http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34599 2026-04-08T12:02:07Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34713 Назва: Кобальт у водних екосистемах: форми знаходження, біологічне значення та токсичність для риб Автори: Марків, В. С.; Вовчек, Н. О. Короткий огляд (реферат): В огляді розглянуто джерела надходження кобальту та його сполук у навколишнє середовище, проаналізовано форми знаходення металу у водних екосистемах, методи екоаналітичного контролю металу, особливості його метаболізму та токсичності для гідробіонтів. Кобальт є перехідним малопоширеним природним елементом. Вміст кобальту в прісноводних екосистемах змінюється від дуже низьких (від нг/л до мкг/л) у антропогенно нетрансформованих водоймах до високих (більше 3 мг/л) у забруднених ділянках. Відмічено, що метал може існувати у водних екосистемах у вигляді сполук дво- та тривалентного кобальту. У водній фазі кобальт також може перебувати в гідратованій формі, у вигляді комплексних сполук з органічними чи неорганічними лігандами та суспензій чи колоїдів. Співвідношення розчинених та нерозчинних форм металу у прісній воді сильно змінюється. Показано, що донні відклади є одним із основних джерел вторинного забруднення водного середовища кобальтом, а високі рівні його у донних відкладах можуть свідчити про антропогенне забруднення. Показано, що для визначення важких металів у воді найчастіше використовують методи атомно-абсорбційної спектрометрії (ААС) в графітовій печі, атомно- абсорбційної спектрометрії з полум’яним детектором, мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS), атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-AES), біоіндикації. Проаналізовано шляхи надходження та виведення кобальту в організмі гідробіонтів, тканинні особливості його акумулювання рибами. Показано, що кобальт є важливим мікроелементом для риб, оскільки він є невід’ємним компонентом комплексу вітаміну B12 і кофактором для багатьох ферментів, таких як дегідрогенази, дегідратази, гідратази, мутази, трансферази. Показано, що дефіцит кобальту для риб може викликати порушення росту, розвитку та рухових параметрів. Разом з тим, надмірне акумулювання кобальту може індукувати окислювальний стрес та апоптоз, порушувати роботу ферментів та метаболізм кальцію, викликати пошкодження ДНК та біологічних мембран, негативно впливати на репродуктивну систему та гематологічні показники риб.; The review outlines the sources of cobalt and its compounds entering the environment, analyzes the forms of the metal in aquatic ecosystems, and discusses methods of ecoanalytical control, along with the peculiarities of cobalt metabolism and its toxicity for aquatic organisms (hydrobionts). Cobalt, a transition metal and rare natural element, exhibits varying concentrations in freshwater ecosystems. Its levels range from very low (ng/L to μg/L) in unpolluted, anthropogenically unaffected water bodies, to significantly higher concentrations (above 3 mg/L) in contaminated areas. It was noted that the metal can exist in aquatic ecosystems in the form of divalent and trivalent cobalt compounds. In the aqueous phase, cobalt can also be in a hydrated form, in the form of complex compounds with organic or inorganic ligands and suspensions or colloids. The ratio of dissolved and insoluble forms of metal in fresh water varies greatly. It is shown that bottom sediments are one of the main sources of secondary contamination of the aquatic environment with cobalt, and high levels of it in bottom sediments may indicate anthropogenic pollution. It is shown that the methods of atomic absorption spectrometry (AAS) in a graphite furnace, atomic absorption spectrometry with a flame detector, mass spectrometry with inductively coupled plasma (ICP-MS), atomic- emission spectroscopy with inductively coupled plasma (ICP-AES), bioindication. The pathways of cobalt intake and excretion in hydrobionts, and the specific tissue accumulation patterns in fish, were also examined. Cobalt is a vital micronutrient for fish, as it is a key component of the vitamin B12 complex and acts as a cofactor for various enzymes such as dehydrogenases, dehydratases, hydratases, mutases, and transferases. A deficiency of cobalt in fish can lead to impaired growth, development, and movement. However, excessive accumulation can induce oxidative stress, trigger apoptosis, disrupt enzyme and calcium metabolism, cause DNA damage and biological membrane impairment, and negatively affect the reproductive system and hematological health of fish. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34712 Назва: Бiоiндикaцiйнa оцiнкa стану Pinus sylvestris L. на деяких територіях Кaм’янець-Подiльського рaйону Хмельницької області Автори: Григорчук, І. Д. Короткий огляд (реферат): Проведено бiоiндикaцiйну оцiнку стану Pinus sylvestris L. на деяких територiй Кaм’янець- Подiльського рaйону Хмельницької області. Покaзaно, що нa дослiджувaних пробних площaх стaн P. sylvestris оцінено як ослaбленi чи тi, що зaсихaють. Нaйкрaщий стaн рослин спостерiгaється в околицях сiл Великозaлiсся тa Мaлозaлiсся, a нaйгiрший – в околицях с. Суржинцi, що, можливо, пов’язaно iз aнтропогенним впливом. У той же час можлива низка інших причин всихання P. sylvestris в умовaх Нaцiонaльного природного пaрку «Подiльськi Товтри», що слід враховувати при виборі її в якості біоіндикатора на цій території.; Based on the reaction of plant organisms in response to the influence of environmental factors, its condition can be assessed and changes can be predicted. In connection with the deterioration of the environment, such studies are relevant, as they allow studying and controlling the level of its pollution. Conifers, in particular Pinus sylvestris L., are considered the most sensitive of higher plants to environmental changes associated with the influence of anthropogenic factors. On the territory of the Kamianets-Podilsky district, which is part of the national nature park "Podilskyi Tovtry", P. sylvestris is a non-native, but introduced invasive species, which was artificially planted in order to stop erosion processes and bioremediation of limestone species waves that arose as a result industrial activity. The purpose of the study is to conduct a bioindicative assessment of the state of Pinus sylvestris L. in some territories of the Kamianets-Podilskyi district of the Khmelnytskyi region. For this, three trial plots (TP) were selected within the territory: TP 1, which is located in the vicinity of the villages of Velikozalissya and Malozalissya; TP 2 – on the territory of the "Ukraine" sanatorium, which is within the village of Makiv. TP 3 – in the Surzhyntsi village area, along the public road of territorial significance T-23-17 Kamianets-Podilskyi – Stara Ushytsia. They studied chlorosis, necrosis of needles, class of its damage and class of drying, length, width and number per 10 cm of a shoot, life status of trees. For this purpose, 150-200 needles were selected from shoots of the 2nd year of life at a height of 2 m from 3-4 P. sylvestris trees in each PP. It is shown that the state of P. sylvestris is assessed as weakened or drying up in the studied trial areas. At the same time, the best condition is observed in the vicinity of the villages of Velikozalissya and Malozalisya, and the worst – in the vicinity of the village of Surzhyntsi, likely due to anthropogenic influence. Based on the correlation between needle damage and drying classes with air pollution classes, it was determined that TP 1 has relatively clean air, TP 2 has moderately polluted air, and TP 3 has highly polluted and very dirty air. However, other factors may also contribute to the drying of P. sylvestris in the "Podilskyi Tovtry" National Nature Park. These include soil chemical composition, density, moisture levels, slope exposure, plant age, and competition with broad-leaved species. These factors should be considered when using P. sylvestris as a bioindicator in this region. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34711 Назва: Просторова динаміка планктонних і контурних альгометаугруповань лотичних і лентичних екосистем Автори: Семенюк, Н. Є.; Щербак, В. І.; Давидов, О. А.; Козійчук, Е. Ш.; Юришинець, В. І. Короткий огляд (реферат): Розглянуто просторову динаміку планктонних та контурних альгометаугруповань у двомірному та тримірному просторі в лотичних і лентичних екосистемах України. Показано, що просторову динаміку в горизонтальній площині доцільно вивчати за допомогою класичного географічного підходу та інтегрованого підходу, який об’єднує географічну відстань між локалітетами та ступінь їхньої ізольованості один від одного. Просторова динаміка по вертикалі включає обмін видами як у системі локалітетів одного типу (наприклад, між різними горизонтами водної товщі), так і в системі локалітетів різного типу (наприклад, водна товща – вищі водні рослини; водна товща – дно). При комплексних дослідженнях альгометаугруповань актуальним є аналіз їхньої динаміки в тримірному просторі, який діалектично поєднує горизонтальну площину та вертикаль. Такий підхід дозволяє встановити обмін потенційно взаємодіючими видами між водоростями різних локальних угруповань, що формують альгометаугруповання у межах великих лотичних чи лентичних континентальних екосистем.; This paper examines the spatial dynamics of planktonic and contour algal metacommunities in twoand three-dimensional spaces within lotic and lentic ecosystems in Ukraine, focusing on case studies from the Kyiv and Kaniv Water Reservoirs, as well as the Ukrainian section of the Western Bug River and its tributaries. To study the spatial dynamics of algae in the horizontal plane, the well-known geographic method called Distance Decay of Similarity (DDS) was applied. It allows finding out whether there is any decrease in similarity between the local algal communities with increase in the geographic distance between the localities. Using the DDS method, we developed an integrated approach for assessing the "spatial factor," which considers both the geographic distance between localities and their degree of hydrological isolation. It has been proven that this integrated approach makes it possible to obtain more reliable data on the impact of the “spatial factor” upon the dispersal of algae. The spatial dynamics along the vertical axis includes exchange of species between the localities of the same type and between the localities of different types. Vertical dynamics in the system of localities of the same type can be illustrated by vertical diurnal