http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28740 2026-04-04T14:14:44Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/31666 Назва: Соціальна підтримка ветеранів/ветераном російсько-української війни та членів їхніх сімей у воєнний та повоєнний час Автори: Слозанська, Ганна Іванівна; Горішна, Надія Мирославівна; Бибик, Дар’я; Криницька, Ірина Короткий огляд (реферат): У статті запропоноване власне розуміння змісту соціальної підтримки; висвітлено результати вивчення наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду з організації соціальної підтримки ветеранів/ветеранок у діяльності первинних державних та комунальних установ; напрацювано та висвітлено перспективи роботи державних та комунальних установ профільних міністерств (Міністерства Оборони, Міністерства у справах ветеранів та Міністерства соціальної політики) щодо реалізації соціальної підтримки ветеранів/ветеранок російсько-української війни та їх сімей. Зазначено, що соціальна підтримка – це комплекс заходів, програм та послуг, які надаються місцевими органами влади, громадськими організаціями та іншими установами або організаціями з метою полегшення процесу реінтеграції та забезпечення гідного життя ветеранів/ветераном та членів їх сімей. Визначено, що первинними установами із організації та реалізації соціальної підтримки для означеної категорії населення є три установи: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Міністерства Оборони, територіальні відділи Міністерства у справах ветеранів, Центри надання соціальних послуг/Центри соціальних служб Міністерства соціальної політики, які зобов’язані чітко розділити повноваження та взяти на себе відповідальність за реалізацію соціальної підтримки ветеранів/ветераном та членів їх сімей.; The increase in the number of veterans/veterans in connection with the full-scale invasion of Russia on the territory of Ukraine has exacerbated the issue of developing effective mechanisms for their social support at the state level. The article offers its own understanding of the content of social support; the results of the study of the available domestic and foreign experience in the organization of social support for veterans in the activities of primary state and communal institutions are highlighted; the work prospects of state and communal institutions of relevant ministries (the Ministry of Defense, the Ministry of Veterans Affairs and the Ministry of Social Policy) regarding the implementation of social support for veterans of the Russian-Ukrainian war and their families were developed and highlighted. It is noted that social support is a set of activities, programs and services provided by local authorities, public organizations and other institutions or organizations with the aim of facilitating the process of reintegration and ensuring a dignified life for veterans/veterans and their family members. It was determined that the primary institutions for the organization and implementation of social support for the specified population category are three institutions: territorial recruitment and social support centers of the Ministry of Defense, territorial departments of the Ministry of Veterans Affairs, Centers for the provision of social services/Centers of social services of the Ministry of Social Policy, which are obliged it is necessary to clearly divide powers and take responsibility for the implementation of social support for veterans/veterans and their family members. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28752 Назва: The main aspects of pedagogical support of children with ADHD, including children with doble exclusivity – gifted children with ADHD Автори: Fert, Olga Короткий огляд (реферат): The main peculiarities and difficulties in teaching children with Attention Deficit Hyperactivity Disorder are considered. Positive qualities and creative abilities of mentally preserved and gifted children with ADHD are named. Advice in teaching children with double exception is given. The purpose of the article is to analyze the problem of children with Attention Deficit Hyperactivity Disorder including those, who have preserved intellect and ADHD and factors of their effective inclusion in the educational process. Attention Deficit Hyperactivity Disorder is a polymorphic clinical syndrome, the main manifestation of which is a violation of the child's ability to control and regulate his behavior, which is manifested by motor hyperactivity, impaired attention and impulsivity. According to the International Classification of Diseases - ICD- 11 and classification of the American Association of Psychiatrists DSM-5, ADHD is the most common mental development disorder in children and adolescents up to 9%, is at the beginning of the classification and refers to disorders of neurodevelopment. Children with ADHD are very different. In general, the level of intellectual development is not a differential trait for Attention Deficit Hyperactivity Disorder. Often there are children with normal intelligence, or even gifted with signs of disorder. These are children with the so-called "double exclusive". Therefore, the problem of children with behavioral disorders, disorders of neurodevelopment – Attention Deficit Hyperactivity Disorder in the educational process is extremely common and urgent. These are children who are often not covered by mainstream support in an inclusive educational environment, especially in Ukraine they are in the “grey zone” The factors of successful inclusion of children with normal level of intelligence or even gifted in the