http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30692 2026-04-04T16:36:18Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30714 Назва: «Від темряви до світла»: сучасні українські авторські казки про війну (інтерпретації) Автори: Яремко, Лілія Короткий огляд (реферат): У статті акцентовано, що літературна казка – особливий жанр, який може поєднувати у собі елементи фольклорного та літературного творів. Зазначено, що, зважаючи на певні суспільні події, авторська казка набуває нової, надзвичайно актуальної проблематики. Злободенними стають проблеми, які мають відображення у суспільстві сьогодення: теми Майдану, Революції Гідності, війни. Вказано, що у текстах сучасних українських авторських казок маємо тематику, яка пов’язана з осмисленням у дитячій свідомості реалій війни. Проаналізовано авторські тексти українських казок: «Сучасна казка про війну «Українка». Як пояснити дитині про війну в Україні, «Кицюня». Правдива казка про війну, написана дітьми Ольги Мірошниченко, аудіоказка про війну Оленки Намалюй «Хтусь та темрява», «Пташка зі сталі» – неймовірна казка про героїчну силу української дівчини Каті Ірини Мацко. Тексти цих казок розміщені на платформі YouTube впродовж 2022 року. Розглянуто проблеми універсально-субстанційного значення – аксіологічні цінності людського життя, прагнення людини до щастя, Перемоги, етична антиномія світла і темряви, зради і вірності, сила людського духу, що стають гармонійним духовним складником художнього світу цих казок. З’ясовано мотиви сучасних українських авторських казок на тему війни. Охарактеризовано персонажів казкових наративів. Виокремлено важливі сюжетотворчі елементи у казках. Окреслено специфіку впливу сучасних проблем часу на творення поетики хронотопу. Зазначено, що неповторність образного світу літературної казки виникає як результат жанрового синтезу народноказкової поетики та індивідуально- творчих художніх сегментів в архітектоніці уже літературного жанру. Домінантний аксіологічний концепт фольклорної праформи боротьби добра і зла (темряви та світла) зазнає авторських інтерпретацій.; The article emphasises that a literary fairy tale is a special genre that can combine elements of folklore and literary works. It is noted that, given certain social events, the author’s fairy tale acquires a new, extremely relevant issue. The problems that are reflected in today’s society become topical: the themes of the Maidan, the Revolution of Dignity, and the war. It is indicated that in the texts of contemporary Ukrainian fairy tales we have themes related to the comprehension of the realities of war in the children’s mind. The author’s texts of Ukrainian fairy tales are analysed: “A modern fairy tale about the war “Ukrainka”. How to explain to a child about the war in Ukraine, “Kitsyunya”. A true tale about the war written by Olha Miroshnychenko’s children, an audio story about the war by Olenka Namalyuy “Htus and Darkness”, Bird of Steel, an incredible tale about the heroic strength of a Ukrainian girl, Katya, by Iryna Matsko. The texts of these fairy tales have been posted on the YouTube platform throughout 2022. The problems of universal and substantive significance are considered – the axiological values of human life, the human desire for happiness, Victory, the ethical antinomy of light and darkness, betrayal and loyalty, the power of the human spirit – become a harmonious spiritual component of the artistic world of these fairy tales. The motives of contemporary Ukrainian fairy tales on the topic of war are revealed. The characters of fairy tale narratives are characterised. Important plotting elements in fairy tales are highlighted. The specifics of the influence of modern problems of time on the creation of the poetics of chronotope are outlined. It is noted that the uniqueness of the figurative world of a literary fairy tale arises as a result of the genre synthesis of folk-tale poetics and individually creative artistic segments in the architectonics of the literary genre. The dominant axiological concept of the ancient folklore form of the struggle between good and evil (darkness and light) is subject to the author’s interpretations. