http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/35758 2026-04-04T16:27:30Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36055 Назва: Переклад медіатекстів: поліпарадигмальний підхід до мовленнєвої маніпуляції Автори: Бровкіна, Оксана; Кондратенко, Катерина Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються особливості перекладу медіатекстів із застосуванням поліпарадигмального підходу до мовленнєвого маніпулювання. Медіадискурс розглядається як складне і багатовимірне явище, що поєднує у собі як власне текст, так і ширший комунікативний контекст. Цей контекст формується різними ментальними, соціальними та культурними чинниками, які впливають як на створення, так і на сприйняття тексту. У поданому дослідженні розглядаються механізми мовленнєвого маніпулювання, зосереджуючи увагу на їхній реаліза- ції на різних рівнях мови: лексичному, синтаксичному та прагматичному. Клю- чові прийоми маніпуляції, такі як зміна перехідності, використання активного і пасивного стану, зміна порядку слів, адаптація ідіоматичних виразів і метафор, визначаються як ключові стратегії для досягнення бажаного маніпулятивного ефекту в перекладі. Особливу увагу приділено прагматичному аспекту перекладу медіатекстів, зокрема необхідності адаптації контенту до культурних очікувань цільової аудиторії. Розглядається проблема збереження маніпулятивного впливу тексту у разі перекладу з англійської мови на українську, підкреслюється делі- катний баланс між лінгвістичною точністю та збереженням переконливої сили, закладеної в оригіналі. У статті також розглядаються практичні проблеми пере- дачі маніпулятивних елементів між мовами та культурами, пропонуючи пере- кладачам ефективні стратегії для достовірної передачі цих елементів. Результати дослідження мають значну теоретичну та практичну цінність. Вони сприяють розвитку методології перекладу та вдосконаленню перекладацької педагогіки, зокрема у сфері медіакомунікацій. Крім того, результати дослідження мають практичне значення для професійних перекладачів, які працюють у сферах жур- налістики, реклами та локалізації медіа. Досліджуючи механізми маніпулятив- ної мови в медіадискурсі, стаття дає глибше розуміння того, як переклад може відображати і трансформувати переконуючі наміри вихідного тексту. Зрештою, дослідження має на меті вдосконалити перекладацьку практику, сприяючи куль- турній чутливості та лінгвістичній точності у професійній сфері.; The article investigates the peculiarities of translating media texts, applying a polyparadigmatic approach to language manipulation. Media discourse is examined as a complex and multidimensional phenomenon that combines both the text itself and the broader communicative context. This context is shaped by various mental, social, and cultural factors that influence both the creation and reception of the text. In this study, the mechanisms of speech manipulation are explored, focusing on their realization at different levels of the language: lexical, syntactic, and pragmatic. Key techniques of manipulation, such as changing transitivity, the usage of active and passive voice, altering word order, and adapting idiomatic expressions and metaphors, are identified as pivotal strategies for achieving the desired manipulative effect in translation. A particular emphasis is placed on the pragmatic aspects of translating media texts, including the need to adapt content to meet the cultural expectations of the target audience. The challenge of maintaining the manipulative impact of a text when translating it from English into Ukrainian is examined, highlighting the delicate balance between the linguistic accuracy and preserving the persuasive power embedded in the original. The article also addresses the practical concerns of transmitting manipulative elements across languages and cultures, offering translators effective strategies for conveying these elements faithfully. The findings of the research hold significant theoretical and practical value. They contribute to the development of translation methodologies and the enhancement of translation pedagogy, particularly in the realm of media communications. Additionally, the results offer practical insights for professional translators working in the fields of journalism, advertising, and media localization. By exploring the mechanisms of manipulative language in media discourse, the article provides a deeper understanding of how translation can reflect and transform the persuasive intentions of the source text. Ultimately, the study aims to improve translation practices, fostering cultural sensitivity and linguistic precision in the professional field. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36054 Назва: Двоплановість алюзій у романі Дена Брауна «Втрачений символ» Автори: Білий, Святослав; Малімон, Леся Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано алюзії у романі «Втрачений символ» сучасного аме- риканського письменника Дена Брауна з точки зору двоплановості цього явища, що формує багатозначність, розширює та збагачує текстову інформацію. Акту- альність дослідження зумовлена тим, що алюзивність є однією з характерних рис романів письменника. Наявність на сучасному етапі низки робіт, що пов’язані з вивченням алюзії як стилістичного прийому, їх класифікацією та будовою, забез- печують основу для аналізу явища алюзивності у зразках сучасних літератур- них творів, які є малодослідженими. У такий спосіб визначено потенціал науко- вих розвідок на основі роману «Втрачений символ». Серед останніх досліджень також є такі, в яких здійснено аналіз будови та описано семантико-структурні від- ношення елементів алюзій, алюзивних посилань та натяків. У статті окреслено теоретичні основи аналізу алюзій за двома елементами, що становлять смислову єдність та зумовлюють змістово-підтекстовий характер алюзій: денотатами (тек- сти, явища, події, назви та імена, на які звернене посилання) та репрезентантами (безпосередньо спосіб представлення