educational process are compulsory multidisciplinary study and functional and behavioral assessment of the child, application of behavioral correction techniques within the program of behavioral interventions, adaptation of the curriculum, constant collaboration with pedagogical staff. Also, we should remember that this process should start as early as it possible, that gives more effective results.; Розглянуто основні особливості та труднощі навчання дітей з гіперактивним розладом з дефіцитом уваги. Зазначено позитивні якості та творчі здібності інтелектуально збережених та обдарованих дітей із ГРДУ. Сформульовано рекомендації щодо навчання дітей з подвійною винятковістю. Метою статті є аналіз проблеми дітей із гіперактивним розладом з дефіцитом уваги, у тому числі зі збереженим інтелектом і ГРДУ, а також чинників їх ефективного включення у навчальний процес. Гіперактивний розлад з дефіцитом уваги– поліморфний клінічний синдром, основним проявом якого є порушення здатності дитини контролювати та регулювати свою поведінку, що проявляється руховою гіперактивністю, порушенням уваги та імпульсивністю. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб – МКХ-11 та класифікації американської асоціації психіатрів DSM-5 ГРДУ є найпоширенішим розладом психічного розвитку дітей та підлітків - до 9%, знаходиться на початку класифікації та відноситься до порушення нейрозвитку. Діти з ГРДУ дуже різні. Загалом рівень інтелектуального розвитку не є диференційною ознакою для ГРДУ, часто зустрічаються діти з типовим інтелектом або навіть обдаровані діти з ознаками розладу. Це діти з так званою «подвійною винятковістю». Тому проблема інклюзії дітей з розладами поведінки, порушеннями нейророзвитку, зокрема дітей з гіперактивним розладом з дефіцитом уваги в освітній процес є надзвичайно поширеною та актуальною. Це діти, які часто не охоплені загальною підтримкою в інклюзивному освітньому середовищі, особливо в Україні, вони знаходяться в «сірій зоні». Вивчення та функціонально-поведінкове оцінювання дитини, застосування методик корекції поведінки в рамках програми поведінкових втручань, адаптація навчальної програми, постійна співпраця педагогічних працівників - це основні аспекти ефективної інклюзїї таких дітей. Також слід пам’ятати, що процес включення потрібно починати якомога раніше, це дає можливість отримати більш ефективні результати. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28751 Назва: Інтеграція освіти для сталого розвитку у закладі вищої освіти: проблеми та перспективи Автори: Чайковська, Ганна Богданівна Короткий огляд (реферат): У статті розкрито роль закладу вищої освіти (далі ЗВО) у впровадженні ідей сталого розвитку у вітчизняному освітньому просторі. Розглянуто проблему імплементації освіти для сталого розвитку (далі ОСР) в процес підготовки майбутніх учителів. Акцент зроблено на підготовці майбутніх вчителів до реалізації завдань ОСР у професійній діяльності. Встановлено, що сучасний педагог має володіти кращими практиками сталого розвитку, вміти формувати в учнів компетентності сталого розвитку, розвивати індивідуальну та колективну відповідальність за сталий розвиток суспільства тощо. Досліджено проблеми інтеграції ОСР на сучасному етапі розвитку вищої освіти, зокрема: неузгодженість змісту освітніх програм підготовки майбутніх вчителів із потребами суспільства, складність забезпечення міждисциплінарного підходу у підготовці здобувачів вищої педагогічної освіти, неготовність або ж відсутність мотивації викладачів до включення цілей сталого розвитку (далі ЦСР) у своє викладання, недостатнє навчально-методичне забезпечення ЗВО, відсутність чітких критеріїв оцінювання результатів навчання студентів та їх готовності до виконання професійних завдань в інтересах сталого розвитку суспільства тощо. Встановлено, що подолання цих бар’єрів лежить в площині трансформації освітнього середовища ЗВО, переорієнтації професійної освіти на підготовку майбутніх фахівців до професійної діяльності за принципами сталого розвитку, зміни освітньо-професійних програм підготовки майбутніх учителів та змісту педагогіки і методики навчання здобувачів вищої педагогічної освіти, забезпечення доступності навчальних засобів і навчально-методичних посібників з освіти для сталого розвитку, визначення компетентностей, необхідних майбутнім педагогам для досягнення сталого розвитку суспільства в рамках своєї професійної відповідальності та індикаторів моніторингу й оцінки отриманого прогресу.; The article examines the problem of implementation of education for sustainable development (ESD) at higher education institution (HEI). The research reveals the role of universities in promotion of the principles of sustainable development in the dimension of the Ukrainian education. Emphasis is placed on the preparation of future teachers for the implementation of ESD tasks in their professional activities. It has been established that a modern teacher should master the best skills how to put into practice the sustainable development goals (SDGs), be able to form the sustainable development competencies (SDCs) in students, develop individual and collective responsibility for the sustainable development of society, etc. The issues of the integration of ESD in higher educational institutions at the present stage of the development of higher education have been studied, in particular: the inconsistency of the content of curriculums for the training of future teachers and the current needs of society, the difficulty of providing application of an interdisciplinary approach in the training of students of pedagogical HEIs, the