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30711 Назва: Особливості фахової підготовки майбутніх викладачів іноземних мов для роботи в інклюзивних класах Автори: Харковський, Євген Короткий огляд (реферат): Реформування освіти в Україні виявило проблему, про яку намагалися не згадувати серед широкого загалу, – адаптацію до перебування у соціумі дітей, у яких є фізичні вади. У дореформений період навіть не йшлося про їхнє навчання у закладі загальної середньої освіти з ровесниками. Для осіб з інвалідністю пропонувалося перебування у спеціалізованих школах-інтернатах, де вони почувалися відірваними від соціуму. Натомість у світовій практиці діяла система навчання таких дітей у закладах загальної середньої освіти, так звана інклюзія. Якщо питання толерантності до дітей з інвалідністю зі сторони учнів досить швидко вирішилося, то проблема організації роботи вчителів в інклюзивних класах виявилася значно складнішою. Значна частина вчителів, зокрема і вчителі іноземної мови, не були готові працювати в таких класах. Стаття «Особливості фахової підготовки майбутніх викладачів іноземних мов для роботи в інклюзивних класах» досліджує проблему підготовки вчителів іноземних мов до роботи з учнями з особливими потребами в інклюзивних класах. У статті розглядається теоретичний аспект формування вмінь та навичок викладачів іноземних мов з урахуванням потреб учнів з різними видами особливостей розвитку. Автор дослідження висвітлює основні підходи та методики навчання, які можуть бути застосовані у роботі з такими учнями. Також у статті розглядається питання організації диференційованого підходу до навчання іноземної мови з урахуванням індивідуальних потреб кожного учня. Автор робить висновок, що викладачі іноземних мов повинні мати не тільки знання про мову, але й знання та навички роботи з учнями з особливими потребами, які дають можливість створювати комфортне та ефективне навчальне середовище для всіх учнів. Ця стаття може бути корисною для викладачів іноземних мов, студентів – майбутніх учителів та всіх, хто має інтерес до проблеми інклюзивної освіти та підготовки вчителів.; The reform of education in Ukraine has revealed a problem that the general public tried not to mention: the adaptation of children with physical disabilities to society. In the pre-reform period, there was no question of their studying in a general secondary education institution with their peers. Persons with disabilities were offered placement in specialised boarding schools, where they felt isolated from society. Instead, in international practice, there was a system of education for such children in general secondary education institutions, the so-called inclusion. While the issue of tolerance towards children with disabilities on the part of students was resolved fairly quickly, the problem of organising the work of teachers in inclusive classes proved to be much more difficult. Many teachers, including foreign language teachers, were not ready to work in such classes. The article “Features of professional training of future foreign language teachers for work in inclusive classrooms” explores the issue of preparing foreign language teachers to work with students with special needs in inclusive classrooms. The article considers the theoretical aspect of developing skills and abilities of foreign language teachers, considering the needs of students with various developmental characteristics. The author of the study highlights the main approaches and teaching methods that can be applied to work with such students. The article also discusses the issue of organizing a differentiated approach to foreign language teaching, considering the individual needs of each student. The author concludes that foreign language teachers should have not only knowledge of the language, but also knowledge and skills in working with students with special needs, which allows for creating a comfortable and effective learning environment for all students. This article may be useful for foreign language teachers, future teachers, and anyone interested in the issue of inclusive education and teacher preparation. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30709 Назва: MÜNDLICHE ERZÄHLUNGEN ÜBER „FERNE LÄNDER“: HANDLUNGSMOTIVE UND IHRE FORTFÜHRUNG IN ERZÄHLUNGEN ÜBER DEUTSCHLAND Автори: Slobodian, Nazarii Короткий огляд (реферат): Der vorliegende Artikel analysiert mündliche Erzählungen über „ferne Länder“ und den „Garten Eden“. Die Hauptmotive der Erzählungen über Deutschland und die Art ihrer Funktionsweise werden beleuchtet. Die Folklore dieser Themengruppe ist ein integraler Bestandteil des riesigen Spektrums der ukrainischen Volkskunst und die universellste Form der weit verbreiteten Legenden über „ferne Länder“. Es wird darauf hingewiesen, dass Zaporozhian Sich in der Vergangenheit die Verkörperung eines wohlhabenden und glücklichen Lebens war. Heute ist Deutschland eines dieser „fernen Länder“, das seit der Vereinigung jahrzehntelang zur Ursache der Bevölkerungsmigration aus allen