алюзії у тексті). Своєю чергою денотати було класифіковано за характеристикою інтертекстуальності та неінтертексту- альності – наявністю чи відсутністю зв’язку із письмовою дискурсивною діяль- ністю. Аналіз здійснено на основі виявлених прикладів алюзій у тексті роману. Описано, яку основну інформацію та додаткову закладено в алюзивні посилання, які елементи виступають алюзивними маркерами та власне способи вираження алюзій. Дослідження алюзій за таким підходом демонструє процес їх розпізна- вання читачем, декодування та встановлення логічної відповідності між алюзив- ними одиницями і прихованим змістом. У кінцевому підсумку підтверджено, що двоплановість алюзій у романі «Втрачений символ» є засобом семантичного роз- ширення, що досягається єдністю денотатів та репрезентантів. На основі спів- ставлених результатів дослідження окреслено перспективи подальших дослі- джень, що пов’язані із системним аналізом двоплановості алюзій, застосуванням компаративістики та систематизацією наступних напрацювань.; The article analyses allusions in the novel The Lost Symbol by the contemporary American writer Dan Brown from the point of view of the duality of this phenomenon, which forms ambiguity by expanding and enriching textual information. The relevance of the study is due to the fact that allusiveness is one of the characteristic features of the writer’s novels. At the present stage, the availability of a number of works related to the study of allusion as a stylistic device, their classification and structure provide a basis for analysing the phenomenon of allusiveness in samples of contemporary literary works that have been little studied. In this way, the potential of scientific research based on the novel The Lost Symbol is determined. Among recent studies, there are also those that analyse the structure and describe the semantic and structural relations of elements of allusions, allusive references and hints. The article outlines the theoretical foundations of the analysis of allusions by two elements that constitute the semantic unity and determine the semantic and subtextual character of allusions: denotations (texts, phenomena, events, names and titles to which the reference is made) and representatives (the way the allusion is presented in the text). In turn, the denotations were classified according to the characteristics of intertextuality and non-intertextuality, the presence or absence of a connection with written discourse activity. The analysis is based on the identified examples of allusions in the novel’s text. The article describes what basic and additional information is included in allusive references, what elements serve as allusive markers and the actual ways of expressing allusions. The study of allusions in this way demonstrates the process of their recognition by the reader, decoding and establishing a logical correspondence between allusive units and hidden meaning. In the end, it is confirmed that the duality of allusions in the novel The Lost Symbol is a means of semantic expansion, which is achieved by the unity of denotations and representatives. On the basis of the comparative results of the study, the article outlines the prospects for further research related to the systematic analysis of the duality of allusions, the use of comparativistics and further systematisation of the developments. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36053 Назва: Навчання жанрового розмаїття іноземномовного академічного письма здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти Автори: Черчата, Лідія; Король, Лариса Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена опануванню жанрового розмаїття іноземномовного акаде- мічного письма здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що є важливим етапом у підготовці фахівців, здатних до ефективної комунікації в нау- ковому середовищі на міжнародному рівні. Наголошено, що в означеному кон- тексті академічне письмо виступає не тільки як інструмент передачі знань, а і як важливий компонент розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей і комунікативних навичок. У статті розглядаються ключові аспекти навчання жан- рового розмаїття наукових текстів для магістрантів, специфіка роботи з різними жанрами академічних текстів, а також важливість урахування міжкультурних і мовних особливостей у написанні наукових робіт. Зазначено, що навчання жанрового розмаїття має на меті не лише навчити сту- дентів правильно писати згідно з вимогами конкретних жанрів, а й сприяти роз- витку їхніх когнітивних і мовних здібностей. Важливою складовою частиною процесу є розвиток умінь самостійно аналізувати, синтезувати й інтерпретувати наукову інформацію. Детально опрацьовано питання дотримання вимог акаде- мічної доброчесності. Зазначено, що важливо не лише навчати студентів техніч- них аспектів написання, але й розвивати в них інтерес до наукової діяльності, що допомагає формувати високий рівень академічної та професійної відповідаль- ності. Використання різноманітних цифрових інструментів дозволяє студентам спростити процес організації інформації, перевірки на плагіат, структурування тексту, що сприяє полегшенню навчання жанрового розмаїття. Отже, комплексний підхід є необхідним для підготовки висококваліфікованих фахівців, які зможуть успішно інтегруватися в міжнародний науковий простір, дотримуватись високих стандартів академічної доброчесності, наукової етики та професіоналізму.; The article is devoted to mastering the genre diversity of foreign language academic writing of applicants for the second (master’s) level of higher education, which is an important stage in the training of specialists capable of effective communication in the scientific environment at the international level. It is emphasized that in this context, academic writing acts not only as a tool for the transfer of knowledge, but also as an important component of the development of critical thinking, analytical