unpreparedness or lack of motivation of teachers to include the SDGs in their teaching, insufficient educational and methodological support, lack of clear criteria for evaluation of students’ learning outcomes and their readiness to perform professional tasks in favour of sustainable development of society, etc. It has been established that overcoming these barriers lies in the area of transformation of the educational environment of HEIs, reorientation of professional education toward preparation of future specialists to the professional activity according to the principles of sustainable development. Significant changes are required in academic and professional curriculums for training future teachers and in the content of pedagogy and training methods for students of pedagogical HEIs, ensuring the availability of teaching aids, manuals and tutorials aimed at ESD. Also the basic set of SDCs should be established for future teachers to achieve sustainable development of society within the framework of their professional responsibility, and the respective indicators should be identified to monitor and evaluate the progress achieved. 2023-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/28750 Назва: Педагогічна система підготовки майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних технологій: методологічні засади Автори: Островська, Маріанна Короткий огляд (реферат): В умовах істотних перетворень в соціальній, політичній, економічній і духовній сферах суспільного життя основним завданням є створення життєздатної системи освіти, її демократизація та гуманізація. Що, у свою чергу, має на меті забезпечення для кожного громадянина можливостей постійного духовного самовдосконалення, творчої самореалізації, задоволення інтелектуально-культурних потреб особистості. Потреба суспільства в ініціативних, авторитетних, всебічно освічених фахівцях, здатних до подальшого розвитку і самонавчання, духовного і професійного вдосконалення, актуалізує соціальне замовлення на підготовку педагогів нової генерації, здатних застосувати найновіші досягнення педагогічної теорії та практики у процесі творчої самореалізації, розбудові особистого діалогу з учнями. Нова концепція вищої освіти передбачає формування у студентів уміння самостійно, свідомо і відповідально вчитися, а також створення у навчальних закладах необхідних умов для формування в студентів творчих здібностей, виховання особистості, здатної до саморозвитку як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності. Саме це викликає необхідність науково обґрунтованого проєктування підготовки майбутньої молоді до професійної педагогічної діяльності, спрямовує пошуки дослідниками ефективних шляхів покращення підготовки фахівців у вищому навчальному закладі, створення умов, що стимулюють фахове зростання студентів. Зростання вимог до професійної підготовки вчителя вимагає застовування якісно нових теоретичних та методичних підходів в умовах вищого педагогічного навчального закладу. Успішне оволодіння інноваційними педагогічними технологіями бакалаврами та магістрами допоможе органічно включитися в педагогічну діяльність і відразу розпочати практичне застосування наукових знань у школі.; In today's conditions of significant transformations in the social, political, economic and spiritual spheres of public life, the main task is to create a viable education system, its democratization and humanization. This, in turn, is aimed at providing every citizen with opportunities for continuous spiritual self-improvement, creative self-realization, and satisfaction of intellectual and cultural needs of the individual. Society's need for proactive, authoritative, comprehensively educated professionals capable of further development and self-study, spiritual and professional improvement actualizes the social order for the training of teachers of a new generation, capable of applying the latest achievements of pedagogical theory and practice in the process of creative self-realization, building a personal dialogue with students. The new concept of higher education envisages the development of students' ability to learn independently, consciously and responsibly, as well as the creation of the necessary conditions in educational institutions for the development of students' creative abilities, the education of a personality capable of self-development both during higher education and in further professional activities. This is why there is a need for a scientifically based design of training future youth for professional teaching, and why researchers are looking for effective ways to improve the training of specialists in higher education, to create conditions that stimulate students' professional growth. The late twentieth and early twenty-first centuries saw scientific and technological progress and the technologization of not only many industries, but also the cultural and humanitarian fields of knowledge. Today, the term "technology" is also used in the field of education. At the same time, the growing requirements for teacher training require qualitatively new theoretical and methodological approaches to training students that will allow them to master not only the basics of science and professional skills, but also new pedagogical achievements and innovative technologies in a higher education institution. Successful mastery of innovative pedagogical technologies by bachelors and masters will help them to organically engage in pedagogical activities and immediately begin practical application of scientific knowledge at school. 2023-01-01T00:00:00Z