И. Толмачевым. Уманский исследователь занял достойное место среди 133 ботаников БИН, жизнь которых, хотя и в разной степени, была связана с Арктикой. Описаны г.о. Чукотские (1956 г.) и Камчатские (1960 г.), которые представлены видами семейств Magnoliópsida=Dicotylеdones: Apiacea, Betulaceae, Brassicaceae, Diapensiaceae, Droseraceae, Ericaceae, Lentibulariaceae, Menyanthaceae, Onagraceae, Portulacaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Salicaceae, Saxifragaceae, Scrophulariaceae. Liliopsida=Monocotyledones: Cyperaceae, Juncaceae, Juncaginaceae, Liliaceae, Роасеае. Обработано архивные материалы музея истории университета (фотографии) где отметили, что В.А. Гаврилюк принимал участие в экспедиции на Полярный Урал (1959 г.), однако в гербарному фонде г.о. данного региона отсутствуют. Архив ученого насчитывает большое количество фотографий, акварельных рисунков растительности Чукотки, Камчатки и природных ландшафтов, а также полевые дневники, письма. Акварели арктических растений выполнены молодым ботаником во время экспедиционных исследований с натуры. Они являются ценным достоянием и хранятся в музейной комнате Научной библиотеки УНУС. Собранный и оформленный материал был изложен в научных статьях и диссертационной работе В.А. Гаврилюка, которая была защищена в 1962 г. в Тартуском государственном университете (г. Тарту, Эстония). Представлен хронологический указатель научных трудов В.А. Гаврилюка. Также представлены научные интересы В.А. Гаврилюка на протяжении 1962-2000 гг., когда он работал на кафедре ботаники УСХИ. В этот период он культивировал цветочно-декоративные растения, проводил обмен семенами с ботаническими садами и другими учреждениями Украины и зарубежья. За его руководства, на должности заведующего в 1979-1997 гг., на ботаническом питомнике кафедры была собрана коллекция интересных растений, редких и исчезающих видов, а также чрезвычайно большую коллекцию суккулентов, кактусов. Данная коллекция стала основой для выполнения научно-исследовательской темы «Интродукция новых декоративных многолетников в условиях Умани». По архивным материалах (письма) определено переписки В.А. Гаврилюка с учеными Скандинавии, Франции, США, Канады и цветоводами-любителями Украины. На протяжении многих лет Виктор Антонович был куратором исторического гербария кафедры ботаники, способствовал его пополнению и передал в его состав собственные гербарные образцы.; The article highlights the life of V.A. Havryliuk (1928-2005), a botanist of Uman Agricultural Institute (later Uman National University of Horticulture) and his contribution to the study of flora of the Arctic (Bering coast of Chukotka, 1956-1958, 1962) and the Gulf of Korf, Kamchatka (1960). The study was conducted on the basis of resources of the Scientific Herbarium of Uman National University of Horticulture (UNUH). Inventory of the herbarium of UNUH, registered in 2016 in Index Herbariorum under the acronym UM, initiated further development of scientific herbarium collections of V.A. Havryliuk. His collection is an integral part of the herbarium. It is also framed as nominal and enlists over 200 herbarium specimens (h.s.) including Arctic flora of Chukotka (31), Kamchatka (14), which date back to 1956-1960, and flora of the Leningrad region, the Carpathians, the Crimea, and Uman, as well as the collection of botanical nursery of Uman Agricultural Institute. Herbarium specimens are of remarkable scientific value and are available for students, teachers and research institutes. The study demonstrated that the resources of the Scientific Herbarium of UNUH (UM) contain some material from Arctic herborization of V.A. Havryliuk, representing a period when he was a postgraduate student working at the Far North laboratory of Komarov Botanical Institute. The research revealed that the key specimens, found at the time of his doctoral studies and during his expedition trips accompanying laboratory scientists, are incorporated in the collections of Chukotka (specimens of V.A. Havrilyuk and his supervisor Professor Boris Tykhomyrov – 1956-1958 and 1962) (3000 h.s.) and Kamchatka (V.A. Havryliuk and A.Ye. Katenin – 1960) (1000 h.s.), and are stored in Komarov Botanical Institute (LE). These specimens served the background for a ten-edition series of "The Arctic Flora of USSR" (1960-1987), initiated by the Russian