http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36600 2026-04-12T21:31:06Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36814 Назва: Перспективність використання видів роду Сніжноягідник (Symphoricarpos Duhamel) в озелененні міських селитебних ландшафтів Автори: Яворівський, Руслан Любомирович; Долопікула, Ганна; Дем'янчук, Петро Михайлович; Гавришок, Богдан Борисович Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано перспективність використання видів роду Сніжноягідник (Symphoricarpos Duhamel) в озелененні міських селитебних ландшафтів. Окреслено перелік видів, інтродукованих в Лісостепу України. Розглядаються їх декоративні, екологічні та адаптивні властивості, стійкість до урбанізованого середовища, а також рекомендації щодо застосування в ландшафтному дизайні для підвищення естетичності та екологічної стабільності міст.; The article is devoted to the study of the prospects of using species of the genus Snowberry (Symphoricarpos Duhamel) in creating and improving green spaces of urban anthropogenic landscapes, in particular hedges and park compositions. In the context of urbanization and increasing environmental challenges, such as air pollution, heat islands and biodiversity loss, ornamental shrubs, in particular snowberry, play an important role in the formation of sustainable and aesthetically attractive urban ecosystems. The genus Symphoricarpos, which has about 15 species, is distributed mainly in North and Central America, with the exception of the species S. sinensis, which is endemic to China. In Ukraine, the most common is the white snowberry (S. albus), which is distinguished by its high decorativeness and frost resistance. The study presents an analysis of the key characteristics of the snowberry, which make it promising for urban landscaping: unpretentiousness to soil conditions, the ability to withstand dry periods due to its deep root system, resistance to low temperatures and ease of care. Particular attention is paid to the decorative qualities of the plant, in particular, long flowering (from June to autumn) and snow-white beautiful fruits that remain on the branches even in winter, providing aesthetic appeal in the cold season. The fruits of the snowberry are food for birds, which contributes to the maintenance of biodiversity in urban areas. The article examines various species of the genus, in particular S. albus, S. orbiculatus and S. microphyllus, their adaptability to urban conditions and the possibilities of use in landscape design. S. albus is effectively used to create hedges, borders and group plantings and the ease of creating various forms. The potential of hybrid varieties, such as S. chenaultii, for ground cover plantings and strengthening slopes is also analyzed. Based on the analysis, recommendations are proposed for the wider use of species of the genus Symphoricarpos in urban landscaping, including optimal planting schemes, combinations with other plants and care measures. Snowberry is a promising plant for creating sustainable, functional and aesthetically attractive urban landscapes. The study may be of interest to ecologists and landscaping specialists working in the field of optimizing green areas of urbanized areas. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36813 Назва: INVASION OF RED OAK (QUERCUS RUBRA L.) IN THE TERRITORY OF THE MEDOBORY NATURE RESERVE AND ITS IMPACT ON THE STRUCTURE AND SPECIES DIVERSITY OF FOREST COMMUNITIES Автори: Bachynska, Uliana; Andreiv, Mykola; Baranchuk, Halyna; Yankovska, Liubov Короткий огляд (реферат): It has been established that in the Medobory Nature Reserve, stands of red oak (Quercus rubra L.) grow in five types of forest conditions: wet hornbeam-beech oak forests (15.2%), wet hornbeam oak forests (17.4%), fresh hornbeambeech oak forests (30.9%), fresh hornbeam forests (34.2%) and fresh hornbeam sub-forests (2.3%). Young red oak forests occupy 6.4%, middle-aged oak forests 88.8%, mature oak forests 0.6%, and overgrown oak forests 2.9%. All oak forests are characterised by high productivity and grow in the 1st and above the 1 class of the bonitet. 