http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41458 2026-07-03T23:50:27Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41530 Назва: Когнітивні механізми формування навчальної автономії здобувачів освіти у процесі іншомовної підготовки: теоретичний аспект Автори: Храбан, Тетяна; Гордієнко, Олена Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі навчальної автономії здобувачів освіти як ключової передумови ефективного оволодіння іноземними мовами у сучасній вищій освіті України в умовах воєнних викли ків і подальшого відновлення освітньої системи. Мета статті – на основі аналізу сучасних наукових джерел виявити, теоретично обґрунтувати та систематизувати когнітивні механізми формування навчальної авто номії здобувачів освіти у процесі іншомовної підготовки. Дослідження має теоретико-аналітичний характер і виконане у форматі систематизованого огляду наукових джерел. Методологічну основу становить аналітико тематичне опрацювання сучасних публікацій із подальшим порівняльним аналізом і концептуальним синтезом отриманих результатів. У результаті встановлено, що навчальна автономія здобувачів освіти формується як багатовимірний конструкт, ядром якого є узгоджена взаємодія когнітивних і метакогнітивних механізмів, що забезпечують обробку інформації, вибір і застосування навчальних стратегій, а також планування, моніторинг і корекцію навчальної діяльності. Показано, що саморегуляція виступає операційною формою реалізації зазначе них механізмів, тоді як метакогніція забезпечує їх координацію на рівні усвідомлення, рефлексії та адаптації до умов навчання. Обґрунтовано, що мотивація та самоефективність виконують функцію підтримки й активізації когнітивних процесів, підвищуючи готовність здобувачів освіти до самостійного навчання у сфері іншомовної підготовки. Узагальнення дослідницьких підходів засвідчило визначальну роль освітнього середовища, яке поєд нує когнітивно орієнтовані стратегії навчання, метакогнітивний супровід і можливості цифрових технологій. На цій основі сформульовано рекомендації щодо системної інтеграції когнітивних і метакогнітивних практик у навчальний процес, поетапного розвитку саморегуляційних умінь здобувачів освіти та трансформації ролі викладача у напрямі фасилітації їх пізнавальної діяльності. Отримані результати підтверджують доцільність когнітивно орієнтованого підходу до формування навчальної автономії як чинника підвищення ефективності, гнучкості та стійкості іншомовної освіти у вищій школі.; The relevance of this study is determined by the growing role of student learning autonomy as a key prerequisite for effective foreign language acquisition in contemporary Ukrainian higher education, particularly under wartime challenges and during the ongoing reconstruction of the educational system. The aim of this article is to identify, theoretically substantiate, and systematize the cognitive mechanisms underlying the development of learners’ academic autonomy in the process of foreign language learning. The present study is of a theoretical and analytical nature, and it was conducted as a systematized review of the scientific literature. The methodological foundation of this study is predicated on analytical thematic processing of recent publications, followed by comparative analysis and conceptual synthesis of the results. The findings indicate that student learning autonomy is a multidimensional construct, with its core represented by the coordinated interaction of cognitive and metacognitive mechanisms. These mechanisms support information processing, selection and application of learning strategies, as well as planning, monitoring, and adjustment of learning activities. Self-regulation functions as the operational form through which these mechanisms are implemented, while metacognition ensures their coordination at the level of awareness, reflection, and adaptation to learning conditions. Furthermore, the role of motivation and self-efficacy in supporting and activating cognitive processes is demonstrated, thereby enhancing students’ readiness for autonomous foreign language learning. The review of research approaches underscores the pivotal function of an educational milieu that integrates cognitively oriented learning strategies, metacognitive guidance, and opportunities afforded by digital technologies. In light of the aforementioned insights, a series of recommendations are proposed for the systematic integration of cognitive and metacognitive practices into the educational process. These recommendations are designed to promote the progressive development of students’ self-regulatory skills and the transformation of the teacher’s role to facilitate learners’ cognitive activity. The findings indicate the efficacy of a cognitively oriented approach to cultivating learning autonomy as a catalyst for enhancing the effectiveness, adaptability, and resilience of foreign language education in higher education. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41529 Назва: Трансформація методичної системи вищої освіти в умовах диджиталізації при вивченні медико-біологічних дисциплін Автори: Тимчик, Олеся; Неведомська, Євгенія; Коваленко, Ольга; Яценко, Світлана Короткий огляд (реферат): У статті представлено результати емпіричного дослідження на основі студентських рефлексій сучасного стану та перспектив трансформації методів навчання щодо застосування студентами методів, практик та технологій при вивченні медико-біологічних дисциплін у форматі змішаного навчання у вищій школі. Проана лізовано особливості запровадження традиційних, сучасних, альтернативних та новітніх методів навчання, виявлено їхні переваги та недоліки. На основі аналізу емпіричних даних студентських рефлексій виявлено, що попри домінування традиційних сло весних методів (67,0%), у сучасних умовах диджиталізації спостерігається стрімкий прогрес створення нового формату освітнього середовища, який дозволяє максимально ефективно поєднувати та використовувати пере ваги як онлайн, так і офлайн освіти, а також впроваджувати новітні технології, способи та методи навчання, зокрема штучного інтелекту (67,0%) та методики «перевернутого класу» (60,8%). Доведено високу готовність студентів до інтерактивної взаємодії через дискусії (76,3%) та командної роботи (57,7%). Водночас зафіксо вано критично низький рівень дослідницької активності (6,2%) та міжпрофесійної взаємодії (14,4%). Обґрун товано методичні рекомендації щодо інтенсифікації проблемно-орієнтованого та симуляційного навчання як ключових чинників підвищення якості фахової підготовки з медико-біологічних дисциплін.; The article presents the results of an empirical study based on students’ reflections on the current state and prospects for transforming teaching methods regarding students’ use of methods, practices, and technologies when studying medical and biological disciplines in a blended learning format in higher education. The article analyzes the characteristics of the implementation of traditional, modern, alternative, and innovative teaching methods, identifying their advantages and disadvantages. Based on the analysis of empirical data from student reflections, it was found that despite the dominance of traditional verbal methods (67,0%), in the current context of digitalization, there is rapid progress in creating a new format of educational environment that allows for the most effective combination and utilization of the advantages of both online and offline education, as well as to implement the latest technologies, approaches, and teaching methods, in particular artificial intelligence (67,0%) and the “flipped classroom” methodology (60,8%). A high level of student readiness for interactive engagement through discussions (76,3%) and teamwork (57,7%) has been demonstrated. At the same time, critically low levels of research activity (6,2%) and interprofessional collaboration (14,4%) were recorded. Methodological recommendations were developed to intensify problem-based and simulation-based learning as key factors in improving the quality of professional training in medical and biological disciplines. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41528 Назва: Сучасний урок історії в умовах компетентнісного навчання: перспективи та проблеми реалізації Автори: Старжець, Володимир Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано теоретико-методичні засади компетентнісного підходу та особливості його реаліза ції у шкільній історичній освіті. Мета дослідження полягає у визначенні специфіки організації сучасного уроку істо рії в умовах компетентнісного навчання, аналізі основних викликів його реалізації та окреслення перспектив ефек тивного впровадження компетентнісного підходу в освітній процес Нової української школи. Методи дослідження включають синтез підходів до визначення поняття, змісту та специфічних рис компетентнісного навчання; аналіз освітнього законодавства; а також розробку методичних рекомендацій щодо проведення уроків історії. Уточнено ключові напрями організації сучасного уроку історії, що передбачають використання інтерактивних технологій, розвиток критичного мислення та орієнтацію на практичне застосування знань. Особливу увагу приділено ролі вчителя як організатора й фасилітатора освітнього процесу. Визначено основні виклики, з якими стикаються вчи телі, зокрема необхідність оновлення методичного інструментарію, поєднання традиційних і інноваційних форм навчання, обмеженість навчального часу та складність оцінювання учнів. Охарактеризовано основні проблеми та визначено оптимальні шляхи їх подолання під час реалізації компетентнісного підходу. Констатовано, що успішна реалізація компетентнісного підходу під час вивчення історії потребує систем ного використання активних та інтерактивних методів навчання, технологій проєктної діяльності, форму вального оцінювання та рефлексії. Водночас існують певні проблеми: неоднорідність нормативно-правової бази, переважання знаннєвого підходу, обмежена адаптація підручників та труднощі взаємодії з батьками й соціаль ними партнерами. Для подолання цих викликів рекомендується вдосконалення методики навчання, адаптація дидактичних матеріалів та посилення співпраці школи з родиною й громадою.; The article examines the theoretical and methodological foundations of the competency-based approach and the specific features of its implementation in school history education. The purpose of the study is to identify the specifics of organizing a modern history lesson within a competency-based learning framework, to analyze the major challenges of its implementation, and to outline prospects for the effective integration of this approach into the educational process of the New Ukrainian School. The research methods include synthesizing approaches to defining the concept, content, and specific features of competency-based learning; analyzing educational legislation regulating the organization and delivery of modern history lessons; as well as pedagogical observation and the development of methodological recommendations. The study уточнює key directions for organizing