migrations of planktonic Cyanobacteria, such as Microcystis aeruginosa (Kützing) Kützing. Vertical dynamics between the localities of different types includes sedimentation of some algal species from the plankton to the bottom and aquatic plants’ surface during algal blooms periods. In complex studies of algal metacommunities it is important to analyze their spatial dynamics in the three-dimensional space, which combines both the horizontal plane and vertical axis. In three localities within Kaniv Water Reservoir 72 species of algae were identified in plankton, 81 species in benthos and 80 species in epiphytic communities. There were 21 common (potentially interacting) species between phytoplankton and microphytobenthos, 18 – between phytoplankton and epiphytic algal communities, and 44 between microphytobenthos and epiphytic algal communities. As many as 14 species were common for phytoplankton, microphytobenthos and epiphytic algal communities. The algal metacommunity under study comprised a total of 164 species. The higher degree of species similarity was observed between the local communities in the horizontal plane than along the vertical axis. Applying the three-dimensional space concept enables the study of species exchange between local algal communities of different types, which form metacommunities within large lotic and lentic continental ecosystems. 2024-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/34710 Назва: Екосистеми мисів північно-західної частини Чорного моря – природні резервати морських прибережних риб Автори: Виноградов, О. К.; Богатова, Ю. І.; Синьогуб, І. О. Короткий огляд (реферат): Розглянуто роль мисів північно-західної частини Чорного моря у збереженні прибережної іхтіофауни. Застосування ландшафтно-біотопного підходу дозволяє виділити наступні групи прибережних екосистем, схожих за багатьма ознаками: 1 – мисів, 2 – піщаних заток, 3 – піщаних пересипів лиманів, 4 – лиманів та лагун, 5 – гирл річок. Тільки в екосистемах мисів зосереджені скупчення великих уламків каміння, які простягаються смугою від берега до глибин 8–10 м, височіють над дном і з усіх боків оточені пухкими ґрунтами. На твердих субстратах мисів формуються поселення водоростей-макрофітів, двостулкових молюсків і багатовидові біоценози. Завдяки активній гідродинаміці, твердим субстратам, кормовим ресурсам донні і придонно-пелагічні риби знаходять в екосистемах мисів сприятливі умови для виживання й розмноження. З 120 видів риб, відзначених в біотопах мисів, 75 з різних причин внесені до вітчизняних і міжнародних охоронних (червоних) списків. Усе це дозволяє розглядати миси як природні резервати для рідкісних і зникаючих видів риб.; The research paper examines the role of capes in the conservation of coastal ichthyofauna in the northwestern part of the Black Sea. The study spans from the Danube Delta to Cape Tarkhankut (Crimea). Particular attention was paid to the capes located near the megacity of Odessa – Velikyi and Malyi Fontan, Lanzheron and Odessa Pivnichnyi capes. The research incorporates archived data from the Institute of Marine Biology of the National Academy of Sciences of Ukraine, alongside literature sources and original field research conducted from May to October over the period 1981–2021. Using a landscape-biotope approach, largely similar coastal ecosystems can be identified and grouped as follows: 1 – capes, 2 – sandy bays, 3 – sandy spits of estuaries, 4 – estuaries and lagoons, 5 – river mouths. Cape ecosystems stand out due to the accumulation of large fragments of stones that extend from the shore to depths of 8–10 meters, rising above the bottom and surrounded by soft sediments. The hard substates of the capes provide settlements for macrophyte algae, bivalves and multi-species biocenosis. Bottom and near bottom-pelagic fish also find favorable conditions for survival and reproduction in the cape ecosystems owing to active hydrodynamics, presence of hard substrates and food resources. In total, 120 fish species have been recorded in the capes ecosystems, of which 18 are semianadromous and river fish species, and 7 anadromous species. Eastern Atlantic- Mediterranean species and Ponto-Caspian relics composed the basis of the ichthyofauna. There are also two introduced species: the mullet Liza haematocheilus (Temminсk et Schlegel, 1845) and the common sunfish Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758). Among the fish recorded in the ecosystems of capes in the northwestern part of the Black Sea, 75 species are listed in various protected (red) domestic and international lists, including 48, 52, 42, and 41 species in the ecosystems of capes Burnas, Velikyi Fontan, Adzhiyask, and Tarkhankut, respectively. Owing to the abiotic conditions, the capes ecosystem of the northwestern part of the Black Sea become reserves for hydrobionts inhabiting neighboring ecosystems during storms, in cases of acute hypoxia following release of hydrogen sulfide in coastal shallow waters, and other negative phenomena. Although the capes in the southwestern part of the Black Sea form separate enclaves and occupy up to 10 % of the coastal zone areas of the seabed, they play an essential role in conservation of biota and require special protection. 2024-01-01T00:00:00Z