63.9% of the stands are high-completeness, and there are no low-completeness ones. The herbaceous cover in the areas of red oak growth is depleted due to thick, undecomposed leaf litter. The following components were subjected to mathematical analysis: age, diameter, completeness and stand stock. Based on the calculated standard deviation and coefficient of variation, it can be concluded that the range of variation of the «completeness» indicator is characterised by a low value of the standard deviation, and the range of variation of the «stock» indicator is medium. Other indicators have a wide range of variation in the studied populations.; Інвазії чужорідних (алохонних чи адвентивних) рослин можуть негативно впливати на місцеві види, тому становлять значну загрозу біорізноманіттю. Науково-практична проблема полягає у вивчені інвазійності дуба червоного (Quercus rubra L.), його поширенню на території природного заповідника "Медобори" та впливу на структуру і видове різноманіття лісових угруповань. У даній публікації досліджено вплив дуба червоного на видовий склад трав'яного покриву, чагарників та інших компонентів лісової екосистеми. На пробних площах проведений суцільний перелік всіх дерев. Діаметри замірювалися на висоті 1,3 м мірною вилкою з точністю до сантиметра, висоти для кожної ступені товщини – висотоміром TruPulse 200 L до метра, довжини – мірною стрічкою до дециметра. Для визначення процесів природного поновлення на пробних площах по діагоналі було закладено облікові площадки розміром 2х2 м, на яких обліковувався видовий склад підросту і його вік. Успішність природного поновлення визначалася за методикою Горшеніна М.М. Описи трав'яного вкриття проводилися за п'ятибальною шкалою Браун-Бланке, для тих видів, у яких менше одного відсотка, застосовувалася градація за Висоцьким. Для статистичного аналізу були використані відомості поквартальних підсумків Таксаційного опису природного заповідника "Медобори", з яких вибрано ділянки чистих та мішаних деревостанів дуба червоного. Загальний обсяг вибірки становив 72 виділи загальною площею 235,5 га. При цьому, аналізу піддавалися такі таксаційні характеристики досліджуваних деревостанів: площа ділянки (S), вік насадження (A), діаметр (D), висота (H), відносна повнота (P), запас на 1 га (M), бонітет (В), тип лісорослинних умов та склад насадження. Для аналізу даних застосовувалися загальні принципи математичної статистики та методики, що використовуються у лісовій таксації. На сьогодні площі культур, де дуб червоний переважає у складі насадження становлять 235,5 га, а присутній в насадженні як домішка – 421,2 га. Згідно відомості поквартальних підсумків Таксаційного опису природного заповідника «Медобори», у насадженнях з дубом червоним переважають середньовікові деревостани, віком від 40 до 70 років (88,8 %), молодняки (до 40 р.) – 6,4 %, пристигаючі (до 90 р.) – 0,6 %, стиглі перестійні (більше 90 р.) – 2,9 %. Насадження з участю дуба червоного переважно ростуть у чотирьох типах лісу: свіжій грабово-буковій діброві – 30,9 %, свіжій грабовій діброві – 34,1 %, вологій грабово-буковій діброві – 15,2 %, вологій грабовій діброві – 17,4 %. У свіжій грабовій судіброві, зростає всього 2,3 % (5,5 га). Щодо участі дуба червоного в складі лісових культур, теж спостерігається велика мозаїчність. Середній показник участі дуба червоного в деревостанах заповідника - 59,1 %, причому насадження з часткою дуба 3-4 одиниці становить 22,5 % площі. Насадження з дубом червоним високоповнотні (з показником відносної повноти 0,8-1,0) на 63,9 %, середньоповнотні (з показником відносної повноти 0,5-0,7) – 36,1 %. Низькоповнотні деревостани відсутні. Результати математичної обробки даних свідчать про широкий діапазон розсіювання у сукупностях таких таксаційних показників, як діаметр та висота на одиниці площі (V – 25,6 – 52,3 %), що пояснюється значною неоднорідністю вікової структури, розмах варіації показника «запас» характеризується середнім значенням мінливості ознаки (V = 10,6 –16,3 %), і лише розмах варіації показника «повнота» – слабким значенням (V<10%). У насадженнях відбуваються природні процеси, характерні для інтродукованого дуба червоного, зокрема зростають середні діаметр та висота; запас, відпад дерев – незначний. Дуб червоний негативно впливає на корінні породи: внаслідок інтенсивного росту надземної і підземної частини витісняє дуб звичайний, ясен звичайний, явір, клен гостролистий інші лісотвірні породи. Трав’яне вкриття у виділах такого типу дуже збіднене, через товсту, не розкладену листяну підстилку, а також пошкоджене дикими кабанами, що шукають жолуді для поживи. Підлісок на ділянках представлений переважно одиничними екземплярами, висотою 0,3- 1,0м, це: Euonymus europaea L., Sambucus nigra L., Viburnum opulus L., Crataegus sp. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36812 Назва: Роль структури водокористування в управлінні басейну річки Дністер Автори: Кузик, Ігор Романович; Чеболда, Ігор Юрійович; Новицька, Світлана Романівна Короткий огляд (реферат): У статті представлено порівняльний аналіз структури водокористування в басейні річки Дністер у 2023 році. Встановлено, що найбільші обсяги водозабору та використання свіжої води спостерігаються в межах водогосподарської ділянки від гирла річки Бик до гирла річки Дністер (в межах України). У структурі водокористування на водогосподарських ділянках басейну Дністра переважає використання води на промислові, питні та санітарно-гігієнічні потреби. У басейні річки Дністер близько 60% стічних вод очищується на очисних спорудах. Цей показник найвищий на водогосподарських ділянках річок Серет та Бистриця. У 2023 році обсяг використання оборотної води в басейні річки Дністер становив близько 2,5 млн м3 води.; In accordance with Article 131 of the Water Code of Ukraine, the territory of our country is divided into nine river basins: Dnipro, Dnister, Dunaju, Pіvdennogo Bugu, Donu, Vіsly, Prichornomor’ja, Priazov’ja and Crimea. There are 12 water management areas within the Dnister River basin. The aim of the study is to compare the volume and structure of water use in all water management plots of the Dnister basin. The study of the structure of water use in the water management plots of the Dnister River basin is extremely relevant in the context of the current challenges of sustainable water management. The Dnister basin covers the territory of several regions of Ukraine and part of Moldova, providing water to millions of people and numerous industrial, agricultural and energy facilities. Growing anthropogenic pressure, climate change, degradation of aquatic ecosystems and declining water quality require a rethinking of approaches to water resources planning and use. Structural analysis of water use allows identifying the dominant sectors of water consumption, assessing the efficiency of water intake, wastewater disposal and water treatment, and identifying potential risks and conflicts between water users. This is especially important for the implementation of integrated water resources management, as required by the EU Water Framework Directive and national legislation of Ukraine. The article presents a comparative analysis of the structure of water use in the Dnister River basin in 2023. It was found that the largest volumes of water intake and use of fresh water are observed within the water management plot from the mouth of the Byk River to the mouth of the Dnister River (within Ukraine). The structure of water use in the water management plots of the Dnister basin is dominated by the use of water for industrial, drinking and sanitary needs. In the Dnister River basin, about 60% of wastewater is treated at wastewater treatment plants. This indicator is highest in the water management plots of the Seret and Bystrytsia rivers. In 2023, the volume of recycled water use in the Dnister River basin was about 2.5 million m3 of water. So, according to the results of a comparative analysis of the structure of water use of water management areas of the Dniester basin, it was found that the territory of the water management area from the mouth of the Byk River to the mouth of the Dniester River (within Ukraine) prevails in terms of water intake from natural water bodies (M5.2.0.11). This same area is characterized by the largest volumes of fresh water use. The highest volume of total water drainage in 2023 was recorded within the water management area from the source to the mouth of the Stryi River (M5.2.0.01). In the structure of water use of water management areas of the Dniester basin, the use of water for production, drinking and sanitary and hygienic needs prevails. In the Dniester River basin, about 60% of return (waste) waters are treated at treatment facilities. This indicator is highest in the water management areas of the Seret and Bystrytsia rivers (88-99%, respectively). The lowest wastewater treatment index, and accordingly high volumes of polluted wastewater discharge, are recorded in the water management areas of the Dniester estuary and from the mouth of the Hnyla Lypa river to the mouth of the Seret river (including the Hnyla Lypa river and excluding the Bystrytsia and Seret rivers) (M5.2.0.04). 