scientist O.I. Tolmachov. The Uman researcher achieved a rightful place among 133 botanists of Komarov Botanical Institute, who devoted their lives to the study of the Arctic. Chukotka (1956) and Kamchatka (1960) specimens were presented by the following types of families: Magnoliópsida = Dicotyledones: Apiacea, Betulaceae, Brassicaceae, Diapensiaceae, Droseraceae, Ericaceae, Lentibulariaceae, Menyanthaceae, Onagraceae, Portulacaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Salicaceae, Saxifragaceae, Scrophulariaceae. Liliopsida = Monocotyledones: Cyperaceae, Juncaceae, Juncaginaceae, Liliaceae, Poaceae. The analysis of the archive materials of the Museum of the University of History (photos) revealed that V.A. Havryliuk took part in the expedition trips to the Polar Urals (1959). However, herbarium specimens representing this area are not registered in the herbarium resources. The archive of the scientist comprises a large number of photos and watercolor drawings of Chukotka and Kamchatka vegetation, natural landscapes, field journals, and his personal correspondence. Watercolors featuring Arctic plants have been painted from nature during field research. They are on display in the museum room of the Scientific Library of UNUH. All the data collected over many years of research and scientific studies were used as source material for numerous academic papers and thesis work of V.A. Havryliuk, defended in 1962 in the University of Tartu (Tartu, Estonia). The article presents a chronological index of academic papers of V.A. Havryliuk. Scientific interests of V.A. Havryliuk during 1962-2000 as a lecturer of the Department of Botany of Uman Agricultural institute, and later as the Head of the Department of Botany (1979-1997), were versatile. He was keen on growing flowers and ornamental plants, cooperating with botanical gardens and other Ukrainian and foreign institutions.. A lot of rare plants were collected under his supervision of the botanical nursery at the Department of Botany in Uman Agricultural Institute. That very collection served the foundation for the research topic "Introduction of new ornamental perennial plants in a climate of Uman". The scientist has also made a huge collection of succulents, especially cacti and rare plants. The personal correspondence of V.A. Havryliuk with scientists from Scandinavia, France, USA, Canada and amateur florists from Ukraine was analyzed. Over the years Victor Antonovych was the curator of the historical herbarium at the Department of Botany, contributed greatly to its expansion and contributed his own herbarium specimens. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8071 Назва: Вторинне використання азоту у гідроекосистемах Автори: Суходольська, І. Л. Короткий огляд (реферат): Обговорюються можливості та ефективність вторинного використання азоту у гідроекосистемах. Зроблено висновок, що концентрування біологічно доступного азоту відбувається у придонних шарах води, біомасі водоростей, сапропелі, активному мулі, осадах стічних вод тощо. Розглянуто механізми азотфіксації у водоймах, шляхи трансформації та співвідношення сполук азоту і гідрохімічні та біотичні фактори його регуляції. Наведено приклади практичного використання екологічно доцільного способу зменшення шкідливих наслідків антропогенного навантаження на водні об’єкти шляхом внесення в ґрунт органічних добрив з високим вмістом азотовмісних сполук. Після застосування безпечної технології вилучення та використання азоту гідроекосистем для агроугідь зменшується сапробність водойм, що має позитивний реабілітаційний ефект на природні акваторії.; Обсуждаются возможности и эффективность вторичного использования азота в гидроекосистемах. Сделан вывод, что концентрирования биологически доступного азота происходит в придонных слоях воды, биомассе водорослей, сапропеле, активном иле, осадках сточных вод. Рассмотрены механизмы азотфиксации в водоемах, пути трансформации и соотношение соединений азота, а также гидрохимические и биотические факторы регуляции их содержания. Приведены примеры практического использования экологически целесообразного способа уменьшения вредных последствий антропогенной нагрузки на водные объекты путем внесения в почву органических удобрений с высоким содержанием азотсодержащих соединений. После применения безопасной технологии