Ecken von Europa und ein Symbol des Staates mit einer starken Wirtschaft und einem breiten Arbeitsmarkt geworden ist. Daraus wiederum entstand eine ganze Menge mündlicher Volkskunst, die auf den Vorstellungen eines fremden und fernen Landes beruhte und darauf basierte, was andere sahen und hörten. Anhand von 100 narrativen Interviews wurde untersucht, dass das dominierende Merkmal eines fernen Landes, einer bestimmten historischen Epoche ein Bild ist, dessen charakteristische Besonderheit eine gewisse Realitätsferne ist. Am häufigsten äußert sich dies in übermäßiger Sauberkeit, Ordnung und Architektur. Allerdings lässt sich in dieser Widerspiegelung der Realität eine emotionale, metaphorische Komponente erkennen, die der Geschichte einen idealisierten Charakter verleiht. Es wird betont, dass in den untersuchten Erzählungen das Attribut von Harmonie und Fülle deutlich unterschieden wird, das man in den Antonymen „hier/dort“, „wir/sie“ formuliert. Eine wichtige Stelle in den betrachteten mündlichen Erzählungen nimmt das Bild des Gartens Eden ein, der eine Reihe charakteristischer Merkmale aufweist. Das ist ein Utopismus, eine Betonung der gewissen Harmonie zwischen Gesellschaft und Natur, räumliche Eigenschaft, die oft durch Opposition verwirklicht wird.; In the proposed article the oral narratives about the “distant lands” and the “paradise garden” are analyzed. The main motives of oral stories about Germany and the nature of their functioning are highlighted. The folklore of this thematic group is an integral part of the huge array of Ukrainian folk art and the most universal form of the widespread type of legends about “distant lands”. It is noted that as in the past Zaporozhian Sich was the personification of a prosperous and happy life, so today one of such “distant lands” is Germany, which for decades, since the unification, has become an object for population migration from all over Europe and the symbol of the state with a strong economy and a broad labor market, which in turn gave rise to a whole layer of oral folk art, which was formed on ideas about a foreign and distant land, based on what was seen and heard from the others. On the basis of 100 narrative interviews, it was investigated that the dominant feature of the image of a distant country, of a particular historical era, is an image whose characteristic feature is a certain lack of connection with reality. This is most commonly expressed in excessive cleanliness, order, and architecture. However, in this reflection of reality, an emotional, metaphorical component can be traced, which gives the story a phantasmagorical character. It is emphasized that in the studied narratives, the attribute of harmony and abundance is clearly distinguished, which is formulated in the oscillation between the poles of structural ideas about the world – “here/there”, and “we/them”. An important place in the considered oral stories is occupied by the image of a paradise garden, which has a certain number of characteristic markers. This is a utopianism, an emphasis on a certain harmonization between society and nature, a spatial characteristic that is often realized through opposition.; У пропонованій статті проаналізовано усні наративи про «далекі землі» та «райський сад». Виокремлено основні мотиви усних оповідей про Німеччину та характер їхнього функціонування. Фольклор цієї тематичної групи є складовою частиною величезного масиву української народної творчості і найбільш універсальною формою поширеного типу легенд про «далекі землі». Зазначено, що як в минулому Запорізька Січ була уособленням заможного і щасливого життя, так сьогодні однією з таких «далеких земель» є Німеччина, яка впродовж десятиліть, від часів об’єднання, стала об’єктом для міграції населення з усіх куточків Європи та символом держави з потужною економікою і широким ринком праці, що в свою чергу породило цілий пласт усної народної творчості, яка утворилася на уявленнях про чужу та далеку землю, на основі побаченого та почутого від інших. На основі 100 наративних інтерв’ю досліджено, що домінантною ознакою образу далекої країни, певної історичної епохи є образ, характерною особливістю якого є певна відсутність зв’язку з реальністю. Найчастіше це виражається в надмірній чистоті, порядку та архітектурі. Однак в цьому відображенні реальності простежується емоційна, метафорична складова, яка надає оповіді ідеалізований характер. Акцентовано, що в досліджуваних наративах чітко виокремлюється атрибутив гармонії та достатку, який формулюється в осциляції між полюсами структурних уявлень про світ – «тут/там», «ми/вони». Важливе місце в розглянутих усних оповідях займає образ райського саду, який має певну низку характерних для нього маркерів. Це утопічність, підкреслення певної гармонізації між суспільство та природою, просторова характеристика, яка часто реалізується через опозицію. