http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/26 Журнали входять до переліку наукових фахових видань ВАК України 2026-05-30T05:24:05Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40896 Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Опис: Повнотекстові наукові записки 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40894 Назва: Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Опис: Повнотекстові наукові записки 2026-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40684 Назва: Стратегії адаптації рослин до кліматичних змін: організмовий, популяційний та екосистемний рівні Автори: Щур, І. В.; Грицак, Людмила Русланівна; Колісник, Христина Михайлівна; Бойко, Д. А.; Дробик, Надія Михайлівна Короткий огляд (реферат): У статті узагальнено сучасні підходи до вивчення стратегій адаптації рослин до кліматичних змін на організмовому, популяційному та екосистемному рівнях. Показано, що підвищення температури, зміна режимів опадів та зростання концентрації CO₂ є ключовими чинниками, які визначають трансформацію екофізіологічних процесів у рослин і впливають на структуру та функціонування екосистем. Проаналізовано роль фізіологічних механізмів адаптації, зокрема фотосинтезу, транспірації, продихової та мезофільної провідності, а також функціонування ферменту Rubisco у формуванні стійкості рослин до температурних і водних стресів. Встановлено, що рослини C3- та C4-типів демонструють різні адаптивні стратегії, зумовлені особливостями їхнього фотосинтетичного апарату. Значну увагу приділено фенотиповій пластичності як одному з провідних механізмів короткострокової адаптації, а також ролі генетичної варіативності, епігенетичних змін і потоку генів у забезпеченні довготривалої стійкості популяцій. Показано, що традиційні підходи, засновані на аналізі морфологічних ознак, мають обмеження у прогнозуванні реакцій рослин на кліматичні зміни. Обґрунтовано необхідність інтеграції морфологічних та еколого-фізіологічних показників для повнішого розуміння механізмів адаптації. Наведено результати досліджень альпійських рослин, які демонструють, що водний режим є визначальним фактором змін у структурі рослинних угруповань. Окрему увагу приділено ролі біотичних взаємодій у формуванні адаптивних відповідей рослин. Зміна клімату впливає на взаємодію рослин із фітофагами, запилювачами та симбіотичними організмами, що може призводити до порушення коеволюційних зв’язків, зміни напрямів природного добору та зниження репродуктивного успіху видів. Зроблено висновок, що адаптація рослин до кліматичних змін є складним багатофакторним процесом, який визначається взаємодією фізіологічних, генетичних і екологічних механізмів. Комплексне врахування цих процесів є необхідною умовою для прогнозування динаміки екосистем та розроблення ефективних стратегій збереження біорізноманіття в умовах глобальних змін довкілля.; The article summarizes current approaches to studying plant adaptation strategies to climate change at the organismal, population, and ecosystem levels. It is shown that rising temperatures, altered precipitation patterns, and increasing atmospheric CO₂ concentrations are key drivers shaping eco physiological processes in plants and influencing ecosystem structure and functioning. The role of physiological mechanisms of adaptation is analyzed, including photosynthesis, transpiration, stomatal and mesophyll conductance, and the functioning of the enzyme Rubisco in determining plant tolerance to thermal and water stress. It is demonstrated that C3 and C4 plants exhibit different adaptive strategies due to the specific features of their photosynthetic systems. Special attention is paid to phenotypic plasticity as a major mechanism of short-term adaptation, as well as to the role of genetic variability, epigenetic regulation, and gene flow in ensuring long-term population resilience. It is emphasized that traditional approaches based solely on morphological traits have limitations in predicting plant responses to climate change, as they do not fully capture the underlying physiological mechanisms. Therefore, the integration of morphological and eco-physiological traits is justified as a more robust framework for understanding plant adaptive responses. Evidence from studies on alpine plant species indicates that water availability is often a more critical factor than temperature in determining changes in plant community structure. Particular attention is given to the role of biotic interactions in shaping plant responses to climate change. Alterations in interactions between plants and herbivores, pollinators, and symbiotic organisms may disrupt co-evolutionary relationships, shift selective pressures, and reduce reproductive success. It is concluded that plant adaptation to climate change is a complex, multifactorial process driven by the interaction of physiological, genetic, and ecological mechanisms. A comprehensive understanding of these processes is essential for improving predictions of ecosystem dynamics and for developing effective strategies for biodiversity conservation under global environmental change. 2025-01-01T00:00:00Z http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/40683 Назва: Кадмій у водних екосистемах: вміст, форми знаходження та токсичність для риб Автори: Петрушка, Б. М.; Іваніцький, Б. О.; Петрушка, С. Б.; Хоменчук, Володимир Олександрович; Курант, Володимир Зіновійович Короткий огляд (реферат): В огляді проаналізовано вміст та форми знаходження кадмію в природних водах, особливості його накопичення та токсичності для риб. Відмічено, що метал може існувати у водних екосистемах у різних формах. Відзначено, що значною мірою впливає на токсичність забруднювача присутність у воді зважених та розчинених органічних речовин. Показано, що токсична дія сполук металу обумовлюється не тільки концентрацією та формами знаходження у водному середовищі, але й фізико-хімічними показниками води та фізіологічним станом організму риб, які суттєво впливають на біодоступність та швидкість акумуляції металу.; Metals are among the most hazardous pollutants of the aquatic environment, as their technogenic migration exceeds natural levels. The significant danger posed by these toxicants to aquatic ecosystems stems from the fact that, unlike other chemicals of anthropogenic origin, metals do not decompose in natural conditions. Instead, they only change their physicochemical form within the environment. This is particularly characteristic of aquatic environments, where metal ions accumulate through leaching from soil surfaces, entering water via wastewater and industrial waste. Metals, both essential (indispensable) and non-essential (toxic), become dangerous at elevated concentrations due to their ability to bioaccumulate, undergo biomagnification, and exhibit high biological activity in aquatic organisms. The accumulation of heavy metals in the bodies of aquatic animals can negatively affect protein, lipid, and carbohydrate metabolism, as well as enzyme function and membrane permeability. These disturbances can lead to weakened health, and problems with growth and development. Cadmium is a typical toxicant. It belongs to the group of transitional, diffuse elements and is found as isomorphic impurities in many minerals. The content of cadmium in the Earth's crust, soil, and natural waters ranges from 10^-5 to 10^-6%. Within the Earth's crust, cadmium is transported by groundwater along with other chalcophile elements. Its migration in the environment depends on the chemical form of its compounds and the pH of the environment. In alkaline soils, cadmium is less mobile than in acidic soils. This review analyzes the content and forms of cadmium in natural waters, as well as its accumulation and toxicity to fish. It is noted that cadmium can exist in aquatic ecosystems in various forms. Additionally, the toxicity of cadmium is significantly influenced by the presence of suspended particles and dissolved organic compounds in water. It has been shown that the toxic effects of metal compounds depend not only on their concentration and chemical form but also on the physicochemical parameters of water and the physiological state of the fish. These factors substantially affect the bioavailability and rate of metal accumulation. 2025-01-01T00:00:00Z