contemporary history lessons, including the use of interactive teaching methods, the development of critical thinking, fostering students’ ability to work with historical sources, and a focus on the practical application of knowledge. Particular attention is given to the teacher’s role as an organizer and facilitator of the learning process. The paper identifies the main challenges faced by teachers, including the need to update methodological tools, to balance traditional and innovative teaching approaches, limited instructional time, and the complexity of assessing students’ competency development. It also outlines key problems and proposes effective ways to address them in the context of implementing the competency-based approach. The prospects for implementing this approach are substantiated in terms of improving the quality of history education, developing both key and subjectspecific competencies, individualizing learning, and fostering active, responsible individuals capable of self-realization in contemporary society. It is concluded that the successful implementation of the competency-based approach in history education requires the systematic use of active and interactive teaching methods, project-based learning technologies, formative assessment, and reflection. At the same time, several challenges persist, including inconsistencies in the regulatory framework, the dominance of content-based teaching, limited adaptation of textbooks, and difficulties in cooperation with parents and community stakeholders. Addressing these issues requires improving teaching methodologies, adapting instructional materials, and strengthening collaboration between schools, families, and the wider community. 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/41527 Назва: Сучасні тенденції розвитку методології наукових досліджень у глобальному науковому просторі Автори: Сич, Тетяна Короткий огляд (реферат): У статті здійснено комплексний аналіз сучасних тенденцій розвитку методології наукових досліджень у кон тексті глобалізаційних трансформацій, цифровізації науки та посилення міждисциплінарної взаємодії. Обґрун товано, що методологія набуває ключового значення як інструмент забезпечення якості, достовірності та від творюваності наукового знання в умовах ускладнення об’єктів дослідження та зростання обсягів інформації. Визначено, що актуальність дослідження зумовлена кризою відтворюваності, яка актуалізує потребу у впро вадженні нових методологічних стандартів, орієнтованих на відкритість, прозорість і доступність наукових результатів. Проаналізовано основні підходи сучасної науки, зокрема концепцію відкритої науки, розвиток між дисциплінарних і трансдисциплінарних досліджень, інтеграцію кількісних і якісних методів, а також вплив циф рових технологій і штучного інтелекту на трансформацію наукового пізнання. Окрему увагу приділено етичним аспектам досліджень, які пов’язані з обміном і повторним використанням даних, а також забезпеченням акаде мічної доброчесності. Доведено, що сучасна методологія характеризується переходом до гнучких, адаптивних підходів, що враховують контекст дослідження та специфіку наукових галузей. Узагальнено світовий досвід впровадження нових методологічних практик і визначено їх значення для підвищення ефективності наукової діяльності та інтеграції у міжнародний науковий простір.; The article analyzes contemporary trends in the development of research methodology in the context of globalization, digital transformation, and the growing complexity of scientific knowledge. The relevance of the study is determined by the limitations of traditional methodological approaches in addressing complex and dynamic phenomena, as well as by the “reproducibility crisis,” which raises concerns about the reliability of scientific results. This necessitates the revision of methodological frameworks and the implementation of standards focused on transparency, openness, and reproducibility. The aim of the article is to identify and systematize key global trends in research methodology and to substantiate their role in improving the quality of scientific knowledge. The study is based on general scientific methods, including analysis, synthesis, comparison, and generalization of recent international and national scholarly publications. The paper highlights major methodological shifts, such as the development of open science practices that ensure accessibility of data and transparency of research processes; the growing role of interdisciplinary and transdisciplinary approaches in solving complex problems; and the integration of qualitative and quantitative methods. Special attention is given to the impact of digital technologies and artificial intelligence, which significantly transform research processes. Their dual nature is emphasized: they enhance research efficiency while also posing challenges related to academic integrity, ethical responsibility, and algorithmic transparency. The results indicate that modern research methodology is becoming more flexible, adaptive, and context-sensitive, reflecting a shift toward post-nonclassical scientific rationality. Ethical issues, particularly those related to data sharing and reuse, are identified as a key component of contemporary research practices. The study concludes that current methodological development is oriented toward openness, interdisciplinarity, and technological advancement, which together contribute to the quality and global integration of scientific knowledge. 2026-01-01T00:00:00Z