извлечения и использования азота гидроэкосистем для агроугодий уменьшается сапробность водоемов, наблюдается положительный реабилитационный эффект на природные акватории.; This article outlines the possibilities and the nitrogen recovery efficiency in the water ecosystems which is accumulated in it because of the nitrogen fixation by the blue-green algae and micro-organisms in the water reservoirs. It is caused by the surface denudation, foremost the farmlands and technogenic and urban ecosystems, the biogeochemical cycles running in the nitrogen compounds circulation and others. It is stated, that the concentration of biologically available nitrogen is occurred in the natural water layers, algal biomass, bottom ooze, sludge, waste water mud and so on. This research analyses the mechanisms of the nitrogen fixation in the water reservoirs, ways of transformation, nitrogen compounds proportion, hydro chemical and biotic factors of its regulation. This paper demonstrates the phytoplankton and aquatic vegetation priority in the nitrogen fixation and in the producing of the nitrogen containing species different forms and in the regulation of its proportions (nitrite, nitrate, and ammonium). The most significant hydro physical and hydro chemical factors of the nitrogen forms fixation and distributing are determined (acidity, oxygen content, ionic concentration of the alkali and alkaline-earth metals and of the heavy metals that are the complexing compounds). This research gives the examples how to use ecologically appropriate way of anthropogenic emissions harmful effects reducing on the body of water. It can be possible by the mean of organics ground application with the high concentration of the nitrogen compounds. The saprobity water is reduced in the hydro ecosystems after the applying of the nitrogen removal and use secure technology for the farmlands. It has a positive rehabilitation effect on the natural basins. 2017-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/8070 Назва: Адаптивні стратегії токсикорезистентності до металів у гідробіонтів Автори: Грубінко, Василь Васильович Короткий огляд (реферат): Обговорюється проблема еволюційного формування стратегій фізіолого-біохімічної адаптації водних організмів до іонів металів водного середовища. Встановлено, що біохімічний механізм стрес–реакції на токсичний вплив іонів металів полягає в індукції генералізованої коливальної динаміки фізіолого-біохімічних процесів як чинника термінової адаптації, і, як наслідок, генерації сталої адаптивної відповіді. внутрішньою реакцією системи за типом зворотного зв’язку. Критеріями адаптованості (формування адаптивних функцій системи) можуть бути тільки такі кількісні і якісні зміни, що надають біосистемі нових властивостей, сформованість яких є результатом еквіфінальності цієї ж системи.; Обсуждается проблема эволюционного формирования стратегий физиолого-биохимической адаптации водных организмов к ионам металлов водной среды. Установлено, что биохимический механизм стресс-реакции на токсическое воздействие ионов металлов заключается в индукции генерализованной колебательной динамики физиолого-биохимических процессов как фактора срочной адаптации, и, как следствие, генерации устойчивого адаптивного ответа ‒ внутренней реакцией системы по типу обратной связи. Критериями адаптированности (формирование адаптивных функций системы) могут быть только такие количественные и качественные изменения, которые придают биосистеме новые свойства, сформированность которых является результатом еквифинальности этой же системы.; Discusses the problem of evolutionary formation of strategies of physiological and biochemical adaptation of aquatic organisms to metal ions of the water environment. It is established that the biochemical mechanism of the stress response to the toxic effects of metal ions is the induction of generalized fluctuation dynamics of physiological and biochemical processes as the factor of urgent adaptation, and as a result, generate sustainable adaptive response - an internal reaction of the system on the type of feedback. Criteria of adaptation (formation of the adaptive system functions) can be only such quantitative and qualitative changes, which give the biosystem of new properties, the formation of which is the result of equifinality the same system. 2017-01-01T00:00:00Z