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/30708 Назва: Становлення особистості підлітка в поляризованому суспільстві: художні проєкції циклу «Сезон Кіноварі» Володимира Арєнєва Автори: Слижук, Олеся Короткий огляд (реферат): У статті представлено аналіз перших двох повістей-антиутопій фантастичного циклу Володимира Арєнєва. Обґрунтовано необхідність наративізації травматичного досвіду поколінь у літературі для підлітків. Доведено, що сучасні письменники втілюють у художніх творах мотиви втрати культурної пам’яті, орієнтації на власні морально-етичні, світоглядні цінності. Виділено художні домінанти оприявнення у літературі для підлітків ознак поляризованого суспільства тоталітарної держави, яке впливає на формування особистісного дорослішання підлітків. Показано інтер- текстуальні зв’язки повістей сучасного українського письменника. Охарактеризовано систему образів персонажів, у взаєминах із якими відбувається особистісне становлення головної героїні. Художні проєкції циклу полягають у вираженні екзистенційної травми протагоністів у їхніх снах, поведінці, настроях, почуттях та переживаннях. Жанр антиутопії дозволив виразити протиріччя поляризованого суспільства в алегоричних, сатиричних формах, показати жахливі наслідки політичного і соціального протистояння в тоталітарній державі для наступних поколінь. Чинниками, які спричинюють конфронтацію суспільства, є також соціокультурні зміни, що посилюють соціальну диференціацію за різними ознаками. Результатом цих змін є поляризоване суспільство. Взаємини індивідів у поляризованому суспільстві досить складні, що накладає відбиток на всі галузі їх співіснування, зокрема й на концепти культури, колективної пам’яті, наративізованих у літературі та інших видах мистецтва. Орієнтованість на читачів-підлітків зумовлена прагненням сучасних письменників задовольнити їхні потреби в читанні літературних творів, які відповідають особистісним запитам, пізнавальним та естетичним інтересам, сприяють формуванню системи цінностей. Хронотоп обох творів циклу В. Арєнєва «Сезон Кіноварі» – це реалії антиутопічного поляризованого ненавистю суспільства, в якому й відбувається становлення особистості головної героїні та її ровесників.; The article presents an analysis of the first two novels-distopias of fantastic cycle by Volodymyr Arenev. The necessity of narrativization of traumatic experience of generations in literature for teenagers is substantiated. It is proved that modern writers embody in their works of art the motives of losing cultural memory, focusing on their own moral and ethical, ideological values. The artistic dominants of the manifestation in the literature for adolescents of the signs of a polarized society of a totalitarian state, which influences the formation of personal maturation of adolescents, are highlighted. The intertextual connections of the stories by the modern Ukrainian writer are shown. The system of images of characters in the relationship with which the personal development of the main character takes place is characterized. Artistic projections of the cycle are to express the existential trauma of the protagonists in their dreams, behavior, moods, feelings and experiences. The genre of distopia allowed to express the contradictions of polarized society in allegorical, satirical forms, to show the terrible consequences of political and social confrontation in a totalitarian state for future generations. Sociocultural changes that increase social differentiation on various grounds are also factors that cause the confrontation of society. The result of these changes is a polarized society. The relationships of individuals in a polarized society are quite complex, which leaves an imprint on all areas of their coexistence, including on the concepts of culture, collective memory, narrativized in literature and other forms of art. The focus on teenage readers is due to the desire of modern writers to satisfy their needs in reading literary works that meet personal requests, cognitive and aesthetic interests, and contribute to the formation of a value system. The chronotope of both works of cycle “Cinnabar Season” by V. Arenev is the reality of a dystopian society polarized by hatred, in which the personality of the main character and her peers is formed. 2023-01-01T00:00:00Z