abilities and communication skills. The article discusses the key aspects of teaching genre diversity in academic texts to undergraduates, the specifics of working with different genres of academic texts, and the importance of taking into account intercultural and linguistic features when writing academic papers. It is noted that teaching genre diversity aims not only to teach students how to write correctly in accordance with the requirements of specific genres, but also to promote the development of their cognitive and linguistic abilities. An important component of the process is the development of the ability to independently analyze, synthesize, and interpret scientific information. The issue of compliance with the requirements of academic integrity is elaborated in detail. It is noted that it is important to teach students not only the technical aspects of writing, but also to develop their interest in scientific activity, which helps to form a high level of academic and professional responsibility. The use of various digital tools allows students to simplify the process of organizing information, checking for plagiarism, and structuring the text, which in turn helps to facilitate the teaching of genre diversity. Thus, an integrated approach is necessary for the training of highly qualified specialists who will be able to successfully integrate into the international scientific space, adhering to high standards of academic integrity, scientific ethics and professionalism. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/36052 Назва: Формування медіаграмотності у старшокласників на уроках української мови з використанням матеріалів підручників Автори: Палихата, Елеонора Ярославівна Короткий огляд (реферат): Розглянуто актуальну проблему вироблення навичок орієнтування в інформа- ційному просторі, здійснення медіаосвіти, формування медіаграмотності стар- шокласників закладів ЗЗСО як частини інформаційної безпеки, що сприяє реалі- зації виховної мети уроку української мови та застосування медіатехнологій. Здійснено аналіз державних документів, які висвітлюють медіаосвітній потен- ціал, вказують на важливість впровадження медіаосвіти й медіаграмотності в лоно ЗЗСО для формування ключових освітніх компетентностей, що стосуються соціокультурного й інформаційного середовища. Проведено аналіз підручників з української мови для 10-го й 11-го класів із метою виявлення теоретично-прак- тичного наповнення медійними матеріалами, що вказує на їх відсутність і одно- часну наявність багатого пропедевтичного практичного матеріалу для створення медіапродукції. Описано основи медіології, якими мають оволодіти старшокласники в про- цесі навчання медіаграмотності, можливості вироблення умінь і навичок проду- кування медіатекстів за допомогою виконання вправ і завдань, спрямованих на успішне здійснення публічної комунікації. Зосереджено увагу на методиці формування медіаграмотності старшоклас- ників на ґрунті медійних теоретичних відомостей, креативних вправ шкільних підручників тематично укладених учителями-філологами, з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Доведено, що методика здійснення медіаосвіти опирається на систематичне виконання вправ і завдань продукування медіатекстів як основних засобів формування медіаграмотності учнів, що врахо- вують: кількість учасників у створенні тексту (монолог, діалог, полілог), форму створення медіапродукції, канал розповсюдження, жанр медіатексту. Запропоновано низку вправ і завдань для формування медіаграмотності стар- шокласників, побудовану на основі засвоєних пропедевтичних знань із тексто- творення, вимог публічності, сформованих умінь і навичок продукування та виголошення (чи оформлення на письмі) публічної інформації у відповідних каналах розповсюдження.; The issue of developing high school students’ ability to navigate the information space, implementing media education, and fostering media literacy as part of information security is addressed. This contributes to the achievement of the educational goals of Ukrainian language lessons and the application of media technologies in the learning process. An analysis of governmental documents is conducted, highlighting the media education potential and emphasizing the importance of integrating media literacy into secondary education institutions for the development of key educational competencies related to the sociocultural and informational environment. Ukrainian language textbooks for grades 10 and 11 are analyzed to identify the theoretical and practical inclusion of media materials. It is found that such materials are absent, while a wealth of preparatory practical content suitable for media product creation is present. The fundamentals of media studies that should be mastered by high school students in the process of learning media literacy are described. The possibilities for developing skills in media text production through exercises and tasks aimed at ensuring successful public communication are outlined. The methodology for fostering media literacy among high school students is focused on. It is based on theoretical media knowledge, creative exercises from school textbooks, and teacher-designed thematic tasks using information and communication technologies. It is proven that the methodology of media education relies on the systematic completion of exercises and tasks for media text production, considering the number of participants involved in text creation (monologue, dialogue, polylogue), the format of the media product, the distribution channel, and the genre of the media text. A set of exercises and tasks for the development of media literacy in high school students is proposed. These are based on previously acquired knowledge of text composition, public communication requirements, and the formed skills of producing and delivering (or presenting in written form) public information through appropriate distribution channels. 2025-01-01T00:00:00Z