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36811 Назва: Сучасний стан та шляхи вдосконалення управління землекористуванням у місті Чернівці Автори: Сухий, Петро; Сендзік, Юлія Короткий огляд (реферат): У статті розкрито теоретико-методологічні засади управління землекористуванням у міських поселеннях. На прикладі міста Чернівці досліджено основні види землекористування залежно від функціонального призначення. Зазначено чинники, що впливають на структуру та динаміку міського землекористування. Виявлено низку структурних, організаційних, просторових та нормативних проблем, які обмежують управління землекористуванням у місті Чернівці.; The article reveals the theoretical and methodological foundations of land use management in urban settlements. On the example of the city of Chernivtsi, the main types of land use depending on the functional purpose are studied. The factors influencing the structure and dynamics of urban land use are indicated. A number of structural, organizational, spatial and regulatory problems that limit land use management in the city of Chernivtsi are identified. Among the main factors affecting the structure and dynamics of urban land use are: demographic pressure (population growth, migration processes); economic conditions (land prices, attractiveness for business); transport and logistical accessibility; ecological condition of the territories; regulatory framework and management capacity of the authorities. Land use in Chernivtsi has a mosaic character, which was formed historically as a result of a combination of Austro-Hungarian and Romanian urban planning traditions, Soviet industrial development, and modern (often spontaneous) developments. The spatial structure is not strictly zoned, but the city can be divided into four main functional zones: residential, industrial, recreational, and transport. Their organization, efficiency of use and interaction are the key object of study within the framework of urban land use management. Residential land use covers about 45% of the city's territory, which is the largest share among other types. Industrial land use is concentrated mainly in the Sadhirskyi district. The total area is about 12% of the city's territory. Recreational land covers about 15% of the city territory, but it is unevenly distributed. The organizational model of land management in Chernivtsi is not complete. Within the city council, there are several structures that are responsible for the distribution, inventory, approval of documentation, and supervision of construction. However, the interaction between these units is highly administrative and rarely based on digital integration or shared access to information resources. Data from the land cadastre, zoning plans, property registers, and urban planning documentation are mostly kept separately, which leads to duplication of functions, delays in decisions, and contradictions in determining the intended purpose of a particular plot. Analyzing the functional parts of land use in more detail, it can be noted that the most problematic is the residential zone. It is characterized by excessive building density, especially within the central part of the city and Soviet-era neighborhoods. At the same time, there are often no clearly defined boundaries of the adjacent territories, which creates conflicts between residents and developers. There is a critical shortage of infrastructure in new residential areas, such as schools, kindergartens, and parking lots. This reduces the quality of life of residents and puts pressure on social facilities in other neighborhoods. The population density in some neighborhoods is almost twice as high as the norms. Industrial zones in Chernivtsi, on the other hand, are characterized by underutilization. A significant number of enterprises have either ceased operations or are operating in a reduced mode, which leads to the idleness of large areas. Some of these lands remain unused for years, generating no added value for the city. At the same time, this area has the potential for revitalization - it can be transformed into mixed-use areas, logistics hubs, industrial parks, or even residential and commercial complexes. However, the lack of a clear vision of development, up-to-date zoning, and legal support for such transformations hinders any changes. Recreational areas, although they play a critical role in shaping a healthy urban environment, remain unevenly distributed across the city. The central part has access to public gardens and parks, while peripheral areas often lack public green spaces. In the newly built neighborhoods, the amount of green space per capita is several times lower than the standard. Some green areas have an unclear legal status, which creates risks of development or squatting. Coastal areas that could become public recreation areas are often used as illegal landfills or occupied by illegal structures. 2025-01-01T00:00:00Z