http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36739 2026-04-04T12:52:32Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38476 Назва: Застосування сучасних інформаційних технологій у формуванні екологічних компетентностей майбутніх учителів географії Автори: Фекета, Ірина; Славік, Роман Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему формування екологічних компетентностей майбутніх учителів географії в умовах цифровізації освіти. Актуальність теми зумовлена глобальними екологічними викликами сучасності та необхідністю підготовки педагогічних кадрів, здатних формувати екологічну свідомість і культуру в молодого покоління. Підкреслено, що інформаційні технології (ІТ) створюють нові можливості для інтеграції екологічних знань в освітній процес, сприяють розвитку дослідницьких умінь студентів, критичного мислення та навичок використання просторових даних. Здійснено аналіз наукових джерел, порівняння педагогічного досвіду, а також узагальнення практики використання цифрових інструментів у підготовці студентів-географів. Наведено приклади використання інформаційних технологій в освітньому процесі як засіб формування екологічних компетентностей. Проаналізовано потенціал ГІС-технологій, інтерактивних картографічних сервісів, освітніх платформ (Moodle, Google Classroom), віртуальних лабораторій і мобільних додатків для формування екологічних компетентностей здобувачів вищої освіти. Показано, що поєднання діяльнісного, проєктного та інтерактивного підходів із використанням ІТ забезпечує практико-орієнтоване навчання й сприяє формуванню відповідального ставлення до довкілля. Результати дослідження доводять, що застосування інформаційних технологій у професійній підготовці вчителів географії має низку переваг: підвищення мотивації студентів, розвиток дослідницьких і аналітичних умінь, інтеграцію екологічної тематики в освітній процес. Водночас окреслено проблеми, як-от: недостатній рівень цифрової грамотності, обмеженість технічних ресурсів та потреба у вдосконаленні методичного забезпечення. Використання сучасних ІТ є важливим чинником підвищення ефективності екологічної освіти в закладах вищої освіти.; The article examines the issue of developing environmental competences of future geography teachers in the context of education digitalization. The relevance of the topic is determined by global environmental challenges and the need to train pedagogical professionals capable of fostering environmental awareness and culture among the younger generation. The purpose of the article is to substantiate the role of modern information technologies in the process of forming environmental competences of future geography teachers and to identify effective methodological approaches to their application. Research methods: analysis of scientific sources, comparison of pedagogical experience, and generalization of practices related to the use of digital tools in the training of geography students. Research results. The study analyzes scientific literature, compares pedagogical experience, and summarizes the practice of using digital tools in the training of geography students. Examples are provided of using information technologies in the educational process, particularly in teaching the course “Fundamentals of Ecology and Human Ecology” to students majoring in А4.07 Secondary Education (Geography) as a means of developing environmental competences. The potential of GIS technologies, interactive cartographic services, educational platforms (Moodle, Google Classroom), virtual laboratories, and mobile applications for the development of geography students’ environmental competences is analyzed. It is shown that the combination of activity-based, project, and interactive approaches with the use of IT ensures practice-oriented learning and contributes to the formation of a responsible attitude toward the environment. The results demonstrate that the use of information technologies in the professional training of geography teachers has several advantages: increased student motivation, development of research and analytical skills, and integration of environmental topics into the educational process. At the same time, the study highlights challenges such as insufficient digital literacy, limited technical resources, and the need for improved methodological support. It is emphasized that information technologies create new opportunities for integrating environmental knowledge into the educational process, fostering the development of geography students’ research skills, critical thinking, and spatial data application. The use of modern IT is an important factor in enhancing the effectiveness of environmental education in higher education institutions. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38475 Назва: Особливості підготовки майбутніх учителів технологій до розроблення технологічного процесу виготовлення виробів на верстатах із цифровим програмним управлінням Автори: Уруський, Андрій Володимирович; Туранов, Юрій Олексійович; Сорока, Тарас Петрович; Сокотов, Юрій Вікторович Короткий огляд (реферат): Розкрито особливості використання верстатів із цифровим програмним управлінням (ЦПУ) у процесі підготовки майбутніх учителів технологій до реалізації проєктно-технологічної діяльності. Окреслено сутність технологічного процесу, акцентовано увагу на формуванні готовності до розроблення та використання технологічних карт на виготовлення виробів у майбутніх учителів технологій. Описано досвід роботи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка з навчання прийомів роботи на фрезерно-гравірувальному й лазерно-гравірувальному верстатах (освітньо-професійна програма «Середня освіта (Технології та фізична культура)»). Окреслено етапи виготовлення виробів, запропоновано схему технологічного процесу та визначено основні фактори теоретичної підготовки студентів до розроблення технології виготовлення виробів на верстатах із ЦПУ (урахування особливостей оброблення конструкційних матеріалів на технологічних машинах із ЦПУ; вибір конструкційних матеріалів; поєднання технологій оброблення деталей на кількох верстатах). На основі систематизації та аналізу досвіду організації і практики проведення навчальних занять із курсів «Технологічний практикум», «Основи декоративно-ужиткового мистецтва», «Основи художньої обробки деревини», «Технічна творчість», «Технологія столярно-меблевого виробництва» для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розкрито способи інформування студентів і виокремлено особливості розроблення технологічного процесу виготовлення виробів на верстатах із ЦПУ: урахування виду оброблення; визначення способу попередньої обробки заготованок і завершального оброблення деталей; виконання креслеників у цифровому форматі; визначення параметрів оброблення; урахування способу закріплення заготованки й особливостей налаштування верстата; можливість зміни параметрів оброблення в процесі виготовлення деталей виробу.; On the basis of programs on subject ‘Technology’, research of ideas, scientific, methodological approaches, tendencies of modern manufacturing development, the relevance of the research of aspects of computer numerical control machines (CNC) use while training future teachers of Technology have been outlined. The aim of the article is to substantiate and to define the peculiarities of training future Technology teachers for manufacturing products on CNC machines. The following research methods have been used: analysis of regulatory and educational documents; materials of scientific and educational-methodological publications; interviews with teachers and students; study, comparison and generalization of their practical experience; generalization and systematization of theoretical aspects of developing a technological process; observation of the technological process design; testing of the effectiveness of the recomandations. The essence of technological process has been outlined, the formation of readiness to the development and use of technological process sheets for manufacturing products has been focused on. Work experience of Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University on teaching techniques of working with milling engraving and laser engraving machines has been described. Stages of 2D and 3D products manufacture on samples of device stand and hinged cover box have been characterized. The technological process scheme, which includes digital drawing creation, material preparation, machine processing (pyrography, engraving), and final finishing has been suggested. Main factors of training of students for the development of products manufacturing technology on CNC machines (considering peculiarities of processing structural materials on CNC machines (laser, milling); selection of structure materials; combination of processing parts technologies on several machine tools) have been defined. Research results: within the context of systematization and analysis of conducting classes on the course for students of the first (bachelor’s) level of higher education, means of informing students have been revealed and peculiarities of developing technological process of manufacturing products on CNC machines have been singled out, namely: considering type of processing; defining the way of pre-processing of blanks and final finishing of parts; creating digital drawings; defining processing parameters; consideration of blank fixing ways and peculiarities of machine settings; option of changing parameters of processing while manufacturing the parts. Enhancement of future Technology teachers training in the process of studying ‘Processing materials on CNC equipment’ at the second (Master’s) level of higher education has been provided. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38474 Назва: Інтермедіальна модель навчання: нові горизонти освітніх інновацій Автори: Терещук, Григорій Васильович; Лупак, Наталія Миколаївна Короткий огляд (реферат): Традиційні й найпоширеніші моделі організації освітнього процесу базуються переважно на лінійних та одновимірних підходах до засвоєння знань, навіть упровадження в таку модель елементів інтерактивних технологій не може повною мірою забезпечити ефективність навчання у цифрову епоху, яка характеризується мультимедійністю, мультимодальністю й гіперінтенсивністю інформаційних потоків. У цьому зв’язку постає необхідність удосконалення моделей навчання з урахуванням інтенсивного розвитку і застосування інформаційно-комунікаційних технологій, нагальної потреби адекватно відобразити складність і динамічність освітнього процесу, показати ефективні інноваційні підходи його удосконалення. Мета статті – обґрунтувати інтермедіальну модель навчання як інноваційний тип організації освітнього процесу. Методи дослідження: аналіз і синтез теоретичних положень, аналіз сучасних тенденцій в освіті, інноваційних технологій навчання; спостереження типів взаємодії учасників освітнього процесу; порівняння традиційних і новітніх моделей навчання; моделювання інтермедіальної інноваційної моделі навчання; узагальнення результатів дослідження. Результати дослідження. Визначено, що в сучасному освітньому просторі переважно функціонують три моделі навчання: пасивна (репродуктивна), активна (продуктивна) та інтерактивна (комунікативна). Констатовано, що для забезпечення ефективного навчання в умовах динамічного розвитку медіакультури цих моделей недостатньо. Запропоновано нову – інтермедіальну модель, яка враховує потреби сучасного здобувача освіти, сприяє формуванню його критичного мислення, навичок креативності, комунікативності, колаборації та емоційного інтелекту. Інтермедіальна модель передбачає системне поєднання методів навчання із застосуванням мультимедійних, імерсивних технологій, є інноваційним педагогічним конструктом, спрямованим на формування цілісного освітнього середовища, здатного стимулювати розвиток когнітивних, комунікативних і креативних компетентностей учасників освітнього процесу. Запропоновано новий тип педагогічної взаємодії – «суб’єкт – медіасуб’єкт – суб’єкт», в якому медіа постає не лише інструментом, а повноцінним учасником освітнього процесу, що ініціює нові форми пізнання, інтерпретації та творчої рефлексії. Визначено дефініцію поняття «інтермедіальна модель навчання». Представлено шляхи реалізації інтермедіальної моделі навчання у ЗВО з опорою на експерієнційний потенціал особистості, яка розвивається в нових економічних умовах. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням методичних рекомендацій для впровадження інноваційної моделі в різних освітніх середовищах.; Relevance. Traditional and widely used models of organizing the educational process are predominantly based on linear and one-dimensional approaches to knowledge acquisition. Even the integration of interactive technologies into such models cannot fully ensure the effectiveness of learning in the digital age, which is characterized by multimedia, multimodality, and the hyper-intensity of information flows. In this context, there arises a need to improve learning models by considering the rapid development and application of information and communication technologies, as well as the urgent necessity to adequately reflect the complexity and dynamism of the educational process and demonstrate practical innovative approaches to its enhancement. The objective of the article is the substantiation of the intermedial learning model as an innovative type of organizing the educational process. The methodology of the investigation is based upon the use of the methods of analysis and synthesis of theoretical principles, examination of current trends in education and innovative learning technologies; observation of interaction types among participants in the educational process; comparison of traditional and modern learning models; development of the intermedial innovative learning model; and generalization of the research findings. The findings of the research. The study identified three main learning models that are predominantly applied in the modern educational area: the passive (reproductive), the active (productive), and the interactive (communicative) models. It was established that these models are insufficient to ensure effective learning in the context of the dynamic development of media culture. A new intermedial model has been proposed, one that takes into account the needs of the contemporary learner and promotes the development of critical thinking, creativity, communication, collaboration, and emotional intelligence. The intermedia model involves the systematic combination of teaching methods with the use of multimedia and immersive technologies. It is an innovative pedagogical framework aimed at creating a holistic educational environment capable of stimulating the development of cognitive, communicative, and creative competencies in participants in the educational process. A new type of pedagogical interaction is proposed – “subject – media subject – subject” in which the media is a tool and a full-fledged participant in the educational process, initiating new forms of cognition, interpretation, and creative reflection. The definition of the “intermedial model of learning” is determined. Ways of implementing the intermedial learning model in higher education institutions are presented, based on the experiential potential of the individual, which develops in new economic conditions. Prospects for further research are related to the development of methodological recommendations for implementing an innovative model in various educational environments. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/38473 Назва: Специфіка вивчення повісті Марка Вовчка «Інститутка» в сучасному курсі історії української літератури Автори: Староста, Олександр Іванович Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто методичні та літературознавчі засади вивчення повісті Марка Вовчка «Інститутка» в межах курсу історії української літератури для здобувачів предметної спеціальності «Середня освіта (Укра¬їнська мова і література)» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з проєкцією на подальше використання на заняттях із літератури в професійній діяльності. Проаналізовано наявну науково-методологічну основу, що формує методичні підходи до аналізу та інтерпретації твору у вищій школі, а також позицію авторів навчаль¬них програм з української літератури для закладів середньої освіти (9 й клас) щодо актуальності цього твору для учнів загальноосвітніх шкіл. Виокремлено ключові параметри аналізу повісті та запропоновано посилити акцент на психологічному, аксіологічному та гуманістичному вимірах художнього світу твору. Розроблено схему аналізу повісті «Інститутка» на практичних/семінарських заняттях, що передбачає опрацювання трьох бло¬ків: 1) характеристика теми та ідеї твору в контексті творчості письменниці; 2) аналіз сюжетно-компози¬ційних особливостей і проблематики твору (характеристика композиції, висвітлення складників проблематики на різних етапах розвитку сюжету, проведення паралелей із суміжною проблематикою найвизначніших творів половини XIX ст.); 3) інтерпретація трьох груп персонажів твору – протагоністів, антагоністів та дискусій¬них образів – з акцентом на їх психологічній характеристиці, аксіологічній ілюстративності, сюжетотворчих функціях та символічному підтексті. Продемонстровано, що обраний підхід сприятиме глибшому розумінню художньої концепції Марка Вовчка, розвитку аналітичних та інтерпретаційних навичок здобувачів під час роботи з художнім текстом.; The article examines the methodological and literary foundations for studying Marko Vovchok’s novella “After Finishing School” within a history of Ukrainian literature course for students majoring in Secondary Education (Ukrainian Language and Literature) at the first (bachelor’s) level of higher education, with a view to its further use in literature classes in teaching. The relevance of the study is determined by the need to find new approaches to studying the aforementioned text, as well as works of classical Ukrainian literature, in higher education institutions. The purpose of the article is to analyze the thematic, problematic, and figurative levels of Marko Vovchok’s novella “After Finishing School” in terms of its study within the course of Ukrainian literature by students majoring in “Secondary Education (Ukrainian Language and Literature)” to propose relevant points of focus and methodological tactics aimed at developing the skills of analyzing literary works and forming the students’ teaching competencies. The research methodology combines descriptive, analytical, synthetic, typological, biographical methods and philological analysis of fiction. The results of the research show key parameters for analyzing the story (social and moral-ethical issues, realism of the depiction, transition from narrative to descriptive style), and emphasizes the psychological, axiological, and humanistic dimensions of the artistic world of the work. It presents a scheme for analyzing the novella “After Finishing School” on practical/seminar classes, which involves working through three blocks: 1) the theme and idea of the writing characteristics in the context of the author’s works; 2) analysis of the plot and compositional features and issues of the writing (the subtext of the title, the function of the dedication, the characteristics of the composition, the author’s approach to plot development, the parallels with related issues in the writings of key authors of the second half of the 19th century); 3) interpretation of three groups of characters in the novella – protagonists, antagonists, and controversial figures – with an emphasis on their psychological characteristics, axiological ostensiveness, plot-forming functions, and symbolic subtext. The author shows that the chosen approach will contribute to a deeper understanding of Marko Vovchok’s artistic concept and develop students’ analytical and interpretative skills when working with artistic texts. 2025-01-01T00:00:00Z